Пластілінографія – це малювання пластиліном. Дивлячись на роботи Наталії Сінегін переконуєшся, що картини з пластиліну – це повноправний вид мистецтва.

Майже такий же, як живопис. Хтось переконано каже про новий вид живопису, але це скоріше новий вид декоративно-прикладного мистецтва.



І сьогодні хочемо запропонувати вашій увазі роботи справжнього майстра пластинографії з Дніпра, Наталії Сергіївни Сінегін. Роботи вражаючі. І за колірним рішенням, за технікою виконання. Важко повірити, що це пластилін.

Театр українського фольклору «Берегиня» поставив виставу про легендарну весільну сваху Хануму

У репертуарі Київського академічного театру Українського фольклору «Берегиня» – здебільшого суто українські вистави, які гарно унаочнюють наше коріння та ідентичність. Тут є «Світ чарівний» (про життя Марії Примаченко), етношоу «Животоки», «Українські вечорниці», сакральні «Тіні забутих предків», «Конотопська відьма» за Квіткою-Основ’яненком, «Грішниця» за п’єсами Лесі Українки. Аж раптом – музична комедія за п'єсою грузинського класика Авксентія Цагарелі «Ханума»! Легка і хмільна, як гарне грузинське вино, і відповідно – весела, іскрометна, гомінка і трохи лірична.

- Чому саме сонячна Грузія серед української зими, адже прем’єра відбулася ще у лютому? – запитала я після прем’єри у директора-художнього керівника «Берегині» Ільїни Генсіцької.

- Скажімо, було кілька поштовхів до цієї роботи, перший – коли я, почавши керувати театром, дізналася, що в репертуарі є аджарський номер. Тоді одразу й виникла ідея, що якщо ми можемо співати не тільки український фольк, чому б це не матеріалізувати! – розповіла вона.

Тоді й вирішили поставити щось грузинське, а «Ханума» – це грузинська класика, і хоча всі знають цю п’єсу з музикою Гії Канчелі, театр вирішив дотримуватися власної «генеральної лінії» й обрати фольклорний напрямок.

Постановку здійснили за підтримки УКФ (Українського культурного фонду).