До війни Михайло Нікіфоров працював лікарем-стоматологом у приватному стоматологічному кабінеті. Залишити спокійну звичну роботу і стати військовим медиком він вирішив відразу з початком російської агресії.

– В 2014-му мені було 49 років. Я прийшов у військкомат і попросив мобілізувати мене до Збройних Сил України, – згадує Михайло. – Однак мені ввічливо відмовили, пославшись на мій вже немолодий вік. Я ходив ще й ще. Пройшов курси для офіцерів запасу. Чекав позитивного рішення і нагадував про себе. У вересні 2016 року мені зателефонували з військкомату і повідомили, що я призначений на посаду у медичну роту окремої мотопіхотної бригади.



Бригада протистояла ворогу на багатьох напрямках. Обороняла Авдіївку, Кримське, Торецьк. І всюди Михайлу Никифорову та його колегам доводилося боротися за життя поранених бійців.

– Більшість медиків в нашому підрозділі колись були цивільними лікарями і медсестрами, – розповідає Михайло, – однак усі вони швидко адаптувалися до дій в бойових умовах. Ми маємо усе, аби надати найкращу медичну допомогу найкращим воїнам. В нашому розпорядженні – найсучасніші військові медичні автомобілі на базі американських армійських HMMWV. На таких самих в американській армії евакуйовують поранених. У нас є санітарні автомобілі «Богдан», швидкі реанімобілі на базі «Фольксваген» та багато іншого. Втім, найголовніше, це люди. Наші медики – мотивовані і професійні фахівці. До того ж, вони мають величезне співчуття і бажання рятувати й допомагати.



Зараз майор Михайло Никифоров – начальник евакуаційного відділення. Він продовжує вести бої за життя і здоров’я на медичному фронті.

– В 2014 році я думав, що от-от ми вийдемо на українсько-російський кордон звільнимо нашу рідну землю, – каже Михайло, – але війна, на жаль, затягнулася. Однак я маю достатньо сил, аби служити і наближати нашу перемогу.

Джерело