
Народе мій, воскреслий у віках,
Тобі між націй європейських бути,
Бо ненаситне зло спіткає крах
І крик його залишиться невчутим…
І лють його нещадно спопелить,
І вичахнуть ліси, немов пустелі.
А над тобою лагідна блакить
Розмиє веселкові акварелі!
Після грози розбурхана весна
Сади зама́їть пишно, як на свята,
Задріботить у полі борона,
Зодягнеться у цвіт вишневий хата.
А рідна мова стане на крило,
Мов журавля, злетівши понад хмари!
Заб’є ключем засохле джерело,
Пощезнуть воєн да́внішні примари…
І ти кущем добірним зацвітеш
Між європейців, мудрий мій народе!
Господь поставить Слово пресвяте
На варті миру, правди і свободи.
Автор: © Наталя Данилюк, сайт virchi.pp.net.ua
В плеєрі: Олександр Багінській, Інна Лук‘янова - Навiки живи, о моя Україно...
|