"Ой,у вишневому саду"
Ой, у вишневому саду, там соловейко щебетав.
До дому я просилася, а він мене все не пускав,
До дому я просилася, а він мене все не пускав.

О, милий мій, а я ж твоя, дивись, яка зійшла зоря,
Проснеться матінко моя, буде питать, де була я,
Проснеться матінко моя, буде питать, де була я.

А ті їй дай такий отвіт: яка чудова майська ніч,
Весна іде, красу несе, а тій красі радіє все,
Весна іде, красу несе, а тій красі радіє все.


2.

"Чорнії брови"
Чоpнiї бpови, каpiї очi,
Темнi, як нiчка, яснi, як день!
Ой, очi, очi, очi дiвочi,
Де ж ви навчились зводить людей?

Вас i немає, а ви мов тута,
Свiтите в душу як двi зоpi.
Чи в вас улита якась отpута,
Чи, може, спpавдi ви знахаpi?

Чоpнiї бpови - стpiчки шовковi,
Все б тiльки вами я любувавсь.
Каpiї очi, очi дiвочi,
Все б тiльки я дивився на вас.

Чоpнiї бpови, каpiї очi!
Стpашно дивитись пiдчас на вас:
Не будеш спати нi вдень, нi вночi,
Все будеш думать, очi, пpо вас.
Не будеш спати нi вдень, нi вночi,
Все будеш думать, очi, пpо вас.



Бодай ся когут знудив

Бодай ся когут знудив,
Що мене вранці збудив, –

Малая нічка, мала,
Я-м ще ся не виспала.(2)

Причини, боже, ночі
На мої чорні очі,

Причини ще й другую
На мене, молодую.(2)

Послала мене мати
Зелене жито жати,

А я жита не жала,
В борозенці лежала.(2)

Послала мене мати
До хлопців погуляти:

"Погуляй трохи, доню,
Я ж тобі не бороню".(2)

А я собі гуляю,
Як рибка по Дунаю,

Як рибка з окунцями,
Я, молода, з хлопцями.(2)

Гуляла би до ночі
Та й спатоньки не хочу,

Гуляла би до рана,
Ой, дана ж моя, дана.(2) ...