Підкорила серця мільйонів: геніальна Лія Ахеджакова святкує Ювілей ...

Її неповторні інтонації в'їдаються у саме серце, і навіть найкрихітніша роль врізається у пам'ять. Її персонажі справляють враження немов хуртовина: різко, сильно і потужно, запам'ятовуючись з першого погляду і назавжди. У понеділок, 9 липня, дивовижна комедійна і драматична акторка Лія Ахеджакова святкує 80-річчя.

Слава прийшла до Ахеджакової досить пізно, як для актриси: тільки к 40 рокам. Зовнішність акторка мала зовсім не кінематографічну: всього 150 сантиметрів росту і голос, гідний озвучення мультфільмів недобре пожартували з Ахеджаковою: режисери всі як один пропонували їй виключно дитячі ролі. Закінчивши ГІТІС, талановита панянка з сім'ї театралів (батько був головним режисером Майкопського драматичного театру, а мати - грала на сцені) потрапляє до Московського теату юного глядача. Вона живе і працює тут довгих 16 років, граючи зайчиків, пташок, поросят і навіть курячі ноги Баби Яги.



Удача прийшла в життя Ахеджакової у вигляді дзвінка від режисера Ельдара Рязанова, який запропонував нікому невідомій акторці знятися в епізодичній ролі: Ахеджакова повинна була зіграти подругу головної героїні в легендарному фільмі "Іронія долі, або З легким паром!".



З цієї картини і почалася тісна багаторічна співпраця талановитої актриси з генієм радянської комедії. Трохи пізніше радянський глядач познайомився з чарівною секретаркою Вірочкою із "Службового роману", пізніше на екранах з'явилася мати-одиначка Малаєва (фільм "Гараж"), безпритульна художниця Фіма з "Небес обітованих", шкільна вчителька Люба ( "Старі шкапи") і десятки інших відомих кіноробіт. Популярність на блакитному екрані змінила і театральну кар'єру Ахеджакової, яку скоро покликали в "Современник": про роботу в цьому театрі актриса мріяла довгі роки.



З епізодичної, "дитячої", мало кому відомої акторки Лія Ахеджакова перетворилася на улюбленицю мільйонів, а її послужний список обчислюється більше 50 ролей в кіно і більше 20 ролей театральних. Що примітно, серед них головних - критично мало: актриса завжди або в епізодах, або на другому плані. Але чи так це важливо насправді, коли її колорит глядач вгадує з перших нот, перших інтонацій?



Автор матеріалу: София Милевская, сайт znaj.ua