" Щастя наче більше, ніж було.
Сотні, мільйони мегагерц,
Боже, і куди тебе несло?
І довго ж ти гуляв в моєму серці.

Правда, це не дуже добрий знак,
Радощі сьогодні на розлив.
Я ніхто і звуть мене ніяк.
Знаєш, я давно на все забив.

Я відкрию очі від тиші.
Ти не брав ключі.
І посеред ночі, як миша,
Совість запищить.

Я відкрию очі від тиші,
Душу зірве крик.
Що тієї ночі, так вийшло,
Я від тебе втік.

Щастя знову ллється через край.
Плюнути, порвати – і за нею.
Ти мене сьогодні не шукай,
Я переночую у знайомих людей.

Правда, то не дуже добрий знак,
Зовсім не смішна історія.
І звучить по радіо медляк
Про таких самих, як ти і я...."
(Н.Могілевська "Миша")


Сразу прошу прощения у российских читателей за украинский язык,но в данный момент мой мозг просто отказывается что-то мыслить на каком-то ином.

Світло...Зелене,блакитне,біле,червоне...
Мрія...Рожева?Ой,вибачте,то я забула зняти окуляри!!!Вона чорно-біла чи сіра?....Не можу зрозуміти....
Обличчя...До болю знайоме,але чуже...Чи забуте?...
Минула весна...В мозку...В серці?Ну,що Ви,давно вже ні...
Весни...В душі,в сподіваннях,у мріях...
Птах...Нагорі,десь над хмарами...
Щастя...Загублене?Ні,ще не знайдене...
Квіти...На столі...
Життя....У долоні...
Чуже життя...Потай у думках...
Майбутнє...Світле?Сподіваюсь...Хоча ні,все одно воно світле...
Мовчання...Болісне...
Люди...Добрі...
Продовження...Радісне,незвичне,щасливе....