Колонізатор робить історію і знає, що її робить він. Безперервно посилаючись на історію своєї метрополії, він недвозначно вказує, що він тут є лише продовженням цієї метрополії. Історія, яку він пише, таким чином, не є історією країни, яку він грабує, а історією його нації, історією того, як вона захоплює, ґвалтує й прирікає на голод. Окам’янілість, на яку засуджений колонізований, можна подолати тільки тоді, коли колонізований захоче покласти край історії колонізації, історії грабежу з метою розпочати історію нації, історію деколонізації.
http://vpered.wordpress.com/2010/11/22/fanon-de-la-violence/