воно стало більш терпиме..
з чоловіком живем просто як сусіди..
коли лежала в лікарні, він навіть не додумавсь мене провідати..
ходили лише батьки..

у мене вже веееееликий живіт, там хтось штурхається.. доволі інколи боляче, а інколи цікаво
ще в 19 тижнів на УЗД сказали, шо хлопчик.. але всі кажуть шо будить дічинка.
і я б теж хотіла б дівчинку)
але й хлопчик це теж круто..
дуже сильно боюсь родів..
в четвер йдемо до лікаря, бо сказали шо тре на перід договоритись з тим хто буде приймати роди.
ех..

а ще я не можу розібратися в своїх початтях.. щось усе сильно-сильно заплуталось, і нічогісінько не понятно..
але з теперішнім чоловіком я б не хотіла прожити усе життя,
думаю я заслуговую на краще відношення до себе.