1. .
Для відображення всієї гами кольорів, яку ми спостерігаємо навколо нас
нема потреби використовувати таку ж кількість фарб. Досить використати певну кількість базових кольорів, що знаходяться достатньо далеко один від одного в спектрі, щоб з допомогою цих кольорів сформувати всі інші .
В основу такої системи кольорів покладені три основні кольори, з допомогою яких легко отримати всі існуючі кольори.
В 1931 р. на сесії Міжнародного освітлювального комітету (МОК) за основні кольори були прийняті кольори наступних випромінювань:
червоне з довжиною хвилі 700нм, ( Red ) ;
зелене з довжиною хвилі 546,4нм, (Green );
синє з довжиною хвилі 435, 8нм, (Blue ).


Кольори тих випромінювань отримали назву RGB, а колометрична система, яка використовує ці кольори – RGB – адитивна модель .
Крім того, було створено також субтрактивну модель :
голубий
пурпурний
жовтий

Це модель з доповнюючих (або складових) кольорів, комбінації з яких з протилежним основним кольором дає ахроматичний колір.
В поліграфії в основному використовується друга модель а також додатковий чорний колір для покращення якості передачі темних відтінків кольорів.
Для відтворення кольорових матеріалів оригінал розділюють на кольорові компоненти, отримуючи на фотонабірному автоматі окрему плівку для кожної тріадної фарби, а також для всіх простих кольорів, що визначають кольорове оформлення ілюстрації за допомогою операції кольороподілу. Програмні засоби, що дозволяють виконати операцію кольороподілу, є видавничими.
Кольороподіл – це розбиття одного композиційного файлу на кольоровиділені, кількість яких відповідає кількості базових кольорів. Кожний кольоровиділений файл передає звичайно 256 відтінків кольору. У випадку кольороподілу повноколірних оригіналів раструються чотири базових кольори з різним кутом повороту растрової сітки.

Растрування – це спосіб відтворення гами кольорів шляхом об'єднання елементарних точок зображення в певні групи. Така група називається растровою коміркою. Чим більше елементарних комірок об'єднають в групи, тим більше відтінків можна відтворити, але при цьому логарифмічно падає роздільна здатність такого зображення.
Відомі декілька способів растрування кольоровиділених файлів. Їх можна розділити на дві групи: формування амплітудно –модульованих растрових комірок (так зване тріадне растрування) та частотно – модульованих растрових комірок ( так зване стохастичне растрування). Перший спосіб є традиційним, він отримав назву напівтонового растру, растрові комірки з центру заповнюються елементарними
точками та формують визначені геометричні фігури (круги, ромби, еліпси). Чим більша площа такої фігури, тим більш темний відтінок передає растрова комірка .

Отримана структура, що регулярно повторюється, має назву растрової сітки.
Кількість вузлів такої сітки на одиницю довжини має назву лінатура . Лінатура характеризує ступінь деталізації надрукованого зображення. Щоб під час друку растрові сітки трьох різних кольоровиділених шарів не накладалися одна на одну, їх повертають на різні кути. Оптимальний кут повороту растру визначається комп'ютерною видавничою програмою ( по замовчуванню) - 105º для голубої фарби, 75º для фіолетової , 0ºдля жовтої і 45º для чорної (додаткової фарби). Це забезпечує правильне відтворення кольорів, але також призводить до двох негативних паразитних явищ , а саме: при неправильному встановленні кутів повороту растру – з'являється муар (інтерференція між сітками різних кольоровиділених шарів) і утворення «розеток» - (кільцевих структур, що періодично повторюються). Це порушує сприйняття плавних переходів кольорів оригіналу, що знижує візуально якість поліграфічної продукції.
Ці недоліки відсутні при використанні другого способу растрування – частотно-модульованого або стохастичного. В разі використання частотно модульованого способу (або стохастичного) елементарні точки заповнюють простір растрової комірки згідно стохастичного закону (тобто, згідно випадковому закону розприділення ). Головне -


Вигляд елементарних комірок: а)тріадне та б)стохастичне растрування

кількість точок, що потрапляє до растрової комірки (жодної – колір білий;
100% - чорний колір; 50% - сірий колір).
Використання чорної фарби при друці вирішує проблему отримання абсолютно чорного кольору, яку неможливо вирішити лише при використанні тріадних кольорів (СМY). Однак, додавання чорної компоненти створює інші проблеми, як, наприклад, надлишок фарби на сторінці. Для вирішення цієї проблеми використовуються методи видалення кольорів з під чорного, і заміни сірим компонентом для зменшення кількості голубої, фіолетової фарб.
Традиційно в поліграфії растрування виконувалося фотомеханічним способом, при якому після експонування зображення через механічний растр отримували набір рівномірно розташованих точок різних розмірів. Сьогодні фотографічне растрування поступово замінюється раструванням з використанням комп'ютерів, лазерних принтерів.
Лазерні принтери та фотонабірні автомати створюють дійсні точки фіксованих розмірів з виведенням на папір або кальку (для принтерів) або на світлочутливу плівку (для фотонабірних автоматів). Кількість таких точок на одиницю довжини залежить від роздільної здатності конкретного пристрою.
http://www.ips-ink.com/publ/palitra/2000%203%20%2856-57%29.pdf