Чар-Книга. З досвіду розшифрування „Рукопису Войнича”.

Ор дума мудро!

Дещо з історії питання.
З майже 500-літню історію малоуспішних спроб прочитання тексту загадкової книги, знаної як «рукопис (манускрипт) Войнича» (Voynich Manuscript) , не важко познайомитись у загальних рисах за допомогою інтернету ( напр. http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D1% … 1%87%D0%B0 ).
Цей рукопис, фактично книга, бо має біля 240 пергаментних сторінок, посідає нині місце певного „святого Грааля кріптографії”, оскільки зусилля різних провідних кріптоаналітики щодо прочитання цієї книги, на думку більшості фахівців і спостерігачів, так і не призвели до якогось прийнятного результату.
***
Запропонований Дж. Стойко ( John Stojko ) підхід і відповідний варіант реконструкції 9 сторінок тексту, відомий в Україні як «Послання оріян хозарам» (Індоєвропа №1- Київ – 7503 – 28 с.) [ Letters to God's Eye. New York - 1978 ], сприймається іноземними і деякими вітчизняними дослідниками як «екзотичний», у порівняні з іншими існуючими. Проте, варіант запропонований саме Дж. Стойко є, по-перше, зрозумілим і логічним с точки зору методології здійснення самої реконструкції, а, по-друге, завдяки йому було отримано деякий осмислений текст.
Хоча сам зміст тексту-реконструкції і викликає певне незадоволення у читача. Як уявляється, цілком справедливі нарікання. Текст має досить багато плутаних речень, незрозумілих імен якихось історичних постатей.
Але це не заперечує головного здобутку Дж. Стойко – принципову можливість саме за таким підходом здійснити прочитання тексту, який на протязі вже не одного десятиліття вважається чи не „найтаємничим” серед відомих нині раритетів, оскільки інші способи, які знаходяться у розробці, не дали досягнути навіть такого результату.
Щодо можливих причин недоліків тексту «Послання оріян хозарам», наскільки це вдалось зрозуміти в ході власної праці над реконструкцією тексту, трохи далі.
Оскільки при проведені власної реконструкції, яка пропонується в даній публікації, застосовувався саме методичний підхід Дж. Стойко, доцільно нагадати, що він основується :
1. текст «рукопису Войнича» написано українською мовою,
2. „шифрування” тексту полягає в самобутності графем, якими написано текст, та в тому, що для написання слів було застосовано той варіант письма, коли використовувались лише одні приголосні літери ( тобто голосні літери у тексті відсутні ).
При цьому Дж. Стойко була запропонована певна абетка-відповідник графем оригіналу з літерами кирилиці та латиниці.
(абетка - див. малюнок в кінці)
***
Нещодавно з’явилась книга «Гора Ора» В. Осипчук-Скоровода (- ФОП Стебляк – Київ – 2010 – 160 с), де було надано свій варіант реконструкції окремих сторінок з рукопису, серед яких і ті, що були наведені у «Послання оріян хозарам». Він також базується на використанні абетки-відповіднику, який запропонував Дж. Стойко, та припущені щодо використання приголосних. Певним досягненням цього варіанту реконструкції, у порівнянні з варіантом Дж. Стойко, можна вважати те, що, в ході його критичного обговорення, було поставлено питання, яке, на мою думку, має дуже важливе значення. Саме для того, щоб можна було говорити про отримання такого варіанту прочитання тексту оригіналу, який є максимально наближеним до змісту записаних думок саме автором рукопису.
***
Результати здійснення реконструкції
Такою принциповою вимогою, при здійснені реконструкції тексту т.зв. „рукопису Войнича”, є вимога обов’язкової наявності у реконструйованих словах всіх без винятку літер оригіналу. При цьому також принципове значення має заборона додавати якісь зайві приголосні літери, які відсутні у тексті оригіналу. Тобто в ході реконструкції рядків тексту оригіналу мають бути використані тільки такі слова, приголосні літери яких точно відповідають послідовності приголосних оригіналу.
Це унеможливлює різні „вільності” щодо застосування чи такого, чи іншого слова, які породжуються в силу якихось особистих уподобань вже самого „дешифратора” тексту. А насправді, спотворюють зміст оригіналу.
Той, хто спробує хоча б на прикладі одного рядка відновити текст оригіналу, може легко пересвідчитись, наскільки важливим є така вимога. Бо будь-яка зміна послідовності приголосних по відношенню до оригіналу, відкидання „зайвих приголосних” в одних місцях та „додавання не існуючих приголосних” за рахунок вписування слів, в яких наявні інші приголосні літери, - все це неминуче призводить до будь-яких завгодно відхилень у розуміння змісту тексту. Таким чином відбувається не наближення до розуміння саме змісту оригіналу, а відхилення від цього змісту, заплутування, придання тексту тих смислів і уявлень (через застосування невідповідних слів), які не відповідають думкам автора, бо просто відсутні у тексті.
***
У вже згаданих опублікованих варіантах реконструкцій „рукопису Войнича” в більшій, чи меншій мірі спостерігається порушення цього правила. Як уявляється, враховуючи власний досвід реконструювання, саме не дотримання цього правила суттєво вплинуло на те, якого змісту тексти були отримані в результаті цих реконструкцій.
***
Питання правомірності того чи іншого тексту реконструкції, тобто застосування того чи іншого слова, має й інші проблеми, які пов’язані з самим текстом оригіналу. І що також породжує свої неоднозначності щодо застосування одного чи іншого слова. Бо від зміни навіть однієї літери починає змінюватись певний вислів, а отже у тексті починають з’являтись різні смисли.
Ці питання достатньо специфічні і можуть бути цікаві лише тим, хто візьметься самостійно відновити для сучасного читання текст рукопису. І, відповідно, отримає свій досвід і розуміння тієї пластичності тексту, коли застосування такого чи іншого слова змінює смисл певного речення, а це призводить до породження думок різної спрямованості.
Хоча це дуже важливі питання стосовно саме достовірності змістів між текстом оригіналу і того, який отримано в результаті певного „розшифрування”, в даному разу не будемо ретельно пояснювати подібні „темні місця”. Можна лише зазначити, що тут і питання, наскільки точно визначено, яка саме приголосна написана в оригіналі (питання графологічної експертизи), наскільки правильні певні припущення стосовно того, як розуміти пробіли між певними групами приголосних в різних випадках. Як розуміти різні написання одних і тих же приголосних, особливо певне їх сполучення, які періодично повторюються в оригіналі та інше.
***
Саме вирішення певною мірою цих питань знайшло відображення у тому, що пропонується увазі, як можливі змісти тих текстів, що були записані у рукопису. Для прикладу і зацікавлення охочих до участі у проведені реконструкції методою, що запропонована, надаються лише дві сторінки, які на розвороті книги мають нумерацію – 77. Ці сторінки взяти, оскільки для стор. 77r (права) існують відповідні тексти попередніх реконструкцій, які будуть також наведені для можливого порівняння. В той же час стор. 77v (ліва) ще не була жодний раз реконструйована, наскільки це мені відомо, тому варіант її тексту поки що не має з чим порівнювати.
***
Таким чином, на прикладі цих реконструкції пропонується, в першу чергу, впевнитись у справедливості методичного підходу, який запропонував Дж. Стойко. З другого боку, оцінити, наскільки дотримання вимоги „з точністю до титли” дозволяє отримати змістовний текст, покращує чи погіршує смислове розуміння предмету написання самим автором. Хоча це поки що треба розглядати лише як наближення на рівні попереднього аналізу як оригіналу, так і запропонованого Дж. Стойко абетки-відповідника. Зрозуміло, що остаточна редакція тексту кожної сторінки може бути здійснена лише при умові отримання повного тексту всієї книги.
***
Нижче подано дві тематично різні версії, що були отримані при реконструкції тексту сторінки 77 ( 77v та 77r – за прийнятою нумерацією у бібліотеці Йєльського університету (США) - Yale Library ). Одна версія має тематичну спрямованість, умовно кажучи, „світоглядного характеру”, друга версія - „рецептурного характеру”.
Щодо причин такої неоднозначності і чи можна сприймати таку багатоваріантність, як правдивий змістовний текст, - деякі міркування із власного досвіду реконструкції „рукопису Войнича” будуть надані в подальшому.

Для порівняння також надаються тексти реконструкцій стор. 77r, які були опубліковані у «Послання оріян хозарам» Дж. Стойко та «Гора Ора» В. Осипчук-Скоровода.

Для зацікавлених проаналізувати і отримати власне уявлення щодо, взагалі, правомірності такого підходу, наскільки доцільними є вибрані авторами різних реконструкцій ті чи інші слова і, відповідно, мати свою думку щодо змісту текстів – надаються також підготовчі матеріали по стор. 77r. Як приклад певного „трафарет-конструктора”, який допоможе зрозуміти, чим обумовлена дуже незвична „пластичність” у прочитанні тексту оригіналу. Водночас, дає можливість побачити, в чому полягають різні „незрозумілі” місця тексту.
В цих трафаретах до стор. 77r на рівні „першого наближення” подані варіанти прочитання груп приголосних до кожного рядка у відповідності до графем оригіналу за абеткою, що надана вище (рядок червоним кольором – набір літер кирилиці за даними у «Гора Ора» В. Осипчук-Скоровода ) та попередній добір реконструкції з можливих слів.
Версія таких трафаретів до 77v та 77r, для більше детального ознайомлення, буде подана в кінці даної публікації.

Реконструкції тексту сторінок 77 „рукопису Войнича”

Версія світоглядного характеру
77 V
1. Сни оті неук усе \ під науку сує\ Святу волю\ в кабалу\ повели\ кумири\ Усе вище під науку сує\ Своє ото наука ся,\ своє ото неук сіє\ Святе наукою сяє, як і було\
2. Волю під науку усю\ свою, але підня на хиби?\ Се гає Ора пору\ Се пне наука ося?\ Яве те неук усе,\ але під науку сю\ і упаде\ під кабалу\ По неуку се\ усе волі тяга
3. Святе нині несе\ під науку усе\ Святе нині хова\ Усе викосе те наше,\ своє тяне косе \ Ор підня на коси \ ото боже озій ? \ Підневоле \ ото не науку, \ а ширше
4. Ухопе не мало \ та піднесе \ і свале, \ попада усе \ Поневолі \ волю упине хибу\ Воля \ упаде\ Волю підня накосо, \ святе - накося\ повикуси
5. Ото пану хиба у Орі?\ Умаля боже,\ пан питає усе,\ де буле?\ Підня косе\ святе буле\ понакосе, \ смуту неука осю\ свале \ під неука усе\ Уловили?
6. Сум путає усе,\ ковиляє покуса,\ як піде нині у кабалу\ Святе поле\ понакосе\ кабалу,\ підня коси\ Світу нині якого\ кабала\ волю упасає?\
7. Лопне як усе\ піднє кабали,\ освіте неуку усю \ мету булу,\ упине косе\ Святе буле\ під неука усе,\ по наукі осе?\ Ся воля\ - покосе\ любе зло?
8. Думи Ора \ піднімали \ покусу?\ Святе нині укаже,\ як убере\ під неука усе,\ понакосе\ світи булі\ По накосу\ святе носе,\ але піднакосе\ кабалу\
9. Яке обирає\ понині кабалу?\ Усе нині косе \ у сні на коні несе\ Воля понесе,\ але понесе\ усе накося\ Ум Ора\ пне у носа,\ свале\ Ор бурі боре\
10. Свале\ те божий\ під носа
11. Ото не кабала,\ а Око божий?\ Явить божий\ під неука усе\ святу науку усю\ Осе вітає бо озій\ Яве ото неуку усю\ хибу у дусі
12. Воля по неуку усе?\ Ося воля, під неука усе,\ святе пану укосе \ Смуту не унесе \ Око божий\ Вловили?
13. Святе божий \ підневоле? \ Не те неуку усе \ святе несе? \ Святе буле - \ кабала, \ яка убулося?
14. У сварі божий\ піднесе \ світ божий \ і поубуле \ у боже озій \ По неуку усе \ се воля?
15. Яке божий \ добули по неуку осе? \ Святе – накося! \ Святе буле \ під неука \ то неволя усе
16. Святе було?\ Де умале по неуку осе, \ піднесе \ оце по вірі. \ Своє ото Буде -\ воля того, \ як обере віду сю
17. Як буле упине усе \ і свале \ по неуку усе? \ Яве своє тобі озій \ в люті божий \ Попита усі \ світи булі, \ які убира
18. Святе боліє \ і понині іде \ у болі \ під науку осю \ Як Ум Ора божий \ волю \ освіте усю, \ понуде \ волю у кабалі
19. Око божий, \ підня, на те несе? \ Своє тяне неук усе\ Око божий \ яко би зле? \ Святе неуку усе \ сум - ото неуку усе \ дає воля
20. Але повір -\ Віз є жий \ Підня як усе, \ світе божий \ Діє божий, \ як і було \ Підня на коси, \ смуту нині косу \ робили
21. Як убозі ревли, \ підня кеси! \ Ор упаси! \ Під невіру \ святе неук усе \ у освіту сує \ Попутає усе \ Освіту посіє? \ Лукавили
22. Оте під неука усе \ своє тобі, а озій \ пне у кабалу? \ Чи по неуку усі \ опиняться \ де буяє озій? \ По неуку усе \ смута, бо озій \ воліє
23. Се і упне косе ?\ Святе неуку усе \ освіте наука? \ Воля \ під невіру -\ воліє покуси \
24. Ото і п’ємо\ у купі усі\ Але під неука усе\ укаже лише,\ як було\ Як підня не укаже\ ще і поневоле?\ Луче воля\ мала\- понині каже\ святе усе
25. Піднесе\ волю \ і, підня, унесе\ святе неук усе?\ Але по неуку усе\ святе божий\ кабала \ Око божий\ упине косе
26. Своє обере, \ під неука усе,\ світ божий?\ Підпута усе\ своє ото неук усе\ Ор упорає\ волю оту неука усю\ ліпше
27. Усе пан носе\ своє, лає під науку усе \ Святе буле\ у пні косі? \ Світ божий \ у пні і пута усе, \ своє та буле ?
28. Світ божий \ нині не тіше\ Ора у горі\ По неуку усе \ святе – буле,\ яке убере \ Усе \ своє ото боліє\ у кабалі, \ Ор бає озій
29. Де воля тупа неука ося?\ Підбирає \ суто буле \ якось \ і косо по накосу\ люте понесе\ Усвоє те неук усе - \ Ор понукає
30. Ото повір, \ підня, унесе \ святе обузой \ Святе убозій - \ підневоля\ Своє тяне неук усе\ у святе буле, \ яке бере усе
31. Своє ото пасе\ світу на зло \ Під науку осю,\ смутне якесь, \ але по неуку усе \ Святе неук усе \ свале, \ Ор божий \ і понесе
32. Де по неуку усе \ своє ото бере, \ добра \ мало \ Підня, неук усіє \ освіту обузой \ Упізнаша \ Ор Ум жий,\ як божий\ піднесе
33. Ото воля у кабалі,\ під неука усе?\ Своє тяне косе\ у святе убозій,\ і кволе понині, і косе \ Ор волю пне косу \ свою ту неуку усю
34. Копне волю \ ту по неуку усе, \ де ум пута несе \ у святе буле\ Святе буле \ під неука осе, \ під волю косу ?\ Святе буле,\ яке обурює?
35. Своє те не несе \ Ору воля \ поки є віра \ Пан несе \ своє та божий?\ Дає божий \ під науку осе?\ Святе нині косе \ світ бо зло
36. По наукі усе \ ліпе - наука ся? \ А люте - божий ?\ Косе \ святе буле, \ яке боре \ поки убозій ,\ але яке і понесе \ Воля Ор божий\ велика єси
37. Ото понаносе, \ святе нанесе, \ святе миле\ Але по неуку се\ поневолити божий \ має ту волю
***
77R
1. Що воля, яка буде, бо узріє мале \ святої волі?\ Понесе\ усе вище понакосу \ Своє щепе неук усе \ косе, але понуде\ в люті на коси\ Уловили усе?
2. Ота воля поки боре?\ Піднесе\ своє ото божий, \ свою ото неуку усю\ святу волю\ Покосе\ світ убозій \ Опине ото нас\ де і були\
3. Своє тяне неук усе\ Святе божий \ під науку осю\ По малу\ під неука усе,\ під пута унесе\ Святе нині укосе?\ Яви оті нині коси -\ поб’є зло
4. Де воля ота нині якась?\ Своє ото нині косе,\ своє як мука усе\ Підня як божий,\ понукає усе\ під не Око божий\ Підневоля волю,\ понука\
5. Світу муку осю\ свале, підня науку осю\ під волю \ Ото неук усе\ понакосе\ Але підня, неук усе\ своє тяне косе,\ свале буле \ по наукі усе\
6. Дія ума типун несе\ Дає убозій,\ підня неволю,\ свої ото муки усі\ Світ божий \ під науку осю\ свою тяне неук усе\ Своє ото неуку усе\
7. Святе не уника се \ Підня косе,\ своє ото мало\ піднакосе \ святе божий\ Піде нині тиша,\ святе нині як усе\ Але і понакосе. Уловили?
8. Дає, підня косе,\ своє ото божий\ Понука усе \ святе божий \ під неука усе \ своє, але понині кажу: \ своє тяне неук усе \ Уловили?\
9. Своє тне неук усе\ своє ото нині косе \ Святе неук усе \ під ненауку сміша \ Дає божий підім’яти усе \ святе нині якось \ Уловили?
10. Око божий \ помикає се, \ але піднесе \ своє, але і горя понануде \ Підня, путає неук усе \ своє, але \ понині каже: \ своє ото божий\
11. Своє тяне неук - усе\ ліпе на усе, \ але підня носа, \ святе умикає усе \ Святе нині як усе \ своє те бере\ Світу не несе, \ але божий \ понесе\
12. Своє ото убозій \ підня, а буле \ святе нині косе? \ Своє ото наносе \ світу убозій \ Піднаносе \ своє ото неук усе.\ у кабалу понукає се\
13. Панує як божий, \ підня, як усе \ святе, нині косе \ Святе не косе -\ освіте на носі \ Понукає усе: \ підня, бери \ голе, божий, усе\
14. Сум ото на неука усе \ буле, \ лопне як усе \ Ор \ має озій \ і пасе \ Понука божий, \ пне у носа, \ яве те неуку усе \ святіше \
15. Під нове утіше \ святе божий\ поникше \ Лопне як уся \ воля, підня косе \ Смута нині косе, \ понука усе \ святе буле\
16. Око божий\ яку волю\ під віру\ пуще несе ?\ У лице пне голе \ Піднабере \ своє, але упасе \
17. Яве ото неук усе:\ святе боре, підня косе\ Смуту булу \ під науку бере\ У кабалу понукає усе, \ яке боре віру \
18. Своє ото на неука усе \ святе нині косе \ Святе божий \ попитає усе \ Але нині неука усе \ у світі більше \
19. Дума ліпо неук усе \ у світі убозій \ Яве те божий, \ підня як усе \ святе, нині косе, \ своє ото не косе \
20. Воля понесе, \ своє ото унесе \ світу убозій \ У волі помикає ся, \ добре \ ламає зле \
21. Дає божий \ понині мало \ світу на науку сю \ Святе нині косе \ своє ото буле \
22. Святе божий \ попитає нас \ Дає божий \ своє, люте музой \ понині тіше \ Уловили?
23. Своє те убозій \ попитає усе \ Освіте на носі \ своє ото неуку усе \ Своє ото некосе, \ своє ото назріє усе \
24. Усмиряє \ убозій \ поневолі \волю \ Понабулу віру \ понаносе \ у сон ото нижній \ як ширше \
25. Око божий \ поникає усе \ своє, але утинає неук усе \ Своє ото нині неук усе \ добирає \ гоже жий \ Понині ото усе \ косе \
26. Святе божий \ підня косе \ по неуку усе? \ Усю волю пне косу \ святе божий \ Своє те божий \ понапитає усе - \ Ор божий \
27. Де воля та нині уся, \ яве те божий \ По неуку усе \ освіте убозій, \ підня науку осю? \ Освіте божий \ і понукає божий, \ і паняє більше\
28. Як під науку осю \ ощипає неук усе \ своє ото убозій \ По неуку усе \ кволе упало, \ святе нині косе \ Святе буле \ влупе у носа \
29. Оте мове, але убозій \ понесе \ своє ото нині косе \ Своє те убозій \ помикає ся, \ понаносе, \ але і пне кажу \
30. Ще воля \ підня кусає? \ Своя муку се \ Святе божий \ попуще, унесе, \ свале \ люте божий \ Під неука се \ свале \
31. Умали божий - \ упне носа \ А підня - і пута унесе \ Але підня унесе \ і осуше те, божий \ Підня, не каже, \ але можий \
32. Яке боже озій? \ Воля \ умне укосе \ Яве те божий, \ підня неволю \ Своє ото божий \ підіма укаже, \ своє утіше
33. Як божий \ упаде, \ осю волю понесе \ Своє ото неуку усе, \ своє ото було \ Ор убозій \ поля дає, \ гаї Ору милі \
34. Святе не накоє осе, \ своє ото неука усе \ смутне накоє усе \ Святе нині косе \ своє те наносе \ Дія божа й \ убула
35. Яке упізнає \ волю, \ по нині косу, \ свою - ото божий?\ Освоє ото нині косе, \ своє ото і накосе \ Ор божий \
36. Підня несе, \ у сні щупає накоси \ ся воля \ Пне неуку усе \ святе на горе, \ пне у носа \ Уловили усе \ кажу \
37. Святе божий \ понадає \ але і понабере \ Кабалу \ упорає \ Долю дає \ убозій \ волі \ Ор божий \ ловку \
38. Око божий \ опале пуще підня на усе \ оте голе \ Понамалюю \ кубки \ у горі \ Ум ото несе \ Око божий \
39. Усе підня унесе, \ яке унизили\ де божа діє воля \ Дає буле \ у кубелі ум \ Ото убозій \ як у горі усе, \ яке малюва \
40. Диво яке бере \ і голову тіше
***
Версія рецептурного характеру
77 V
1. Соне ото, нюха усе\ Під накис \ своє оте вил’є\ в кубелю \ поволі\ кУмІру\ Усе вище підня косо,\ своє ото нюха усе\ Усвоє ото накис,\ усе витяни кисе\ у кубель
2. Вил’є піднє кисе \ своє, але, підня, нюха се\ Суше\ Ра у пору,\ сю піну нюха усю\ Вітає накис,\ але підня кисе,\ піде\ під кубель\ по накосу\ Усе вилити се\
3. Святе нені неси\ Підня косо\ сва те нині хова\ Усі викоси ті наші\ у своє тяне кисе\ Ра, підня, нюха се\ Ото бузи жий\ підня вил’ї\ Ото нанюха Га \ ширше\
4. Як п’є не мало\ та піднесе,\ усе вил’є, \ попідуше\ понову, але\ вил’є - п’є, нюха се\ Вил’є і піде\ Вил’є, підня накис\ своє тяне кисе\ по накису
5. Ота пані у кубирі\ умоле боже\ понапитися\ добуле\ Підня кисе,\ своє те біле\ п’є, нюха усе\ Смиє ті накиси\ усе вил’є\ Під накис,\ але вил’є
6. Сому пити усю \ Кволо \ п’є кисе \ Як підня на кубель \ святе пол’є \ По накосу\ кубеля \ підня косо,\ своє те не нюха усе\ У кубелі\ вил’є - упасе
7. Л’є пані і каже,\ підня кубель:\ святе накисе! \ Миє ті билі,\ п’є, нюха усе\ Святе біле\ під накис\ П’є, нюха усе\ Свале,\ покуса\ любе зіл’я\
8. Де міра \ підніме, ул’є\ покисе\ Святе не нюха усе\ у кубирі\ Підня кисе\ понюха усе\ Святі билі\ понюха\ Святе неси,\ але підня косо,\ у кубель
9. У кубирі пані на кубелі\ сонника усі\ сни унюха, нанесе\ Вил’є по носу\ Л’є по носу,\ сни каже,\ міря\ пані носа\ Усе вил’є\ Ра бере\ і убере
10. Усе вил’є\ те божий\ і піднесе
11. Ота на кубелі\ як божий\ Яве те божий\ під накис\ Світ нюха усе\ своє у тубу озій (?)\ Овите нюха усе\ як буде ся
12. Вил’ї, понука се\ Свали\ під накис\ Святе понакисе \ усе мутне унесе\ яке божий\ вловлює
13. Святе божий\ підня, вил’є\ Натяне кисе\ святе унеси\ Святе біле\ кобиле\ у кубель усе
14. Сва Ра божий\ піднеси \ Святе божий\ п’є біле \ у боже озій\ По накису\ усе вил’ї
15. Як божий\ дає біле по накису\ святе не кисе\ Святе біле,\ піднє яке\ утоне, вил’ї усе\
16. Святобіле\ дає мало по накису\ Піднесе -\ це повари \ Сва ото буде\ Вил’ї те усе\ у кубирь води ся\
17. Як біле понесе\ усе вил’ї\ По накису \ яве святе бузій\ Вилити божий,\ попити усе\ святе біле \ у кубирі
18. Святе біле\ пані нуде \ Біле \ під накис \ Куміру божий \ вил’ї \ святе усе\ Піна іде \ вил’ї\ у кубель
19. Як божий\ підня на те несе \ святе нині кисе\ Як божий\ у кубі зіл’я -\ святе накисе\ Сома ото накиса\ діє у волю
20. Липу варе -\ Воза жий\ підня кисе\ Святе божий\ дбає жий\ у кубелі,\ підня накис\ Сома тяне і накис\ ороблює
21. У кубі зріє і воліє\ під накис\ Ра посяє,\ підня віру\ Святе накиса\ у світі усе\ Попити усе\ Святе упасає\ і лікувало
22. Ото під накис\ у свою тубу озій\ понюха біле \ Цепеніє кисе\ пнеться\ Діє бо озій\ Упине кисе\ Сому тобі озій\ увил”є
23. Се упине кисе\ Святе не кисе\ У світанок \ вил’ї\ під навар\ Вил’ї покисе
24. Оті помиї ухопи усі,\ але, підня кисе,\ кажи лише\ кубелі\ Як підня, накаже,\ ще піну вил’ї\ Луче вил’ї \ мало\ Пані нині каже:\ сва ото усе
25. Піднесе,\ вил’ї\, підня унеси\ святе не кисе,\ але піну нюха усю\ Святе божий\ у кубелі\ як божий\ п’є, нюха усе\
26. Своє бере\ під накис\ святе божий\ підпити усе\ Своє ото не кисе \ У рупор\ вил’ї ото накис\ ліпше
27. Се пані несе\ сва л’є під накис\ Сва те біле\ п’є, не куша \ Святе божий\ упине пити усе\ сва те біле
28. Сва те божий\ нині натіше\ Ра міру\ п’є, а не кисе\ сва те біле\ у кубирі\ усе \ Сва ото біле\ у кубелі\ Ра бузій\
29. Де вил’є тупо неук усе\ підбери\ усе ото біле\ кисе\ Кисе\ п’є, не нюха\ але те понеси\ своє те не кисе\ Ра понюха
30. Ото поваРе\ підня унесе\ своє те бузій\ Сва те бузій,\ підняв, ул’є\ Святе нині кисе,\ сва те біле\ у кубирь усе
31. Своє ото п’є усе\ святе біле,\ підня кисе\ Святе нюха усе,\ л’є, п’є накис\ Святе не кисе -\ усе вил’ї\ Ра божий \ понеси
32. Дає пані кисе\ своє ото убери,\ де бере мало\ підня накис\ Се віти бузій\ пізнаша\ Ра божий\ як божий\ піднесе
33. Ото вил’є у кубель\ підня кисе\ святе накис\ Святе бузій\ кволо п’є, нині кисе\ Ра вил’ї піну кису -\ святе накиса\
34. Як піну вил’є\ то понюха усе\ Іде, миє, пити несе\ святе біле\ Святе біле\ під накис\ підвил’є кисе\ Сома(?) те біле\ у кубарі
35. Святе нанеси\ і Ра вил’ї\ по кубирю\ Понаносе\ святе божий\ Дає божий\ під накис\ Своє те нині кисе\ святе бо зіл’є
36. Піна кисе\ ліпе накиса\ Лити божий\ кисе\ святе біле\ у кубирь\ П’є як бузій,\ але як нині несе,\ вил’ї Ра божий\ - вилікує ся\
37. Ото п’є нині се\ Се втяне у носа\ Святе мало,\ але п’є, нюха се\ Піну вил’ї ту божий\ Миє те, вил’є
***
77R
1. Щавель як убуде, бо зріє мало,\ святе вил’ї \ Понеси \ свища, упине кисе \ Се вище упине кисе \ Куша, але понуде \ Вил’ї те не кисе,\ але вил’ї усе
2. Ото вил’ї поки бере \ і підносе \ своє ото божий \ Своє ото никає усе, \ святе вил’ї \ Покуша \ святе бузій \ пані, ото неси \ де біле \
3. Своє ото не уника усе \ Святе божий \ під накис, \ помалу \ підня кисе, \ підпите унесе \ Святе нині кисе \ Яве ото нині кисе \ поб’є зіль
4. Де вил’є ото неня кисе\ своє ото нині кисе\ Усвоє як муку осю,\ підня яку божий\ поника усю\ Підня як божий \ під нове, але вил’є\ упне як
5. Свята мука ся \ усвоє, але піде мука уся \ у підвал \ Ото некисе \ по накосу \ ул’є, підня накосо \ Своє тяне кисе \ сивіло било \ по накису
6. Іди мити, піну унеси - \ діє бузій \ Підня не вил’є \ своє ото умиє кисе \ Освіти, божий, \ піднюха усе! \ Святе нині кисе \ Своє ото не куша
7. Святе нині кисе \ Підня кисе \ своє ото мало \ під некосо \ освіте божий \ Піде нині утіше, \ освяте нині як усе \ Л’є по накосу \ але вил’є
8. Де піднюха усе \ своє ото божий,\ п’є і нюха усе \ Освіте божий \ підня кисе \ Своє ул’є, упине накис \ Своє тяне на кисе, \ але вил’ї
9. Своє ото нині кисе \ Сва ото нені кисе \ Святе нюхає усе \ Підня нюхає \ се мішає \ Дає божий \ під м’яту усе \ святе нині кисе \Ул’є і вил’є
10. Як боже яве \ помака усе, \ але піднеси \ Своє л’є у гору, п’є – не нуде \ Підня, пити не кисе \ осивіле \ Понині куша \ сва ото божий
11. Святе нені укисе \ Липне усе, \ але підня, уноси \ свою ту муку усю \ Святе нині як усе \ своє те бери \ Світ не носе \ але божий \ понесе
12. Усвоє ото бузій \ підня билі \ Святе нині кисе \ своє ото нанесе \ Освіти бузій \ підня неси \ своє ото некисе \ у кубелі понакисе
13. Понука божий \ підня кисе \ Освіти нині кисе \ Святе нюха усе \ своє те наносе \ Піна укисе \ піднабери \ голе божий усе
14. Соми ото не ника усі \ билі \ Липне кисе \ Ра \ мазій \ упасе \ Упине як божий, \ пані унесе \ Втоне кисе \ святіше
15. Піднове утис \ світе божий \ Поникше \ липне кисе \ Вил’ї, підня косо, \ сому ту нині кису, \ понюха усі \ святі билі
16. Як божий \ ковил \ підваре \ пуще неси, \ але очепи наголо \ Підня, убери \ свої ляпаси
17. Яве ото некисе \ святе бери, підня косо \ Сома то біла \ Підня кубиря \ у кубелі поника усе \ У кубирі варе
18. Своє ото нині кисе \ Святе нині кисе \ Святе божий \ попити ся \ Але нині накис \ освіти більше
19. Де має липе накис \ святе бузій \ яве те божий \ Підня кисе \ святе нині кисе \ своє ото не кисе.
20. Вил’є піну сю \ своє ото унесе \ світ у бузій \ Вил’є, помиє кисе \ добре \ уломе зіл”я
21. Діє божий \ понині мало \ світе на накис \ Святе нині кисе \ своє ото біле \
22. Освяте божий \ попити наше \ Дає божий \ своє лити мазій \ Піна натіше \ але вил’ї
23. Святе бузій \ попити усе \ святе нині \ Усвоє ото накис \ своє ото некисе \ своє ото назріє усе
24. Усмиряє \ бузій \ Поневолі \ вил’є \ піну, билі варе \ Піна унесе \ у сон ото ніжний \ як ширше
25. Як божий \ понюха ся \ усе вил’ї, утяне нюха усе \ Своє ото нині кисе усе \ добира \ Гоже жуй \ понині ото усе \ кисе
26. Святе божий, \ підня косо \ понакосу, \ се вил’є, упне кисе \ Освяте божий \ своє - те божий \ понапити усе \ Ра божий
27. Давало те нині усе\ увите божий - \ понюха усе \ святе бузій \ Підня накис \ освоє ото божий \ Понюха божий \ піну білішу
28. Як піднакисе \ щипе нюха се \ Освоє ото бузій \ Понакоси \ ковил у полі \ Святі нині укоси \ Святе біле \ вилупи і унеси
29. Ото омиває любе озій, \ упне усе \ своє ото нині кисе \ Сва те бузій \ понині кисе \ Пані несе \ л’є піну у кашу \
30. Щавель \ піднакоси \ Своя мука се \ Святе божий \ попуще - унеси \ і свали \ Улити божий \ під накис, \ усе вил’ї
31. Омили божий \ піну унесе \ Підня пута, унеси \ але піднанесе, \ усуше те божий \ Підня не куша \ Уломи і жуй
32. Як у боже озій \ увил’є - \ мине кисе \ Яве те божий, \ підня не вил’є \ своє ото божий \ Підіма, кажи \ своє тиші
33. Як божий \ піде, \ се вил’є пані усе \ Своє ото уникає усе\ Своє ото біле \ Ра бає, узуй \ у полі, де \ у горі малюю
34. Се витяни накисе \ свое ото некисе, \ у сому тни і накос \ Святе нині укисе \ своє те нанесе \ Дає божий \ біле
35. Як пізно \ вил’є \ піну накис \ свою – ото божий \ Усвоє ото нині кисе \ своє ото некисе \ Ра божий
36. Піднанесе \ у сні ще піну кисе, \ усе вил’є \ понині кисе \ Святу набере пані \ піну у носа \ Але вил’є усе \ кисе
37. Святе божий \ понадає \ липу набери \ у кубель \ у пору, \ дол’є де \ бузій \ Вил’є \ Ра божий - \ улови яке
38. Як божий \ пол’є пуще, підня понеси \ Ото голі \ пані малюю \ у кубки \ у горі \ Ум ото несе \ Око божий
39. Усе підня унесе \ як униз л’є \ Дає божа дія волю \ Добіла \ кубелі миє \ ото бо озій \ як у горі усе, \ яке малюва
40. Диво яке бере \ і голову тіше
***
Словничок до реконструкції стор.77
[1] озій - оселя світу ( велична світла будівля, палац )
[2]бая, бає – дбає, де-бає ( Бай — 1. Одна з назв дохристиянського волхва, що володів поетичним даром; 2. Назва одного з бенкетів у гірських селах Коломийщинини ( «були набутки й баї», «робити бай», «баюватисі») 3. „багата людина” для Азії.)
[3]велична світла будівля
[4]править, посувається, прямує, простягається
[5]кисе (кисель = кисе+л’є)
[6] бодня, „гнутая круглодолгая укладка с крышкою, кадушка с крышкою, вместо сундука, кубарь, кубас” (Словарь Даля)
[7] Ра - первісне ім’я найближчої зірки-світила (пізніще – сонце) у космогонічно- світоглядному (ВсеСвіти, Святе) розумінні
[8]Сва – слово-поняття, яке наявне у різних сучасних словах. Скажімо, сучасне Сварог : Сва+Ор+Га ( детальніше див. „Орійська Ідеологія” 1. НАЦІОНАЛЬНІ ДУХОВНІ ОРІЄНТИРИ. http://h.ua/story/42750/ )
[9] Га – первісне ім’я Матері-землі, Ма-тера (terra), Нені у планетарному значені космогонічно-світоглядному (ВсеСвіти, Святе) розумінні.
[10]зеленей, зелень, чар-зіль
[11]Било – стебло (основна частина трав’янистої рослини від кореня до вершка); гілка дерева
[12]стеблі, бадилині
[13]пестун, плеканець
***

Текст реконструкції стор. 77r - опубліковано у «Послання оріян хозарам» Дж. Стойко:

1. Що волю Ока береже заре жало а святу волю панусі совіща пані Коса? Освіща пані Коса косу але пані. Волю ту на косо але воліш.
2. Уставила по Оку віру і одну носе. Совість Божую совістна косе а святу віру покосе святи Бозя. Пані што несе і де була?
3. Совістна на косе совість Божая, одне не коси. Помала одне на косе і одне пусте несе. Святене на косо місто ма косе і пома зло.
4. Думали устами Коси а совість мекаш. Се ви кому косе однині Око Божиє? Панькаш однині Око Божиє і одну на волі волю панку.
5. Святе мекаш сю волю одному Косі. Одновила што на косо? Пані Коса ладно мекаш. Святе на косо сю волю і буле пані Коси.
6. Де мета панусі? Де Бозі? Одному волю і совість мекаш. Святе Божиє однині косе. Совітом Коси совість не коси.
7. Святи ум Коси однині коси а совість мала одна на косо. Совість Божая одна пуста ж а свята мека се.Але,пан коси але мили.
8. Додна не коси совість Божую. Пані Коса святе Божиє одне на косо. Сю волю панна Коса святе нині Косі, але малу.
9. "Совість ма Коса".Син што мекаш? Свята на косо одна ниньки сміше. Де є божиє одне місто ж? Совіт мекаш але мали.
10. Око Божиє панни Коси ладно носе сю волю і віру. Панна де? Одне не питане косе. Ось воля панни Коси і совість Божая.
11."Свята нині Коза".Але панусю?Але панна се святе нині Око ж і святе боре.Святе маш, любо жий панусю.
12. "Совість Бозі одна на волі". Совістну на косо совість маш свята Бозі. Одну маш совість на косо Ока блує і панькаш.
13. Пані Око Божиє одне на косо святе мекаш. Святе на косо і святе маш. Пані Коса, одну не бори волю Божую сю.
14. Сама що, не на косо була? Але по наказу Орі Бозя пише. "Пані Око Божиє поможе". Ви то накаже свята ж?
15. Одне нове тіше святу Божую пані Косу. Але пані Коса, ви ладно на косо святе мекаш. Пані косо святе волю.
16. Кому жиє Ока воля і одна віра? Пощо носе лице пані голе? Одно не заре, се вили пише.
17. Вість не коси і совіт заре. Одна на косо сама ти мала. "Однині Око боре". Пані Коса комару віре?
18. Совість покосе совітом Коси. Совіт Божий попусту ж. Але пані Коса святе мекаш.
19. Давала пані Коса совіт Бозі? Вите бажає одне не косе? Свято мекаш совістна Коса.
20. Воля панусі совість несе і совіт Бозі. Воля панни коса. Добу Ора лама зла.
21. Де божую панна волю святу мекаш? Совіт нині коси і совість була.
22. "Святи Божий попит несу". Де бажає сю волю ти Бозі? Пам’яташ, ламала.
23. Святи Бозя попит сей святи маш а совість на косо. Совіт на косо совістно зазера.
24. "Ось віра Бозі поновила волю". Понабула віру панна сю а сину што божиє Око береш?
Увага Рядок Пропущений у Стойко!
26. Святе Божиє одна на косо пані косе. Се волі пані Коса? Совіта Божиє, святе Божиє і пан пита, раби є?
27. Де волю ти маш? Ви та Божий панькаш святу Бозю однині на косо. Святе Божиє пані Око Божиє понижа лише.
28. Око одне не коси. Што панькаш совість Бозі? Пані Коса, Око волі палю. Святе мекаш і святе волі мила пануся.
29. Що ма волю Бозя панусі? Совість маш святу Бозі? Помекаш панна се але по наказу.
30. Що волю однині косе? Свому косе? Совість Божую попуща і нашу сю волю. Але што, Божий один наказ се волі.
31. Мали Бозя панни ж один не питани ж. Ладни маш Суса ти Божая. Одне ма Коза але Божиє.
32. Кому ж жиє воля Мані Коси? Ви та Божий одне нині волі, совість Божую одному Косі. Совістиж.
33. Око Божиє одне се вела пануся? Совістна Коса совість мала? Ора Бозя пале. Де міра волю?
34. Свята, мекаш совість на косо. Святе мекаш святому Косі. Святе маш а де бажала мала.
35. Оку панні воля, панна Коса. Совість бажає, совість мекаш і совістно Окові Ора бажає.
36. Один маш син, що пані косе? Ся воля по уму Коси у святе наміра. Панусю, але воліш косе.
37. "Свята Божая пані да". Але пані боре Ока буле. "По Орі долю да Бозі і волю". Да Божую але муку.
38. Око Божиє пале, пощо однині наше? Што було поневоля. Кого Око боре? Місто наше Око бажає?
39. Се одне маш, Ока буле і добу зада волі. Де була Ока булава? Што Бозі Око міра ж Ока булаву?
40. Диво Око боре а булава утіше.
***

Текст реконструкції стор. 77r - опубліковано у «Гора Ора» В. Осипчук-Скоровода:

1. Що є воля? Око-Гора. У Бозі Ор! Воля є. Свята воля. Пан понесе! А що вище Пана? Око се. Се Явище. Пан у Оку се. Око є Усе! Ліпо по Уму діє. Яве літання Око се(Велетень Ока се)! Лев є Велес!
-щвл кгр бзр вл свтвл пнс швщпн кс свщ пнкс кс лпмд влтнкс лвлс-

2. Тато у волі. По Оку! Є Гора. Подію-День несе. Освяте Бож, ожиє. А Сва? У танку. Усія!
Світає воля! По Оку се. УсеУм Тата у Бозі ожиє! Пан Тата несе. У Добу ллє (Діє Голе!).
-твл пк гр пдннс свтбжж св тнк с свтвл пкс смтбзж пнтнс дб-гл-

3. Освяти нині Око Усе. Освяте Бож, ожиє. Подія-День. Інь-Янь. Око Усе. Подія-День.
По Тату неси. Святе нині око Усе. Яве Тато нині Око Усе! По обозіллю!
-свтнкс свтбжж пдн н кс пднн птнс свтннкс втннкс пбзл-

4. Диво Лети нині Око се! Святе нині Око се. Світає нині Око се. Подія-День. Інь-Янь. Око Божа ожиє. Пан у Оку се! Подія-День. Інь-Янь. Око Божа жиє! Подія-День. Неволя? Воля! По Яві Ока!
-длтннкс свтннкс свннкс пдн н кбжж пнкс пдн н кбжж пдн нвл вл пвк-

5. Освяте Ум Око се. СваВоля-УсеВоля! Подія-День нині Око се! Подія-День. Воля! У танку се. Пан є у Оку се! Леліє. Подія-День у нені Око си! Світанок се(Свієтанок се). Сваволя Гола! Пан у Око се!
-свтмкс свл пдннкс пднвл тнкс пнкс л пдннкс свтнкс свлгл пнкс-

6.Діє. Ум.Тата Пан несе. Діє у Бозі, жиє. Подія-День нині. Воля. Освяте Ум Око се.
Освяте Бож, ожиє. Подія-День Ума Око си. О святе нині Око се. Світанок се!
-д м тпннс дбзж панн вл свтмкс свтбжж пднмкс свтннкс свтнкс-

7. Світає нині Око се! Подія-День. Інь-Янь Око си. Свята воля. Подія-День. Інь-Янь
Око се. Освяте Бож, ожиє. Подія-День нині. Татусе! Світає нині се, Око Усе! Леля.
По Яві Ока Леля се. Ловила!
-свтннкс пдн н кс свтвл пдн н кс свтбжж пдннн тс свтннс кс л пвлс лвл-

8.Діє Подія-День. Інь-Янь. Око се. Світає. Бож ожиє. Паніка се. Святе Божа, ожиє.
Подія-День. Інь-Янь. Око Усе! Сва є! Ліпо нині Оку се. Святе нині Око се. Уловили?
-д пдн н кс свт бжж пнкс свтбжж пдн н кс св лпннкс свтнн кс лвл-

9. Світає нині Око се! Освяте Ум Око се. Освяте Інь-Янь Око се. Подія-День. Інь-Янь.
Око - Сен! Несе. Діє Бож, жиє! Подія-День. Ум Тати се (Митусь!)! Святе Ум Око се.
Уловили?
-свтннкс свтмкс свт н кс пдн н кснс дбжж пднмтс свтмкс лвл-
10.Око Божа у ЯВІ! По Інь-Янь Око се! Лад Подію-День несе. Усеволя. Гори. По Інь-Янь Око діє. Подія-День нині. По Тату Інь-Янь Око се. Усеволя. По Інь-Янь Око се. Світає Бож жиє!
-кбж В пнкс лпднс свл гр пннд пднн птннкс свл пннкс свтбжж-

11. Сватання Ока се. Лель ліпо понесе. Леля Подія-День нині се. Сватання Ока се.
Сватання Ока се. Свати-Гори. Свати Ум Се. Леліє Божа, ожиє. Понесе!
-свтннкс лпнс лпднннс свтннкс свтннкс свтгр смвтмс л бжж пнс-

12. Святе у Бозі жиє. Подія-День. Інь-Янь Голі. Сватання Ока се. Світанок се.
Святе Ум се. По Уму Око се. Подія-День. Інь-Янь є Гора. БілоБож ожиє!
-свтбзж пдннгл свтннкс свтнкс свтмс пмкс пдн нн гр блбжж-

13. По Інь-Янь Око у Божа оживе у Яві! Подія-День. Інь-Янь Око се!
Святе Ум Око се. Святе Інь-Янь Око се. Свято Умосія (Є місія у маси Мусія-Моїсея!).
По Інь-Янь Око се! Подія-День. Інь-Янь. Гора. БілоБож ожиє! Є Усе!
-пн кбжж В пдн нкс свтмкс свтнкс свтмс пнкс пдн н гр блбжж с-

14. Се Ум(Се Уми є Суми) Тата нині Око Се. Голе! Ліпе Інь-Янь Око се! Ор! Муза
жиє! Упасе! По Інь-Янь Око Божа жиє! Пан несе! У Яві танок Ока се.
Світає святе Усе!
-смтннкс гл лпнкс р мзж пс пнкбжж пнс втнкс свтс-

15. Подія-День у Наві. Татусь. Світає. Бож ожиє. По Інь-Янь Око се! Ліпе Інь-Янь
Око се. Воля. Подія-День. Інь-Янь Око Се. Се Ум Тата по Оку се. По Інь-Янь Око
се. Свято Голе.
-пдннв тс свтбжж пнкс лпнкс вл пдн н кс смтпкс пнкс свтгл -

16.Око у Божа ожиє! Око волі! Подія-День Яве Ора. Що по Тату несе? Леля Очі.
По Інь-Янь Голе! Подія-День. Інь-Янь. Гора. Усеволю упасе!
-кбжж квл пднвр щптнс лчпнгл пдн н гр свлпс-

17. Яве танок Око се. Свята Гора! Подія-День. Інь-Янь Око се! Свято Голе.
Подія-День. Інь-Янь. Око є Гора. Око Голе. По Інь-Янь Око се Око-Гора Яве Ора!
-втнкс свтгр пдн нкс свтгл пдн н кгр кгл пнкс кгрвр-

18. Світає нині Око се. Святе у Нені Око се. Освяте Бож, ожиє! По Тату упасе! Ліпе
Інь-Янь Око се! Свято Голе Усе.
-свтннкс свтннкс свтбжж птпс лпнкс свтглс-

19. Діє Ум. Ліпе Інь-Янь Око се. Святе у Бозі жиє! Яве Тато Божа, ожиє. Подія-День.
Інь-Янь Око се. Сватання Ока се. Світанок Ока се.
-дм лпнкс свтбзж втбжж пдн нкс свтмкс свтнкс-

20. Волю понесе. Світанок се. Святе у Бозі жиє! Воля. По Нені Око се. Діє Гора.
Ламає зілля!
-влпнс свтнкс свтбзж вл пннкс дгр лм зл-

21.Діє Бож жиє. По Нені воля! Світає нині по Оку Усе! Святеє Голе.
-дбжж пннвл свтннкс свтпкс свтгл-

22. Освяте Бож, ожиє! Опа! Потянися. Діє Бож, ожиє! Усеволя у Бозі жиє!
У Пана Ниті се. Уловили?
-свтбжж п птнс д бжж свлтбзж пнтс лвл-

23. Святе у Бозі жиє. Опа! По Тату се. Освяте Ум се. Освяте Інь-Янь Око се. Усе Яве
у танку Око се. Свята Гора се!
-свтбзж п птс свтмс свтнкс свтнкс свтгрс-

24. Се Ява Ора (УСеВар).У Бозі жиє! По Інь-Янь Яве Волю. Воля! По Інь-Янь Голе. Яве Ор!
По Нені Усе. Снн Тата є Бож. Ожиє! Око Гора си!
-свр бзж пнвл вл пнглвр пннс снтбжж кгрс-

25.Око у Божа жиє! По Інь-Янь Око се! Усеволя. У Тата і Нені Око се. У світанні Інь-Янь
Око се. Діє Гора! Бож ожиє, зажиє. По Нені і Тату Око се! Око є Усе!
-кбжж пнкс свл тннкс свтнннкс дгр бжжзж пннтс кс-

26. Святеє у Божа, ожиє. Подія-День. Інь-Янь Око се. По Інь-Янь Око се. Усеволя.
Пан у Оку се. Святе Бож, ожиє. Освяте Бож, ожиє. Пан по Тату се. Ор є Бож! Жиє!
-свтбжж пдн н кс пнкс свл пнкс свтбжж свтбжж пнптс рбжж-

27. Діє. Воля! Тата і Нені се! Яве Тато Божа, ожиє! По Інь-Янь Око се. Святе у Бозі жиє.
Подія-День нині Око се. Святе у Божа ожиє. По Інь-Янь Око у Божа ожиє. По Інь-Янь
Голе Усе!
-д вл тннс втбжж пнкс свтбзж пднннкс свтбжж пнкбжж пнглс-

28.Око. Подія-День. По Інь-Янь Око се! А що по Інь-Янь Око се? Святе у Бозі жиє! По Інь-Янь Око се. Око є Воля. Полель! Святе Тато і Неня Око се. Святу волю. Воля понесе!
-к пдн пнкс щпнкс свтбзж пнкс квл пл свтннкс свтвл влпнс-

29.Тати. О умоволя у Бозі жиє (тьма волі у Бозі жиє). По Інь-Янь Усе. Святе Тато і Неня Око се.
Сва у Тата у Бозі жиє! По уму Око се. Ліпо обозілля се!
-т мвлбзж пнс свтннкс свтбзж пмкс лпнкс-

30. Що є воля? Подія-День нині. Око є Усе. Се у Яві Ум Ока Усе! Святе у Божа ожиє. Опа!
Є! Що понесе? Усеволю! Лета у Божа ожиє! Подія-День. Інь-Янь Око се. Усеволя!
-щвл пднн кс свмкс свтбжж п щпнс свл лтбжж пдн нкс свл-

31.-Воля Божа жиє! По Нені се. Подія-День. Неню по Тату несе! Лада Неню несе. Шест у
Божа ожиє (шуст-шість?). Подія-День нині. Око се! Леле, Бож ожиє!
-влбжж пннс пдннптннс лднннс шстбжж пднннкс лбжж-
32.Око Бозі нині жиє! У волі. Умань є Око се! Яве Тато Божа, ожиє! Подія-День нині.
Воля! Освяте Бож, ожиє. Подія-День Яве Око се. Сва у Татуся.
-кбзннж вл мнкс втбжж пднн вл свтбжж пднвкс свтс-

33.Око Божа ожиє. Подія-День. Усеволя. По Інь-Янь се. Світанок се. Сва у Тата Гола.
Арії Ярії! У Бозі жиє! Полель є! Ор є! Ого – го – го – го! Ор милує!
-кбжж пдн свл пнс свтнкс свтгл р бзж пл р г рмл-

34. УсеЯва Тата і Нені Око се! Світанок се! Світає нині Око се. Світання Ока се. Світає
нині се. Ор у Божа ожиє. Полель!
-свтннкс свтнкс свтннкс свтннкс свтннс р бжж пл-

35.Око по Нені є. Воля! По Нені Око є! Освяте Бож, ожиє. Сватання Ока се. Світанок Ока
се. Ор є Бож, ожиє!
-кпнн вл пннкс свтбжж свтннкс свтнкс рбжж-

36. Подія-День нині.Усе!Синюще по Інь-Янь Око се.Усеволя!По уму Око се!Світанок
Гора. По Нені се.Лель є Велес Око се!
-пднннс снщпнкс свл пмкс свтнкгр пннс лвлс кс

37. Освяте Бож,ожиє.По Інь-Янь. Ліпе Загор’я. Око Голе. Пора у Парі! Доля! Діє! У Бозі
ожиє. Ор є! Бож жиє! Уллє віки!
-свтбжж пн лпзгр кгл пр дл д бзж вл р бжж лвк-

38.Око є у Божа, ожиє! Є Полель! Опа! Є! А що? Подія-День. Низ Усе. Тато Голе. По
Неволі. Око є обозілля! Гора. Ум Тато несе. Око у Божа, ожиє!
-кбжж пл п щ пдннзс тгл пнвл кбзл гр мтнс кбжж-

39.ОсеДень є по Низу Усе! Око Полеля! Діє Бож - є Ор. Воля! Добу ллє! Око Голе у Яві. (Око голова!). Тато у Бозі жиє! Око Леля є. Гора є. Усе є. Око є голова!
-с днпнзс кпл дбжр вл дбл кглв тбзж клгр с кглв-
40.-Диво є. Око-Гора! Волево Татуся! (Воля Лева!). ото, тю, Усе!
-двкгр влв тс-