Балада прикмет

Я знаю – мухи гинуть в молоці,
Я знаю добру і лиху годину,
Я знаю – є співці, сліпці й скопці,
Я знаю по голка сосну й ялину,
Я знаю, як кохають до загину,
Я знаю чорне, біле і рябе,
Я знаю, як Господь створив людину,
Я знаю все й не знаю лиш себе.

Я знаю всі шляхи й всі манівці,
Я знаю небо щастя й сліз долину,
Я знаю, як на смерть ідуть бійці,
Я знаю і чернички спідничину,
Я знаю гріх, але грішить не кину,
Я знаю, хто під течією гребе,
Я знаю, як в бочках скисають вина,
Я знаю все й не знаю лиш себе.

Я знаю – коні є і є їздці,
Я знаю, хто працює без упину,
Я знаю сну й пробудження хвилину,
Я знаю Рим і як він всіх скубе,
Я знаю і гуситську всю провину,
Я знаю все й не знаю лиш себе.
Я знаю палац - знаю і хатину,
Я знаю цвіт, і плід, і соб-цабе,
Я знаю смерть, і знаю домовину,
Я знаю все й не знаю лиш себе.
Франсуа Війон

В колонках играет - Плач Єремії - Коли до губ твоїх
* * *
Хотіла б я піснею стати
У сюю хвилину ясну,
Щоб вільно по світі літати,
Щоб вітер розносив луну.

Щоб геть аж яснії зорі
Полинути співом дзвінким,
Упасти на хвилі прозорі,
Буяти над морем хибким.

Лунали б тоді мої мрії
І щастя моє таємне,
Ясніші, ніж зорі яснії,
Гучніші, ніж море гучне.
ЛЕСЯ УКРАЇНКА

І я б хотіла зараз опинитися десь..... там...... дуже далеко......... але точно не тут..........

зараз....... у мене..... в думці зріє один план....... допоможи..... здійснювати його чи ні.....
Моя однокласниця вконтакті в статусі написала дуже-дуже жахливі слова, це навіть словами назвати не можна, про нашу вчительку.
я це зберегла.... і чекала того моменту щоб вона мене остаточно вивела і я б пустила по школі цей листок надрукований....
і ось сьогодні вона мене вивела........я тримаю в руках роздрукований листок, червоним фломастером обвела тот момент( статус) ........
що робити........ чи має вона право на ще одне.... вже не відомо яке за рахунком прощення??????


я не знаю.

В колонках играет - Скрябін - Старі фотографії
Він сьогодні зателефонував, ми не бачилися та е спілкувалися вже два тижні....
Питав, що я роблю, як у мене справи?, що нового.

Я відповідала сухо, сама не знаю чому......

потім він сказав , що коли ми зустрінемося він мені щось розповість.. коли я спитала чому не зараз???? він відповів не телефонна розмова........

він в мене закоханий..... вже давно..... я це знаю....... це всі наші знають....... він мені це казав.........

Ми живемо дуже далеко один від одного... 2 з половиною годин їзди....
Зустрічаємося тільки літом( коли я їзджу до бабусі на канікули), і ще декілька разів на вихідних посеред навчального року.............

Там дуже гарно, я це місце називаю Merry Division, там ніби моє інше, ще одне життя, .......
там я зустрічаюся зі своїм братом що також приїжджає туди на канікули....... і з Вікторією...... як я їх люблю........
а ще там дуже багато гарних, веселих, та крутих хлопців, ми з ними дружемо..... ДРУЗІ і все, наче одна велика сімя.......
добре згадувати веселі дні з ними

В колонках играет - 45 хвилин - Світловодськ
Настроение сейчас - Просто супер

Для кожної людини, яка щиро любить рідну землю, її природа - найчарівніша у світі. Та мені здається, що немає нічого прекраснішого за українські краєвиди. Яке серце не сповниться радістю, доторкнувшись до краси України? Яка душа не озветься трепетною й щирою любов'ю до неї?

Золотом котяться пшеничні хвилі на степових просторах української землі. Чистим блиском сліплять очі під блакитно-бездонним небом, сонячним віддзеркаленням зігрівають кожну твою клітиночку. Душа народжує пісню, і ти раптом розумієш, що мелодію до неї творять дзвінкі потоки великих і малих річок. Вони розкинули свої срібні стрічки серед зелених дібров, серед квітучих степів, у сивих горах. Вдень купається в них сонячне проміння, а вночі зірки милуються в них своєю красою.

Квіти... Як їх багато на моїй землі! Вони скрізь: і біля охайних осель, і на нивах, і на білих рушниках. Мені навіть здається, що слова "квітка" і "Україна" - це синоніми, бо такої квітучої землі, мабуть, нема ніде.

З ранньої весни лунають над цим квітучим багатством пташині пісні. Прорізують повітря стрижі та ластівки, поважно пливуть лелеки, неначе граються з морськими хвилями чайки... А соловей, пташиний цар, став беззаперечним символом української мови.

...Україна за світовими стандартами - країна не дуже велика. Але, на мою думку, її можна порівняти з безцінним діамантом в оточенні земель інших країн. Діамантом, який передали нам пращури і який ми повинні залишити після себе наступним поколінням. І якщо ти вважаєш себе гідним сином чи дочкою рідної землі, то маєш берегти, примножувати її красу - і тоді вона заквітчає твоє серце й життя добром і щастям.

тільки що прийшла з вулиці........ я ходила на прогулянку.... сама...до речі так набагато веселіше....... та чарівніше.......загадковіше?....?..?..?..

Годину тому:
Я вдягла свої улюблені джинси, футболку та кофту, взула кросівки , взяла відеокамеру та як завжди навушники з телефоном.

.........йду вулицями міста..... де-не-де чутно сміх та веселощі різних компаній що гуляють, розважаються...., ледве чутно десь на центральній вулиці їздять машини.........а я йду........ в телефоні грає не то Скрябін, не то Друга Ріка чи СКАЙ.......... ось в декількох метрах від мене вуличний фонар погас, " Мабуть щось сталося, - думаю я,-Чи можливо це магія???"""- посміхаюся своїм думкам.....
ввімкнула камеру. " а що сьогодні я буду знімати?"- мої думки розбіглися, на той момент в моїй голові було стільки ідей..... але я зупинилася на одній...... сьогодні я буду знімати...... чарівний, загадковий світ людей.Як??? а дуже легко. Уяви йдеш ти ввечері по вулиці, а в вікнах будинків сяє світло..... ти дивишся туди і в тебе перехоплює дух.......за цими вікнами приховане життя сотні людей, які навіть і не запідозрюють що за ними дивляться( бо по закону фізики - з темного приміщення видно освітленеприміщення, але з світлого темне - ні).
перше кого я побачила у вікні - це була жінка( можливо мати) років 35-30, вона щось робила, скоріш з усього вечерю( бо дійство перебувало в кухні). і тут фантазія розкриває крила....... і..... повітря ........... безмежна простора...... безмежність....... Я уявляю що вона чекає з роботи свого люблячого чоловіка, десь в інші кімнаті діти роблять уроки, а вона.... можливо маючи безліч проблем просто радіє тому що у неї є діти, сімя , чоловік, адже в цьому щастя. вона подарувала комусь життя-...... вона -мати.

А ось інше вікно: в ньому я бачу дівчину десь приблизно свого віку........ вона сиділа на підвіконні, і розмовляла з кимось по телефону, радість, сміх одразу змінила міміка образи, мабуть від почутого..... Що їй сказали???? З ким вона балакала???? це риторичні питання.....

Наступне вікно: чоловік-хлопець років 20-25, то віддаляється то наближується в руках у нього якась книжка. скоріш з усього він щось вчить.Навіщо??? Що??? Хто він?????

В наступних вікнах я бачила засмучена дівчину шо занавішувала вікно; далі радісну бабусю що поливала квіти, ось вона обернулася, мабуть хтось покликав... коли вона знов повернулася, що я могла бучити її обличчя , там я знайшла просте людське щастя.....
Чарівний світ захований за вікнами, а що ви можете там прочитати?????

В колонках играет - "Леди Совершенство" саундтрек з Меррі Попінс
Прийшла зі школи, пообідала, почала робити уроки...
ні я тільки-но відкрила щоденник,що б подивитися що було задано, як одразу мій настрій дав мені зрозуміти " Які уроки?" .....

Отже не пройшла й хвилини як у мене заграла музика, далі інтернет, в opera загружається Кланнад( анімешка), перевіряю пошту.,, відповідаю, далі пишу тут, бо за день стільки всього сталося........

ні, я не можу сказати що в школі мені погано, там спілкування , там - життя, яке таке коротке......сьогодні вирішили через тиждень з'їздити на кондитерну фабрику "Roshen". там повинно бути круто. а ще в школі весело....... я буду сумувати за шкільним життям.....

Настроение сейчас - Змінюється кожну хвилину, в залежності від моїх думок

Любий щоденнику!
Я засмучена... Тільки що телефонувала моя подруга, Євгенія, і казала що йде гуляти.... ні не подумай, вона мене запрошувала, але я не хочу гуляти в тій компанії.... там дівчата іншого типу, їхні улюблені фрази: " О ,Боже, я сломала ноготь", або ж " Девчонки у меня новая губная помада!".... я думаю це повний жах....
Всі мої друзі( вони ж і є мої однокласники ) десь гуляють, Дуже багато з моїх подруг за це літо стали такими...... ну можна гарно сказати..... дорослими.... Я навіть не знаю.

А ще в цьому житті я набудь не маю справжню подругу. Є звичайно Женчик, а ще Вікторія( але вона живе в Києві, і спілкуємося ми лише в селі в літу, ну або ж через online, але це ж не спілкування.)

взагалі я дуже закрита в собі особистість і не може розповідати навіть їм, те що у мене на душі, наскільки мені зараз важко. набуть саме тому я завела цей щоденник, мені потрібно людина( в даний момент це комп'ютер та всесвітня мережа - інтернет) якій я б могла розповісти все, все, все.....

23 просмотров

Океан Ельзи - це справді круто, їхні пісні я слухаю...... років з 8-9., отже можна сказати що я виросла на цій музиці О.Е. Я люблю вас!

Знаєте , коли я вивчаю літератури, то завжди вірші які мені сподобалися я зберігаю в компютері, так от дуже критий вірш, він бере за душу та примушує замислитися:
Балада прикмет

Я знаю – мухи гинуть в молоці,
Я знаю добру і лиху годину,
Я знаю – є співці, сліпці й скопці,
Я знаю по голка сосну й ялину,
Я знаю, як кохають до загину,
Я знаю чорне, біле і рябе,
Я знаю, як Господь створив людину,
Я знаю все й не знаю лиш себе.

Я знаю всі шляхи й всі манівці,
Я знаю небо щастя й сліз долину,
Я знаю, як на смерть ідуть бійці,
Я знаю і чернички спідничину,
Я знаю гріх, але грішить не кину,
Я знаю, хто під течією гребе,
Я знаю, як в бочках скисають вина,
Я знаю все й не знаю лиш себе.

Я знаю – коні є і є їздці,
Я знаю, хто працює без упину,
Я знаю сну й пробудження хвилину,
Я знаю Рим і як він всіх скубе,
Я знаю і гуситську всю провину,
Я знаю все й не знаю лиш себе.
Я знаю палац - знаю і хатину,
Я знаю цвіт, і плід, і соб-цабе,
Я знаю смерть, і знаю домовину,
Я знаю все й не знаю лиш себе.
Франсуа Війон

Сьогодні я майже весь день думаю про те, що буде далі.... чи йти мені після 9 класу в якесь Училище, там поряд будуть мої друзі, чи все ж таки переходити в іншу школу та довчитися до 12 класу.......... я не знаю :

Я простая девачка которая хочет просто жить, мои проблемы заканчиваються где-то далеко, а моей любви нет............