Я с каждым днем люблю его все сильнее и сильнее...вечер вчера был просто чудесным..люблю.....хочу к тебе....хочу взять тебя за руку и не отпускать ни на минутку......я люблю тебя...очень-очень..

я вже зовсім не вірю в кохання....можливо його неіснує...а це ,що ми називаємо "коханням" - ілюзія ,наша уява ? але ні...відколи я "уявила " що кохаю тебе...я почала писати.....вірші...просто твори...сторінки життя....я починаю розуміти творчість....але перестаю розуміти тебе.....це ніби дзеркало....дзеркало душ...потайбічних світів......

життя прекрасне...як не крути! хоч і інколи воно нам підсовує свиню!
чому не може бути все як у казці? чому ми не ожемо просто насолоджуватися життям з коханою людиною..? чому?

Фотографии Анна_Дергалюк :

сидиш,бывало в шумной компании якобы друзей...а чувствуешь одиночество....боль...все улыбаються....и ты стараешься показать всем что тебе приятно..весело..но зачем?для чего? кому какая разница?а?

привет всем кому интересен мой дневник...почему я его завела? Даже незнаю....хотя нет...знаю...любовь....наверное....хочу общаться с людьми которые меня поймут...

хм....хочу чтобы кто-то меня понял читая этот бред....точнее не бред...жизнь....чтобы вы тоже пережили ее вместе со мной...