Під столом…
Сиділо декілька домовичків. Вони з кожним стуканням склянки об стіл, здригалися.
- Знову пан господар напився... І знову начнеться... - ледь не розриваючись від схлипів проговорила одна із тих домовичків.
- Тихо, тихесенько, люба моя, а якщо він нас почує? - пригорнув її до себе поруч сидівший домовик.
Там на горі вони почули перебранку господаря с другом. Грубу, противну, матерну, на слух неприємну. Домовичка прикрила дітям вуха, щоб таке не чули. Діти приголомшено притулилися до її ніг. Їх страшно лякало і бентежило те, що в їхньому любому домі щось не добре твориться. А дім же це святе для домовиків. і для людей повинно ж також бути!
Ругань не кінчалася. Чоловіки с грохотом вставши зі своїх стільців, підійшли одне до одного і почали битися. Серйозно битися. Стіл, під яким сиділи домовички, знаходився від них, Слава тобі Боже, подалі від цих осіб.
Тут хазяїн сильно вдарив гостя по пиці. Кров потекла з носа гостя. Домовиха скрикнула від побаченої на підлозі крові. Її чоловік швидко затулив їй рота, але не вчасно. чоловіки почули цей викрик.
- Що це ж було? Я чув жіночий вереск!
- Чи це бува в нас не від горілки, а Іване?
- Ідіоте ти, Гришко, рідкісний! Хоч п'яний, хоч ні, я чую однаково прекрасно! - хазяїн зі злістю покосився на того. - Це точно щось було с під столу чутно, точняк!
- Тай може й правду торочиш, та й бо ж і я, їй Богу, щось таки то почув. - повільним ходом попрямував до столу. - Щас, як провірю! Щас все роз’яснится!
Домовик і його сім'я дрижали від страху. Ох, якби ж то зосталася хоч краплинка колишньої домивикової магії невидимості, вони б зараз зникли і все! Е ні, не получиться, тож же із-за й господаря вона і зникла, гад проклятущий не слідив за своєю хатою, та й не давав і їм слідити весь час с п'яну чортяків приводячи з собою, а ті ж бо після себе нічого хорошого в аурі будинку і не залишать - тільки бруд і сміття! А після них весь час прибирати - так і магію домовичкову всю розтратити можна! А похрестити хату, прибрати духовний бруд за допомогою священика - у господаря руки не доходять. Ось і сил у них магічних, природжених майже й не зосталося.
- Любий давай же то помолимося богу, щоб вони нас не знайшли, бо прийде наш кінець з цими особами.! - прошептала до чоловіка домовичиха.
- Давай люба, бо зараз тільки це нам в змозі допомогти, аж ніщо інакше, крім Бога. І ви дітки моліться, а то найде нас п'яні, мерзенні ці люди і нам кінець!
Вся родина почала молитися. Вони чули, як господар Іван вже з Гришком набралися смілості за допомогою склянки другої, як вони обоє присіли і вже рукою хотіли підняти скатертину. Але подумки вони були в молитві і щиро просили Творця про допомогу.
- Іване все ж таки це у нас по п'яні, бо ніфіга тут не бачу!
- Ось бач як! Але я ж все ж таки точно почув жіночий вереск чи викрик! Точно. Хочааа...
Іван пристав і сів нормально за стілець, друг так же само зробив.
- Говорю ж начинається! Іване скоро нам і чортики будуть пісеньки поруч витанцьовувати. - схвильовано й серйозним тоном до нього звернувся Гришко.
- Е ні, це вже буде занадто! Ми ще не допилися до чорт... Мамочко!!! Ось один рядом плигає і дулі крутить!
- Ось ж казав! - докоряючим поглядом глянув на Івана, витерши рукою кров, яка до цього часу текла з носа. - А ось мені ж то нічого не кажиться! А того, що я так не напиваюся! Бо я умірянно-питущий чолов... Бац, яка сволоч! Теж мені дулю круте! Та й ще й задом своїм з хвостом противним виляє! Ось чортяка єдака, що витворяє... Боженько помилуй нас й мене від цієї нечисті, Боженько спаси й помилуй! - почав автоматично хреститися і друг його так само дивлячись на протилежну стінку.
Сидячі під столом домовики дякували Бога, за те що їх врятував, зробивши невидимими і повернувши їхньою природну магію. Це ж бо вони галюцинації на чоловіків наслав, щоб покарати за то ще вони наробили в хаті та й за негожу поведінку. Мати домовичиха повела діток і їхньою схованку спати, а батько сидів і спостерігав за хазяїном і його другом, що ж ті будуть с галюцинаціями робити.
- Гриш, а давай проспимося та й завтра на всяк случай, позвемо священика? Пусть кадилом помахає і водою окропить і ця чортяка та й ізникне зовсім, га? - косо позираючи спитав у тремтячого зі страху друга, Іван.
- Та й поможе думаю, поможе! Аби ця зараза переді мною й не вижалася, рогата свинина! Тай цієї окаянної горілки в рот не візьму ні краплі, обіцяю Боже, тільки-но більш не показувалося ось таке! - перехрестився й ще раз Гришко.
Приставши вони обоє перехрестилися і тихенько залізли на піч. Через годинку-дві, зовсім заснули, лиш храп було чутно громовий.
Домовик зовсім задовлений тим, що хазяїн змінився, вирішив все до ладу в хаті привести до того часу, поки господар прокинеться. І тепер, хоч з маленькою, але надією на світле майбутнє, він міг спокійно, не боячись за себе й за родину, виконувати свій обов'язок домовика.
Моя міні-історія... Ну що ж, можливо так в житті не буває... Позитивних кінців історії. Буває, що й знайшли бии чоловіки домовиків та й втопили би в колодязі
, звинувативши би їх во всях нещастях або прибили би молотком. Але давайте настроїмся на позитив!!!!
, звинувативши би їх во всях нещастях або прибили би молотком. Але давайте настроїмся на позитив!!!! 
