навеяло предыдущими постами
Вийдемо ми в поленько, предвіщати доленьку,
напувати травоньки, роси розсипать.
Заспіваєм пісеньку, про чарівну ніченьку,
будуть з нами мавочки ніжно танцювать.
Грай же на сопілочці, на чарівній скрипочці,
плескайте в долоні, звіть сюди зайчат.
Мамі Лелі дружненько, виберем подруженьку,
щоб вона змогла їй знання передать.
Звали берегинями, добрими богинями,
та недовговічний чоловічий рід.
Страшною годиною, весняною дниною
нас «нечистой» силою люди нарекли.
Часником і хроном, хрестом та укором,
дружно виганяли с кожного села.
Ненька нас ззиває; Макош привітає
вже в котлі у неї знову булькотить.
Відновить нам вродоньку, та не добру доленьку,
де ж бо її доброї на усіх набрать?
Стали демоницями, грішними дівицями
та не бачать людоньки: їм нас не впізнать.
Бо в добро не вірують, про свій рід не відають
все забули біднії, навіть, як їх звать.
Та в біді не кинемо, ми їх не покинемо
і до скону будемо всіх оберігать
