Мои стихи для детей и тех кто в душе еще немного ребенок :) |
Сегодня случилась беда,
К нам дождь постучался с утра.
Бедняжка, замерз и продрог,
Пришел без плаща и сапог,
Бродил среди туч и дорог,
Устал и совсем занемог.
– Мой дождик, прошу, не скучай,
Ты выпей ромашковый чай.
Варенье тебе отнесу,
А свитер согреет в грозу.
Спасет тебя пара калош,
И зонт в непогоду хорош.
– Спасибо! – мне дождь прошептал,
– Всю ночь я по крышам стучал,
Крыжовник в саду поливал,
Круги на пруду рисовал.
Теперь мне пора отдохнуть,
Над радугой в небе вздремнуть.
Во вторник к тебе я приду поиграть,
Мы будем кораблик в ручье запускать…
01.08.2011
Маша и котенок
Маша играла с котенком:
– Будешь моим ты ребенком.
Надо тебя искупать,
После положено спать.
Только котенок не хочет купаться.
Шмыг под кровать!
Лучше грязным остаться!
– Милый котенок, – зовет его Маша.
– Скатерть накрыта и сварена каша.
Я научу тебя ложку держать,
После обеда пойдем погулять.
Ну а котенок? Бегом под кровать,
Он не желает играть.
Маша вздыхает:
– Проказник котенок,
Видно достался мне трудный ребенок.
13.07.2011
Две сестренки в лес пошли,
Под березкой гриб нашли.
Стали думать и гадать:
Можно ль гриб с собою взять.
Молвит Таня:
– Он опасный! Не срывай,
Он слишком красный!
А Тамара ей не верит:
– Отнесу отцу: проверит,
Я постарше, лучше знаю,
Больше папе помогаю.
У Танюши грозный вид:
– Вижу я, он ядовит!
Тома – это мухомор.
Ни к чему здесь этот спор!
Мимо белка пробегала,
Красный гриб себе сорвала!
13.07.2011
Вчусь я з татком рахувати,
Вмію вже до десяти,
Але як запам’ятати –
Місяці, чи знаєш ти?
Їх дванадцять, так багато!
Але каже мені тато:
«До Природи ти звернись,
Це так просто, не журись.
Новий рік вітає січень,
Дуже щедрий до малят,
Він ялинку прикрашає
Тішить хлопчиків й дівчат.
Лютий місяць – розлютився,
Білим снігом вкрив сосну.
Ми ж його не боїмося,
Бо чекаємо весну.
Березень до нас приходить –
Тане крига на річках,
Повертається додому
Шпак – весняний перший птах.
Квітень вкрив квітами вишні
У бабусинім саду.
Вже летять за медом бджілки,
Бо все роблять до ладу.
В травні – знов шепочуть трави,
Під вікном бузок розцвів.
А у полі шовковистім
Цілий день пасуть корів.
Ось і червень на порозі
Літо в кошику приніс.
Ніжним солов’їним співом
Вмить наповнюється ліс.
В липні вирушай до лісу
Скарб захований шукати,
Під листками, між травою
Ягід не порахувати.
Ну а серпень – це кінець
Літу теплому вінець.
У садках врожай збирає,
Всіх нас щиро пригощає.
У вересні заблукало
Кілька теплих днів.
Вже готується медведик
До зимових снів.
Жовтень місяць – це маляр,
З пензликом в руках крокує.
Всі ліси й долини наші
В жовтий колір пофарбує.
Листопад зриває листя,
З вітром і дощами грає,
Навіть сонечко ясне
Парасольку витягає.
Грудень довго не барився,
Снігом вкрив стежинки,
Дуже швидко рік скінчився
І лишив… крижинки.
Кожен місяць, кожен день
Радість тим дарує –
Хто Природу поважає,
Та її шанує».
29.04.2011
Рубрики: | Стихи, проза, притчи разное... |
Комментировать | « Пред. запись — К дневнику — След. запись » | Страницы: [1] [Новые] |
Комментировать | « Пред. запись — К дневнику — След. запись » | Страницы: [1] [Новые] |