LiveInternetLiveInternet

Вона підійшла до вікна і тихо сіла на підвіконник…. Висота її не тривожила, легким рухом тіла вона перекинула свої ніжки через вікно… тепер вона сиділа лицем до висоти.. до страху…. Але їй просто було смішно….в житті не варто боятися страхів… смерті….. для неї найстрашнішим був душевний біль…. Біль від якого не вип’єш таблетку… який не заглушать сигарети… до речі….. де ж ж вона їх залишила… ось…. Рука потягнулась до столу за запальничкою та сигаретою… тепер уже тримаючи в руці цю заборонену спокусу, вона знову зважила:варто чи ні? Знову обіцяючи, що курить останній раз запалила її… вона дивилася як жевріючий попіл летить з висоти 3-ого поверха і долітає до землі просто порохом….в голові крутилося сотні думок, які вона з усієї сили старалася викинути… струсити так само як і попіл…марно… залишалося тільки змиритися з думками і з тим нестерпним болем…. Вона ще раз глибоко затягнула сигарету, затушила її об долоню і викинула… біль фізичний не вгамував душевного… Треба подумати про щось хороше…. Треба згадати про свою вартість у цьому житті… ТРЕБА налаштуватися на позитив…. Тихо скотилася гаряча сльоза по щоці…. Яка вона була рада що її ніхто не бачив зі знайомих…. Вона ненавиділа здаватися слабкою.. і зараз відчуваючи цю сльозу у себе на щоці, вона бісилась… бісилась просто тому що вона плакала….просто тому що насправді була слабкою…. Сльоза тихо скотилася і полетіла до землі… вона спостерігала, як та торкнулась землі і розпливлася уже їй непомітною солоною плямкою…