Без заголовка |
ми надто довго йшли, для того щоб таки кудись прийти
ми надто довго чекали, для того щоб знати у чому сенс
ми надто часто тікали від себе до людей, для того щоб змогти полюбити людей
і надто часто від людей до себе, для того щоб розбиратися у собі
ми надто часто рахували квазна-що, щоб змогти второпати скільки пальців у нас на руках
ми надто часто недоговорювали, для того щоб ще вірити у слова
ми надто довго...
*сподіваюся це буде правильно прочитано*
| Комментировать | « Пред. запись — К дневнику — След. запись » | Страницы: [1] [Новые] |