Я ЖИВОЙ
я цвету, если хочеш СОРВИ
я ЖИВОЙ
(с)
Хто ніде той усюди
хто усюди той може виявитися будь де
хто може виявитися будь де той оболодів собою
(с)
гублюся у місцях. гублюся у людях
через вихідні не потрапляю додому
все якось виходить
і коли забагато людей у спальнику
і коли з бодуном борються травою
і коли повертаєшся з бажанням потрапити до дому а виходить то лише частково
і коли з самого ранку чуєш: ну а водку будеш? . та не мож зрозуміти невже всьо так печально
і серед цих речей десь є світ
равликом бути гарно, а я буду жити

ніяких стровінь на дахах, дірок і зірок
а просто... "мьі катимся вниз по наклонной с точки зрение вьісших сфер"(с)
коли дивлюся на ті місця де колись вчилася і справді здаєтья що це фініш. остання точка
дуже смутно але пам"ятаються випуски з гімназії чотирьохрічної десь давнини(не пізніші).
звідти випускали Людей. дорослих людей,тобто освічених. було на що дивитися. було кому і за ким просльозитися
нє, то не були педантично -відповідальні радянські школярі (не той же час!зовсім!). так, і ми були менші і вони здавалися вищі, бачилися людбми з орієнтирами
нагородження відмінників навчання, олімпіадчиків і т.д. перетворювалося у зовсім немалий натовп людей. з 6-8 класів виходило ледь не по половині людей(і боло ж зоовсім недавно)
зараз від усього цього майже нічо не залишилося. безглуздо списувати ВСЕ на якийсь технічний прогрес
але ЩО ж м втрачаємо?? далі і далі випуски схожі на купку підлітків які тіко недавно "вийшли" з свого двору
(так-так. ми були малі, вища планка видавалася нам зразком. ми підійшли до межі і через давнісь спогадів не зіставляємося ніяк з тим "еталоном"(що і не потрібно) але не у цьому справа)
я не можу чогось побачити? але старі орієнтири збилися майже остаточно а нові не вимальовуються ну обсолютно (чомусь не потрапляють у моє поле щору, щоб його)
наскіко ж сильно смінився контенгент молодших-середніх класів (за нахабністю, понтами, матом вони так гаарно нас переплюнули. і все однобоко)
і щось я геть нічого не розумію *вирощують Щось, швидше вирощують, а наповнювати змістом не встигають*
а далі? *"мьі катимся по наклонной, не знаю только вверх или вниз"(с)

У вас колись бувало..? сидиш, гортаєш книжку, гортаєш.., сторінки вже давно закінчилися а ти все ортаєш? або й самої книжки банально немає
у вас колись бувала велика мрія про маленьку річ?
а широка дорога до відсутності наявності мети, бо кінцева точка то лише те що буде коли скінчиться дорога
а ти все віриш , що дорога скінчиться, але шлях же не має такого морального права
його мораль не писана, бо ніхто не брався писати під ногами
принципи його витоптані
зіставлені з наших відбитків і того сміття, котре ми чомусь звикли викидати під ноги, не дивлячись на то, що ДОРОГА ЦЕ ВСЕ що у нас є
над нею є небо
небо теж дорога. своя дорога. на ньому смітять лише ті, хто навчилися по ньому ходити
(дехто туди просто плює, а потім кричить про манну небесну у вигляді власного плювка, поверненого милистивою силою тяжіння)
вам доводилося..? чути як скаржуться, що біла лінія так швидко обривається. і завжди
а ви не пробували йти не впоперек дороги , через смуги білих суцільних, а просто простувати всоєю білою прямою?
а вам доводилося обіймати цей світ? він же такий чуйних до людських чуттєвостей
коли його зустрінете наступного разу,обійміть за мене

наздоганяю життя, бачу його п"яти
обожнюю це
*у добі може бути дофіга часу, якщо повернути голову на те місце, де вона колись була*
знайшла себе у ще одному гарному , затишному місті нашої карти (дякую тя, перната_)))_)
а ще я ніколи не думала що у дірці , одній маленькій дірочці (крекеру) може поміститися людина, тролейбус і ще дофіга всього! а таки може. варто лише змінити кут зору і маленьке ніщо може бути переповнене змістом
хех. наше життя.
Є! Я Є!

іноді хочу бути равликом
слизьким повільним а головне з хатою на спині_)))))
хочу то є гарне слово
вічний двигун цього життя
бажання дихати жити бачити їсти
ще буває бажання поглинути світ
*частина цілого що є цілим в частині. нагадує пісочний годинник*
дивні ми створіння, чим нас більше тим нам самотніше
або: чи є більш безлюдне місце ніж метро у час пік?
а ще ми любимо собак і кричемо що вони не такі ігоєстичні тварюки як кішки наприклад
і цим зводимо себе до вінця егоїзму. *хочемо сусільної віддачі, прєєєданності*
а ще іноді шукаємо якісь відповіді, якісь карти
а всі відповіді у нас! вони якщо ми є
ми ними володіємо якщо володіємо собою *віва ідіоти!*

завжди хотіла малювати. і не тільки. все воно виливається у щось трорхи непропорційне_))))))))))))))))))))

У тебе ніколи не жила іншопланетна істота? Справді ніколи
Одна така недавно зв”явилася серед безладу моїх стін, у котрих я за чужими словами обов”язково мала в близькому часі загубитися (а хрєєєн вам)
Так от істота надиво розумна. Тіко мову не завжди дуже добре сприймає. Погано свівідносить свій словник і почуте
А так любить наші квіти і пиво. Щоранку спотикатися об наставлені по квартирі букети , то добіса мило
А ще боїться темних шаф. Все шукає у квартирі чорні діри.
Здається одного дня від такої настирливості вони таки тут з”являться
Він любить цупити м”які капці і вилазити вночі на дах
Розпластається на даху і іноді тихо плаче.
„мило”
„Дуже мило”
він заздрить нам. Дуже заздрить
живемо ми у старіючому всесвіті, а бачимо його зоовсім молодим
бачимо світло мертвих і даавно неіснуючих зірок
такий він підступний, цей час.
Гониться за собою гонить
А себе все ніяк не з”їсть

/ Ковтаєш звуки та плюєш слова?,
та не подавись весною! бо кохання зціпить зуби та згребе рукою все, чого наобітцяли сни агонії п"яної. *Час, стаючи водою, забирає рештки світла із собою* Плюй, собако, плюй в калюжу всі ті зорі, що ти проковтнув весною /.

Плівка фотоапарату викинута у смітник
на ній чиєсь непроявлене щастя
стеля поросла травою бо їй було нецікаво все що писали розумні дядьки про гравітацію і доцільність
людина мала на руці 6 пальців бо не навчилася рахувати і не знала про п"ятнадцяту пару хромосом
сонячні промені заплуталися у павутинні бо не знали кому світити і боялися розкластися у спект в серці хлопчака що любив це життя
а старий павук давно помер і проміння залишилося зовсім одиноке
воно засвітило викинуту плівку
чуже щастя щодня обпікає наші обличчя оселившись на променях Зірки

хочеться іноді вірити людям
чесне слово - хочеться
* а якими тіко суками можуть виявитися люди. і не близькі (вже.?) а просто люди*
а їм таки хочеться іноді вірити
людина - відмінний фільт, що відділяє лайно від домішок????? *а вірити таки хочеться. да і куди ж без них*
а взагалі ж навколо багато справжнього. так само багато як і нашої нездатності це охопити чи принаймні оцінити
ДЕЙСТВИТЕЛЬНОЕ СОСТОЯНИЕ:
Отрицание каких-либо ограничений своей личности, активное стремление к деятельности.

дороги
дороги на площині і у просторі безліч доріг
інколи нахиляй голову коли вони падають десь тут
і чоботи сотень милих створінь вибивають на них щось своє
а у мене у руках мушлі. вони теж щось вистукують, бо я йду
дорога з мушлів у серці кожного
мушлі оббиваються, тому обережно з їх звуком
серед дорог іноді ще трапляються дахи
не треба плутати дахи і дороги. серце не може без ніг, та все ж не витримує довгого ототожнення з ними
на дахах живуть птахи. дахи іноді потребують тиші
а дорога не може без вибивання власного звуку різного взуття
не губіть чужі листи на дорогах і звук мушлей у серцях, ну будь ласка

гарна. до біса гарна погода
ви її хоч колись бачили
не фальшива щира і просто гарна
їх було двоє - прибиральниця і двірник(с)
все звучить. все все все
задала сьогодні питання книжці і відкрила її на названій сторінці і рядку ( як то робиш коли немає чого робити)
у тому рядку було 2 слова: " - Не знаю." , - чесно призналася книжка
що ми шукаємо у гороскопах і іншій бурді.? ніде НІДЕ ніде немає тих знань які є у нас
все всередині
все звучить
слабких людей не буває!
не втрачай
йди йди і слухай
і хай зичить небо тобі щастя

знаєш, а іноді буває навпаки. тепліє. великі люди добріють бо сонце починає гріти. маяться якоюсь милою маячнею
от нудно, підходиш до великої людини полащитися , погратися, а всі великі люди відкупаються ніби від тебе їжею

яккась фігня від Elisa_married_Freddy . але робити все одно нічого_)))


1. 5 речей, які ви бачите, не встаючи з-за столу
вікно, портрет Ганеши, аромопалички, паспорт і м"яку неживу собаку * і кууупу хламу на столі*

2. як ви зачесуєтеся?
вранці, бігаючи по квартирі і скубучи бідне волосся

3. що на вас одягнено?
старий синій светер і потерті, трохи помальовані і трохи порвані джинси

4. чим по життю займаєтеся?
харткаунтер_))

5. ваше найбільше життєве досягнення на цей момент?
сьогоднішній малюночок на контурс учнів 2го класу на тему "податки"_))

6. кого ви останнього обняли?
чесно незнаю. тьфу, тоюто не пам"ятаю_)))

7. ваше нинішнє хобі, захоплення?
гарне кіно (дайте ще час)

8. що ви останнє з'їли перед заповненням цього опитувальника?
розсольнік (суп такий)

9. зміст останньої отриманої смски
остання, що залишилася в мобі:Я уже... а ви де? (с)Котяра

10. які сайти ви відвідуєте навіть під час коротких інтернет-сесій?
ось цей

11. остання річ, яку ви купили?
книга

12. що ви зараз слухаєте?
прогноз погоди по Джему

13. про що ви думаєте перед тим, як лягти спати?
про те, скільки годим мну залишається спати перед тим як задзвонить будильник

14. останній компакт-диск, який ви купили
хезю.

15. що ви зараз читаєте або перечитуєте?
"Чума" Камю, "Архипелаг ГУЛАГ" Солженицьіна

16. якби ви могли грати на музичному інструменті, що б ви вибрали?
гітара......_(

17. як ваше самопочуття?
файно. саме самопочуттєве самопочуття з усіх самопочуттєвих самопочуттів

18. що б ви хотіли кому-небудь сказати?
скоро літо....._)

19. скажіть щось про людину, що передала вам естафету
якась гарна дівчинка, яка щось пише_))))

20. ощасливте наступну п'ятірку:
Aqarelka , я последняя буква алфавита , JIafffKa , MorbidSun , Chilly-Lily

*плодю спааам*

так-так-так
Люшер більше не повторює те, що вперто повторював місяці , мабуть , 3 підряд ( ДЕЙСТВИТЕЛЬНОЕ СОСТОЯНИЕ: Стерление уйти из неблагоприятной ситуации). він знайшов іншу фразу для впертого повтору: ДЕЙСТВИТЕЛЬНОЕ СОСТОЯНИЕ: Состояние близкое к стрессу, эмоциональная неудовлетворенность, стремление выйти из психогенной ситуации.
хрєна???_))

знаєте, життя собаче досить миле
і справді
можна повалятися на теплому асфальті під сонцем
пожна побродити біля бабусь з торбами у яких іноді здайдеться свіжа булка
а ще є дороги
дооовні дороги, які пересікають усееее
то ним мчаться дивні неживі створіння
що іноді шумлять, пищать або вижжять, залишаючи сліди на теплому ( чи не дуже асфальті). останнє певно найгірше, бо може значити халепу
будь обережний з тими створіннями
ну так, ще є люююди
зоовсмі маленькі люди, що їх кличуть дітьми, досить милі але можуть боляче таскати за вуха чи ба навіть з палицями бігати
палиця то прадажна шльондра. вона може лежати, чекаючи щоб її підібрали, а може боляче бити. іноді літає
але маленькі люди світлі. як на них гарчати?
є ще великі люди
великі люди теж бувають різні
вони можуть захижати так само як можуть калічити, можуть годувати чи знову калічити
треба придивлятися до нихходять вони. поважні чи не дуже. іноді з газетками різними з пакунками
одну гарну велику і сильну людину кличуть господарем. господаря любиш. він годує. гладить. він любить тебе. іноді невідомо чому може і гаркнути. тоді ховайся під ліжко
є ще такі люди які лашаться і тискають тебе. кажуть який ти гарнюній, але ніколи не додумаються погодувати ті гарнюні очі
іноді просто лаються
більшість ходить повз
а годуюю частіше ті , кого не сприймають інші заклопотані і байдужі люди
старенькі бабусі, бомжі чи п"яниці
а взагалі люди гарні
є ще кішки
пакосливі зарази бувають. можеш їх ганяти
але вони можуть бути чемними сусідами.
в усякому разі звертай увагу на кішок
а ще у собачому житті бувають гарні дні. тоді тепло, можна на сонці гріти пузо і дрихнути у тіні
а у великих людей різні чаювання тому вони часто знайдуть що тобі кинути
тепло і сито - це добре
собаче життя воно миле
миле собаче життя

а знаєш, що музика є в усьому?
потрібно тіко іноді знаходити тюнер гучності й скручувати його з мінімуму
в усьому, в усіх речах.
і є так само річчю. наповненням простору, фоном, якщо хочете
теповторний такт табуретки!!!!!

ДЕЙСТВИТЕЛЬНОЕ СОСТОЯНИЕ:
Отрицание каких-либо ограничений своей личности, активное стремление к деятельности.

раз-два-три
три-раз-два
три-два
йшов з закритими очима і вірив
а не важливо у що і кому
як повна чаша. солодка і терпка
а потім падав. і не знав чи у небо чи на траву. і любив світ
все у всьому і все для всього
і запах поля і незрозумілий сміх
свобода у порожніх руках, котрі знаходять собі подібних
а у небі птахи а у них рук немає
дурні тварини, кажуть ми - люди, нам жити
все для усього завжди (с)
раз-два-три
чотири-один-два
ДВА! ДВА!! ДВА!!!
роса лоскаче ноги
і запах. зааапах

ДЕЙСТВИТЕЛЬНОЕ СОСТОЯНИЕ:
Отрицание каких-либо ограничений своей личности, активное стремление к деятельности.

сонце починало гріти. щось чи хтось повис у повітрі
головне бажане(-ний)
бульвар скочує ноги і тіло при його наявності вниз прямо по курсу.
десь там вокзал щуриться від сонця
поки немає куди їхати. стоп. є. завжди все є. яле в кишенях валяється досі старе немає
серед дротів ліній електропередач ходять коробки, іноді шматки, іноді великі вуха чи великі лапи
зааклопотані такі коробки
бульвар несе донизу
розумієш що у голові одна реклама і обгортки
розумієш відсутність наявності голови
не розумієш
бульвар несе донизу
несешся через шматки з коробками з дивним наповненням, а у вітринах відбиваються силуети людей
іноді проходять квітки. то рідко
бульвар несе донизу
іноді сновигають люди, а спробуй таку спіймай серед коробок
ніби ноги несуть до низу
праворуч вітрини скляного міста. там людські обриси шматків
"а я лінія електропередач
і не іпе
* і мну все паралельно*" , любі мої мимобіжні_))))))))))))))

от я до вас з пропозицією
пропозиція заключається у тому , щоб дружно сказати суїциду "ТАК"
спочатку: ми так любимо казати, що людина вінець еволюції, що єдино у неї є душа(чи принаймні здатність абстрактно мислити) *хоча здається чим далі тим більше ми перетворюємося на лайно еволюції, але залишимо поки цей факт у спокої і дозволимо вважати, що пісєц вінєц і пісєєц з душею*
далі є унас природний відбір. ну просто чудооова штука. народилася якась тварючка недорозвинена - і її з2їли, захворала сильно тварь земна - і нею пообідали, а з решток нелохаваних ще й гумус утворився! ну офігеееений закон. При повному його фінкціонуванні у людському суспільстві було б чисте сильне суспільство - одна з заповітних мрій Адольфа, ну от тік хіба не виключно арійське , але:
ну , розумієте, ми тут пісєц вінєц еволюції з душею, та за духовну слабкість , наврядчи ви станете чиємось обідом у прямому сенсі
от тут велиика вєщь еволюція не обійшла , здається, наш великий природний добір
з"явилося людство і з2явився виключно його (лебедів і дельфінів з скорпіонами залишимо) чорний феномен - самовбивство!
навіщо ганятися а потім ще й травитися чимось опущенім здоровій тварюці?
Тварь, назовемо її духовно слабкою, сама знищить себе *ну правда, як не вирішить нити все життя ближньому своєму і слюнятися по життю - деградуємо, панове, все далі деградуємо*

то називається нарешті перечитала дуже заніматєєльную статейку http://www.pobedish.ru/main/suicide_methods?id=7
і частково згадалася несклавшася доля "злобного суїцидолога"

СЛАБКИХ ЛЮДЕЙ НЕМАЄ
ми лише успішно деградуємо і талановито огортаємо начало сили у тлю
Ты должен быть сильным, иначе зачем тебе быть! (с)
тож: "ТАК"

колись була маленька кулька
кулька з свіжої землі, багна чи мо навіть чийогось подиху
на тій кульці жила маленька людина
людинка часто не розуміла, чому кажуть "сісти до когось на руки", коли сідають до когось на ноги. а сідають таки ж у обійма
вона рідко говорила з небом, бо соромилася неіснуючого і боялася бути непочутою (із іт ені меттерс?)
маленька людина іноді жалкувала, що нічого не колекціонує, але часто збирала навколо себе купу мотлоха
вона іноді казала, що не вірить у кохання, просто боячись, і сама б не вірила, що її лякає біль (..різна його природа)
а іноді вона боялася банально відкрити очі, яле якби частіше намагалася їй би сподобалося
і маленька людина часто ховала руки
вона не квітка, але квіти милі
будьте іноді більш уважними до маленьких кульок_)))

на небі сьогодні пропливали: мертва людина-бик, дика свиня, білка, понні,якась рожиця і за нею лохнеське чудо-юдо, а потім був занавіс
пізніше була жінка , яка сварилася на свого чоловіка, котрий виявився дельфіном, який обернувся на кита, далі був довгоносик , котрому факультативно вдалося буди черевиком у целіндрі, котрий палий цигарку(черевик, не целіндр)
потім прийшов поговорити місяц і все поступово стало білим аркушем
а далі були обличчя. лише обличчя. всі у профіль і всі горизонтально, вони, мабуть, були мертві. з кирпатими або гачковатими носами, з масивноми щелепами або довгими лобами, іноді з кудрявою шевелюрою. але все обличчя
далі знову була завіса
а ще було 2 літаки. один маленький і далекий , що порізав небо білою смугою, а один добре видний з сусіднього аеродрому
ось так. зараз штиль