Мені то всьо нагадало пісню Пономарьова "Він чекає на неї..."...
А ще такі фрази як:
"Вона мовчала і просто дивилась йому у вічі..Не хотіла зіпсувати цей момент пустими традиційними фразами..Ані навіть запитанням "Чому?"..Вона просто дивилась і хотіла втопитися в цих очах..А він насміхався з неї і відводив погляд..Вони були різні..У всьому..ПОчинаючи від одягу і закінчуючи думками..Вона була повітряним знаком,мрійливою та легкодумною,а він був землею,приземленим і раціональним."
"Вона любила мовчати в трубку,а він завжди злився на неї за це і клав слухавку.."
"Вона обожнювала,коли він цілував її волосся,а він робив тільки тому,що бачив це в кіно.." - то всьо про мої відносини.Я тобі клянусь!..
То просто щось,а не слова...
І я навіть колись писала в себе про його приземленість.І як він мене туди тягне...
Файно так написано..........
Оксана_007, Ні,це не про мої відносини..Просто якось надихнуло мене...І це я вважаю жахливо мати приземленого хлопця,я б з таким не витримала..Справді..
Кориця, Чого тут лякатися? В мене гірша ситуація...Я не можу сказати те ж саме про цинічних людей,бо сама себе такою вважаю...Самотність теж ненавиджу,люблю самоту..Але не самотність..
особисто мені дуже важко спілкуватися з приземленими,цинічними,раціональними людьми...я прото не знаходжу спільної мови з ними...нас нічого не зв'язує...нічого спільного...не розумію,як вони спілкувалися ці 3!!! роки...?
проте якщо це точно кохання,то звичайно все ясно...кохання не знає перепон ні в чому...)