Зима,зима звела,зараза,з розума (с)


Дід Мороз,якщо ти мене зараз чуєш,зроби мені подарунок на Новий Рік
Пишу тобі вдруге за все своє життя.Напевно відчуваю значну потребу
В зв"язку з кризою,мені не треба новий телефон,плеєр чи комп"ютер
Хоча мій подарунок значно дорожчий,втім він не продається..
Проте зараз мені його важко відшукати,хоча на нього стільки баннерів в інтернеті
Хтось хоче його продати,хтось купити,хтось бере дешевше,а хтось дорожче
Всі його шукають,проте не всі знаходять..подаруй мені його на НР,а?

подаруй кохання! сильне,чисте,взаємне..
я ж не так багато прошу..наче..

Можете мене вітати)
Сьогодні рівно рік як я на Ліру
Я продивилась свій щоденник і зрозуміла,що я за цей рік на ліру я досить змінилась
тоді я ще була досить дурним дівчиськом,яке писало букви різним шрифтом,писала єрунду про кохання,не знаючи його
смішно,але дякую Богу,що зараз я трохи порозумнішала,подорослішала
дякую і Вам-тим хто був зі мною весь цей рік і читав мій щоденник,який місцями справді нагадує записки божевільного
дякую
і люблю вас..

особливо близьких мені лірушників
Олічку,Алінку,Іринку *йоп,звучитьяк в дурдомі*,Ясю,Оксанку,Юльку,Самару,Хелену.Оленку,Маря"нку,Шелтер..
дуже дорогі
лавлавлав

Кохання...
61 секунда в хвилині
8 день тижня
13 місяць в році
25 кадр в фільмі
5 пора року
25 година в добі
4 книга в трилогії
221 вольт по тілу
9 планета в Сонячній Системі
101 рік в столітті
..і пара крил на шворці

проте лише 1 серце..і воно розбите
..а ти ще й забув клей

Ковзанка,ковзанка...
хто хоче на нашу ковзанку?
ніхто не піклується про нас,киян,як наш улюблений мер Черновецький
сьогодні Льоня зробив для нас ковзанку
велику,безкоштовну,без черг
виходь на вулицю,бери ковзани і катайся
Льоня не буде тратити міський бюджет на пісок чи сіль на лід
Навіщо? Треба економити..І на воді,і на опаленні
Льоня про нас піклується..Хоче,щоб ми закалялись і були здоровенькі
В травмпункті сьогодні аншлаг..Льоня переживає за лікарів і дає їм роботу..
Льоня хоче,щоб ми були духовно багаті і закликає нас ходити в Посольство Боже
Ми тепер платимо 2 гривні за проїзд
Льоня зробив так,щоб ми з гордістю казали "Я їзджу на метро,я можу собі це дозволити"
Льоня піклується про киян
Льоня,йди на хуй,а?

22 січня
і я нарешті з тобою зустрінусь.Я так довго чекала цієї зустрічі.Мріяла.
Чесно кажучи,навіть не очікувала..А коли побачила,не повірила і навіть двічі перепитала.
Я впевнена,що ти будеш знаковим в моєму житті.Хоча я тебе ще не бачила,але це відчуваю.
Так-так,ти не помилився,я тебе відчуваю.
І вже навіть люблю тебе.Я не кожному кажу такі слова,знай це і ціни це!
Ти нарешті до мене приїдеш.
а я навіть не приготувалась.Нічого,ще є цілий місяць.
Єдине,я трохи боюсь,що ти мене можеш розчарувати.Але я не хочу цього вимовляти,щоб не наврочити.
Ти будеш найкращим в моєму житті.Кохаю.Сильно-сильно.
Тебе,фільм "Вікі Крістіна Барселона"..І чекаю,коли ти нарешті будеш в прокаті 22 січня.

Я почала ненавидіти весь чоловічий рід.І все через тебе.
Я ненавиджу кожного,хто носить твоє ім"я.В тебе гидке ім"я.
Я не буду дивитися бондіану. Ти обожнюював Бонда.
Я тепер ніколи не буду пити чай з молоком. Ти його завжди пив зранку.
Я викину всі диски 8mm,які в мене є вдома. Або просто стру всю їх музику.
Я перефарбую кімнату в голубий,червоний,залений,тільки щоб не залишалась оранжевою.Твій улюблений колір.
Буду обожнювати 30 STM,ти ж їх так ненавидів.
Буду курити в спальні,хоча ти мені цього не дозволяв.
Буду засинати з включеним телевізором,і ти не будеш вранці читати мені лекції про шкідливість включеного прибору на ніч
Буду їсти шоколад на ніч,і запивати його коньяком.
Буду виключати телефон на тиждень,і не буду чути твоїх криків.


Я проживу без тебе.Чуєш?

При зустрічі я тобі не усміхнуся
навіть не мрій,коханий
я просто пройду повз і зроблю вигляд,що не впізнала тебе,твого запаху Hugo Boss,твоєї клітчастої сорочки
і навіть,якщо ти заговориш до мене,я відвернусь
я зроблю вигляд,що не розумію твоєї мови,хоча ця мова,напевно,найрідніша мені у світі
навіть не думай доторкатися до мене
я заберу руку
я зроблю вигляд,що твої доторки мені противні,хоча ще недавно так мріяла про них
і не роби найбільшої помилки
не дивись мені в очі
бо тут я не зможу робити вигляд
очі не брешуть
я знову гляну в твої
і...

Мій кіт за тобою скучив
У мене нові книжки,
У мене нові шпалери,
Мій кіт за тобою скучив


У мене нові шпалери
У мене нове життя,
І тільки одна проблема:
Мій кіт за тобою скучив...(с)

Ми не будемо разом
Ніколи
Ти занадто дорослий,і тут навіть не про вік мова,ти доросліший морально
Я просто знаю,що я не для тебе.Це аксіома.Не пробуйте мені довести,що все в житті можливо.
Тобі подобається інший тип дівчат
Ти ніколи не придавав мені особливого значення
Я-скороминучий етап в твому житті
Сумніваюсь,що ти навіть згадаєш як мене звали *хоча я сподіваюсь,що мене важко забути*
Але я так сумую за нашою польською мовою,за нашою поїздкою в Чернівці,за нашими підколами,за твоїми порадами,за твоїм непринесеним "Гудзиком",за твоїм "Чебуратор-фестом",за твоїми окулярами,за твоїми забутими ручками у мене в сумці,за твоїми декламуваннями віршів...


Ні,я тебе не кохаю
Я просто за тобою сумую.
Так,як ні за ким іншим

Я не думала повертатися на Ліру
це вже якийсь пройдений етап..я так вважала
я почала вести щоденник,бо була самотня
де-жа-вю
почуття повертається..
самотність..пустота..
це не депресія,це постійний стан..
він не лікується ліками
зате в нього є діагноз-"загострення хронічного цинізму"
хочеться лізти на стіну..але хіба це поможе?
сумніваюсь
страшно

В колонках играет - Esthetic Education - Leave us alone
Я йшла по дощу..Дощ почав накрапати неочікувано і я спочатку подумала,що це мені ввижається..Але ні краплини частішали і я йшла дивуючись таким непідходящим
дощем..Він все частішав і частішав..Краплини били по моєму лицю вже боляче і безпощадно..Я старалась йти під деревами,проте дощ діставав мене і там..Він сміявся з мене,знущався,ще й включаючи вітер..Я закривала обличчя і старалася перестрибувати калюжі,бо вдягнула балетки..Але дощ явно хотів мене за щось покарати,бо всі люди повідкривали парасолі,а я одна йшла без неї..Люди зацікавлено дивились на мене і дивувались чому я йду і мокну..А я повністю віддала себе на поталу дощу,не прикриваючись..Я відчула як в мене по щоках стікають сльози..Зрадницьки зрошуючи все моє обличчя безбарвними гіркими сльозами..Я не знала чому вони течуть,але десь в душі розуміла,що цей дощ незпроста падає..Я йшла і плакала згадуючи всі наші розмови,наші сварки і приймала рішення що робити далі..Дощ не припиняв,я не хотіла йти швидше..Я була вже вся мокра..Вода стікала по мені,навіть не затримуючись ніде,просто текла по предмету,яким я і була..Я бурмотіла "вибач мене,я не хотіла,я не буду повторювати своїх помилок,я не наступатиму на ті ж граблі..вибач..вибач" Ці слова ехом лунали в моїй голові..Через пару хвилин я відчула що дощ вже не б"є мене,а просто змиває сльози..Змиває як непотрібну частинку пам"яті,як нехороші спогади..Перегортає сторінку,стирає всі попередні файли,знищує неприємні згадки..Я дякувала дощу і все ще продовжувавла плакати..Я люблю...
Я зайщла в під"їзд і на моєму обличчі вже не було видно сліз..Я була просто мокра..

В колонках играет - Скрябін - Вибач
Настроение сейчас - ледве

Я сама в цілому Києві..Ні не одинока,а саме сама..Всі мої родичі поїхали ан три дні..І тепер я повність віддана сама собі..Що хочу то і роблю..Свобода..Зараз сиджу з кавою і сигаретою і так добре,що аж самій дивно..В асі твоє ім"я,в душі гармонія..Дивне щастя з присмаком ментолу...Облизую губи..Солодкі..Як вчорашній сон..Не хочу повертатися до реальності..
А ще я солідарна з shelter, фільм "Мої чорничні ночі" просто геніальний..Фраза,яка заставляє мене сумно усміхатися і не відпускає..
-Почему ты хранишь ключи?
- Потому что, если я их выкину, двери, к которым они подходят, уже никогда не откроются.
- Но ведь может случиться, что даже если они подходят к двери, ты все равно не сможешь ее открыть. Или за дверью окажется совсем другой человек.

Як це все до болі правдиво і життєво..Торкає..

Настроение сейчас - придуркувате

Думки вже десь далеко завтра чи післязавтра...Нарешті їдуть мої батьки,хоч і на 3 дні,але ж все ж їдуть..І буде мені спокій...Щаастя...
Що з погода?? Мене нервує ця весна..Мало того що в мене постійні сварки,так ще й погода зараз ну просто як в перші дні березня..Фак..І я ходжу по хаті в шерстяному светрі!! І це травень..Де обіцяне глобальне потепління?? Де?? Брехуни нещасні..
Хочу капучіно..І як на зло в хаті нема нічого їстівного,тому про капучіно навіть не згадую..Поки батьки приїдуть з супермаркета,я напевно вже з"їм..Вибачте,що ця запис більше нагадує записки з дурдому..Просто зараз і справді відчуваю себе там..Хочу..Треба...Не можу сказати...

В колонках играет - ТНМК - Мушу йти

Настроение сейчас - патріотичне

Я сьогодні відчула себе маленькою частинкою великого і дружного українського народу...Сьогодні в Києві проходив "Похід у вишиванках",організований "Країною Мрій" та Олегом Скрипкою..Я не думала,що на це зголосяться багато людей,тому з доволі великим скептицизмом пішла на цей захід..Але ні на хвильку не пожаліла,бо біля Андріївської церкви були тисячі людей у вишиванках,маленькі діти у національних костюмах,оркестр з бубнами,скрипками...Всі йшли усміхнені,привітливі та дружні,таке відчуття наче всі один одного з дитинства знають..Потім всі розписувалися на великій паперовій вишиванці..Я не придумала нічого кращого ніж написати "Вишиванка-це сила"..Ну мені завжди в потрібний момент не знаходяться слова..Клано,що Київ так наповнюється україномовними людьми,яким не байдуже до України..Це радує і вселяє надію,що в майбутньому все буде краще ніж зараз...
Потім мої друзі пішли на "Марш Свободи" за легалізацію маріхуани,але на таке мене точно не тягне..

В колонках играет - Перкалаба - Мажорний льотчик

Настроение сейчас - абстраговане від буденності

Просто усміхнутися і уникнути сварки з близькою людиною
Просто иовчки піти на компроміс з батьками
Просто вибачитися,штовхнувши людину
Просто допомогти бабусі з тяжкими сумками
Просто вступити місце вагітній жінці
Просто позвонити своєму дідусеві і запитати як він
Просто подарувати маленький подарунок коханій людині
Просто сказати комплімент своїй подружці
Просто позвонити мамі і попередити де ти
Просто взяти за руку щоб надати підтримку
Просто поцілувати молодшого братика чи сестричку
Просто вміти сказати "Вибач"

І тоді в світі стане менше сліз,недоспаних ночей,нервів,обурення,роздратування,лайки,брутальності...Це так просто,а водночас так чомусь складно...

В колонках играет - Карна - Летимо
Настроение сейчас - кіношне

Сьогодні робила собі день самоти..Вперше пішла в кіно одна.,Інколи і так корисно робити..Ходила на французький "Скафандр і метелик"..Фільм йде всього 2 дня в Києві,і то попит на нього малий..Люди надають перевагу тупим американським комедіям,ніж справді вартого кіно..Жаль людей..Фільм про те,як треба перебороти себе і досягти успіху..Головний герой, редактор модного журналу,Жан-Домінік Боббі переносить інсульт,і в результаті він впадає в стан псевдокоми,в так званий стан "замкненого всередині":він не може рухатися,говорити..Його теперішній зв"язок з оточенням-ліве око,яке,ніби метелик крилами,сповіщає наволишній світ,що в середині марного тіла живе блискучий дотепний дух..Боббі починає надиктовувати по букві,моргаючи оком при почутті правильної букви,книгу,яка стиає бестселером...Фільм має 4 номінації на Оскар,приз за кращу режисуру Каннського кінофестивалю,Золотий Глобус за найкращу режисуру і найкращий фільм іноземною мовою..
Якщо Ви хочете бути обізнаними в європейському кіно,ласкаво просимо на фільми:
З 8 травня - "Смерть пана Лазареску"
Румунія..Комедія абсурду..Історія про дідугана,якому залишилося жити 3 години,але й за цей час він встигаєнадоїсти всім медсестрам і лікарям..
З 8 травня - "Мої чорничні ночі"
Грає Джуд Лоу,Наталі Портамн,Нора Джонс..Режисер - Вонг Кар Вай
Чи зможе жінка,у якої розбите серце,звільнитися від минулого та відкрити новий шлях до глибин своєї душі-шлях справжнього кохання??
З 22 травня - "Вбити імператора"
Японія..Драма
Імперія в хаосі..Імператор,імператриця,спадкоємець,міністр та генерал-у кожного є свої люті вороги,покінчити з якими всі хочуть на нічному банкеті..
З 29 травня - "Всі пісні про кохання"
Франція,музична драма
Незрівнянна заворожуюча музична драма,веселий і серйозний фільм про любов та порожнечу..
З 29 травня - "Молодість без молодості"
Режисер-Френсіс Форд Коппола
Коли у професора лінгвістики влучила блискавка,він ще не розумів,що отримав другу молодість..Сміливість звернення режисера до ідеї,серйозність та романтичність стрічки захопить глядача..
Все це в кінотеатрі "Київ"..

П.Си Не вважайте це рекламою,просто я була б дуже рада,якщо комусь це цікаво,бо ці фільми справді варті вашого перегляду...

Настроение сейчас - ууууу.....космоооссс...

Сьогодні я трохи абстрагувалась від тих думок,які переповнювали мене вчора..Трохи..Тягар таки не спадає..
Нарешті попала в Пінчукартцентр..Ммм..Дивна виставка,енелошна..Купа каміння,літаючі тарілки,інопланетяни..Ну так,але вразило..Це головне...Ну і звичайно кімната заповнена білим газом..єєє...Там круто)
Потім пішла звичайна дурка: фоткання в пустих вагонах метро і в магазині іграшок зі всі підряд..Ну це так для релаксу)
Взагалі повна буденщина,але повірте про таке легше писати ніж описувати те,що в мене зараз на серці..
П.Си Величезне дякую всім тим,хто вчора давав мені поради..Справді,ви мені помогли хоч трішки в цій ситуації розібратись..
П.Пи.Си Ще більше дякую Олі і Аліні,які підняли мені настрій сьогодні і склали компанію..Дякую..Я вас люблю!!

В колонках играет - Placebo - In the cold light of morning
Настроение сейчас - пальці не попадають на клавіші

Просто біль..І більше нічого..Пустота..Вона обпікає зсередини,не залишаючи по собі нічого живого..Сльози готові вилитися зливою...Але я їх тримаю,бо..Я не знаю навіщо..В мене трясуться руки,голова відмовляється вірити...Бо чому?? Я ж не розумію причини...Мені так важко ще не було...Справді...Як бачите я навіть не можу скласти речення..Я кусаю губи до крові..І це не перебільшення..Повірте..Я принижуюсь..Я виправдовуюсь..Щоб чути відмову..Невже я пала так низько?? Я занадто дурна?? Наївна?? Мала?? Може я неправильно щось роблю?? Чи просто тупо неправильно живу?? Але..Я НЕ ХОЧУ,..ЩОБ ТЕБЕ НЕ БУЛО..Вбийте мене,АЛЕ Я ЛЮБЛЮ....люблю без тями..і страшно те,який ефект роблять твох слова...Ненавиджу..Цю весну,себе,мій настрій,мою тупість..Блін я хочу перемотати день назад...Я хочу померти..Я не вчиню самогубство,не хвилюйтесь..Але просто таке бажання..І воно сильнішає...

В колонках играет - Сергей Бабкин - Мотор

Настроение сейчас - обломне чуток

Люди..День почався з облому..Я побачила ціну на концерт Бабкіна в Києві...Ну чому аж так дорого??Я то може назбираю,проте хто тут ще такий мажористий і піде зі мною на цей концерт??? Блін..Я то розумію,що це БАБКІН,але..Міг би хоча би 70 попросити..хник...
В мене якийсь дивний настрій..З одного боку,я доволі щаслива..Бо нема причин щоб сумувати..Все начебто добре,стабільно і без всіляких ексцесів..Все по-старому,сваримося-миримося..Але з іншого боку,щось мені затьмарює настрій...І я догадуюсь що це..Але так не хочу щоб це виявилося правдою..Воно мене скобоче зсередини..І гризе..Що не можу на чомусь сконцентруватися..Треба щось міняти..А не хочеться...

Вона мовчала і просто дивилась йому у вічі..Не хотіла зіпсувати цей момент пустими традиційними фразами..Ані навіть запитанням "Чому?"..Вона просто дивилась і хотіла втопитися в цих очах..А він насміхався з неї і відводив погляд..Вони були різні..У всьому..ПОчинаючи від одягу і закінчуючи думками..Вона була повітряним знаком,мрійливою та легкодумною,а він був землею,приземленим і раціональним..Вона жила все життя у своєї тітки,навіть не знаючи хто її тато,а він жив у маєтку з величезною кількістю прислуги,яка допомагала йому у всьому..Вона любила мовчати в трубку,а він завжди злився на неї за це і клав слухавку..Вона любила прокидатися зі сходом сонця і насолоджуватися першими промінчиками,а він спав до пополудня і не розумів краси природи..Вона обожнювала,коли він цілував її волосся,а він робив тільки тому,що бачив це в кіно..Вона обожнювала читати Камю,Сартра,Маркеса,а він цитував Бегбедера,і був затятим циніком...Вони були такі різні,а щось таки їх об"єднувало ці 3 роки..А тепер все скінчилося..Кохання пройшло,а натомість залишило по собі лише сварки,недорозуміння та недомовки..
"Недосконале життя",-думав він..І дивився на її очі,повні сліз..Він не переносив жіночі сльози,але зараз вони здалися йому просто водою..Він встав і залишив її наодинці з думками про їхні стосунки..Вона дивилась йому вслід і не розміла що коїться..Невже все було марним?? Невже ці роки були одним великим непорозумінням??Невже?? В голові одні питання і ніхто тепер на в змозі дати на них відповіді..Ніхто..Вона одна..В черговий раз..Парадоксальна тенденція...Яка поступово стає життям на самоті..Біль...