Настроение сейчас - подавленое

Я и я. Эго моё. Я концепция, я система, я поток, я то, что есть, чего нет, я то чего не будет, то, что нельзя повторить, я – неповторима. Я рай, я ад, я тот, кто скажет тебе прощай, я тот кто сможет смотреть в глаза, я тот что сможет сжечь тебя. Я и я. Только я. Я богиня твоя, я смерть и власть, я древо, я жива. Здесь не я, здесь только прототип, я, где то там за облаками, ищи меня, но не губами, ищи меня, но не словами, я тот, кто станет пеленой, я тот кто станет для тебя туманом, гляди и нежный взор, умиляй своими губами…я прошу уйти, не тебя дурачок, я прошу себя уйти, дать свободу. Ты не причем. Я не стою себя, я не стою тебя, я лишь проклятое Эго, Я- концепция!

Настроение сейчас - розчавлене

Прокинулася у сльозах сон був крайне не приемний...Мені наснилося неначе у мене є дитя я Їду на машині і зупиняюся біля лісу.Я Одружена,він(Паша)теж...у ньго дитина.МоЇ друзі також всі одружені і з дітьми...я зупиняюся біля лісу ,достаю колиску та дитя,саджаю його туди воно таке мале йому лише 70 днів,в мене хлопчик...МоЇ друзі допомагають строЇти будинок в ЛІСІ!!!!Я бачу його,я бачу Пашу ,він іде з колискою і Стасом,я кажу всім шо піду поспілкуюся з ним,в середині шось зажало,мене всі не пускають до ньго кажуть шо він тіки жити почав нормально без мене шо я йому не треба....я вириваюся з колиской і біжу йому назустріч,я вітаюся з ним...питаюся хто в нього ,у нього дівчинка...Їй, я це точно знала, 74 дні...на 4 дні більше ніж моему хлопчику....Паша дивиться на мене в його очах стоять сльози він Іде ,іде геть,шоп не бачити мене,шоп не руйнувати знову собі життя...я падаю в коліна Стасу і починаю голосно плакати...мені усі кричать шо вони мене попереджали шо так буде....Паша зникає десь за обрієм...я плачу...я ще люблю його я хочу до нього...в голові крутиться те, шо хочеться підійти до нього і сказати: слухай а давай почнемо усе спочатку...поки я плакала моя дитина кудись зникло...я починаю Його шукати бігати,з'являеться чорний мерс(у якого по усьому капоту значки мерседеса) і таранить мою машину...я вибігаю з неЇ і бачу шо моя дитина в маршрутці яка вже Їде...я піжу за ЦієЮ маршруткою...забігаю забираю дитину,починаю Ї обіймати цілувати,дитина плаче,я плачу.....я плачу в реалі,і просинаюся вся в сльозах...на мокрій подушці,бо схоже на те шо я плакала усю ніч....мабуть я ще кохаю Пашу...потрібно знищити,ліквідувати моЇ ліві зв'язки і повернутися до людини з якою хочеш бути!!!!

В жизни нет не черного ни белого-жизнь имеет серые оттенки,но есть люди которые имеют краску,желтую,синюю,зеленую красную.... их мало и они есть,я одна из них!Цветные люди- Я вас жду!!!