Ура я вже повніттю одужала.Ходила вибирала собі кросівки,але мама сказала що в неї вийде вирватись з роботи тільки в вівторок.Тому я по попленталась в ларьок до Люди спитати чі не потрібно її допомогти.Ну так я і залишилася у неї поки я там була в мене посватали ще з двума хлопцями.А ще до мене пристав якийсь дідок якому за 50,то Люда бистро його відшила що його посадять на більше ніж мені років. Поті ми разом закрились і поїхали додому.Я вийшла по гулють ой я там і на сміялась.Що саме сішне сидим ми на лавочці дехто курить,а інші грають в карти. Ну іде до нас два міліціонера народ усі зразу сігарети викинув у кущі. І сидять як нічого не сталося підходять до нас так хто курив.Всі зразу ніхто а той вивертайте кармани, він дума що там щось найде,а сігарети то в кущах.Ну тоді він вигадав підійшов до хлопця який не курить і каже дихни ну ми ві там сидим зі сміху чуть не лопаєм. Він ще вирішив придертись бачить що я не на лавочці сижу а на спинці і давай до мене фиркать. А ти чого не як усі люди сидиш ,а я йому що там грязно і мокро і я не збираюсьтам сидіти. А він мені тоді постій я тоді морознула що мені ноги болять і мені неможна довго стояти ну він тільки хоче відвернутися від мене (бо я встала,а він став до моїх друзів спиною) то я не вдержуюсь і починаю смітьтся бо мене смішать.Він як збісився так начав кичать:ти чого смієшся я що щось смішне сказав,я йому а чого ви на мене кричите ви мені не батько, а сміюсь бо мені розказали смішний анекдот,а напарник його теж вже зі сміху падав. Довго він з нами не витримав і пішов. Коли вони йшли всі як дурні в кущі сукати сигарети полізли. Ще трохи поситділи і розійшлися по домам.