Речення, у яких пропущено головний або другорядний член, називаються неповними. Пропущеними слід вважати тільки такі члени речення, яких вимагають синтаксичні зв'язки опорних чи взаємозалежних слів, наприклад: З'явилися вершники. За ними піхота (пропущений у другому реченні присудок з'явилися легко визначити з контексту першого речення).
Вирізняють такі різновиди неповних речень:
• ситуативні (усне мовлення), наприклад: Давно чекаєте трамвая? – Хвилин десять;
• контекстуальні (писемне мовлення), наприклад: Першими прилетіли на подвір'я горобці. Обцвірінькали й обнишпорили відразу кожний закапелок;
• еліптичні речення, у яких пропущений член (найчастіше присудок або його частина), визначаємо граматичною формою наявних у ньому членів, наприклад: В своїй хаті своя правда, і сила, і воля (Т. Шевченко).
Неповні речення не слід плутати з односкладними, наприклад: Спочиваю. Збираємося. Розвидняється. Ніч. Весела молодь студмістечка. В односкладних реченнях узагалі немає другого головного члена, і він не визначається з контексту, ситуації чи змісту речення.
Нечленовані речення – це специфічний структурний тип. простого речення, якому притаманна синтаксична нерозкладність. Не маючи у своєму складі ні головних, ні другорядних членів, ці речення можуть містити:
• частки, наприклад: Я перша повернулася сьогодні! – Невже?; Ви чули новину? – Ні;
• вигуки, наприклад: Годі!; Тсс! Сестра приклала до вуст долоню;
• модальні слова, наприклад: Погода повинна змінитися. – Безумовно!; То хай так і буде? – Добре!;
• нерозкладні словосполучення, наприклад: Нелегко буде здолати цю гору. Що й казати!