Несміло стукає дощ у вікно. Впустити..налити йому чаю? Можливо він розкаже щось цікаве наніч. Він бачив її сон, бачив, як вона посміхається вночі. Дощ співатиме їй колискову. Я не вмію співати... Шкода. Шкода, що він иає іти, так і не випившо свій чай. Тихо, тільки краплі вистукують по бляшаному підвіконні. Вони підхоплюють світло від ліхтарів і перетворюються в зорі. Сотні зір. Зорепад... Портібно загадати бажання. Я хочу стати дощем. Заглянути у її вікно. Заспівати їй колискову. Побачити їїпосмішку крізь сон. А потім вернутись до того дивака і допити свій чай. Поговорити з ним, посміятись..