В колонках играет - М. Карасев "Солдат"
Настроение сейчас - Прозрачное

Гордість – одна з причин війни. Ти стаєш у позу і готуєшся до оборони. Гордість, як щит, з впаяними в нього штиками. Це очі, які починають покриватися кригою. Це руки, які зав’язуються у вузли. Це кулі-слова, які ніколи потім не зможеш повернути. І якщо ти не поганий снайпер, ти вмієш влучати у ціль.. але як поганий хірург, ти навряд чи зможеш без болю витягнути ці кулі з тіла ворога. А навіщо?! Це ж війна. Ти солдат. Тобі здається, що гордість, це рідна сестра честі. Що не скористатися нею, це все одно, що втратити. Оголити душу? Ризикнути? Інколи це вже пізно, бо ти сам розпочав цю війну, і тепер вимушений стояти під прямим вогнем. Що ж, солдат, успіхів тобі, і швидкого завершення війни. Ні, не перемоги…