Для того, щоб зрозуміти сутність і проблематику такого явища, як національна комісія з питань захисту суспільної моралі, можна порівняти її із ринком людських органів.

Де на початковій стадії в рамках окремо взятої лікарні не існує жодного ризику. Медицина на вашому боці. І ви просто лікуєте виразку шлинку у стаціонарі. А через деякий час прокидаєтесь із шрамом під ниркою. Коли ваш орган летить у першому класі якихось європейських авіаліній. І рятує чиєсь життя.

А виразку шлунку вам вилікують. Ви навіть будете вдячні, можливо. Потім будуть реабілітації, судові позови, нервові зриви, але в кінцевому результаті це нічого не вирішить.

Комісія з питань захисту суспільної моралі навідміну від ринку органів – державна інституція. Всі її здобутки – це реальні і законні дивіденди, як інструмент створення авторитарного управління. Наша відтята культура не літає прешим класом. Їй роблять аборт, народжують на початкових стадіях вагітності і вбивають. Це ніби промивка нашим цінностним системам. Втручання в голови наших дітей, що за своєю природою виглядає абсурдно.

І якщо без нирки жити можна, то із обмеженим внутрішнім світом, без мозку жити неможливо. Як мінімум для людини, що має на меті розвиток і усвідомлення себе, як унікальної одиниці Всесвіту.