Тварини - це мої друзі ... і я не їм своїх друзів. Це жахливо! І не тільки стражданням і смертю тварин, але й тим, що людина придушує в собі вищий духовний скарб - співчуття та милосердя до живих істот, подібних до себе, розтоптуючи свої власні почуття, стаючи жорстоким. (Б.Шоу)
Зникло нестримне бажання стрибати через заборони і тонкості створення нового життя. Вже не памятаю початку кампанії з робочою назвою "АнтиМартіні". Класичний перелік безалкогольних коктейлів у контексті святкування Нового Року 2007 давно затверджено. З наступаючим тебе, крихітко!
Скажи мені, не ховайся, ти звітуєш перед собою, щодо власних вчинків? Ти оцінюєш власні кроки? Ти жива істота? Маєш мету?
Скажи мені відверто, згноїлися твої принципи, твої цілі! Ти нікчемна тварина. Ти не маєш шансів вибратися з-під глиноземів. Тебе поховали, махали лопатами, плакали над тілом, а ти не помітив, не схотів бачити церемонію поховання. Протиріччя. Залиш у коментах СВОЮ думку, потім я скажу, що СВОЄЇ ти вже давно не маєш. Тебе не існує.
Це так модно - "не брати афтографи і не фотографуватися" із сучасними "зірками". Тупість рідкісна. Ви насправді думаєте, це так? Мода модою, а я би з радістю клацнувся на фотоапарат з парою десятків душ. Бовдури - ті, хто говорять, що "зірки" такі ж люди, як і ми з вами. Це не так. Там і натяку на подібність немає. Різні світи і планети. Мені шкода їх, наступний келих "за вас, зірки"! Нехай вас змінить еволюція, і ви дістанетесь рівня простих смертних. Я вірю, колись ви будете щасливими і людяними.
Спочатку ти не говориш нічого, обмірковуєш, прислухаєшся до серця... Потім начеб-то кохаєш... Пізніше ти народжуєш "Я тебя люблю". Триває історія і THE END менше ніж за три роки. Що далі? Переосмислення, очікування, намагання створити, відчути нове, знову прислухатися. А головне - перечекати. Впасти на дно. Забути на деякий час про себе і думати про СПІЛЬНЕ ІСНУВАННЯ. Не перейматися власними почуттями, не розглядати партнера, а бути на деякий час РАЗОМ У ДУМКАХ. Забути "Я тебя люблю", викинути з голови ВЛАСНЕ. Закохатися у СПІЛЬНЕ. Народити "Я люблю НАС".
"Я люблю НАС" - старт, друга серія і нове дихання.
Ти може взяти на озброєння моральні принципи, норми, етику і будувати себе, як особистість. Вийде у кінцевому результаті культурнормальноморальна істота з ніжками. Ти загубиш себе, заплутаешся у купі сміття. Ти красиво говоритимеш, влаштуєш поведінку, напрацюєш образ, однак це вже будеш не ТИ.
Це ж станеться у протилежному випадку. Якщо не приділиш уваги своєму становленню за моральними принципами, нормами, якщо не слідкуватимеш за власною культурою... (Словниковий Бардак???)
Де шукати себе?
Маю дерево, однак досі не можу вхопитися за гілочку. Я вже не шукаю особливої, мені достатньо будь-якої. Пошуки втрачають акуальність. Вчора діяв. Сьогодні час тисне у спину. Завтра мене тут не буде.
Зараз мода пішла на висміювання Нового Року. Багатьом так і кортить назвати себе серйозною і не попсовою людиною, скасувати свої симпатії до ялинки і начеб-то гламруних новорічних ведмедиків на вітринах магазинів. Так ніяково стає, коли вкотре вислуховуєш "нові", "сучасні" бачення дійства. Часто говорять про дипресії навколо свята. А мені, якщо відверто, наплювати! Я з нічого відчуваю мандариновий запах у маршрутках, вдивляюся у прикраси, які вже починають виблискувати на столичних вулицях. Відчуття свята по-троху наближається, охоплюють приємні ностальгічні спогади. Пригадую дитинство, купу подарунків, Діда Мороза із сусідньої квартири. Я його тоді одразу впізнав, от тільки батькам досі нічого не кажу. Пам'ятаю гостей за великим святковим столом, купу фейерверків, прикраси, вогники. Важко стримати посмішку, коли згадую, як ми з сетрою готували подарунки батькам. Тоді нам було мало років, не маючи грошей, робили батьків щасливими. Вдячний мамі за те, що привила любов до такого роду свят. Наразі радію появі новорічної реклами на ТВ, адже не дивлячись на основи реклами, святковий настрій вона створює однозначно. А ще... запах... Просто морозець, свіжість...
Мої батьки разом 24 роки. За цей час мама жодного разу не зрадила батька так само, як і батько матері. 24 роки. Мама у папи так само, я к і папа у мами ВПЕРШЕ. Ти скажеш, що так не буває? Чому я знаю тільки один приклад світлих відносин? Чому я не можу тикнути пальцем на ще когось? Чому ви говорите, що і жінка і чоловік рано чи пізно піде на ліво? Чому все так? Знову ТЕНДЕНЦІЇ, знову МОДНО? Поясніть ідіоту істину.
Ненавиджу хронічних йобарів, які на кожному кутку кричать про цифри, вони сперечаються, і це схоже не змагання знедолених. Ненавиджу термін "нагуляться", не сприймаю секс взагалі. Не бачу задовлення у мегакількостях партнерів. Не знаходжу різниці між ТУПО СЕКСОМ і ОНАНІЗМОМ. Ніколи не хворів, дивлячись на оголені ніжки чергової красуні у найт-збіговиськах. Ну не збуджує мене дівка, до якої діла немає! Пишаюся власним минулим. Не знущався над собою заради внутрішніх рейтингів, не мав на меті злиття з тенденціями. Блядство - не фізіологічна потреба. Блядство - деградація. Інша справа - ОБРАЗ чи РОЛЬ.