Однажды в українському селі жив чоботар Тоомасс Куук. Вирішив він на Сорочинський ярмарок з’їздити та своє взуття продати. Щоб вчасно до ярмарку встигнути, виїхав ще на Різдво. На Пасху бачили його в Києві, де в яру готель «Бабій» відкривали, а на Трійцю в Батуріні тиждень жіночі чоботи пасічнику торгував. Все здавалось пасічнику, що воні малі. Нарешті яйця сторгував. Повелів той пасічник яйцями за чоботи розплатитися. Взяв Тоомасс яйця на воза, та в Сорочинці поїхав.

Став на Майдані, почав торгувати. Розклав товар, нахвалює: «Туухлі з Європпі! Новві європпейськії туухлі!». Набігло село, почало купляти. Дивиться Куук: яєць ніхто не купляє.

Треба рекламувати. Почав він кричати: «Яйся! Яйся! В мене великки яйся!». Жинки юрбою набігли. Гроші рікою потекли, але ж тепер чобіт ніхто не бере!

Вона та ті самі яйця

Треба диверсіфуковуватися. Почав Тоомасс на весь Майдан горлати: «Туухлі! Яйся! Туухлі з Європпі! Яйся! Європпейськії! Туухлі! Яйся!». Народ з Майдану геть так і побіг. Ще й кричать: "Панду геть!".

Здивувався Тоомасс та каже: «Кутти вві? Натто ввас взуутти! Куук натто ввас взує!».

Швейцарці, що на паперті ножичками та часами торгували, підслухали, та й прозвали ту диверсифікацію з яйцями: «НАТО вас взує».

Ті самі тухлі.

Пасічник з Батуріну тухлі на Воню примірив – а вони малі! Але ж і своїх яєць шкода! Взяв та на Воню силой натяг. Воні до цього не звикати, але тухлі тісні, працювати заважають. З того й пішло – «Вони заважають, а Вона працює».

Повідомлення для споживачів. Согласно новой директиве Европейского Союза, с первого января 2007 года эстонские производители не будут больше мыть яйца. (Директива ЕС от 20.11.2006)