28 березня 2025 року виповнилось 100 років від дня народження Дмитра Гнатюка — одного з найвидатніших українських співаків ХХ століття. Його оксамитовий баритон став голосом цілої епохи, а "Два кольори", "Пісня про рушник" та "Києве мій" саме в його виконанні полюбили як в Україні, так і поза її межами.
Видатний український співак Дмитро Гнатюк (1925-2016) народився у с. Мамаївцi, що на Буковині, в сім’ї простих селян Михайла Дмитровича та Марiї Iванiвни 28 березня 1925 року. Вперше Дмитрик заспiвав у церковному хорi, де старий регент оцiнив його дзвiнкий альт. Та справжня дорога до мистецтва вiдкрилася йому у повоєннi часи. У 1944 роцi закiнчує короткотермiновi курси у Чернiвцях, учителює в початковiй школi, органiзовує сiльську художню самодiяльнiсть. Згодом вiйськкомат мобiлiзує його у мартенiвський цех уральського заводу в Нижнiй Салдi.
Дмитро Гнатюк – «Києве мій»
По війні Дмитро поспiшає до милої Буковини, де обдарованого стрункого легеня-красеня приймають до Чернiвецького музично-драматичного театру iмені О. Кобилянської, де в той час працював вiдомий український режисер Василь Василько. Народний артист одразу ж звернув увагу на молодого артиста хору i незабаром почав доручати йому невеличкi сценiчнi ролi. А паралельно Дмитро Гнатюк шлiфував свої вокальнi здiбностi в обласному будинку народної творчостi пiд керiвництвом М. Iваницького, i на всю силу його голос зазвучав навеснi 1946 року. Вiн був почутий гостями з Києва, i восени Дмитро стає студентом Київської державної консерваторiї iм. П. Чайковського. Читать далее