Зорі, очі весняної ночі!
Зорі, темряви погляди ясні!
То лагідні, як очі дівочі,
То палкії, мов світла прекрасні.
Одна зірка палає, мов пломінь,
Білі хмари круг неї, мов гори,
Не до нас посила вона промінь,
Вона дивиться в інші простори…
Інша зіронька личко ховає
В покривало прозореє срібне,
Соромливо на діл поглядає,
Сипле блідеє проміння дрібне.
Ти, прекрасна вечірняя зоре!
Урочисто й лагідно ти сяєш,
Ти на людське не дивишся горе,
Тільки щастя й кохання ти знаєш.
Як горить і мигтить інша зірка!
Сріблом міниться іскра чудесна…
Он зоря покотилась, – то гірка
Докотилась сльозина небесна.
Так, сльозина то впала. То плаче
Небо зорями-слізьми над нами.
Як тремтить теє світло! Неначе
Промовля до нас небо вогнями.
Горда, ясна, огнистая мова!
Ллється промінням річ та велична!
Та ми прагнем лиш людського слова,
І німа для нас книга одвічна…
Вірш Лесі Українки прикрасили дивні нічні міські пейзажі, в які перетворюють вікна, вирізані в темних фіранках будинки і зірки.
А поділилася цим кумедним набором концептуальних жалюзі Українська компанія ролетних фіранок, із назвою HoleRoll.
Силуети знаменитих хмарочосів стають очевидними, коли у вікно проникають світлові потоки. Правда, зображення були опубліковані ще у 2014 році і схоже, що їх веб-сайт в даний час «лежить», тому не впевнена, чи доступні вони ще зараз.
