lubim4422

writer2writer: вірші про добро і любов

12-04-2008 17:14 (ссылка)   Удалить
якась фигня я кращі пишу
coincidentia_oppositorum

writer2writer: складне ессе. (без гламуру, без понтів, але по суті справи)

16-03-2007 11:50 (ссылка)   Удалить
висунутість - це російською выдвинутость, продвинутость
coincidentia_oppositorum

writer2writer: складне ессе. (без гламуру, без понтів, але по суті справи)

16-03-2007 11:48 (ссылка)   Удалить
Якщо йдеться про буття взагалі, а не про буття окремого сущого (наприклад, людини), тоді буття - це ніщо.
Візьмемо приклад: "Чашка є". З чашкою -все зрозуміло. Вона належить до сущого. тепер зітремо слово чашка і залишимо слово "є".
Поясни мені бідь ласка, тарасе, що таке "є" саме по собі? Чи є щось в реальності, що відповідає власне цьому слову "є"?
Немає нічого. Фактично, "є", (в інфінітіві -"бути") саме по собі без підмета - це ніщо. Саме по собі воно нібито нічого не позначає. Але це не значить, що "Є" це пустий звук. Аж ніяк ні.
Адже, давайте повернемося до прикладу. "Чашка є". Зітремо слово "Є". Залишилося речення "Чашка". В англійській мові це видо краще.
There is a cup. is there a cup? Попробуй залишити просто речення "Cup"/ Логічно це не можливо. Адже, для того, щоб говорити про чашку, треба припустити, що вона є, що вона існує.Інакше ми не можемо помислити її, говорити про неї, якщо її не існує. Чашка одночасно має сутність і буття. Це нерозривно. Вона є "щось" і водночас вона "є". Існує джерело її існування - царина абсолютного буття. А це джерело не повинно мати іншого джерела для себе. Інакше ми впадемо в дурну безкінечність. Отже, буття не потребує причини для самого себе. Воно є причиною самого себе ( субстанцією). а що таке причина самої себе, як не Бог? Отже він є ніщо ( не в смислі небуття, а навпаки - в смислі буття як джерела сущого!). Саме так його розумів Ареопагіт, а вслід за ним і Хайдеггер.
writer2writer

writer2writer: складне ессе. (без гламуру, без понтів, але по суті справи)

16-03-2007 00:56 (ссылка)   Удалить
Я не встиг уважно прочитати все ессе, лише проглянув його, а прочитав половину. Одразу скажу що цілком згоден, щодо певного релегійного забарвлення філософії Хайдеггера. Оскільки я цим питанням спеціально не займався, то маю бути обережним в висловах. Тому мої питання відносяться скоріше до деталей, аніж до суті.
Цитата, що передує питання поставлена, аби можна було знайти те місце в тексті до якого я поставив питання.
Отже

„Суще- це те, що стосується сутності речі і відповідає на питання „що це є?” (відповідь – --„воно є таким то , або таким –то”)”
1. Насправді відповідь „воно є таким-то” лунає у відповідь на питання „якою ця річ є”, тобто на питання про атрибути. Ця річ є зеленою, або радісною, або важкою.
Щодо питання про сутність, що є ця річ, то відповідь буде будуватись „ця річ є тим-то”. „Що це (є)?” „Це (є) натюрморт”

-„Отже – він це те, що лежить поза межами нашого сущого. Він – це ніщо.”
2. Що значить поза межами нашого сущого? А є ще й не наше, чуже, закордонне суще?
3. Звідки береться твердження що Бог є ніщо? Звідки це впливає, і з чого це видно? Він над-суще, як ти сам пишеш, тоді яким чином ти зводиш його до того, кого не існує (ніщо)?

-„І жах - це основний фактор такої висуності у ніщо”
4. Перепрошую, що українською, але що має значити „висунутість у ніщо”? Це щось нове в філософській термінології.
5. До чого тут жах? Звідки він тут взявся, бо 2 рядки тому про нього й гадки не було?
Якщо я не помиляюсь то жах, російською буде „ужас”. Тоді наведу цитату, сподіваюсь вона дещо пояснить мою розгубленість „Конституивные моменты полного феномена страха могут варьироваться. При этом выступают разные бытийные возможности устрашенности. … Если угрожающее имеет характер наоборот целиком и полнгостью незнакомого, то страх становится жутью. А когда угрожающее встречает чертами жуткого и вместе с тем имеет еще черту встречности пугающего, внезапность, там страх становиться ужасом” Ухх... Ти про цей жах писав?

- „Тобто ніщо, стверджує Хайдеггер, перебуває як буття.”
6Скажіть, Андрію, а в чому різниця між ніщо і буттям за Хайдеггером?

- „Досвід буття дарується жахом, тільки якщо ми через жах перед жахом не відвернемося від голосу буття”
7. А про жах (ужассс!) це Хайдеггер так пише?

Друга половина за мною
Обов'язково прочитаю завтра
Страницы: [1] 2 3 ..
.. 10
»