І знов твоя гітара у кутку –

Готуєшься до сессії.

Складаю вірші нашвидку

І, сподіваюсь, що не буде в них агресії.

То ж міцно ручку тримаю.

Знов намагаюсь змовчать.

Те, що в зошитку цьому черкаю,

Не змогла у собі удержать.

Знаєш, що спало на думку?

Певно, ти не вгадаєш – а жаль!

Чекаю від тебе дарунку –

Гітарну мелодію без усяких деталь.

Важко це, чи неважко – не знаю;

Ти в мелодіях, я у словах.

Почуття у віршах розкриваю,

Ряд історій несу у строфах.

Хоч акордик впиши лиш для мене

Не для гурту, щоб знала – мені.

Щоб лишилась мені, як поїдеш на море

Може, швидше так сплинуть ці дні.

Швидко-швидко ці букви писались

За хвилини – цілі рядки.

Та думки в голові ще зостались.

Ще не скоро на небі зірки.