Парогазовая установка — электрогенерирующая станция, служащая для производства электроэнергии. Парогазовая установка содержит два отдельных мотора: паросиловой и газотурбинный. В газотурбинной установке турбину вращают газообразные продукты сгорания топлива. Топливом может служить как природный газ, так и продукты нефтяной промышленности (дизельное горючее). На одном валу с турбиной находится генератор, тот, что за счет вращения ротора вырабатывает электрический ток. Проходя через газовую турбину, продукты сгорания отдают лишь часть своей энергии и на выходе из неё, когда их давление теснее близко к наружному и работа не может быть ими совершена, все ещё имеют высокую температуру. С выхода газовой турбины продукты сгорания попадают в паросиловую установку, в котел-утилизатор, где нагревают воду и образующийся водяной пар. Температура продуктов сгорания довольна для того, дабы довести пар до состояния, нужного для применения в паровой турбине (температура дымовых газов около 500 °C разрешает получать перегретый пар при давлении около 100 атмосфер). Паровая турбина приводит в действие 2-й электрогенератор (схема multi-shaft). Широко распространены парогазовые установки, у которых паровая и газовая турбины находятся на одном валу, в этом случае применяется только один, почаще каждого двухприводный генератор (схема single-shaft). Такая установка может трудиться как в комбинированном, так и в простом газовом цикле с остановленной паровой турбиной. Также зачастую пар с 2-х блоков ГТУ—котёл-утилизатор направляется в одну всеобщую паросиловую установку. Иногда парогазовые установки создают на базе существующих ветхих паросиловых установок (схема topping). В этом случае уходящие газы из новой газовой турбины сбрасываются в присутствующий паровой котел, тот, что соответствующим образом модернизируется. КПД таких установок, как правило, ниже, чем у новых парогазовых установок, спроектированных и построенных «с нуля». Преимущества Парогазовые установки разрешают достичь электрического КПД больше 60 %. Для сопоставления, у работающих отдельно паросиловых установок КПД традиционно находится в пределах 33-45 %, для газотурбинных установок — в диапазоне 28-42 % Низкая стоимость единицы установленной мощности Парогазовые установки потребляют значительно поменьше воды на единицу вырабатываемой электроэнергии по сопоставлению с паросиловыми установками Короткие сроки возведения (9-12 мес.) Нет необходимости в непрерывном подвозе топлива ж/д либо морским транспортом Компактные размеры разрешают возводить непринужденно у покупателя (завода либо внутри города), что уменьшает затраты на ЛЭП и транспортировку эл. энергии Более экологически чистые в сопоставлении с паротурбинными установками. Наши услуги http://teplomarcet.ru/parogeneration/

http://apx.org.ua/books/18011-kak-vybrat-parogazovuyu-ustanovku.html

Герметик и межвенцовый утеплитель — пастообразная либо вязкотекучая композиция на основе полимеров либо олигомеров, которую наносят на болтовые, заклепочные и другие соединения с целью предотвращения утраты рабочей среды через зазоры конструкции, гидроизоляции и для герметизации. Герметизирующий слой образуется непринужденно на соединительном шве в итоге отверждения (вулканизации) полимерной основы либо испарения растворителя; существуют также герметики, которые позже нанесения на герметизируемую поверхность никаких изменений не претерпевают (невысыхающие замазки). Герметик может применяться для межвенцового утепления швов в деревянном доме с целью снижения энергетических потерь здания, и, как следствие, экономии средств на отоплении, а также для предотвращения промерзания стен в области межвенцовых стыков. Герметик состоит из однокомпонентной акриловой основы и является экологически неопасным продуктом, годным для применения как во внешних, так и во внутренних швах деревянного здания. Использование герметика является альтернативой традиционным методам (скажем, конопатки дома). Но герметик разрешает теснее позже однократного нанесения сделать долговечный шов, деформирующийся совместно со стенами дома (максимальная деформативность 15 % касательно поверхности), тем самым герметик не нарушает своей сплошности и обеспечивает высокие теплоизолирующие способности. По составу Силиконовые герметики — влагостойкие, выдерживают высокую температуру, образуют гибкий шов. Используют для гидроизоляции соединении. Бывают бесцветные (прозрачные) и белые. Различают: универсальный; силикатный (жаропрочный, выдерживает температуру до 1200 град. Цельсия); авторемонтный; санитарный (владеет нейтральной реакцией для предотвращения разъедания бетона уксусной кислотой, могут быть фунгицидные добавки). Акриловые герметики — образуют гибкий шов (упругость поменьше, чем у силиконовых), владеют повышенной адгезией к различным пластмассам, в частности к поливинилхлориду (ПВХ), химический нейтральные. Не влагостойкие. Бывают белые и со цветными наполнителями (традиционно для герметизации стыков деревянных изделий). Позже полимеризации могут окрашиваться красками. Полиуретановые герметики. Разновидность полиуретановых герметиков — монтажная пена. Битумные герметики — используется для герметизации кровли, водосточных труб, дымоходов, вентиляционных шахт.

http://apx.org.ua/books/18010-kakie-byvayut-germetiki.html

Дизайн интерьера — ветвь дизайна, направленная на интерьер помещений с целью обеспечить удобство и эстетически славное взаимодействие среды с людьми. Интерьерный дизайн комбинирует в себе художественный и индустриальный дизайн. Дизайнер исполняет оптимизацию труда в помещении, улучшает навигацию в больших помещениях, разрабатывает оформление специализированных помещений (скажем, студий звукозаписи, киномонтажа, фотографии; аквапарков) согласно требованиям заказчиков. Дизайнер управляет каждому процессом оформления интерьера, начиная планировкой помещения, освещения, систем вентиляции, акустикой; отделкой стен; и заканчивая размещением мебели и установкой навигационных знаков. В дизайн интерьера, как в часть архитектуры вписывается уйма разных жанров, которые произошли в разные исторические эры. Одно и то же помещение, скажем, конференц-зал, может быть оформлено в различных жанрах: хай-тек, романском, модернизме и так дальше. Список интерьерных жанров шире, чем архитектурных. Процесс разработки Разработка дизайна интерьера начинается с составления дизайн-плана — комплекта документов, описывающих функциональные и дизайнерские решения, в них содержатся чертежи помещения и изложения всех деталей грядущего интерьера, включая отделочные материалы и расположение коммуникаций. В плане присутствует техническое задание, в котором описаны все требования и пожелания клиента. Сначала производятся обмеры помещения, позже чего разрабатываются приблизительные планировочные решения и эскизы. На этом этапе дизайнер предлагает клиенту несколько вариантов планировки с разделением основных функциональных зон и расстановкой мебели. Так как 3D-моделирование — трудозатратный процесс, на этапе приблизительного планирования подробные трёхмерные модели разрабатываются только позже согласования с клиентом. После заявления размещения зон разрабатываются проектировочные чертежи электрических проводов и планируется расположение электроприборов (освещение, электрический обогрев и другое); в случае необходимости выполняются чертежи изменений в планировке; план потолков и напольных покрытий, размещения сантехнического оборудования, ведомости, содержащие данные об отделке и заказываемых материалах и предметах мебели и декоре. Следующим этапом является реализация намеченных работ; на этой стадии дизайнер контролирует работу отделочных и ремонтных бригад, предоставляя клиенту требуемую сметную документацию. Интерьер — архитектурно и художественно оформленное внутреннее пространство здания, обеспечивающее человеку эстетическое воспринятие и благоприятные данные жизнедеятельности; внутреннее пространство здания либо отдельного помещения, архитектурное решение которого определяется его функциональным назначением. В основе дизайна интерьера лежит синтез прагматических и художественных идей и решений, направленных на совершенствование условий существования человека в целостной эстетически идеальной форме. Интерьер складывается из трёх составляющих: строительная оболочка — пол, стены, потолок; предметное наполнение (оборудование, мебель); функциональные процессы, формирующие и пространство, и чувственно-психологическую атмосферу.

http://apx.org.ua/books/18009-dizayn-interera-tradicionnyy-stil.html

Фасад — наружная, лицевая сторона здания. Также фасадом называют чертёж ортогональной проекции здания на вертикальную плоскость. Формы, пропорции, декор фасада определяются назначением архитектурного сооружения, его конструктивными особенностями, стилистическим решением его архитектурного образа. Различают основной, боковой, задний фасады, также уличный и дворовый. При изготовлении фасадов используются такие материалы как камень, сайдинг, панели, штукатурка, облицовочный кирпич: eco-fasad.com.ua/fasadnye-sistemy. Камень для отделки фасадов может быть естественным либо неестественным. Разновидности естественного камня: известняк, мрамор, гранит, травертин, диорит, габбро. Среди неестественных видов камня дозволено выделить архитектурный бетон с внутренним пространственным армированием (т. н. «белый камень»). Неестественный «белый камень» разрешает производить как отдельные элементы декора (обрамления окон, дверей, входные группы, балюстрады, русты и т. д.), так и целые участки фасада (навесные панели) с барельефами и лепным декором. Площадь сходственных панелей может добиваться нескольких квадратных метров при касательно маленький толщине (до 10 см). Сайдинг — облицовочный материал в виде горизонтальных панелей. Может быть виниловый, металлический, железный, деревянный сайдинг, цементный сайдинг. Штукатурка минеральные штукатурки полимерные штукатурки мозаичные декоративные штукатурки структурная штукатурка камешковая штукатурка «короед» Элементы фасадов Портал (зодчество) Портик Прясло Колоннада Пилястра Кариатида Дверь Окно Фронтон Конструкции и материалы Наружняя стена может быть несущей либо только ограждающей конструкцией. От её функций зависит и выбор материалов. Фасады могут быть: Кирпичные, каменные Деревянные (из брусьев, бревен и т. д.) Монолитные — бетонные Оштукатуренные (окрашенные) Светопрозрачные Теплоизоляционные композиционные с тонким наружным штукатурным слоем (WDVS, EIFS, ETICS, СФТК, ШТИФС) Навесные вентилируемые фасады с облицовкой: керамогранитом алюминиевыми композитными панелями фиброцементными отделочными панелями металлокассетами сайдингом блокхаузом, декоративной доской либо вагонкой на кронштейнах из нержавеющей стали (А4, DUPLEX), с облицовкой лицевым кирпичом либо другими мелкоштучными материалами. Для художественной отделки фасадов применяют лепнину, изразцы, декоративную либо обыкновенную штукатурку, отделку камнем, окрашивание. В современном строительстве для устройства фасадов зданий применяют фасадные системы, в частности вентилируемый фасад, светопрозрачный фасад, мокрый фасад.

http://apx.org.ua/books/18008-resheniya-po-okraske-i-zaschite-fasada.html

Бойлер — водонагревающее устройство в системе снабжения теплом и жгучей водой. Как правило, при этом в языке «бойлер» предполагается как что-то хорошее от котла, правда встречаются и другие суждения. Согласно Правилам устройства и неопасной эксплуатации паровых котлов, бойлер — это синоним слова водоподогреватель: «устройство, обогреваемое паром либо жгучей водой, служащее для нагревания воды, находящейся под давлением выше атмосферного». Соответственно, котёл-бойлер — это паровой котёл, в барабане которого помещено устройство для нагревания воды, применяемой вне самого котла, либо в натуральную циркуляцию которого в процессе работы включён отдельно стоящий бойлер. На ТЭЦ, АЭС и некоторых котельных бойлеры — это сетевые подогреватели, в которых вода теплосети обогревается паром от отборов турбин либо от паровых котлов. Помещение, где они стоят, именуется бойлерная: odessa.boylery.com. В быту бойлером зачастую называют всякий водонагреватель: бойлер косвенного нагрева (греющим теплоносителем, получаемым от здешнего котла либо теплосети), электроводонагреватель и даже газовую колонку. Водонагреватель — устройство для постоянного нагрева воды в здешней системе водоснабжения. Для нагрева воды водонагреватель использует жидкое, твёрдое либо газообразное горючее, электроэнергию либо теплоноситель от внешнего источника энергии. По тезису действия водонагреватели делятся на накопительные и проточные. Накопительный водонагреватель, либо бойлер (от англ. boiler) представляет собой относительно огромную ёмкость с помещенным в ней либо, реже, под ней, источником тепла. Нагрев может производиться при помощи парового либо водяного теплообменника — в нём циркулирует жгучая вода в замкнутом силуэте, нагреваемая, скажем, с поддержкой отопительного котла. Такие бойлеры называют бойлерами (водонагревателями) косвенного нагрева. Бойлер может также нагреваться с поддержкой помещенного внутри него ТЭНа либо расположенной под нагревательной емкостью газовой горелкой. Существуют также составные модели, включающие два либо реже больше видов нагревательных элементов. Скажем: ТЭН + теплообменник; теплообменник, работающий от системы отопления + теплообменник, нагреваемый ясным коллектором. Водонагревательная ёмкость снаружи защищена слоем теплоизоляции и защитным кожухом. Снаружи к нагревательному элементу подсоединяется пульт управления, непременно включающий управление температурой. Традиционно это биметаллический термостат. Нагрев включается, когда термодатчик регистрирует в баке температуру ниже установленной. Различают водонагреватели закрытого (напорного) и открытого (безнапорного) типов. Бойлер закрытого типа дозволено применять в системе централизованного водоснабжения нескольких водоразборных точек. Нагревательная ёмкость в них изготовлена из металла (эмалированная железо, нержавеющая железо, медь). Для того, дабы избежать повреждения ёмкости из-за возрастания давления, возникающего в итоге растяжения воды при нагреве, совместно с бойлером может использоваться бак-экспанзомат (расширительный бак) либо группа безопасности, состоящая из предохранительного, сбросного и обратного клапанов, при необходимости также дополняется редуктором давления, манометром, термосмесителем. При возрастании давления выше номинального значения предохранительного клапана открывается пружинная задвижка, и лишняя вода стравливается в канализацию. Обратный клапан мешает расширившейся воде, а, значит, владеющей больше высоким давлением по сопоставлению с подающейся холодной водой, уйти обратно в холодную трубу. Группа безопасности размещается на подающем патрубке непринужденно на входе в бойлер. В стальных баках для предотвращения коррозии используется катодная охрана на основании жертвенного анода, как правило, из магния либо цинка, либо анода с внешним питанием. Закрытые водонагреватели (бойлеры) бывают трёх видов в зависимости от размера бака: малые (объём 5-15 литров); средние (20-150 литров) крупные (до 1000 литров). Бойлер открытого типа может снабжать только одну водоразборную точку и только посредством особой водоразборной арматуры (спецсмеситель). Основным тезисом действия такой арматуры является перекрывание сетевой воды, находящейся под давлением, не на выходе, а на входе в бойлер. Это разрешает производить ёмкость из менее крепких материалов, почаще каждого пластмассы. Спецсмеситель также исполняет функцию группы безопасности, стравливая в раковину избыточную воду при растяжении во время нагрева. Бойлеры закрытого типа могут применяться со спецсмесителями, но бойлеры открытого типа с группой безопасности и расширительным баком трудиться не могут. Понятие «безнапорный» совсем не обозначает, что ёмкость дозволено заранее заполнить, а после этого отключить от источника водоснабжения и расходовать воду до тех пор, пока бак не опустошится. Для того, дабы водоразбор состоялся, и жгучая вода полилась из бака, холодная вода должна подаваться в ёмкость под давлением.

http://apx.org.ua/books/18007-kak-vybrat-boyler.html

Оптимизация сайта под общественные сети (англ. Social media optimization, SMO) — комплекс мер, направленных на привлечение на сайт посетителей из общественных медиа: блогов, общественных сетей и т. п. Возникновение термина SMO принято объединять с публикацией Рохита Бхаргавы (Rohit Bhargava), в которой автор сформулировал 5 правил SMO: Повышать ссылочную знаменитость — делать такие сайты и выкладывать такой контент, на тот, что будут ссылаться. Сюда входит создание и ведение отдельного блога по материалам и тематике присутствующего сайта, либо даже сбор существующих материалов по теме в комфортном для пользователей формате. Упростить добавление контента с сайта в общественные сети, закладки, RSS-агрегаторы и т. п. Привлекать входящие ссылки (ссылки на вебсайт со сторонних источников и блогоплатформ), поощрять тех, кто ссылается. Обеспечить экспорт и распространение контента. Со ссылками на источник. При наличии аудио- и видео-файлов, стоит их добавить с изложением на другие специализированные сайты, это привлечет посетителей на сайт. Поощрять создание сервисов, использующих наш контент, — mashup’ов. В современном мире, где крупных циклов набирает совместное созидание, значимо быть открытым и разрешать иным пользователям применять контент своего сайта. Продолжение не принудило себя длинно ожидать — возникли 6-й, 7-й, 8-й… 16-й советы от других блогеров. Если первые 5 огромнее относились к техническим моментам, то в остальных советах блогеры стали описывать поведение человека, продвигающего источник. SМО — это один из 2-х способов оптимизации вебсайтов, иной — это поисковая оптимизация либо SEO. Оптимизация для общественных медиа (SMO) — то же самое по сути, что и поисковая оптимизация (SEO), но предуготовлена не для поисковых машин, а для общественных сетей и блогов, дабы привлечь оттуда трафик к себе на сайт либо сформировать сообщество по интересам внутри общественного источника. При этом задача оптимизатора меняется с оптимизации для поисковых систем, на оптимизацию для людей — в том числе на создание увлекательного, «вирусного» контента. Еще одно различие SEO от SMO — результативность действий. На видеосервисе YouTube среднее число просмотров обыкновенного видеоролика на английском языке старше полугода составляет 10-12 тысяч просмотров. Добиться такого же числа средствами SEO значительно сложнее, чем это доступно SMO-экспертам, которые пытаются запустить «сарафанное радио», начиная продвигать видео в блогах и общественных сетях. Зачастую это делается при помощи особых сервисов. Принципы оптимизации (SMO) Написание читабельного и красочно иллюстрированного контента. Создание непрерывной аудитории плана: общение с комментаторами, публикация текстов, подразумевающих дискуссии в комментариях. Публикация ссылок на контент других сайтов по тематике, что дает вероятность влиться в круг тематических планов. Перелинковка статей между собой. Устранение непотребных элементов интерфейса сайта: лишних ссылок, редко используемых блоков. Установка на самые видимые места сайта пригодных элементов: подписка на сайт, блок самых знаменитых статей, ссылка на комментирование с призывом «сделать это поскорее» и т. п. Параллельная подача информации — рядом с основным блоком контента идет добавочный блок с анонсами статей, ссылками на рекомендуемые заметки и иным. В случае, если стержневой контент не вызвал интерес, читатель переходит на анонсируемые статьи. Установка плагинов и виджетов для взаимодействия сайта с комментаторами и читателями, таких, как «голосование», «рекомендация другу», «лучшие комментаторы». Интеграция с социальными сетями: установка кнопок «like» («мне нравится»), виджетов групп плана в соцсетях, плагинов комментариев и авторизации через социальную сеть.

http://apx.org.ua/books/18006-metodika-smo.html

Скульптура — вид изобразительного искусства, произведения которого имеют объёмную форму и выполняются из твёрдых либо пластических материалов. В широком значении слова — искусство создавать из глины, воска, камня, металла, дерева, кости и других материалов изображение человека, звериных и других предметов природы в осязательных, телесных их формах. Художник, посвятивший себя искусству скульптуры, именуется скульптором либо ваятелем. Основную его задачу составляет передача человеческой фигуры в настоящем либо идеализированном виде, звериные играют в его творчестве второстепенную роль, а прочие предметы являются лишь в значении придаточных либо обрабатываются экстраординарно с орнаментальной целью. Слово скульптура, помимо самого вида искусства, обозначает также всякое отдельное его произведение. Главные стили скульптуры https://as-stairs.com.ua/: портретный; исторический; мифологический; бытовой; символический; аллегорический; анималистический. Художественно-колоритные средства скульптуры: построение объёмной формы; пластическое построение модели (лепка); разработка контура; разработка фактуры (в некоторых случаях также цвета). Виды скульптуры: круглая скульптура (статуя, группа, статуэтка, бюст), осматриваемая с различных сторон и окруженная свободным пространством; рельеф, где фигура представляется отчасти погруженною в плоский фон и выступающей из него. Различают три вида рельефа: барельеф (выпуклая фигура выступает менее, чем на половину); горельеф(выпуклая фигура выступает наполовину); контррельеф (фигура не выпуклая, а, напротив, заглублённая) В зависимости от предназначения скульптура делится: монументальная скульптура (монументы, монументы), связанная с архитектурной средой. Отличается значительностью идей, высокой степенью обобщения, большими размерами; монументально-декоративная скульптура включает все виды убранства архитектурных сооружений и комплексов (атланты, кариатиды, фризы, фронтонная, фонтанная, садово-парковая скульптура); станковая скульптура, не зависящая от среды, имеет размеры, близкие к натуре либо меньшие, и определенное углублённое оглавление. Рассчитана на воспринятие с близкого расстояния. Способ приобретения скульптуры зависит от материала: пластика — наращивание объёма скульптуры добавлением мягкого материала (глина, воск) ваяние — отсекание лишних частей твердого материала (камень и другие материалы) отливка — произведение появляется вследствие вливанию в форму расплавленного металла (бронзы, скажем) Относительно материала и метода исполнения изображения, скульптура, в широком значении слова, распадается на несколько направлений: лепка либо моделировка — искусство трудиться с мягким материалом, каковы воск и глина; литейное дело либо торевтика — создание рельефных произведений из металла способом тиснения, чеканки либо литья; глиптика — искусство резьбы на драгоценных камнях; к отраслям ваяния относятся произведения из камня, дерева, металла и вообще твердых веществ; сверх того производство штемпелей для монет и медалей (медальерное искусство).

http://apx.org.ua/books/18005-o-betonnyh-ogradah.html

Билет — документ, удостоверяющий присутствие некоторого права у какого-либо определённого лица либо у предъявителя билета. Действие билета может распространяться на определенное время либо не иметь сроков. Проездной билет — документ, подтверждающий право лица на проезд на каком-либо транспорте. Встречаются проездные билеты как для однократного применения, так и для применения определённое число раз либо в течение определённого периода. При применении одноразового билета конечный помечается специальным образом либо изымается, дабы им невозможно было воспользоваться повторно. Электронный либо e-ticket — это электронный документ, подтверждающий договор перевозки между пассажиром и компанией-перевозчиком. Электронный ж-д билет, ровно как и электронный авиабилет, представляет собой цифровую запись в базе данных компании-перевозчика, содержащую идентификационные данные пассажира, данные о заказе и ранг заказа, и обозначающий присутствие у пассажира права воспользоваться службой компании-перевозчика, а также присутствие у компании-перевозчика обязанности оказать службы пассажиру в объёме и на условиях договора перевозки. В качестве подтверждения о завершении договора перевозки пассажир получает бланк заказа в электронном виде, содержащую данные о заказе и перечнем предоставляемых служб. Но для того, дабы пройти регистрацию на рейс и воспользоваться службами компании-перевозчика, как правило абсолютно довольно предъявить документ, удостоверяющий фигура пассажира. Бланк заказа служит лишь вспомогательным, справочным материалом. Внедрение спецтехнологии электронного билета на железнодорожном транспорте унимает несколько факторов. Во-первых, это надобность оснащения всех поездов считывателями QR-кода. Во-вторых, надобность предъявлять бланк билета для считывания QR-кода, (в различие от авиационного билета, где бланк является каждого лишь справочной информацией для самого пассажира) и, соответственно, печати бланка, его хранения либо сохранение QR-кода на мобильном устройстве. Железнодорожный транспорт — вид наземного транспорта, перевозка грузов и пассажиров на котором осуществляется колёсными транспортными средствами по рельсовым путям. В различие от автомобильного транспорта, где транспортное средство легко движется по подготовленной поверхности, ж-д транспорт направляется путями, по которым он идёт. Железнодорожные пути традиционно состоят из железных рельс, установленных на шпалы и балласт, по которому движется подвижной состав, традиционно оснащённый металлическими колёсами. Впрочем допустимо и другое устройство путей, скажем, безбалластный путь, где пути прикреплены к цементной основе.

http://apx.org.ua/books/18004-kak-sekonomit-na-zheleznodorozhnyh-biletah.html

Хэтчбек, либо хетчбэк — наименование кузова легкового автомобиля с одним либо двумя рядами сидений, дверью в задней стенке и укороченным задним свесом. Название «хетчбэк» подразумевает укороченный по сопоставлению с седаном либо универсалом задний свес кузова. Соответственно, от универсала хетчбэк отличается меньшим объёмом багажника и укороченным задним свесом. А хетчбэк с вертикальной задней стенкой кузова от минивэна — меньшей высотой. Например, версии автомобиля Лада Калина с кузовами «универсал» и «хетчбэк» твердо отличаются именно длиной заднего свеса, за счёт которой они имеют и разную всеобщую длину. Если задний свес автомобиля имеет такую же длину, как и у седана той же модели, то его тип кузова не может быть назван «хетчбэком». Скажем, Audi 100 Avant (на илл. ниже слева) — не хетчбэк, а скорее универсал (либо лифтбэк, см. ниже), так как имеет идентичную с базовым седаном длину заднего свеса, правда задняя стенка кузова у него покатая, что делает его схожим на хетчбэк — на самом деле это исключительное, что их объединяет. Хетчбэк больше маневренен в городских условиях по сопоставлению с универсалом из-за отсутствия массивного «хвоста», и при этом имеет расширенную функциональность в отношении перевозки грузов по сопоставлению с седаном вследствие наличию огромный пятой двери, что облегчает загрузку и выгрузку крупногабаритного багажа. Платой за это оказывается объединение салона с багажником, что затрудняет прогрев салона системой отопления и содействует проникновению в него сторонних запахов из багажника, как и в универсале. Помимо того, при разложенном заднем сиденье объём багажника хетчбэка не гораздо огромнее, чем у седана (а зачастую и поменьше), превосходство в грузоподъёмности проявляется лишь при сложенном либо демонтированном заднем ряде сидений. Именно следственно хетчбэк позиционируется традиционно в качестве «семейного» автомобиля, дозволяющего лишь при необходимости перевозить большой груз, тот, что комфортно грузить через проём задней двери; для непрерывной эксплуатации в качестве грузопассажирского автомобиля множество из них непригодны и неудобны. По числу визуальных объёмов http://auto.ironhorse.ru/ct/xetchbek: По этому знаку выделяют одно-, полутора-, 2-х- и трёхобъёмные кузова. Число визуальных объёмов определяется по числу очевидно выраженных геометрических фигур, на которые распадается контур машины, если глядеть на неё сбоку. Силуэт однообъёмника представляет собой выпуклую либо фактически выпуклую фигуру, в то время как у седана, как правило, — три очевидно выраженных «выпуклости» — капот, салон, багажник. Примером двухобъёмника может послужить хетчбэк либо универсал с очевидно выраженным капотом, полуторообъёмника — хетчбэк со слабо выраженным, но всё же приметно выступающим на контуре капотом. Трёхобъёмные кузова — в первую очередь обыкновенные седаны и некоторые лифтбэки.

http://apx.org.ua/books/18003-luchshie-hetchbeki-s-vysokim-klirensom.html

Апартамент или квартиры на Госпроме в Харькове — комната либо отдельное помещение в доме (квартира). Квартира — один из видов жилого помещения, состоящий из одной либо нескольких смежных комнат с отдельным наружным выходом, составляющее отдельную часть дома. Есть несколько систематизаций квартир. Отдельные виды квартир: студии. Это небольшие квартиры, которые, как правило, состоят из одной комнаты, совмещённой с кухней, и санузла. загородные квартиры — как правило, квартиры в таун-хаусах. Многоквартирный дом — жилое здание, в котором расположены отдельные квартиры. Многоквартирные дома могут иметь самое различное число этажей. В зависимости от соотношения высоты и длины здания многоквартирные дома делятся на протяженные и точечные. Точечные либо башенные дома имеют огромную высоту, чем длину. Как правило, они имеют только один подъезд. В зависимости от такого, как люди попадают в квартиры, дома делятся на несколько видов. Секционные дома — дом состоит из нескольких сегментов и, соответственно, подъездов. В всей сегменты своя лестничная клетка, допустимо, с лифтом. На всяком этаже есть лестничная площадка, с которой заходят в квартиры. Галерейные дома — вокруг дома либо по одной его стороне идет галерея, с которой входят в квартиры. Устраивается одна лестничная клетка, в крайнем случае, две - по торцам. Такие дома встречаются традиционно в местностях с довольно теплым микроклиматом. Коридорный дом — в квартиры попадают по внутреннему коридору. Многоквартирным домом сознается общность 2-х и больше квартир, имеющих независимые выходы либо на земельный участок, прилегающий к жилому дому, либо в помещения всеобщего пользования в таком доме. Многоквартирный дом содержит в себе элементы всеобщего имущества собственников помещений в таком доме в соответствии с жилищным правом. Многоквартирный дом состоит из: жилых помещений (квартир либо комнат, если это общежитие). Помещения могут принадлежать на праве собственности как физическим, так и юридическим лицам — частным либо государственным организациям. нежилых помещений (как правило, помещения, расположенные на первых этажах зданий, и принадлежащие разным юридическим лицам либо гражданам). Иные помещения, не являющиеся частями квартир и обслуживающие больше одного помещения, в том числе лестничные площадки, лифты, чердаки и подвалы, в которых имеется инженерное оборудование, обслуживающее больше одного помещения, ограждающие и несущие конструкции, земельный участок, на котором размещен многоквартирный дом и иное всеобщее собственность собственников помещений в многоквартирном доме. Инженерные системы и коммуникации. Многоквартирный дом как объект недвижимого имущества это долевая собственность лиц — собственников помещений в таком доме. Долевой собственностью следует считать на том основании, что их доли могут быть определены на основании закона Иными словами, доля в праве собственности на всеобщее собственность в многоквартирном доме пропорциональна площади помещения всякого определенного собственника. Например, площадь всех квартир в многоквартирном доме составляет 4800 м, а торговых помещений (магазинов, офисов и другого) — 200 м. Итого: 5000 м. Собственник квартиры площадью 100 м, либо 2 % от всех площадей в доме является собственником 2 % земельного участка, оформленного на многоквартирный дом, всех канализационных и водопроводных труб, стен, балок, основы и каждого остального, что не принадлежит кому бы то ни было на праве собственности в данном здании. Следует подметить, что, невзирая на долю в праве всеобщей собственности, собственник помещения (квартиры либо торгового помещения) не может выделить свою долю в натуре. Это обозначает, что неправомерно будет собственнику квартиры сказать, а тем больше осуществить действия по захвату части лестничной площадки либо лифта, либо без соответствующего решения всеобщего собрания собственников помещений в многоквартирном доме применять чердак, крышу, подвал, либо иное помещение, относящиеся к всеобщему имуществу, под свои цели — кладовка, мастерская либо ещё что-то.

http://apx.org.ua/books/18002-kakoy-etazh-vybrat-pri-pokupke-kvartiry.html

Торговый центр — группа предприятий торговли, управляемых как цельное целое и находящихся в одном здании либо комплексе зданий. По определению Интернационального совета торговых центров, торговым центром дозволено считать группу архитектурно объединённых розничных предприятий, управляемых цельной компанией, обеспеченных парковкой и расположенных на намеренно спланированном участке. Современные торговые центры киев могут представлять собой огромный торгово-развлекательный комплекс — многоэтажное здание, в котором помимо магазинов могут находиться также кафе, бары, казино, кинотеатр, боулинг. Как правило, комплекс оборудован эскалаторами, лифтами, снабжён парковкой для личного транспорта клиентов и размещен около станций метро и остановок социального транспорта либо в спальных районах города. Такой торгово-развлекательный комплекс может представлять собой пример сосредоточия нынешней массовой культуры. Универсальный магазин (сокр. универмаг) — большой магазин, осуществляющий торговлю широким ассортиментом продовольственных и/или индустриальных товаров. Первые универсальные магазины возникли во Франции в середине XIX столетия и позднее получили широкое распространение в других странах. Чаще каждого универсальные магазины располагаются в отдельно стоящих зданиях либо торговых центрах. Присутствие в универмаге большого выбора товаров даёт вероятность клиентам купить в одном магазине все нужные товары, что упрощает и ускоряет процесс покупки. Для комфорта клиентов в универмагах используют самообслуживание и продажу товаров с открытой выкладкой. Универсальные магазины по сопоставлению с другими типами магазинов имеют больше высокую рентабельность, меньшие издержки обращения товарооборота, меньшие эксплуатационные расходы на оглавление зданий. Строительство универмага обходится дешевле, чем строительство нескольких маленьких магазинов, имеющих в целом такой же размер торговой площади. Супермаркет — большой универсам по продаже полного выбора продуктов питания и напитков, а также предметов домашнего хозяйства (товары для детей, мыло, порошки для стирки, средства для мытья посуды, предметы санитарии и гигиены, бумажные изделия, книги в бумажных обложках, комнатные растения), товары для домашних звериных (собачий и кошачий корм, предметы гигиены, игрушки и т.п.), автомобильные товары, поздравительные открытки, косметика, посуда, лекарства (продающиеся без рецепта), бытовая техника и т. п. Преимущественны по форме самообслуживания. Администрация супермаркетов обязана следовать определённым правилам торговли. Скажем, в супермаркетах США: на всяком продукте должна быть чётко обозначена его цена, а в случае наличия нескольких ярлыков с различными ценами клиент должен уплатить наименьшую из них; определённые виды продуктов, к которым относятся мясо и рыба, соки и прохладительные напитки, детское питание, масло, кофе, джемы, пища для домашних звериных, макаронные изделия, а также стиральные и моющие средства обязаны иметь не только всеобщую продажную цену за упаковку, но и цену за вес либо объём; скоропортящиеся товары, к которым, помимо молочных и мясных продуктов, относятся также яйца, хлеб, кулинарные изделия, обязаны иметь чётко обозначенные даты последнего дня продажи либо потребления; весы обязаны находиться между продавцом и клиентом, и их шкала должна быть ясно видна; на упаковке с мясным фаршем обязаны быть обозначены все сорта мяса, входящего в него; на всех продуктах в фабричной упаковке обязаны быть чётко указаны: наименование продукта, вес нетто, содержащиеся в продукте ингредиенты, а также наименование компании-изготовителя и её адрес.

http://apx.org.ua/books/18001-luchshie-torgovye-centry.html

Беседка — лёгкое архитектурное сооружение, расположенное, как правило, в саду либо парке, со скамейками и столом, предуготовленное для охраны от ливня и прямых ясных лучей и служащее для отдыха и бесед, что и дало ему наименование. Ротондой либо дизайнерская беседка именуется беседка круглой формы. В классическом варианте представляет собой круг колонн, поддерживающий крышу. При этом слово ротонда может обозначать всякое круглое здание, увенчанное куполом, в том числе христианский храм. По-английски беседка как таковая именуется газебо, в русских текстах данный термин не применяется. Павильон представляет собой вообще всякую садовую постройку развлекательного нрава. В ряде определенных частных случаев слова «павильон» и «беседка» могут применяться как синонимы, либо «беседка» может быть частным случаем «павильона», либо отдельным от «павильона» представлением. Бельведер (от итал. belvedere — «очаровательный вид») — лёгкая постройка на возвышенном месте, разрешающая обозревать окрестности. Может представлять собой как отдельную постройку-беседку, так и надстройку на здании. Описание Форма беседок может быть самая многообразная. Примитивный вид — четыре столбика, покрытые прямой либо четырехскатной крышей; по низу столбики обносятся с 3 сторон стенкой высотой по локоть; с четвертой — открытой делается вход; скамьи идут по стенкам, а посередине ставится на статичной тумбочке стол. Беседки, помимо того, бывают многоугольные либо круглые. Иногда беседки делаются вовсе открытые, в виде маленький площадки, густо обсаженной деревцами либо обнесенной трельяжем — деревянной либо проволочной решёткой, покрытой вьющимися растениями. Однако, беседки делаются не только открытые, но также и закрытые, то есть со стенами, как бы небольшого домика в одну комнату, с окнами и дверями. Беседки по своему устройству, внешнему виду и использованному для их строительства материалам отличаются крайним многообразием. Почаще каждого их изготавливают из древесины, железа и природного камня. В первом случае они делаются в русском, швейцарском либо китайском жанре; в последнем случае им придается больше монументальный нрав и к ним используются формы древних классических жанров, греческого и римского либо формы жанра Возрождения. Такого вида беседки служат лучшим украшением садов и парков; исключительно отличны беседки из белого мрамора либо из других ясных пород камня: их суровые архитектурные линии и ясный тон являются красивой антитезой темному фону и привередливым очертаниям зелени, от которых на них падают легкие прозрачные тени. Крыша беседки может быть увенчана флюгером либо маленький скульптурой. Иногда к беседкам проводят внутреннее либо внешнее освещение, впрочем последнее больше знаменито у беседок закрытых, за ненужностью в дневное время, а с наступлением темноты свет привлекает насекомых, что создает ощутимый дискомфорт. В последнее время достаточно знамениты так называемые беседки-барбекю. Их отличительной спецификой являются крупные размеры, что обусловлено необходимостью размещения относительно большого числа людей, причем сделано это должно быть на безвредном расстоянии от садового камина либо мангала, которые являются их неотделимым признаком.

http://apx.org.ua/books/18000-varianty-obustroystva-besedki.html

Кардшаринг кардшаринг нтв плюс — это способ, вследствие которому несколько самостоятельных ресиверов могут получить доступ к просмотру платных каналов спутникового либо кабельного телевидения, применяя одну карту доступа. Технология Как правило, смарт-карта установлена в DVB-плату, ресивер (приёмник) либо кардридер, которые подключены к Интернету. Это устройство является сервером, к которому подключаются другие ресиверы (приёмники) для дешифровки сигнала со спутника, как если бы у них стояла своя карта доступа. В качестве нужного технического данные применения кардшаринга, дозволено подметить надобность наличия непрерывной связи через локальную сеть либо Интернет. Для типичной работы будет довольно канала в 64 кбит/сек., но соединение должно быть довольно стабильное. Совершенными являются спецтехнологии доступа FTTx, xDSL, либо 3G/4G, так как даже при применении GPRS в часы пиковой загрузки сети допустимы перебои. Применяются различные эмуляторы для кардшаринга. Так как системы условного доступа и кодировки спутникового телевидения непрерывно совершенствуются, пропорционально растёт и интерес к кардшарингу. Множество программного обеспечения и оборудования для кардшаринга применяется в Европе, где в пределах одной страны дозволено принимать сигнал со многих спутников, но нет вероятности легально применять службу платного телевидения из-за отсутствия лицензий для вещателей из других стран. Длина дешифрованного ключа во многих случаях не превышает 16 байт, для многих пользователей домашнего интернета не представляет никаких трудностей трансляция его в сеть. Это привело к тому, что стали возникать сетевые группы пользователей, в которую дозволено вступить, передавая дешифрованный ключ. Члены этой группы могут пользоваться любым расшифрованным ключом других участников группы. Существует также иной тип групп, в которых имеется центральный сервер, с подключенными к нему картами доступа, причём для приобретения ключа одного оператора может применяться несколько подлинных карт. А пользователи платят обладателю сервера деньги, за вероятность получать дешифрованный ключ. Стоимость просмотра финальным пользователям снижается в разы и традиционно составляет не больше $5 за пакет. Самые надёжные сервера кардшаринга не имеют страниц в сети, биллинга и следственно больше защищены, больше стабильны.

http://apx.org.ua/books/17997-dlya-dushi.html

Затверджено постановою Ради Міністрів Української РСР від 30 квітня 1958 року N 514 ( Положення втратило чинність в частині індивідуального житлового будівництва на підставі Постанови Ради Міністрів УРСР N 327 ( 327-89-п ) від 29.12.89 ) ПОЛОЖЕННЯ про житлово-будівельні колективи та індивідуальних забудовників у містах і селищах міського типу Української РСР I. Загальні положення 1. На підставі постанови Центрального Комітету КПРС і Ради Міністрів СРСР від 31 липня 1957 року N 931 "Про розвиток житлового будівництва в СРСР" та постанови Центрального Комітету КП України і Ради Міністрів Української РСР від 24 серпня 1957 року N 988 "Про розвиток житлового будівництва в Українській РСР" в містах і селищах міського типу Української РСР дозволяється будівництво багатоквартирних і одноквартирних жилих будинків житлово-будівельними колективами індивідуальних забудовників на началах трудової взаємодопомоги, із збереженням права особистої власності забудовника на одну квартиру в багатоквартирному будинку і на один одноквартирний будинок. Будівництво багатоквартирних жилих будинків провадиться за типовими проектами, а одноквартирних будинків - як за типовими, так і за індивідуальними проектами. Як типові, так і індивідуальні проекти будинків повинні бути обов'язково погоджені з місцевими органами в справах будівництва і архітектури, а де таких немає, з відділами комунального господарства виконкомів, міських (районних) Рад депутатів трудящих. Житлове будівництво може здійснюватись як силами забудовників, що об'єднуються в житлово-будівельні колективи, так і індивідуально. 2. Земельні ділянки для індивідуального житлового будівництва доцільно відводити підприємствам і організаціям у вигляді селищ, з розрахунком забудови цих ділянок протягом 3-5 років. 3. Площі земельних ділянок, які відводяться для будівництва багатоквартирних жилих будинків, встановлюються в таких розмірах: а) для одно- і двоповерхових 2-квартирних жилих будинків у містах - 600-800 кв. метрів, в селищах міського типу - 800-900 кв. метрів на будинок; б) для одно- і двоповерхових 4-квартирних жилих будинків - у містах 1000-1200 кв. метрів, в селищах міського типу 1200-1400 кв. метрів на будинок; в) для 8-квартирних жилих будинків - у містах і селищах міського типу - 1200-1600 кв. метрів на будинок. Дозволити блокування двоповерхових 8-квартирних будинків зі збільшенням площі земельної ділянки, що відводиться для блокованого будинку, зверх розміру, встановленого для 8-квартирного будинку, з розрахунку 150 кв. метрів на кожну додаткову квартиру понад 8 квартир. Розмір земельних ділянок для будівництва жилих індивідуальних будинків на два і більше поверхів, в зоні безсадибної забудови, визначається на загальних підставах, встановлених для забудови жилих кварталів державними і громадськими установами. Користування земельною ділянкою, що обслуговує багатоквартирний будинок, провадиться забудовниками спільно, за рішенням загальних зборів членів колективу. 4. ( Абзац перший пункту 4 втратив чинність на підставі Постанови Ради Міністрів УРСР N 327 ( 327-89-п ) від 29.12.89 ) Для спарених одноквартирних будинків, з кількістю кімнат у кожній половині спареного будинку не більше п'яти, які будуються індивідуальними забудовниками, земельні ділянки відводяться в розмірах, передбачених в п. 3-а цього Положення. 5. Умови забудови земельних ділянок, відведених підприємствам і організаціям для індивідуального житлового будівництва, визначаються рішеннями виконкомів міських (районних) Рад депутатів трудящих з зазначенням їх благоустрою (озеленення, будівництво шляхів, водопостачання, електросітка тощо). II. Організація та діяльність житлово-будівельних колективів 6. Колективи індивідуальних забудовників можуть здійснювати будівництво таких жилих будинків: а) одного багатоквартирного будинку для всіх забудовників, що об'єднуються в житлово-будівельний колектив; б) окремих одноквартирних будинків для кожного члена житлово-будівельного колективу. 7. Житлово-будівельні колективи для будівництва жилих будинків утворюються підприємствами та організаціями із складу їх робітників і службовців, які бажають брати участь у колективному будівництві. ( Абзац другий пункту 7 втратив чинність на підставі Постанови КМ N 667 ( 667-92-п ) від 27.11.92 ) 8. Утворення житлово-будівельних колективів із складу робітників і службовців підприємств і організацій оформляється наказом керівника відповідного підприємства або організації, а житлово-будівельних колективів, організованих виконкомами міських (районних) Рад депутатів трудящих, оформляється рішеннями виконкомів з зазначенням прізвища, імені та по батькові і посади кожного члена житлово-будівельного колективу, а також розмірів та місця розташування земельних ділянок, відведених для будівництва. 9. Після утворення житлово-будівельного колективу відповідно до п. 8 цього Положення між виконкомом міської (районної) Ради депутатів трудящих і житлово-будівельним колективом (в разі будівництва багатоквартирного будинку) або з кожним членом житлово-будівельного колективу (в разі будівництва одноквартирних будинків) укладається договір про будівництво, відповідно, багатоквартирного або одноквартирного будинку. ( Абзац перший пункту 9 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 667 ( 667-92-п ) від 27.11.92 ) Договір, що укладається на будівництво багатоквартирного будинку, підписується всіма членами колективу, а одноквартирного будинку - кожним забудовником. Договір підлягає нотаріальному посвідченню. 10. Для ведення всіх справ по здійсненню будівництва житлово-будівельний колектив обирає на своїх загальних зборах уповноваженого і скарбника. Уповноважений діє на підставі довіреності, виданої житлово-будівельним колективом і посвідченої в нотаріальному порядку. Дії уповноваженого контролюються загальними зборами житлово-будівельного колективу. Скарбник провадить касові операції під контролем уповноваженого. Уповноважений щомісяця звітує перед загальними зборами житлово-будівельного колективу про роботу і про витрати коштів колективу на будівництво. Члени житлово-будівельного колективу можуть вимагати від уповноваженого звіту в усякий час. Контроль за будівництвом жилих будинків покладається на відповідні підприємства, організації та виконкоми міських (районних) Рад депутатів трудящих, за наказами або рішеннями яких утворені житлово-будівельні колективи. 11. Будівництво житлово-будівельним колективом будинку може бути розпочато лише після укладення договору (п. 9) та після внесення кожним членом житлово-будівельного колективу коштів у фонд будівництва в розмірі не менше 10% вартості будівництва однієї квартири в багатоквартирному будинку або 10% вартості одноквартирного будинку. 12. Строк будівництва житлово-будівельними колективами будинків встановлюється при укладенні договору на будівництво жилого будинку (п. 9). ( Пункт 12 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 667 ( 667-92-п ) від 27.11.92 ) 13. Будівництво будинків житлово-будівельними колективами провадиться на основі трудової взаємодопомоги за власні кошти членів колективу і з допомогою одержаного в установленому порядку державного кредиту. Вартість матеріалів, будівельних деталей, столярних і скоб'яних виробів та санітарно-технічного устаткування, а також допомога транспортними засобами та механізмами, що надається підприємствами і організаціями індивідуальним забудовникам, оплачуються в установленому порядку. Будівництво шляхів, інженерних комунікацій і ліній електропостачання на території селищ індивідуальних забудовників здійснюється за рахунок підприємств і організацій, де працюють індивідуальні забудовники, з залученням до виконання цих робіт самих забудовників. 14. Кожний член житлово-будівельного колективу повинен вносити в фонд будівництва в строки, визначені загальними зборами колективу, належну частину коштів в рахунок вартості будівництва квартири в багатоквартирному будинку або вартості одноквартирного будинку. Про внесення грошей кожний член житлово-будівельного колективу одержує документ за підписом уповноваженого і скарбника житлово-будівельного колективу. 15. Розмір грошового фонду будівництва жилого будинку визначається вартістю будівництва будинку за його проектом та кошторисом, за винятком передбачених трудових затрат самих членів житлово-будівельного колективу та їх сімей, і затверджується загальними зборами житлово-будівельного колективу. 16. Грошові кошти, внесені членами житлово-будівельного колективу в фонд будівництва будинку, зберігаються в найближчій установі Держбанку або комунального банку, а там, де ці установи відсутні, в ощадній касі, в якій відкривається поточний рахунок на ім'я уповноваженого житлово-будівельного колективу. Скарбник житлово-будівельного колективу веде облік всіх прибутків і видатків грошових коштів на підставі документів, переданих йому уповповноваженим. 17. Безпосередня трудова участь кожного члена житлово-будівельного колективу в будівництві жилого будинку та організація виконання робіт визначаються загальними зборами житлово-будівельного колективу. 18. Якщо член житлово-будівельного колективу не внесе протягом трьох місяців належних з нього грошових внесків або порушить інші зобов'язання, прийняті членами колективу, він може бути, за рішенням загальних зборів житлово-будівельного колективу, виключений з числа членів колективу з поверненням йому проведених затрат в порядку, передбаченому п. 20 цього Положення. 19. Якщо хто-небудь з членів житлово-будівельного колективу не зможе продовжувати розпочате будівництво (за відсутністю коштів, через хворобу та ін.) або відмовиться від дальшої участі в будівництві, то він повинен передати належну йому частку в будівництві іншій особі, за вказівкою підприємства, організації або виконкому міської (районної) Ради депутатів трудящих, за наказом або рішенням яких утворено відповідний житлово-будівельний колектив. Коли підприємство, організація або виконком місцевої Ради депутатів трудящих не призначить протягом місяця іншої особи, то член житлово-будівельного колективу, що вибуває, може передати свою частку в будівництві за своїм розсудом. 20. Особа, що вступає в житлово-будівельний колектив замість вибулого члена колективу у відповідності з пп. 18 і 19 цього Положення, повинна прийняти на себе всі права і обов'язки вибулого члена і провести з ним розрзхунки, сплативши внесені ним на будівництво кошти з урахуванням трудової участі його і сім'ї в будівництві. _______________ Примітка. Трудова участь в будівництві члена житлово-будівельного колективу оцінюється загальними зборами житлово-будівельного колективу. 21. Вибуття будь-якого члена житлово-будівельного колективу і прийняття замість нього іншої особи оформляється наказом керівника підприємства, організації або рішенням виконкому міської (районної) Ради депутатів трудящих, в залежності від того, ким організований житлово-будівельний колектив (п. 8). В договорі (п. 9) замість вибулого члена-житлово-будівельного колективу зазначається новий член колективу. Внесені в договір зміни повинні бути нотаріально посвідчені. 22. У випадку смерті одного з членів житлово-будівельного колективу його права і обов'язки щодо участі в будівництві, а також право особистої власності на збудовану квартиру в багатоквартирному будинку або на одноквартирний будинок переходить до його спадкоємців, згідно з діючим законодавством. 23. За кожним членом житлово-будівельного колективу зберігається право особистої власності на одну квартиру в багатоквартирному будинку або на одноквартирний будинок. Ті частини багатоквартирного будинку, які обслуговують всі квартири (фундамент, дах, сходові клітки та ін.), становлять загальну власність житлово-будівельного колективу і утримуються та ремонтуються на спільні кошти членів колективу. Питання про експлуатацію і ремонт багатоповерхового будинку та необхідні витрати для цього вирішуються загальними зборами членів житлово-будівельного колективу, рішення яких є обов'язковим для всіх членів колективу. 24. Документом, що підтверджує право особистої власності кожного члена житлово-будівельного колективу на квартиру в багатоквартирному будинку або на одноквартирний будинок, є: а) для багатоквартирних будинків - витяг з нотаріально-посвідченого і зареєстрованого в органі технічної інвентаризації договору, укладеного між виконкомом міської (районної) Ради депутатів трудящих і житлово-будівельним колективом (п. 9). Витяг з договору повинен бути нотаріально засвідчений: б) для одноквартирних будинків - нотаріально посвідчений договір, укладений між виконкомом міської (районної) Ради депутатів трудящих і членом житлово-будівельного колективу, зареєстрований в органі технічної інвентаризації (п. 9). _______________ Примітка. В місцевостях, де органів технічної інвентаризації немає, реєстрація провадиться у виконкомі місцевої Ради депутатів трудящих. 25. Управління багатоквартирним будинком, зданим в експлуатацію, здійснюється уповноваженим, обраним на загальних зборах житлово-будівельного колективу. Догляд за одноквартирними будинками здійснюється власниками цих будинків. 26. Всі майнові спори між членами цього колективу вирішуються в судовому порядку. III. Будівництво жилих будинків індивідуальними забудовниками 27. Громадянам за рішенням сільської, селищної, міської Ради народних депутатів передаються у власність або надаються у користування земельні ділянки для будівництва індивідуальних жилих будинків. ( Пункт 27 в редакції Постанови КМ N 667 ( 667-92-п ) від 27.11.92 ) ( Пункт 28 втратив чинність на підставі Постанови КМ N 667 ( 667-92-п ) від 27.11.92 ) ( Пункт 29 втратив чинність на підставі Постанови КМ N 667 ( 667-92-п ) від 27.11.92 ) ( Пункт 30 втратив чинність на підставі Постанови КМ N 667 ( 667-92-п ) від 27.11.92 ) 31. Строк будівництва індивідуальними забудовниками одноквартирних і жилих будинків встановлюється договором на будівництво жилого будинку (п. 30). ( Пункт 31 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 667 ( 667-92-п ) від 27.11.92 ) 32. Документом, що підтверджує право особистої власності на одноквартирний будинок, є нотаріально посвідчений договір, укладений між виконкомом міської (районної) Ради депутатів трудящих з індивідуальним забудовником (п. 30), зареєстрований в органі технічної інвентаризації, а там де такого органу немає, - у виконкомі місцевої Ради депутатів трудящих.

http://apx.org.ua/legislation/17996-polozhennya-pro-zhitlovo-budveln-kolektivi-ta-ndivdualnih-zabudovnikv-u-mstah-selischah-mskogo-tipu.html

Органи управління і ревізійна комісія житлово-будівельного кооперативу 60. Органами управління житлово-будівельного кооперативу є загальні збори членів кооперативу і правління кооперативу. Загальні збори членів житлово-будівельного кооперативу є вищим органом управління кооперативу. Загальні збори: 1) приймають статут кооперативу; 2) обирають правління і ревізійну комісію кооперативу; 3) приймають громадян до членів кооперативу і виключають з кооперативу; 4) затверджують, а в разі потреби перезатверджують проект і зведений кошторис на будівництво жилого будинку (будинків) та надвірних будівель; 5) приймають рішення про одержання банківського кредиту на будівництво жилого будинку (будинків) та надвірних будівель; 6) встановлюють розмір і строк внесення вступного внеску; 7) затверджують розрахунок вартості квартир, складений проектною організацією; 8) встановлюють розміри пайових внесків; 9) розподіляють квартири між членами новоорганізовуваного кооперативу; 10) приймають рішення про порядок експлуатації, жилого будинку (будинків); 11) затверджують звіт правління кооперативу про фінансово-господарську діяльність кооперативу за минулий рік і фінансово-господарський план на поточний рік; 12) встановлюють строки внесення внесків на капітальний ремонт жилого будинку (будинків), внесків на експлуатацію жилого будинку (будинків) та утримання придомової території, плати за комунальні послуги і приймають рішення про справляння з членів кооперативу пені за несвоєчасне їх внесення (в межах 0,2 процента від суми платежу за кожний день прострочення); ( Підпункт 12 пункту 60 в редакції Постанови РМ N 24 ( 24-88-п ) від 28.01.88 ) 13) приймають рішення про надання жилого приміщення, що звільнилося, в будинку (будинках) кооперативу пайовий внесок за яке внесено не повністю; ( Підпункт 13 пункту 60 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ УРСР N 163 ( 163-91-п ) від 22.08.91 ) 14) приймають рішення про передачу членом кооперативу паю, надання членові кооперативу замість займаної іншої квартири з такою ж кількістю кімнат; ( Підпункт 14 пункту 60 із змінами, внесеними згідно з Постановою РМ УРСР N 89 ( 89-89-п ) від 21.03.89, Постановою КМ УРСР N 163 ( 163-91-п ) від 22.08.91 ) 15) приймають рішення про утворення спеціальних фондів, установлюють розмір строки внесення членами кооперативу внесків до цих фондів, а також порядок їх витрачання; 16) встановлюють порядок витрачання інших надходжень; 17) приймають рішення про переобладнання не придатних для проживання жилих приміщень у будинку (будинках) кооперативу в нежилі. Рішення загальних зборів з цього питання затверджуються виконавчим комітетом районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів; 18) приймають рішення про преміювання та інші форми заохочення членів правління, ревізійної комісії й інших членів кооперативу; 19) розглядають скарги на дії правління і ревізійної комісії кооперативу; 20) вирішують інші питання, що належать до відання кооперативу. 61. При наявності в житлово-будівельному кооперативі 75 і більше членів замість загальних зборів членів кооперативу можуть скликатися збори уповноважених. Уповноважені обираються загальними зборами членів кооперативу по одному від п'яти членів кооперативу строком на 2 роки. Збори уповноважених вирішують ті ж питання, що й загальні збори членів кооперативу, крім зазначених у підпунктах 1, 2, 4, 7 - 9 пункту 60 та в пунктах 75 і 76 цього Примірного статуту. 62. Загальні збори членів житлово-будівельного кооперативу (збори уповноважених) скликаються правлінням не рідше двох разів на рік. Позачергові збори скликаються на вимогу 1/3 загального числа членів кооперативу, на вимогу правління кооперативу, ревізійної комісії, а також виконавчого комітету місцевої Ради народних депутатів або адміністрації підприємства, установи, організації чи органу кооперативної або іншої громадської організації, при яких організовано кооператив, та профспілкового комітету. Загальні збори членів кооперативу (збори уповноважених) визнаються правомочними, якщо на них присутні не менше 2/3 загального числа членів кооперативу (уповноважених). Рішення загальних зборів членів кооперативу (зборів уповноважених приймаються простою більшістю, а рішення про прийняття статуту кооперативу, прийом до кооперативу і виключення з кооперативу, про затвердження розрахунку вартості квартир та застосування поправочних коефіцієнтів, встановлення розмірів пайових внесків і про розподіл квартир між членами новоорганізовуваного кооперативу - більшістю не менше 3/4 голосів присутніх на зборах членів кооперативу (уповноважених). Рішення про реорганізацію та ліквідацію кооперативу приймаються загальними зборами членів кооперативу за умови, що за нього проголосувало не менше 3/4 загальної кількості всіх членів кооперативу. Замість члена кооперативу на загальних зборах членів кооперативу може бути присутня уповноважена ним особа. Повноваження підтверджується довіреністю, засвідченою нотаріально, або в порядку, передбаченому частиною другою статті 65 Цивільного кодексу УРСР. Уповноважена особа може представляти інтереси одного члена кооперативу. 63. Правління житлово-будівельного кооперативу є виконавчим органом кооперативу, підзвітним загальним зборам членів кооперативу (зборам уповноважених). Правління обирається загальними зборами з числа членів кооперативу в кількості не менше 3 осіб строком на два роки. ( Абзац другий пункту 63 із змінами, внесеними згідно з Постановою РМ N 24 ( 24-88-п ) від 28.01.88 ) Правління обирає з свого складу голову та його заступника (заступників). Голова правління здійснює повсякденне керівництво діяльністю кооперативу, забезпечує виконання рішень загальних зборів членів кооперативу (зборів уповноважених) і правління. Якщо кооператив складається менш як з 20 членів, замість правління обираються голова кооперативу та його заступник, які мають повноваження правління. ( Абзац пункту 63 втратив чинність на підставі Постанови РМ N 24 ( 24-88-п ) від 28.01.88 ) Голова, заступник голови правління (кооперативу) та інші члени правління виконують свої обов'язки на громадських засадах. 64. Правління житлово-будівельного кооперативу: 1) забезпечує додержання кооперативом та його членами законодавства, рішень виконавчого комітету місцевої Ради народних депутатів з питань діяльності кооперативу і статуту кооперативу; 2) оформляє банківський кредит на будівництво жилого будинку (будинків) та надвірних будівель і своєчасно його погашає; 3) здійснює контроль за будівництвом жилого будинку (будинків) та надвірних будівель; 4) виділяє представника для участі в державній приймальній комісії по прийняттю в експлуатацію жилого будинку (будинків) і надвірних будівель; 5) забезпечує складання звіту про фінансово-господарську діяльність кооперативу за минулий рік та фінансово-господарського плану, кошторису доходів і витрат на поточний рік та подає їх на затвердження загальних зборів членів кооперативу (зборів уповноважених); 6) розпоряджається коштами кооперативу відповідно до затвердженого загальними зборами членів кооперативу (зборами уповноважених) кошторису доходів і витрат на поточний рік; 7) укладає договори та інші угоди, пов'язані з діяльністю кооперативу; 8) представляє інтереси кооперативу в державних і громадських органах, на підприємствах, в установах і організаціях; 9) подає заявки і розрахунки на виконання проектних, ремонтних та інших робіт, пов'язаних з експлуатацією і ремонтом жилого будинку (будинків) та утримання придомової території; 10) контролює надходження від членів кооперативу платежів у рахунок погашення позички банку, веде точний облік заборгованості і забезпечує збереження зобов'язань членів кооперативу до повного погашення заборгованості; 11) контролює надходження від членів кооперативу вступних внесків, пайових внесків, внесків на капітальний ремонт жилого будинку (будинків), на експлуатацію жилого будинку (будинків) і утримання придомової території, плати за комунальні послуги та інших платежів; 12) у разі несвоєчасного внесення членами кооперативу відповідних платежів вживає заходів до їх стягнення в установленому порядку; 13) забезпечує ведення діловодства, бухгалтерського обліку і складання звітності; 14) веде списки членів кооперативу і членів їх сімей на одержання жилих приміщень що звільняються, в будинку (будинках) кооперативу пайовий внесок за які внесено не повністю; ( Підпункт 14 пункту 64 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ УРСР N 163 ( 163-91-п ) від 22.08.91 ) 15) повідомляє у п'ятиденний строк виконавчий комітет місцевої Ради народних депутатів або підприємство, установу, організацію, при яких організовано кооператив, про звільнення жилого приміщення в будинку (будинках) кооперативу; 16) готує пропозиції про прийом до кооперативу і виключення з кооперативу, надання жилих приміщень та з інших питань, що належать до відання загальних зборів членів кооперативу (зборів уповноважених); 17) дає членам кооперативу дозволи на здачу жилих приміщень в найом і реєструю договори найму; 18) приймає на роботу та звільняє робітників і службовців, які обслуговують жилий будинок (будинки) та придомову територію; 19) забезпечує проведення загальних зборів членів кооперативу (зборів уповноважених); 20) звітує перед загальними зборами членів кооперативу (зборами уповноважених) не рідше одного разу на рік; 21) вирішує інші питання, пов'язані з діяльністю кооперативу, за винятком тих, які належать до компетенції загальних зборів членів кооперативу (зборів уповноважених). 65. Засідання правління житлово-будівельного кооперативу скликаються головою правління в міру необхідності, але не рідше одного разу на квартал. Засідання можуть скликатися також на вимогу членів правління або ревізійної комісії. Рішення правління приймаються простою більшістю голосів присутніх членів правління відкритим голосуванням. 66. Грошові документи підписуються головою правління або його заступником та бухгалтером, а при відсутності останнього - членом правління, до відання якого віднесені фінансові питання кооперативу. 67. Ревізійна комісія обирається загальними зборами членів кооперативу з їх числа в кількості не менше 3 осіб строком на 2 роки. Ревізійна комісія обирає з свого складу голову комісії. ( Абзац перший пункту 67 із змінами, внесеними згідно з Постановою РМ N 24 ( 24-88-п ) від 28.01.88 ) Якщо кооператив складається менш як з 20 членів, замість ревізійної комісії обирається ревізор, який має повноваження комісії. Голова і члени ревізійної комісії (ревізор) виконують свої обов'язки на громадських засадах. 68. Ревізійна комісія житлово-будівельного кооперативу: 1) здійснює контроль за додержанням правлінням кооперативу і членами кооперативу законодавства, рішень виконавчого комітету місцевої Ради народних депутатів з питань діяльності кооперативу і статуту кооперативу; 2) проводить не рідше одного разу на рік (при необхідності - з участю відповідних спеціалістів) планові ревізії фінансово-господарської діяльності кооперативу та про наслідки звітує перед загальними зборами членів кооперативу (зборами уповноважених); 3) перевіряє виконання правлінням кооперативу рішень загальних зборів членів кооперативу (зборів уповноважених); 4) контролює правильність укладення правлінням кооперативу договорів; 5) перевіряє правильність нарахування і своєчасність внесення платежів у рахунок погашення банківського кредиту та інших встановлених платежів; 6) контролює своєчасність розгляду правлінням кооперативу заяв і скарг членів кооперативу та інших громадян. 69. У разі виявлення допущених правлінням кооперативу порушень законодавства, рішень виконавчого комітету місцевої Ради народних депутатів з питань діяльності кооперативу і статуту кооперативу, а також порушень фінансової дисципліни ревізійна комісія повідомляє про це загальні збори членів кооперативу (збори уповноважених), а при необхідності - також виконавчий комітет відповідної місцевої Ради народних депутатів. 70. До складу правління та ревізійної комісії житлово-будівельного кооперативу не можуть одночасно входити особи, які є між собою близьким родичами або перебувають у свояцтві. Члени правління та ревізійної комісії, а також особи, які є з ними близькими родичами або перебувають у свояцтві, не можуть займати оплачувані посади в цьому кооперативі або в житлово-експлуатаційній організації кооперативу (кооперативів). 71. Рішення загальних зборів членів житлово-будівельного кооперативу про обрання правління та ревізійної комісії кооперативу або окремих їх членів, а також рішення правління та ревізійної комісії про обрання керівників цих органів у місячний строк подаються виконавчому комітетові місцевої Ради народних депутатів для реєстрації складу вказаних органів. Виконавчий комітет вправі відмовити в реєстрації, якщо вибори було проведено з порушенням законодавства. ( Пункт 71 із змінами, внесеними згідно з Постановою РМ N 24 ( 24-88-п ) від 28.01.88 ) 72. Члени правління та члени ревізійної комісії житлово-будівельного кооперативу, які винні в порушенні законодавства або статуту кооперативу чи заподіянні шкоди інтересам держави, кооперативу і громадян, або не справляються із своїми обов'язками, можуть бути достроково відкликані за рішенням загальних зборів членів кооперативу (зборів уповноважених). 73. Члени правління та члени ревізійної комісії житлово-будівельного кооперативу, які завдали, своїми діями шкоди кооперативу, несуть перед ним матеріальну відповідальність у встановленому законом порядку. 74. Контроль за діяльністю житлово-будівельних кооперативів, за експлуатацією та ремонтом належних їм будинків здійснюють виконавчі комітети місцевих Рад народних депутатів. Виконавчий комітет районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів вправі скасувати рішення загальних зборів або правління кооперативу, якщо воно суперечить законодавству. Виконавчий комітет місцевої Ради народних депутатів може поставити перед загальними зборами членів кооперативу (зборами уповноважених) питання про виключення окремих осіб з членів кооперативу за наявності підстав, передбачених пунктом 50 цього Примірного статуту, та про усунення від роботи у правлінні або ревізійній комісії кооперативу осіб, винних у грубому порушенні законодавства чи статуту кооперативу або заподіянні істотної шкоди інтересам держави, кооперативу та громадян. При незгоді загальних зборів членів кооперативу (зборів уповноважених) з указаними пропозиціями виконавчого комітету місцевої Ради народних депутатів, а також у разі, якщо загальні збори членів кооперативу (збори уповноважених) не розглянуть ці пропозиції протягом місяця, рішення про виключення з членів кооперативу, або усунення від роботи в правлінні чи ревізійній комісії приймає виконавчий комітет районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів. Рішення виконавчого комітету про виключення з членів кооперативу може бути оспорене в судовому порядку.

http://apx.org.ua/legislation/17995-organi-upravlnnya-revzyna-komsya-zhitlovo-budvelnogo-kooperativu.html

Жиле приміщення, надаване на час капітального ремонту, має знаходитись у межах даного населеного пункту й відповідати встановленим санітарним і технічним вимогам. Після закінчення капітального ремонту і прийняття будинку державною комісією член кооперативу вселяється у жиле приміщення, яке він раніше займав. У разі відмови від звільнення жилого приміщення, наданого на час проведення капітального ремонту, член кооперативу і члени його сім'ї підлягають виселенню в судовому порядку за позовом кооперативу або виконавчого комітету місцевої Ради народних депутатів чи підприємства, установи, організації, у віданні яких перебуває жилий будинок. У період проживання у зв'язку з капітальним ремонтом в іншому жилому приміщенні член кооперативу зберігає права і несе обов'язки, передбачені цим Примірним статутом, а також вносить квартирну плату за приміщення надане йому на час ремонту, і плату за комунальні послуги. 45. Громадянин може бути членом тільки одного житлово-будівельного кооперативу, крім випадку вступу до новостворюваного кооперативу у зв'язку з потребою у поліпшенні житлових умов. У цьому разі в період будівництва будинку член кооперативу користується правами і виконує обов'язки в обох кооперативах. 46. Член житлово-будівельного кооперативу зобов'язаний: 1) виконувати вимоги статуту житлово-будівельного кооперативу і рішення загальних зборів членів кооперативу (зборів уповноважених); 2) у встановлений строк внести вступний і пайовий внески; 3) своєчасно вносити платежі у погашення банківського кредиту і в покриття витрат кооперативу на експлуатацію і капітальний ремонт жилого будинку (будинків) та утримання придомової території, внески до спеціальних фондів та плату за комунальні послуги; 4) використовувати жиле приміщення відповідно до його призначення, забезпечувати схоронність приміщення, бережно ставитися до санітарно-технічного та іншого обладнання та об'єктів благоустрою; 5) додержувати правил утримання жилого будинку та придомової території, правил пожежної безпеки, чистоти і порядку в під'їздах, кабінах ліфтів, на сходових клітках та в інших місцях загального користування; 6) провадити за свій рахунок поточний ремонт жилого приміщення, а в разі вибуття з кооперативу із звільненням приміщення - здати його у належному стані; ( Підпункт 7 пункту 46 втратив чинність на підставі Постанови КМ N 848 ( 848-93-п ) від 11.10.93 ) 7) додержувати правил соціалістичного співжиття; 8) при одержанні іншого житлового приміщення звільнити з відповідними членами сім'ї та іншими особами займану квартиру. 47. Новоприйнятий член житлово-будівельного кооперативу зобов'язаний виконувати винесені до його вступу до кооперативу рішення загальних зборів членів кооперативу (зборів уповноважених), якими на членів кооперативу покладаються певні обов'язки. 48. Член житлово-будівельного кооперативу і повнолітні члени його сім'ї, в тому числі тимчасово відсутні, щодо яких прийнято рішення про надання квартири, дають письмове зобов'язання про звільнення займаного жилого приміщення у будинку державного або громадського житлового фонду або в будинку іншого кооперативу. ( Абзац другий пункту 48 втратив чинність на підставі Постанови КМ N 848 ( 848-93-п ) від 11.10.93 ) У разі одержання квартири в будинку кооперативу громадянин, який має жилий будинок (частину будинку) на праві особистої власності, повинен провести його відчуження протягом року з дня одержання квартири. При невиконанні власником будинку (частини будинку) цієї вимоги застосовуються правила, передбачені частинами третьою і четвертою статті 103 Цивільного кодексу УРСР ( 1540-06 ). Якщо будинок не придатний для проживання, власник повинен у тримісячний строк провести відчуження цього будинку на знесення або знести його. Після прийняття рішення про надання квартири громадянин, який має жилий будинок на праві особистої власності, дає зобов'язання про відчуження або знесення зазначеного будинку та про звільнення земельної ділянки або подає заяву з проханням про знесення будинку. 49. Особа, яка вступає до житлово-будівельного кооперативу замість вибулої, повинна внести пайовий внесок, рівний розмірові паєнагромадження вибулого члена кооперативу. В кооперативі, який не погасив банківський кредит, пайовий внесок, що вноситься особою, яка вступає до кооперативу, може перевищити зазначений розмір, якщо ця особа повністю або частково (понад суму паєнагромадження вибулого члена кооперативу) погасить банківський кредит. У разі, коли особа, яка вступає до кооперативу, не погашає несплачену частину кредиту, вона дає кооперативу письмове зобов'язання про її погашення. Розмір паю особи, яка вступає до житлово-будівельного кооперативу, що має жилий будинок (будинки), збудований із залученням коштів державного бюджету, визначається виходячи з кошторисної вартості будівництва будинку, в якому новому членові кооперативу надається квартира, включаючи витрати по будівництву вказаного будинку, відшкодовані за рахунок бюджету у зв'язку з введенням нових оптових цін і тарифів (за винятком випадків, передбачених законодавством СРСР). При цьому частина паю в розмірі, що відповідає частці, відшкодованій за рахунок бюджету, підлягає перерахуванню кооперативом у державний бюджет. 50. Члена житлово-будівельного кооперативу може бути виключено з кооперативу у випадках: 1) подання відомостей, що не відповідають дійсності і були підставою для прийому до кооперативу, а також неправомірних дій службових осіб при вирішенні питання про прийом до членів кооперативу; 2) установлення вироком суду, що пайовий внесок складається з коштів, добутих злочинним шляхом; 3) неодержання ордеру та незаселення квартири без поважних причин протягом місяця з дня видачі ордерів членам даного кооперативу. ( Пункт 50 доповнено підпунктом 3 згідно з Постановою РМ N 24 ( 24-88-п ) від 28.01.88 ) 4) систематичного руйнування або псування жилого приміщення, або використання його не за призначенням, що робить неможливим для інших проживання з членом кооперативу в одній квартирі чи в одному будинку, якщо заходи запобігання і громадського впливу виявилися безрезультатними; ( Підпункт 4 пункту 50 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 848 ( 848-93-п ) від 11.10.93 ) 5) систематичної здачі жилого приміщення в найом з метою одержання нетрудових доходів; 6) виїзду на інше постійне місце проживання; 7) несплати пайового внеску; 8) систематичної несплати без поважних причин внесків на погашення банківського кредиту або внесків на експлуатацію та ремонт будинку. Рішення про виключення з житлово-будівельного кооперативу може бути оспорене в судовому порядку. Рішення суду, яким особа визнана безпідставно виключеною з кооперативу, тягне за собою відновлення цієї особи у членах кооперативу. 51. У разі вибуття члена житлово-будівельного кооперативу з кооперативу до заселення будинку або виключення його з кооперативу у зв'язку з виїздом на інше постійне місце проживання чи несплатою пайового внеску член його сім'ї, перебуває разом з ним на обліку бажаючих вступити до кооперативу, має право перед іншими особами на вступ до кооперативу. Тому з подружжя члена кооперативу, якому належить право на частину паєнагромадження, надається перевага перед іншими членами сім'ї. При відмові у прийомі до кооперативу вказаних осіб спір може бути вирішений у судовому порядку. 52. Член житлово-будівельного кооперативу, виключений з кооперативу, втрачає право користування квартирою в будинку кооперативу і при відмові звільнити її підлягає виселенню в судовому порядку без надання іншого жилого приміщення. В такому ж порядку виселяється член кооперативу, який одержав інше жиле приміщення в будинку цього кооперативу, а також вибулий з кооперативу (в тому числі у зв'язку з одержанням жилого приміщення в будинку державного або громадського житлового фонду або в будинку іншого кооперативу), крім випадку передачі паю членові сім'ї. 53. Особі, яка вибула з житлово-будівельного кооперативу, повертається внесена нею сума паєнагромадження, крім випадку виключення з кооперативу, передбаченого підпунктом 2 пункту 50 цього Примірного статуту, коли сума паєнагромадження відповідно до вироку суду спрямовується в доход держави або відповідної організації. Повернення паєнагромадження провадиться після внесення відповідної суми новоприйнятим членом кооперативу. Вступний внесок і кошти, внесені членом кооперативу на проведення капітального ремонту жилого будинку (будинків) та інші цілі, поверненню не підлягають. Заборгованість особи, яка вибула з житлово-будівельного кооперативу, по платежах кооперативу стягується в установленому порядку. 54. Члени сім'ї, які проживають разом з членом житлово-будівельного кооперативу, мають рівне з ним право користування жилим приміщенням. Таке ж право набувають особи, які вселилися в жиле приміщення в будинку житлово-будівельного кооперативу як члени сім'ї, якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування жилим приміщенням. Члени сім'ї члена кооперативу, крім того з подружжя, що має право частину паєнагромадження, не вправі вимагати поділу приміщення, його обміну і здачі в найом, а також вселення інших осіб, за винятком неповнолітніх дітей. До членів сім'ї члена житлово-будівельного кооперативу належать ті, що і проживають разом з ним, дружина члена кооперативу, їх діти і батьки. Членами сім'ї члена кооперативу може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з членом кооперативу і ведуть з ним спільне господарство. Припинення сімейних відносин з членом кооперативу не позбавляє колишніх членів його сім'ї права користування займаним жилим приміщенням. При відсутності угоди між членом кооперативу і колишнім членом його сім'ї про безплатне користування жилим приміщенням до цих відносин застосовуються правила, встановлені абзацом п'ятим пункту 41 цього Примірного статуту. 55. Якщо член житлово-будівельного кооперативу виключений з кооперативу у випадках, передбачених підпунктами 4 і 6 пункту 50 цього Примірного статуту, помер або вибув з нього з інших, причин, чи переселився в іншу квартиру в будинку того ж кооперативу, члени його сім'ї, які проживали разом з ним, зберігають право користування жилим приміщенням за умови вступу до кооперативу одного з них. Член сім'ї, який виявив бажання вступити до кооперативу замість колишнього члена кооперативу, має перевагу перед іншими особами. Дружині члена кооперативу, що має право на частину паєнагромадження, надається перевага на вступ до кооперативу перед іншими членами сім'ї. При відсутності дружини, що має право на частину паєнагромадження, а також при відмові її від вступу до кооперативу така перевага надається спадкоємцям члена кооперативу, які проживали разом з ним. До кооперативу може бути прийнято стільки спадкоємців, скільки є ізольованих кімнат у квартирі. ( Абзац перший пункту 55 із змінами, внесеними згідно з Постановою РМ УРСР N 89 ( 89-89-п ) від 21.03.89 ) При відмові у прийомі до кооперативу вказаних осіб спір може бути вирішено у судовому порядку. Спадкоємці, які не мають права на вступ до кооперативу або відмовилися від цього права, успадковують паєнагромадження померлого члена кооперативу в установленому законом порядку. 56. Члени сім'ї члена житлово-будівельного кооперативу, які перебувають на обліку бажаючих вступити до кооперативу, за умови вступу до кооперативу мають переважне право на одержання жилого приміщення, що звільнилося в будинку (будинках) цього кооперативу, якщо відсутні особи, вказані в пунктах 32 і 33 цього Примірного статуту, або вони від одержання жилого приміщення, що звільнилося, відмовилися. Надання членам сім'ї члена кооперативу зазначеного жилого приміщення провадиться з додержанням вимог пункту 28 цього Примірного статуту. У разі виникнення спору питання вирішується в судовому порядку. 57. При тимчасовій відсутності члена сім'ї члена житлово-будівельного кооперативу, якому належить право на частину паєнагромадження, за ним зберігається жиле приміщення незалежно від причин і строку відсутності. У разі вибуття на інше постійне місце проживання цей член сім'ї може бути визнаний таким, що втратив право на жиле приміщення. При тимчасовій відсутності інших членів сім'ї члена кооперативу жиле приміщення за ними зберігається у випадках і в межах строків, встановлених статтею 71 Житлового кодексу УРСР, а також за умови бронювання жилого приміщення у порядку, встановленому для членів сім'ї наймача жилого приміщення в будинку державного і громадського житлового фонду. Після закінчення зазначених строків або строку броні член кооперативу вправі вимагати в судовому порядку визнання цих членів сім'ї такими, що втратили право на жиле приміщення. 58. Повнолітні члени сім'ї члена житлово-будівельного кооперативу зобов'язані брати участь в оплаті витрат по експлуатації та ремонту будинку і квартири. 59. Якщо члена житлово-будівельного кооперативу виключено з кооперативу з підстав, передбачених підпунктами 1, 2, 5, 7 і 8 пункту 50 цього Примірного статуту, то члени його сім'ї та інші особи, які проживають разом з ним, підлягають виселенню в судовому порядку без надання іншого жилого приміщення. ( Абзац перший пункту 59 із змінами, внесеними згідно з Постановою РМ УРСР N 89 ( 89-89-п ) від 21.03.89 ) Якщо член житлово-будівельного кооперативу вибув з кооперативу або переселився в іншу квартиру в будинку того ж кооперативу, а займане ним жиле приміщення не закріплене в установленому порядку за членами його сім'ї, вони, а також інші особи, які проживають у цьому приміщенні, підлягають виселенню в судовому порядку без надання іншого жилого приміщення. Членів сім'ї члена житлово-будівельного кооперативу та інших осіб, які проживають разом з ним, може бути виселено в судовому порядку без надання іншого жилого приміщення також у випадках, передбачених частиною першою статті 116 Житлового кодексу УРСР ( 5464-10 ).

http://apx.org.ua/legislation/17994-zhile-primschennya-nadavane-na-chas-kaptalnogo-remontu-maye-znahoditis-u-mezhah-danogo-naselenogo-punktu-y-vdpovdati-vstanovlenim-santarnim-tehnchnim-vimogam.html

Кошти житлово-будівельного кооперативу 22. Кошти житлово-будівельного кооперативу складаються з: 1) вступних внесків; 2) пайових внесків; 3) внесків на проведення капітального ремонту жилого будинку (будинків); 4) внесків на експлуатацію жилого будинку (будинків) і утримання придомової території; 5) інших надходжень. 23. Вступні внески вносяться членами житлово-будівельного кооперативу, які вступили до кооперативу до здачі будинку (будинків) в експлуатацію. Розмір вступного внеску визначається загальними зборами членів кооперативу, але не може перевищувати п'ятдесяти карбованців. Вступні і пайові внески члени житлово-будівельного кооперативу вносять на рахунок кооперативу в установі банку. 24. Внески на проведення капітального ремонту житлового будинку (будинків) справляються з членів житлово-будівельного кооперативу, виходячи з балансової вартості квартир, у розмірах, встановлених Радою Міністрів УРСР, а внески на експлуатацію жилого будинку (будинків) і утримання придомової території - в розмірах, необхідних для покриття фактичних витрат кооперативу на ці потреби, виходячи з жилої площі займаних квартир. 25. За рішенням загальних зборів членів житлово-будівельного кооперативу можуть утворюватися спеціальні фонди на цілі, що відповідають завданням кооперативу (на благоустрій території, культурно-масову роботу серед членів кооперативу і членів їх сімей, преміювання членів правління, ревізійної комісії, та інших членів кооперативу тощо). 26 Кошти житлово-будівельного кооперативу зберігаються у відповідній установі спеціалізованого банку СРСР. ( Пункт 26 із змінами, внесеними згідно з Постановою РМ УРСР N 89 ( 89-89-п ) від 21.03.89 ) V. Права і обов'язки членів житлово-будівельного кооперативу та членів їх сімей 27. Особі, прийнятій до членів житлово-будівельного кооперативу, за рішенням загальних зборів членів кооперативу, затвердженим виконавчим комітетом районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів, надається в безстрокове користування окрема квартира, що складається з однієї чи кількох кімнат, відповідно до кількості членів сім'ї, суми її пайового внеску та граничного розміру жилої площі, передбаченого пунктом 28 цього Примірного статуту. Заселення квартир у будинку житлово-будівельного кооперативу провадиться за ордерами, що видаються виконавчим комітетом районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів. Відмову у видачі ордеру може бути оскаржено в судовому порядку. 28. Надання квартир у будинку житлово-будівельного кооперативу провадиться в межах 13,65 квадратного метра жилої площі на одну особу, але не менше рівня середньої забезпеченості громадян жилою площею в даному населеному пункті. На прохання члена кооперативу йому надається квартира меншого розміру, але вище рівня, встановленого у даному населеному пункті для взяття громадян на квартирний облік. Квартира, що надається, має бути благоустроєною стосовно до умов даного населеного пункту, відповідати встановленим санітарним і технічним вимогам. Не допускається заселення однокімнатної квартири (однієї кімнати) особами різної статі, старшими за дев'ять років, крім подружжя. Квартира надається членові кооперативу на членів його сім'ї, вказаних у заяві про вступ до кооперативу. До цієї заяви включаються члени сім'ї, які перебувають з ним на обліку бажаючих вступити до кооперативу. Крім зазначених осіб, член кооперативу вправі включити до заяви дітей, які народилися після взяття його на облік, і дружину (чоловіка), що пізніше вселилася у жиле приміщення, займане тим з подружжя, що перебуває на обліку. Якщо вселення дружини (чоловіка) у жиле приміщення подружжя, що перебуває на обліку, було неможливим, до заяви може бути включений той з подружжя, що проживає окремо, крім випадків, коли він у даному населеному пункті або в приміській зоні забезпечений жилим приміщенням і не потребує поліпшення житлових умов. У випадках, якщо жила площа квартири, передбачена прийнятим для будівництва типовим проектом, перевищує для даної сім'ї зазначену в цьому пункті граничну норму, ця квартира члену кооперативу надається за умови, що кількість кімнат не перевищує числа членів сім'ї. При наявності у члена кооперативу або у будь-кого з членів його сім'ї права на додаткову жилу площу розмір квартири, що надається, визначається з урахуванням такого права. У цьому разі допускається надання квартири з кількістю жилих кімнат, що перевищує число членів сім'ї. 29. Якщо до заселення будинку житлово-будівельного кооперативу склад сім'ї члена кооперативу зміниться, в результаті чого виділена йому квартира перестане відповідати вимогам, передбаченим пунктом 28 цього Примірного статуту, членові кооперативу, на його прохання, може бути в установленому порядку надана інша квартира, в будинку цього кооперативу, яка відповідає складу сім'ї, що змінився. При відсутності такої квартири членові кооперативу надається раніше виділена квартира або, за його бажанням, забезпечується можливість позачергового вступу до іншого організовуваного кооперативу. 30. Член житлово-будівельного кооперативу має право: 1) обирати й бути обраним до органів управління кооперативу та до ревізійної комісії кооперативу; 2) у встановленому порядку за письмовою згодою всіх членів сім'ї, які проживають разом з ним, вселити у займане ним жиле приміщення свою дружину, дітей, батьків, а також інших осіб. На вселення до батьків їх неповнолітніх дітей зазначеної згоди не потрібно; 3) на збереження жилого приміщення при тимчасовій відсутності незалежно від причин і строку відсутності. Тимчасово відсутній член кооперативу зберігає права і несе обов'язки, передбачені цим Примірним статутом; 4) стягнути з кооперативу вартість проведеного ремонту або зарахувати її в рахунок внесків на експлуатацію і ремонт будинку у випадках, коли ремонт займаного приміщення викликаний невідкладною необхідністю, а кооператив не виконав обов'язків по ремонту; 5) вийти з кооперативу. Громадянин вважається таким, що вийшов з кооперативу, з дня подання про це заяви до правління кооперативу. ( Підпункт 5 пункту 30 із змінами, внесеними згідно з Постановою РМ УРСР N 24 ( 24-88-п ) від 28.01.88 ) 31. Член житлово-будівельного кооперативу має право за згодою загальних зборів членів кооперативу передати свій пай будь-кому з постійно проживаючих з ним членів сім'ї, які досягли вісімнадцятирічного віку або одружилися чи влаштувалися на роботу в передбачених законом випадках до досягнення зазначеного віку. Пай, який є спільною власністю подружжя, може бути переданий тільки при наявності згоди іншого з подружжя. ( Абзац другий пункту 31 втратив чинність на підставі Постанови КМ УРСР N 163 ( 163-91-п ) від 22.08.91 ) Член житлово-будівельного кооперативу, який повністю виплатив пайовий внесок за квартиру, в разі вибуття з кооперативу вправі передати квартиру своїм родичам або іншим особам, які відповідно до законодавства мають право на одержання жилого приміщення в будинках державного і громадського житлового фонду або на вступ до кооперативу і беруть на себе зобов'язання по додержанню статуту кооперативу. Зазначена передача допускається за умови, що при цьому не обмежуються права членів сім'ї які проживають разом з членом кооперативу, що вибуває. Згода вказаних вище членів сім'ї (включаючи тимчасово відсутніх) на передачу квартири викладається в письмовій формі та подається до правління кооперативу разом з відповідною заявою члена кооперативу. ( Пункт 31 доповнено абзацом другим згідно з Постановою РМ УРСР N 89 ( 89-89-п ) від 21.03.89 ) Особа, якій член кооперативу передав пай, користується перевагою перед усіма іншими особами на вступ до цього кооперативу. ( Абзац третій пункту 31 із змінами, внесеними згідно з Постановою РМ УРСР N 89 ( 89-89-п ) від 21.03.89, Постановою КМ УРСР N 163 ( 163-91-п ) від 22.08.91 ) Спори, що виникають у зв'язку з передачею паю, вирішуються в судовому порядку. ( Абзац четвертий пункту 31 із змінами, внесеними згідно з Постановою РМ УРСР N 89 ( 89-89-п ) від 21.03.89, Постановою КМ УРСР N 163 ( 163-91-п ) від 22.08.91 ) 32. Член житлово-будівельного кооперативу, який потребує поліпшення житлових умов (частина друга і третя статті 134 Житлового кодексу УРСР), має переважне право на одержання квартири пайовий внесок за яку внесено не повністю, що звільнилася в будинку (будинках) цього кооперативу. ( Абзац в редакції Постанови РМ УРСР N 314 ( 314-86-п ) від 01.09.86, із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ УРСР N 163 ( 163-91-п ) від 22.08.91 ) Якщо є кілька членів кооперативу, які мають переважне право на одержання вказаної квартири питання про те, кому з них її надати вирішується загальними зборами членів кооперативу (зборами уповноважених) з урахуванням часу виникнення потреби в поліпшенні житлових умов, а також права на пільги відносно черговості прийому до членів кооперативу. ( Абзац в редакції Постанов РМ УРСР N 314 ( 314-86-п ) від 01.09.86, N 24 ( 24-88-п ) від 28.01.88, із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ УРСР N 163 ( 163-91-п ) від 22.08.91 ) Якщо у житлово-будівельному кооперативі, організованому при підприємстві, установі, організації, немає членів кооперативу, які потребують поліпшення житлових умов, або вони від одержання вказаної квартири відмовились, ця квартира надається в першу чергу працівникові даного підприємства, установи, організації за умови вступу його до кооперативу в порядку, встановленому цим Примірним статутом. ( Абзац третій пункту 32 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ УРСР N 163 ( 163-91-п ) від 22.08.91 ) При відсутності осіб, зазначених у цьому пункті, або при їх відмові від одержання вказаної квартири переважне право на її одержання має член цього кооперативу, який бажає замінити займану квартиру на іншу з такою ж кількістю кімнат. ( Абзац четвертий пункту 32 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ УРСР N 163 ( 163-91-п ) від 22.08.91 ) 33. Якщо в квартирі, де проживає член житлово-будівельного кооперативу, звільнилася кімната (кімнати), пайовий внесок за яку внесено не повністю, цей член кооперативу користується перевагою перед усіма іншими особами на одержання зазначеної кімнати (кімнат). При відмові його від одержання такої кімнати переважне право надається іншому членові цього кооперативу, який потребує поліпшення житлових умов. ( Абзац перший пункту 33 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ УРСР N 163 ( 163-91-п ) від 22.08.91 ) Заселення вказаної кімнати (кімнат) провадиться за ордером, який видається виконавчим, комітетом районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів. ( Абзац другий пункту 33 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ УРСР N 163 ( 163-91-п ) від 22.08.91 ) 34. Надання членові житлово-будівельного кооперативу квартири, що звільнилася, пайовий внесок за яку внесено не повністю, провадиться з додержанням вимог абзаців першого, другого, четвертого і п'ятого пункту 28 цього Примірного статуту. ( Пункт 34 із змінами, внесеними згідно з Постановою РМ N 24 ( 24-88-п ) від 28.01.88, в редакції Постанови КМ УРСР N 163 ( 163-91-п ) від 22.08.91 ) 35. При відмові члену житлово-будівельного кооперативу в наданні жилого приміщення, що звільнилося, у випадках, передбачених абзацами першим і четвертим пункту 32 і пунктом 33 цього Примірного статуту, спір вирішується у судовому порядку. ( Пункт 35 із змінами, внесеними згідно з Постановою РМ УРСР N 314 ( 314-86-п ) від 01.09.86 ) 36. Член житлово-будівельного кооперативу вправі за письмовою згодою проживаючих разом з ним членів сім'ї, включаючи тимчасово відсутніх, провести обмін займаного жилого приміщення, з наймачем жилого приміщення в будинку державного або громадського житлового фонду чи з іншим членом житлово-будівельного кооперативу, в тому числі з проживаючими в іншому населеному пункті, за умови прийому до членів кооперативу особи, яка вселяється у зв'язку з обміном у будинок житлово-будівельного кооперативу. Член кооперативу або член його сім'ї також має право у встановленому порядку провести обмін жилої площі, що припадає на нього, в тому числі суміжної кімнати або частини кімнати, з особами, зазначеними в цьому пункті, за умови, що в'їжджаючий у порядку обміну вселяється як член сім'ї тих, що залишилися проживати в цьому приміщенні. Якщо обмін частини жилого приміщення пов'язаний з вибуттям члена кооперативу з кооперативу, то такий обмін провадиться за умови вступу до кооперативу члена його сім'ї або особи, яка вселяється як член сім'ї тих, що залишилися проживати в цьому приміщенні. Обмін жилими приміщеннями між членами того ж самого житлово-будівельного кооперативу провадиться за рішенням загальних зборів членів кооперативу. У разі заперечення кооперативу проти обміну спір вирішується в судовому порядку. Обмін не допускається у випадках, зазначених у статті 86 Житлового кодексу УРСР. 37. Особа, яка вступає до житлово-будівельного кооперативу у зв'язку з обміном жилого приміщення, користується перевагою перед усіма іншими особами на вступ до цього кооперативу. У разі вибуття члена кооперативу з кооперативу у зв'язку з обміном частини жилого приміщення така перевага надається одному з членів сім'ї, які проживали разом з ним, а при відмові членів сім'ї від вступу до кооперативу - особі, яка вселилася як член сім'ї тих, що залишилися проживати в цьому приміщенні. При відмові у прийомі до кооперативу вказаних осіб спір вирішується в судовому порядку. 38. Угода про обмін жилими приміщеннями, в тому числі й між членами того ж самого кооперативу, набирає чинності з моменту одержання ордерів, що видаються виконавчим комітетом районної, міської, районної в місті, селищної, сільської Ради народних депутатів. Відмову у видачі ордера може бути оскаржено в судовому порядку в шестимісячний строк. 39. Якщо між членом кооперативу і членами його сім'ї не досягнуто згоди про обмін, то член кооперативу, а також його дружина, що має право на частину паєнагромадження, можуть вимагати в судовому порядку примусового обміну займаного приміщення на приміщення в різних будинках (квартирах). 40. При обміні жилого приміщення в будинку державного або громадського житлового фонду на жиле приміщення в будинку житлово-будівельного кооперативу особа, яка вступає до кооперативу у зв'язку з обміном, зобов'язана внести на рахунок кооперативу в установі банку пайовий внесок не менший, ніж розмір паєнагромадження члена кооперативу, який вибув. Якщо особа, яка вступає до кооперативу у зв'язку з обміном, є з членом кооперативу близьким родичем (батьки, діти, дід, бабка, рідні брати і сестри), вона звільняється від внесення зазначеного пайового внеску за умови передачі їй паєнагромадження вибулим членом кооперативу. При обміні жилого приміщення в будинку житлово-будівельного кооперативу на інше жиле приміщення в будинку цього або іншого кооперативу провадиться зарахування рівних сум паєнагромаджень. Різниця у паєнагромадженнях має бути відповідно внесена новоприйнятим членом кооперативу і одержана вибулим з кооперативу. 41. Член житлово-будівельного кооперативу вправі за згодою членів сім'ї, які проживають разом з ним, і правління кооперативу здавати в найом частину жилого приміщення, а в разі тимчасового виїзду всієї сім'ї - все приміщення. У разі відмови правління кооперативу дати згоду на здачу жилого приміщення в найом спір може бути вирішено в судовому порядку. Договір найму укладається в письмовій формі наступною реєстрацією в правлінні житлово-будівельного кооперативу. До договору найму жилого приміщення в будинку житлово-будівельного кооперативу застосовуються правила про договір піднайму в будинках державного і громадського житлового фонду (статті 91-94, 97 Житлового кодексу УРСР). Розмір плати за здане в найом приміщення встановлюється угодою сторін, але не може перевищувати розміру стягуваних з члена кооперативу експлуатаційних витрат, що припадають на здаване приміщення (частину приміщення), і відповідної частини витрат по оплаті комунальних послуг. 42. Член житлово-будівельного кооперативу і члени його сім'ї, які проживають разом з ним, можуть за взаємною згодою дозволити тимчасове проживання у жилому приміщенні, що є в їх користуванні, інших осіб без стягнення плати за користування приміщенням (тимчасових жильців), у тому числі опікуна чи піклувальника, який не є членом сім'ї члена кооперативу. Вселення тимчасових жильців на строк понад півтора місяця допускається за умови, якщо розмір жилої площі, що припадає на кожного, хто проживає в цьому приміщенні, буде не менший рівня середньої забезпеченості громадян жилою площею в даному населеному пункті. Тимчасові жильці на вимогу члена кооперативу або членів сім'ї, які проживають разом з ним, зобов'язані негайно звільнити приміщення, а при відмові - підлягають виселенню у судовому порядку без надання іншого жилого приміщення. 43. Поділ квартири між членом житлово-будівельного кооперативу і його дружиною допускається в разі розірвання шлюбу між ними, якщо пай є спільною власністю подружжя і якщо кожному з колишнього подружжя можливо виділити ізольоване жиле приміщення в займаній ними квартирі. Поділ квартири провадиться за згодою між колишнім подружжям, а при відсутності згоди - за рішенням суду. Угода між колишнім подружжям про поділ паю є обов'язковою для кооперативу і виконавчого комітету місцевої Ради народних депутатів при вирішенні питання про членство іншого з подружжя в кооперативі. При наявності рішення суду про поділ паю особа визнається членом кооперативу з моменту набрання рішенням суду законної чинності. Якщо поділити квартиру неможливо, один з колишнього подружжя за яким визнано право на частину паєнагромадження, вправі вимагати від другого, який є членом житлово-будівельного кооперативу, виплати йому суми, що відповідає його частині паєнагромадження. Після одержання зазначеної компенсації він зобов'язаний звільнити займане приміщення, а в разі відмови - підлягає виселенню в судовому порядку без надання іншого жилого приміщення. 44. При проведенні капітального ремонту жилого будинку житлово-будівельного кооперативу, коли він не може бути проведений без виселення громадян, які проживають у цьому будинку, кооператив надає членові кооперативу і членам його сім'ї на час проведення ремонту інше жиле приміщення в будинку (частині будинку), виділеному кооперативу виконавчим комітетом місцевої Ради народних депутатів або підприємством, установою, організацією, при яких організовано кооператив. У разі відмови члена кооперативу від переселення в це приміщення кооператив або організація, на обслуговуванні якої перебуває будинок кооперативу, можуть вимагати переселення його в судовому порядку.

http://apx.org.ua/legislation/17993-koshti-zhitlovo-budvelnogo-kooperativu.html

Діяльність житлово-будівельного кооперативу. Права і обов'язки кооперативу 11. Будівництво жилих будинків житлово-будівельних кооперативів здійснюється за типовими проектами (до яких на замовлення кооперативів вносяться зміни), а також за індивідуальними проектами. При цьому за просьбою житлово-будівельного кооперативу в проектах передбачається спорудження вбудованих у такі будинки гаражів, спортивних, культурно-побутових і господарських приміщень для потреб і за рахунок коштів членів кооперативу за погодженням у встановленому порядку. ( Абзац пункту 11 в редакції Постанови РМ УРСР N 89 ( 89-89-п ) від 21.03.89 ) Проектно-кошторисна документація, необхідна для будівництва кооперативного жилого будинку (будинків) і надвірних будівель, розробляється проектними організаціями за рахунок коштів кооперативу за цінами, нормами і в порядку, встановленими для державного житлового будівництва. 12. Вартість кооперативних жилих будинків і квартир визначається проектною організацією відповідно до вказівок Державного комітету по архітектурі і містобудуванню при Держбуді СРСР. ( Абзац перший пункту 12 із змінами, внесеними згідно з Постановою РМ УРСР N 89 ( 89-89-п ) від 21.03.89 ) За рішенням загальних зборів членів кооперативу можуть застосовуватися поправочні коефіцієнти в розмірі до десяти процентів вартості квартир залежно від поверху, орієнтації квартир та інших місцевих умов. Введення поправочних коефіцієнтів і визначення вартості квартир провадяться до розподілу квартир між членами кооперативу. 13. Замовником по проектуванню та будівництву кооперативних жилих будинків є виконавчі комітети місцевих Рад народних депутатів, підприємства, установи, організації, при яких організуються житлово-будівельні кооперативи. Технічний нагляд у цих випадках здійснюється в установленому порядку за рахунок коштів, передбачуваних у зведених кошторисних розрахунках вартості будівництва кооперативних жилих будинків. Контроль за будівництвом жилого будинку (будинків) житлово-будівельного кооперативу здійснюється виконавчим комітетом місцевої Ради народних депутатів, підприємством, установою, організацією, при яких організовано кооператив, і правлінням кооперативу. 14. У випадках, коли в будинку (будинках) житлово-будівельного кооперативу за його згодою розміщені (у вбудованих і прибудованих приміщеннях) підприємства й установи торгівлі, громадського харчування і культурно-побутового обслуговування населення або обладнані приміщення громадського призначення, вартість робіт, пов'язаних з будівництвом цих приміщень, після закінчення спорудження будинку відноситься на баланс підприємств і організацій, які здійснюють експлуатацію приміщень. Ці підприємства й організації відповідно до договору, який укладається між ними і кооперативом, беруть участь у спільних витратах кооперативу по експлуатації жилого будинку (будинків) та утриманню придомової території пропорційно площі належної їм частини будинку, а також у витратах кооперативу по капітальному ремонту будинку (будинків) пропорційно балансовій вартості зазначеної частини будинку. ( Пункт 14 із змінами, внесеними згідно з Постановою РМ УРСР N 24 ( 24-88-п ) від 28.01.88 ) 15. Житлово-будівельний кооператив здійснює експлуатацію і ремонт належного йому жилого будинку (будинків) та утримання придомової території за рахунок коштів кооперативу на засадах самооплатності. Витрати житлово-будівельного кооперативу по технічному обслуговуванню водопровідних, каналізаційних, теплофікаційних та електричних мереж і обладнання в будинку (будинках) відшкодовуються кооперативу підприємствами, які одержують доходи від експлуатації цих мереж і обладнання. Плата за користування тепловою й електричною енергією, газом, водопроводом і каналізацією в будинку кооперативу провадиться за тарифами, встановленими для державного житлового фонду. 16. Житлово-будівельний кооператив має право: 1) одержати в установленому порядку в безстрокове користування земельну ділянку для будівництва жилого будинку (будинків) та надвірних будівель; 2) одержати банківський кредит на будівництво жилого будинку (будинків) і надвірних будівель; ( Підпункт 2 пункту 16 із змінами, внесеними згідно з Постановою РМ УРСР N 89 ( 89-89-п ) від 21.03.89 ) 3) на проведення поліпшеного оздоблення та встановлення більш досконалого обладнання жилого будинку і квартир за рахунок коштів членів кооперативу; ( Підпункт 3 пункту 16 в редакції Постанови РМ УРСР N 89 ( 89-89-п ) від 21.03.89 ) 4) передати жилий будинок (будинки) на технічне обслуговування державній житлово-експлуатаційній організації, а в сільській місцевості - підприємству, установі, організації, при якій організовано кооператив. За клопотанням кооперативу (кооперативів) для експлуатації жилого будинку (будинків) може в установленому порядку створюватися житлово-експлуатаційна організація кооперативу (кооперативів); 5) укладати договори, пов'язані з будівництвом, експлуатацією і ремонтом жилого будинку (будинків) і надвірних будівель, їх добровільним страхуванням та утриманням придомової території, а також інші договори відповідно до цілей його діяльності; 6) здавати в оренду тимчасово не використовувані нежилі приміщення; 7) організовувати культурно-побутове обслуговування членів кооперативу і членів їх сімей. 17. Житлово-будівельний кооператив зобов'язаний: 1) внести в банк до початку будівництва жилого будинку (будинків) власні кошти в розмірі не менше тридцяти, а у випадках, передбачених законодавством СРСР, - не менше двадцяти процентів кошторисної вартості будівництва жилого будинку (будинків) і надвірних будівель; 2) зареєструвати жилий будинок (будинки) в бюро технічної інвентаризації; 3) своєчасно сплачувати внески у погашення банківського кредиту, одержаного на будівництво жилого будинку (будинків) і надвірних будівель; 4) додержувати єдиних правил і норм експлуатації та ремонту житлового фонду і правил користування жилими приміщеннями, утримання жилого будинку та придомової території; 5) провадити щорічні відрахування на проведення капітального ремонту жилого будинку (будинків); 6) своєчасно провадити ремонт жилого будинку (будинків), забезпечувати безперебійну роботу інженерного обладнання будинку (будинків) і жилих приміщень, належно утримувати під'їзди, інші місця загального користування будинку (будинків) та придомової території; 7) провадити внутріквартирний поточний ремонт або сплачувати вартість ремонту, якщо необхідність у його проведенні викликана пошкодженням частин будинку, інженерного обладнання або зв'язана з капітальним ремонтом будинку чи його конструктивних частин; 8) протягом місяця після закінчення фінансового року подавати на затвердження до виконавчого комітету відповідної Ради народних депутатів звіт про фінансово-господарську діяльність за минулий рік та кошторис доходів і витрат на поточний рік, затверджені загальними зборами членів кооперативу; 9) щороку подавати статистичну звітність за встановленою формою. 18. Якщо належний житлово-будівельному кооперативу будинок підлягає знесенню у зв'язку з вилученням земельної ділянки для державних або громадських потреб, кооперативу замість будинку, що зноситься, передається у власність рівноцінний жилий будинок. 19. Жилий будинок (будинки) і надвірні будівлі належать житлово-будівельному кооперативу на праві кооперативної власності (крім квартир у цьому будинку, за які громадянами повністю внесено пайові внески) і не можуть бути у нього вилучені, продані або передані ним як у цілому, так і частинами (квартири, кімнати) ні організаціям, ні окремим особам, за винятком передачі, здійснюваної при ліквідації кооперативу. ( Пункт 19 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ УРСР N 163 ( 163-91-п ) від 22.08.91 ) 20. Житлово-будівельний кооператив відповідає по своїх зобов'язаннях усім належним йому майном, на яке згідно з законом може бути звернене стягнення. 21. Спори між житлово-будівельним кооперативом та державними і громадськими організаціями розглядаються в органах державного арбітражу.

http://apx.org.ua/legislation/17992-dyalnst-zhitlovo-budvelnogo-kooperativu-prava-obovyazki-kooperativu.html

Энергосбережение и энергоэффективное оборудование — реализация правовых, организационных, научных, производственных, технических и экономических мер, направленных на результативное (разумное) применение (и экономное расходование) топливно-энергетических источников и на вовлечение в хозяйственный цикл возобновляемых источников энергии. Энергосбережение — главная задача посохранению природных источников. Проектирование и строительство энергоэкономичных зданий На обогрев зданий в зимний и охлаждение в летний периоды тратится огромное число тепловой и электрической энергии. Использование комплекса грамотных решений на этапах проектирования и строительства разрешает неоднократно (в 10 раз в зданиях типа Пассивный дом) снизить всеобщее потребление энергии в процессе последующей многолетней эксплуатации жилых и нежилых зданий. Архитектурное решение энергетически разумная ориентация здания касательно сторон света с точки зрения расположения оконных проемов и балконных дверей. Одним из особенно примитивных и результативных решений возрастания экономичности и комфортности зданий является верная ориентация зданий касательно сторон света. Зимой наибольшее поступление ясной лучистой энергии доводится на стены и окна южной ориентации (в северном полушарии), в летний период огромнее каждого облучаются восточные и западные стены и окна. В этой связи особенно разумной ориентацией является широтное расположение вытянутых в плане зданий с таким расчётом дабы всеобщая площадь южных окон была максимальна, а восточных и западных минимальна. Если проектируемое здание имеет в плане форму близкую к квадратной то огромную часть окон следует расположить с юга и севера и по вероятности уменьшить число и площадь восточных и западных окон. Сами здания следует располагать на довольном расстоянии друг от друга во избежание значительного затенения одного здания иным в зимний период. Улицы для жилой застройки (исключительно личной) также рекомендуется проектировать в широтном направлении: южные окна домов в таком случае будут выходить на улицу либо во двор и, следственно, не будут затеняться рядом стоящими соседними домами. Инженерные решения обеспечение воздухообмена с минимальными потерями тепла в леденящий период года и прохлады в жаркий период, обеспечиваемого механической приточно-вытяжной системой с рекуперацией тепла. использование энергии внешних природных источников и окружающей дом территории, скажем, применение ясной энергии для отопления и нагрева воды, применение круглогодично стабильной температуры подземного грунта для обогрева зимой и кондиционирования летом с поддержкой теплового насоса, тот, что разрешает получить либо отвести наружу до 5 кВт*ч тепловой энергии на всякий киловатт-час затраченной электроэнергии. использование внутренних тепловыделений дома, скажем, нагрев воды с поддержкой тепла выделяемого внешним блоком кондиционера. дополнительная экономия тепловой и электрической энергии за счёт применения автоматизированной системы управления всеми техническими устройствами в здании (система «Разумный дом»). Снижение теплопотерь использование утеплительных материалов при строительстве и усовершенствования зданий. В средней полосе России 150 - 300 мм результативного утеплителя. Разрешает сэкономить 50-60% тепла; установка теплосберегающих оконных конструкций с использованием низкоэмиссионного селективного стекла. Разрешает сэкономить 10-20% тепла; устройство тамбуров на входе в здание и использование утеплённых входных и балконных дверей; установка рекуператора тепла выходящего воздуха. Разрешает сэкономить 20-30% тепла.

http://apx.org.ua/17988-kak-ekonomit-energiyu.html

Игровая приставка (игровая консоль) — специализированное электронное устройство, предуготовленное для видеоигр. Для таких устройств, в различие от персональных компьютеров, запуск и воспроизведение видеоигр является стержневой задачей. Домашние игровые приставки применяют телевизор, проектор либо компьютерный монитор в качестве самостоятельного устройства отображения. Портативные (карманные) игровые системы имеют собственное встроенное устройство отображения (ни к чему не приставляются), следственно называть их игровыми приставками несколько некорректно. Изначально прокат приставок отличались от персональных компьютеров по ряду значимых знаков — они полагали применение телевизора в качестве основного отображающего устройства и не поддерживали множество из стандартных периферийных устройств, сделанных для персональных компьютеров — таких как клавиатура либо модем. До недавнего времени примерно все продаваемые приставки предназначались для запуска собственнических игр, распространяемых на условиях отсутствия поддержки других приставок. Схемы и программное обеспечение некоторых приставок могут распространяться, в виде исключения, под свободными лицензиями. Рынок игровых приставок развился из относительно примитивных электронных телевизионных игровых систем, таких как Pong, превратившись в наши дни в сильные многофункциональные игровые системы. Обычно, игровая приставка состоит из нескольких основных элементов: Основной блок — корпус приставки, к которому подключаются остальные её элементы. Внутри корпуса располагается материнская плата, на которой установлен ряд микросхем, включая ОЗУ, ПЗУ и центральный процессор, крепится порт картриджа либо привод оптических дисков. Блок питания — подключается к бытовой сети переменного тока и питает приставку непрерывным током. В некоторых случаях блок питания встраивается в корпус приставки. Аудио-видео кабель, а также высокочастотный «антенный» кабель для подключения непринужденно к антенному гнезду телевизора — передаёт изображение с приставки на телевизор. Игровые контроллеры — устройство ввода информации (джойстик, геймпад, руль, клавиатура, мышь и т. п.), разрешающее пользователю руководить приставкой и объектами на экране. Носитель данных — множество игровых приставок работает с играми, записанными на внешнем носителе, в качестве которого традиционно выступает картридж либо оптический диск, реже дискета. Карта памяти — некоторые приставки применяют съёмные карты памяти, на которые записываются файлы, скажем, состояние игры (так называемые «сохранения»). Картриджи Картриджи для игровых систем представляют собой печатную плату, установленную в пластмассовом корпусе. С одной стороны корпуса находится разъём для подключения к приставке. На печатной плате располагается ПЗУ, в которую записана игра. Во многих картриджах помимо ПЗУ имеются другие компоненты, которые могут увеличить вероятности приставки, скажем, дополнительное ОЗУ либо сопроцессор. Картриджи были первыми носителями информации для игровых приставок и самыми знаменитыми вплотную до 1995 года. Карты Некоторые приставки, скажем Sega Master System и PC Engine применяли разные виды карт памяти для хранения игр. Карты представляли собой упрощённый и уменьшенный картридж, в которых не могли устанавливаться какие-либо компоненты помимо ПЗУ.

http://apx.org.ua/books/17987-igrovye-pristavki-na-prokat.html