У давній скандинавській поезії поети-скальди намагалися не вживати слова в прямому значенні. Так, наприклад, замість слова "корабель" скальд говорив "олень затоки", а замість слова "щит" - "місяць човна", оскільки вікінги вішали свої круглі щити на борт корабля, чи то пак "оленя затоки". Подібні словосполучення називаються "кенінгами" - це один із трьох основних поетичних прийомів поезії скальдів.
Цікаво, що найвідоміше слово англійської мови походить від одного з таких давньоскандинавських кенінгів. Цей кенінг - "око вітру", і означає він "вікно". Слідом за скандинавами, англійці почали називати вікна виразом "око вітру" - перша згадка словосполучення "wind eye" відноситься до 1225 року. Згодом "wind eye" перетворилося на звичне нам "wind-ow". До речі, українські слова "око" і "вікно" теж мають спільне походження.
В нас з усієї поезії скальдів найбільш відомі «Віси радості»
Харальда Сігурдсона. Цей варязький принц, пірат і поет XI століття посватався до
Єлизавети — старшої дочки київського князя
Ярослава Мудрого. Руська княжна відповіла Гарольдові взаємністю, але незговірливий батько погодився видати дочку за норвежця лише за умови, якщо той стане королем і прославиться лицарською звитягою.
Отримавши відмову, Харальд зробив кілька дуже вдалих набігів на Південну Європу, захопив нечувані багатства, став норвезьким королем і лише після цього отримав руку руської княжни. Під час своїх мандрівок він написав шістнадцять строф, присвячених "Елізабет, дочці конунга Ярицлейва". У них Харальд описує свої пригоди та успіхи. При цьому кожна строфа закінчувалася словами: "Але руська дівчина з золотою гривною мені відмовляє". Ось друга з шістнадцяти строф оригіналу, в якій йдеться про набіг на Сицилію:
Sneid fyr
Sikiley v'ida
s'ud. V'orum th'a pr'udir.
Br'ynt skreid,
vel til
v'anar,
vengis hj"ortr und drengjum.
Vaettik
minnr, at
motti
mani enn thinig nenna.
Th'o laetr
Gerdr 'i
G"ordum
gollhrings vid m'er skolla.
Кінь скакав дубовий і нишпорила рись морська навколо Сицилії.
Ми тут були вперше, але мчали швидко і невтомно, нікого не боялись.
Чомусь немає вістей від Богині ниток.
Руська дівчина з золотою гривною мені відмовляє.У перекладі є три кенінги: "кінь дубовий" - корабель, "рись морська" - теж корабель, "Богиня ниток" - дівчина. Крім того, в оригіналі цієї віси видно, що в кожній парі рядків три слова починаються на той самий звук. Це приклад, як в поезії скальдів використовується її другий основний прийом - алітерація. Третім основним прийомом була жорстка структура вірша. Суворі правила поезії скальдів призвели до її закостеніння. Михайло Гаспаров в "Нарисі історії європейського вірша" так пише про це: "Очевидно, що настільки жорстко організований вірш втрачає будь-яку гнучкість і стає надбанням витончених професіоналів".
І справді, витонченими стилістичними прийомами скальдів майже ніхто не користується. Один із небагатьох винятків - ельфійські вірші Джона Рональда Руела Толкіна. Він наділив своїх високих, світловолосих і світлооких ельфів багатьма нордичними рисами. І, будучи видатним знавцем середньовічної поезії, в ельфійcких віршах Толкін вміло користується стилістичними прийомами скандинавських скальдів. Так, наприклад, у наступному уривку в кожному рядку рівно три слова починаються на один звук.
Then the
fame of the
fights on the
far marches
was
carried to the
courts of the
king of Doriath,
and
tales of
T'urin were
told in his halls,
of the
bond and
brotherhood of
Beleg the ageless
with the
black-haired
boy from the
beaten people.
Тоді слава про битви на дальніх підступах
дійшла до двору короля Доріата,
й історії Торіна звучали в його залах,
про бойове братерство Белега вічного
з темноволосим юнаком із тих, що програли.Коли фашистська пропаганда у Німеччині почала використовувати нордичні стереотипи у своїх цілях, це вкрай не сподобалося Толкіну. В одному з листів синові Толкін каже, що якби йому довелося воювати проти Німеччини зараз, то він був би набагато запеклішим солдатом, ніж він був під час Першої світової війни.
1938 року німецькі видавці запропонували Толкіну перекласти "Хоббіта" і попросили його заповнити стандартну для видавництв фашистської Німеччини форму про те, що автор книги має арійське походження. Розгніваний Толкін написав їм різку відповідь, і в результаті перший переклад "Хоббіта" німецькою мовою вийшов лише через двадцять років.
Щодо Харальда, то він таки став королем Норвегії і одружився з Єлизаветою. Проте їхнє подружнє життя було нетривалим. Уже в ранзі норвезького короля Гарольд вирушив на війну до Англії, де в одному з боїв 1066 року наклав головою... По його загибелі Єлизавета Ярославна вийшла заміж удруге і стала королевою Данії.
(c) Олександр Шапіро, в моєму перекладі.
https://ibigdan.livejournal.com/27553225.html
Но не ту.
