Ахметов обвалив вартість заводу з 1 млрд до 5 млн usd і скупив його за безцінь. Я розповім як він провернув цю аферу та про мою боротьбу з ним у Верховному суді України.
Авдіївський коксохім — найбільше підприємство галузі в Європі. По документах було збитковим, але все одно у 2008 році його капіталізація достигає 897 млн usd. Так оцінили його інвестори на фондовому ринку України, бо розуміли реальний стан справ на підприємстві. Минуло 10 років. Підприємство замість збитків 2,54 грн на акцію отримує прибуток 14,79 грн, але вартість акцій падає в 184 рази. З 4,6 до 0,025 usd. Здоровий глузд каже, що це якесь божевілля, але це усього лише маніпулювання від найбагатшого олігарха України.
Вони використовували трансферне ціноутворення. Це коли продаєш товар за заниженими цінами іншим компаніям холдингу. Компанія отримує збитки й втрачає в вартості. Потім перевели компанію з Публічного акціонерними товариства до Приватного акціонерного товариства. У зв'язку з цим акції виключили з біржі й ціна ще впала в рази.
На цьому етапі Метінвест почав потрохи скупати акції за безцінь. За пару центів. Міжнародні інвестори втрачали мільйони, але все одно продавали тільки щоб забути про невдалі інвестиції в Україну.. Тисячі працівників підприємства тримали акції десятиріччями відчуваючи себе частиною заводу якому відали своє життя. Але все одно продавали як і сотні дрібних інвесторів. Не вірячи Ахметову. Не вірячи в будь-яку справедливу оцінку компанії й можливість продати ці акції. Ахметов наростив свою долю в компанії з 90% до 95%.
Паралельно я скупив 670 000 акцій AVDK по 0,97 грн за акцію. Зосередивши у своїх руках 0,35% коксохіму та ставши другим акціонером після Ахметова.
Ось чинники, за якими я розумів, що це буде феноменально вигідна угода:
1) Підвищення цін на сталь та коксівне вугілля у світі та Україні. Як наслідок зростання фінансових показників усієї галузі й компанії.
2) Заморожування конфлікту на Донбасі.
3) Ахметов відбілює бізнес і показує реальний прибуток через потребу в західних кредитах та домовленостей з урядом.
4) Вкрай низька вартість на фондовому ринку. Зараз компанія зазнає збитків, але в перспективі сьогоднішня ціна становить 1/5 -1/10 річного прибутку, та 1/50 балансової вартості при розвитку подій, за самим логічним для мене сценарієм.
5) Відмінна ситуація в довгостроковій перспективі у самого AVDK.
Усе сталося як я і планував. У 2015 прибуток на акцію 1,6 грн, у 2016 4,2 грн. У 2017 вже 14,8 грн. І це все під обстрілами. Нерозподілений прибуток 36 грн на акцію. Власний капітал 55 грн. Якщо оцінювати справедливо, то акції повинні коштувати близько 100 грн. Ахметов скупив кілька мільйонів акцій і збільшив свій портфель до можливості сквіз-ауту.
Це процедура примусового викупу акцій у дрібних акціонерів, якщо ти маєш більше ніж 95% акцій даної компанії.
Ціна викупу повинна бути не нижче:
1) експертної оцінки
2) по чому ти сам купував ці акції
3) ціни на біржі
Але ми живемо в Україні й «експерти» для Ахметова оцінили, що компанія коштує набагато дешевше нерозподіленого прибутку і на рівні дивідендів за 1 рік. Процедура сквіз-ауту пройшла по 15 грн. Якби мене не заставили продати то я отримав би 12 грн дивідендів і мав би акції. З того часу я суджуся з Ахметовим за справедливу вартість компанії. Якщо брати мене, то інвестувавши 650 т грн я заробив 9 млн грн, але абсолютна більшість інвесторів зазнала збитків і втратила свою власність за сфабрикованими цінами.
Я очолив боротьбу за права акціонерів.
Була відкрита велика кількість судових справ. Суди 1 і 2 інстанції давно куплені олігархом і виконали його побажання. Реформований Верховний Суд виявився чесним та незалежним. Нижче характерна цитата з їх постанови по одній з наших справ:
«5.33. Ухвалюючи рішення про затвердження ринкової ціни акцій у 13,13 грн., члени наглядової ради усвідомлювали, ЩО ТАКА ВАРТІСТЬ АКЦІЙ Є НЕСПРАВЕДЛИВОЮ. Суди попередніх інстанцій не перевірили належним чином аргументи позивача про явну (ОЧЕВИДНУ ДЛЯ БУДЬ-ЯКОЇ РОЗУМНОЇ ОСОБИ) невідповідність затвердженої наглядовою радою ціни акцій їх справедливій (ринковій) вартості.»
Цю справу відправили на отримання незалежної експертизи.
Моя справа підійшла до Верховного Суду вже з експертною оцінкою і розглядалась колегією (3 судді) під головуванням судді Кибенко О.Р.
Олена Рувімівна прийшла у Верховний Суд як доктор юридичних наук, та її дисертація була присвячена, зокрема, процедурі сквіз-ауту. Але професійні та чесні судді не потрібні ахметівцям, тому вони 2 рази поспіль заявили їй відвід. Зараз у зв’язку з особливою складністю та важливістю мою справу передали у палату (10 суддів) під головуванням судді Кибенко О.Р.
Вже через 3 дні. В цей понеділок. 21 лютого о 14-00 відбудеться судове засідання . З нетерпінням чекаємо.
Корінна відмінність між олігархом та іншими мільярдерами полягає у тому, що олігарх монетизує свою політичну владу або наближеність до неї. За безцінь приватизує державну власність, має особливі тарифи на газ або жд перевезення, не допускає штучними стінами конкурентів. У тому числі фальсифікуючи «сквіз-аут» вбиває фондовий ринок та лякає усіх інвесторів. Бо хто буде інвестувати та розвивати бізнес, коли олігарх може забрати усе?
Боротьба проти тотальної корупції та всевладдя олігархів йде на різних фронтах. І кожна перемога дуже важлива.
Дана справа може стати одним з перших прецедентів.
Приклад, який надихає. Що можна відстояти свої права перед олігархом.
Тому я хочу подякувати усіх хто читає або дивиться на ютубі про дану справу.
Усіх кому важливо розбудова правової держави в Україні.
Кожна стаття в ЗМІ, кожен репост наближають перемогу.
Не будьте байдужими. Бо справедливість і ваше майбутнє цього варте.
Павел Бойко https://ibigdan.livejournal.com/28012185.html
Чому країна, яка підривала багатоповерхівки з власними громадянами, не може обстріляти колону цивільних біженців з окупованих Росією територій? Зовсім не дивно, якщо Росія на це піде.
В конце апреля 2014 вдруг оказалось, что наша Армия не очень обеспечена в смысле еды. На тот момент я была коммерсом с огромной кучей разнообразных партнёров и приятелей.
