
Тут в коментарях під одним постом присвяченим дорогам людям стало цікаво, чому Зе-команда до будівництва доріг має відношення на рівні "приб'ю табличку до чужої роботи".
Для того, що б в нас на кінець можна було систематично (це важливо) та масово будувати дороги було прийнято 3 основні закони та 1 факультативний:
1. Зміни до ЗУ " «Про джерела фінансування дорожнього господарства України», яким власне і було створено державній дорожній фонд.
Сам закон існував з 1991 року. В листопаді 2016 року в цей Закон внесено зміни, якими створено державній дорожній фонд.
Тобто спеціальний фонд бюджету, кошти з якого можуть тратитись виключно на будівництво, ремонт та обслуговування доріг.
До того кошти з акцизу на пальне, виробництво нафтопродуктів, шин, автомобілів, їх ввіз на територію України, штрафи за порушення вимог габаритно-вагового контролю, адмінки за порушення ПДР і інші кошти, які по факту надходили в бюджет від водіїв можна було трати на будь-що.
Тобто умовний віктор хфедорович під вибори міг спокійно попиляти акциз з пального на підкуп виборців в вигляді соціалки, а умовна юля в битність прем'єром могла тратити кошти сплачені автомобілістами на дофінансовування якогось ДП "Рога і копита".
Тепер же в бюджеті почав існувати спеціальний фонд, кошти з якого можна тратити лише на дороги. Тобто на будівництво, ремонт (це, до речі, різні речі) та експлуатаційне утримання (прибирання снігу, встановлення знаків, дрібний ямковий ремонт, прибирання узбіч, етк).
Крім того, сам закон вводив коефіцієнти на які види робіт, в якому процентному відношені та на які види доріг (державні, місцеві, комунальні) можна трати ці кошти.
Після створення дорожнього фонду виникло наступне питання: як і чим його наповнювати.
2. Для вирішення цієї проблеми в тому ж листопаді 2016 року внесено зміни до бюджетного кодексу (Закон 1763-VIII).
Згідно цих змін ряд бюджетних надходжень повинні направлятись виключно в державній дорожній фонд.
Тобто тепер виключно на дороги повинні йти такі значні надходження як від того ж акцизу на пальне, ввіз автомобілів, виробництво і ввіз шин, штрафи за порушення ПДР\вагового контролю, міжнародні дорожні кредити, гроші за перевезення великовагових вантажів чи за платні дороги.
Але, як відомо, якщо десь прибуло - то десь відбуло. Раніше ці кошти тратились на все підряд і передбачались для фінансування різних статей бюджету. Якщо їх несподівано забрати з цих статей, то буде боляче
А для того що б боляче не було прийнято наступні перехідні положення.
Найбільш суттєві статті доходів (акцизи, мито та податки за пальне, нафту, автомобілі та шини) повинні були наповнювати цей фонд по-наростаючій.
В 2018 році 50% таких надходжень йшли в дорожній фонд, інші 50% дальше на шо попало. В 2019 вже 75 % в фонд. В 2020 - 100 %.
Тобто по факту найбільше доріг в Україні відремонтовано якраз в 2020 році. Коли фонд запрацював на всі 100, як це було визначено ще в далекому 2016. Тобто наші великі будівельники просто получили від папередніків купу грошей визначених виключно на цей напрямок.
Якщо по-простому: то не залежно від того Юля, Смешко, Бойко, Порох, чи Зе -
дороги б будувались. Бо є виключна стаття бюджету, яку на це треба тратити. Це вимога закону і виконавча влада (яка якраз і організовує будівництво та ремонт) ніяким чином не могла б не ремонтувати.
3. В тому ж листопаді 2016 прийнято зміни до ЗУ "Про внесення змін до деяких законів України щодо реформування системи управління автомобільними дорогами загального користування" (Закон 1764-VIII).
Цими змінами в УКРавтодору забрали близько 40 % доріг та передали їх на баланс департаментам дорожнього господарства та інфраструктури місцевих ОДА. Це водночас і реформа дорожньої галузі і продовження реформи децентраліазації.
Логіка цих змін полягала в тому, що на місцях людям видніше де і що треба ремонтувати першочергово, як вибудовувати сітку місцевих доріг і тд. Разом з цим це був удар по корупції в дорожній галузі, бо питання хто і як буде ремонтувати 40% доріг тепер рішав не 1 поц в Києві, а 25 керівників ОДА по країні, що розділяло грошові потоки і додавало прозорості в галузь. Тобто якщо між обласним центром та райцентром виросла дорога - швидше за все попрацювала ваша ОДА, а не дядько в Києві.
І факультативним законом, який дуже підсобив дорожньому будівництву був ЗУ "Про публічні закупівлі" (Закон 922-VIII), який прийнято в тому ж 2016 році.
Цим законом створено систему Prozzoro, що дало доступ до роботи всім гравцям на ринку.
Тобто якщо раніше торги йшли в тиху і під ковром, а перемагали зазвичай всраті підрядники Укравтодору (морально застарілі ДЕДи та місцеві філіали автодору), то тепер кожен бажаючий, який відповідав вимогам закупівлі міг прийняти участь в торгах і заробити свою копієчку.
Це по-факту поховало автодоровські ДЕДи, які якраз і були головними героями відео по-типу "три каліки чайником і трактором латають ямку". І водночас дало поштовх для створення в кожній області (в деяких і не по одній) по місцевій приватній, які вже рівнялись на стандарти ЄС.
До речі, з приходом Зе-команди система Prozzoro в дорожній галузі почала виконувати функцію свадебного генерала, а в галузь повернулась корупція масштабів віктора хведоровича.
Найяскравіше про це говорить ріст ціни ремонту 1 км дороги більше ніж на 80% за 1 рік.
При чому передумов для такого росту не було. Ціни на сировину, техніку, податки, зарплати працівникам по суті не змінились.
І що таке безпідставне збільшення ціни на 80+% при бюджеті в 85 млрд. грн на дороги говорити не буду. Всі не малі діти, всі все розуміють.
Яким чином молода володіна команда наєбнула систему prozzoro
я описував в цій пасті.
Додатково додам, що ніякої єдиної програми "Велике будівництво" в природі не існує. Тобто не має ніякого нормативного затвердженого переліку об'єктів які в межах програми ремонтуються. Є лише примусове наклеювання наліпок на спец-техніку та виставляння щитків біля об'єктів.
Об'єктів, які після створення переліченої вище нормативної бази і так би будувались. Навіть якщо б на щитках замість надпису "Велике будівництво" писало слово "Хуй". Це пряма вимога Закону.
А як цю вимогу виконує нова команда я вище описав.
Підсумую: вся нормативна база, джерела наповнення дорожнього фонду, сам фонд, умови для розвитку бізнесу в цій галузі, диференціація об'єктів була зроблена в далекому 2016 році, коли і було заплановано зробити бум будівництва у 2020 і подальших роках.
По факту зараз ми їздимо по результатах спільної роботи Ради попереднього скликання та урядів Яценюка\Гройсмана, які підганяли під ці зміни підзаконну нормативку і безпосередньо рулили процесом впровадження нових змін.
Підпис якого Президента стоїть під тими законами я нагадувати не буду. Петра Олексійовича і так всі знають.
А що зе-команда ? А зе-команда наліпила табличок, щитків, назнімала відосів водночас з закручуванням багатомілярдної галузі під 5 вибраних ними компаній.
Як ті компанії стали вибраними і за який процент від обороту на користь офісу президента писати не буду. НАБУ думаю в майбутньому все детально розкаже. І чому кілометр став дорожчим в двічі, і чому на торги під різними всратими відмазками не пускають нікого крім обраних.
По факту нова влада не зробила абсолютно нічого доброго для розвитку галузі. Попіарились і попиляли в маштабі, який не снився спільновзятим свинарчукам, вишкам бойка і будь-якому десятку корупційних скандалів в Україні. Хведорович би обзавідувався.
P.S. додам
пруф про збільшення вартості 1 км дороги.
@Брат_Назиф https://ibigdan.livejournal.com/27835774.html