Tenako (Горище) все записи автора http://www.pisni.org.ua/arview.php?type=ar&id=36
http://www.artvertep.dp.ua/news/329.html
http://www.uaua.info/content/?action=artic...15&subcatid=223
http://www.oksamyt-kl.com.ua/?D=48&PHPSESS...5f65da37e488fb2

Tenako (Горище) все записи автора Починалось воно в ніч на 24 червня.
Це день літнього сонцевороту, що збігається з Різдвом Івана Хрестителя.
Ім'я ж святу дав Купало - поганський бог земних плодів. Колись йому
приносили в жертву хліб - головний дар української землі. Та вже багато літ
цього ідола ніхто не вшановує, про його божественну суть забули, а самого
перетворили на опудало.
Головні атрибути свята - це Купало й Марена. Тому до цього свята молодь
заздалегідь старанно готувалась: робили опудало, готували деревця (називали
їх «Мареною» або «Купалом»), плели з живих квітів вінки, збирали хмиз,
готували кулі соломи на вогнище. За звичаєм, це дві уквітчані гілки,
подібні до людських фігур. Довкола опудал молодь водить таночки та співають
ритуальні купальські пісні.
Дівчата плетуть вінки з польових квітів й перед заходом сонця
збираються на вигонах біля річок.
Увечері чи вже пізньої ночі дівчата пускають на воду сплетені ними
вінки з прилаштованими запаленими свічками. Існує прикмета: якщо вінок
пливе добре і свічка горить, то дівчина впродовж року вийде заміж, а якщо
крутиться на місці - доведеться їй ще трохи дівувати. Якщо вінок відпливе
далеко й пристане до якогось берега, з тієї сторони й прийде наречений
дівчини.
Читать далее

djabchyk (Горище) все записи автора В давнину існувала легенда про Купала і Марену, про цвіт папороті, що відкриється лише найсміливішим. Час іде, а традиції живуть в глибинах пам'яті нашого народу.

...Літо, гори Карпати, намети, їжа на вогнищі, традиції що витають в повітрі...

8-9 липня (субота-неділя)
Reception weekend AIESEC in Lviv!!!!!!

Де? - Нижнє Синьовидне
* Приїзд до Львова 7 липня або 8 липня до 9-ї ранку
* Екскурсія по Львову 7 липня
* Поїздка на місце святкування
* Сніданок, обід, вечеря
* Купання в річці
* Мальовничі скелі та природа навколо
* Театралізоване дійство українських традицій святкування купальської ночі

100% відпочинок, ніяких сессій і семінарів ;)
Візми свого хлопця_дівчину_брата_сестру_друзів!

Fee 55 гривень
Це: * доїзд до місця святкування
* харчування
* театралізоване дійство
Якщо у тебе немає палатки, спальника, керемата (Туристичний килимок) не хвилюйся :) напиши, що тобі потрібно і ми візьмемо ці речі напрокат:
* 1 місце в палатці +10 грн.
* спальник +7 грн.
* керемат +3 грн.

Вишли Application Form (звичайний mail) на ic_2006@ukr.net, де вкажи ПІБ, LC, час прибуття у Львів, необхідне туристичне обладнання.

DEADLINE 1 ЛИПНЯ

* досвід показує, що 2є людей в 1 спальник і на 1 керемат фізично не поміщаються :)

OCP Попельницький Тарас (+38 066 130 129 1) - не соромся, телефонуй і питай що цікавить.

Tenako (Горище) все записи автора 9-16 серпня 2006 року десятки тисяч шанувальників музики з усього світу стануть гостями одного з найбільш рейтингових музичних фестивалів Європи, на якому сьогоднішні «зірки» ділять сцену із завтрашніми. Цього року угорському музичному фестивалю SZIGET виповнюється 14-й рік, і вперше на запрошення фестивалю в ньому візьмуть участь українські виконавці - гурт MAD HEADS.
«Сігет» у перекладі з угорської означає «острів». Це справді острів на Дунаї в угорській столиці, Будапешті. На острові Обуда, де колись будували кораблі, подій та розваг завжди багато. Але, безперечно, головна – фестиваль «Сігет», який за роки існування виріс із студентської «тусовки» у грандіозне мультикультурне дійство, що триває тиждень на більш як на 60 сценах, пропонує більш як 200 подій, запрошує на виступи 200 іноземних та 500 угорських груп, виконавців, DJ-їв, кількох десятків театральних труп, приваблює майже 400 000 гостей та має бюджет 9 млн Евро. Довідково: у 2005 році бюджет фестиваля склав близько 7,5 млн Євро, прибуток - близько 7,8 млн Евро.

Повний перелік виконавців, що будуть представлені цього року, можна знайти на сайті фестивалю www.sziget.hu, www.szigetfestival.com , тож лише декілька імен:
Franz Ferdinand,
Radiohead,
Placebo,
Scissor Sisters,
Jovanotti,
Rasmus,
Therapy?,
Ministry,
dEUS,
The Gathering,
Gentleman,
Beatstakes,
Guru’s Jazzmataz
- Головна сцена (Nagyszínpad); на сцені Pannon World Music вперше в Угорщині виступить Robert Plant із своєю новою групою Strange Sensation, англо-єгипетьська співачка Natacha Atlas, Femi Kuti,серб Boban Markovic’s з оркестром, кельтско-африканский Afro Celt Sound System, частий гість Goran Bregovic. Як завжди, разом із світовими «зірками», виступатимуть угорські гурти – чудова можливість просувати своїх на міжнародні сцени.

Tenako (Горище) все записи автора RED CARDELL / Ред Кардель (Франція)

Для нас грати на фестивалі "Країна мрій" - це зустріч двох культур, географічно віддалених одна від одної але дуже близьких зі середини. Бретонська культура, звідки ми родом, так як і українська веде свої коріння з традиційних пісень та музики. Мелодії дуже часто відображають пісні про працю селян, танці для женців, хліборобів, обробляння землі а також пісні моряків... Наш гурт створює і записує пісні в цьому руслі вже напротязі 15 років і ми постійно шукаємо змогу переплести музику інших культур та народів світу з бретонською музикою. Виступаючи на фестивалі „Країна Мрій” в 2005 р. ми були в захваті від рівня українських фольклорних музикантів. Думка зробити спільний виступ з українськими артистами нам видалась очевидною, адже є така кількість настроїв, звуків, голосів та й українська мова дуже близька по мелодичності до нашої. Це чудовий досвід, багатий у емоціях, які ми пережили в роботі над альбомом „Naire”(укр. „народитися”), що записували восени минулого року в Києві. До запису цього диску долучився український гурт автентичної музики „Гуртоправці” а також Сергій Охрімчук (скрипка) та інші. І тепер з нетерпінням очікуємо час виступу на сцені цьогорічного фестивалю „Країна Мрій” аби презентувати спільний франко-український проект.

Читать далее

gontas (Горище) все записи автора 29 травня 2006 о 22.00 - концерт етно-хаос гурту "ДахаБраха" в арт-клубі "44"

(вул. Хрещатик, 44б тел.: 279-41-37, 205-59-53).

Tenako (Горище) все записи автора 17-18 червня Фестиваль „У.Рок” має відбуватися на Чорному морі, між Одесою та Білгород-Дністровським (смт. Затока, станція Лиманська, сцена на пляжі), б/в "Одісей". 7-8 рок-команд з усієї України, 5-6 місцевих команд. Скромна апаратура, біля сцени невеличка літня площадка. Гурти "Русичі", "Луковий погреб.ок!", "DecьПоруч", "Midnight", "Dr. Marten's". www.rusychi.org, rusychi@ua.fm, (067) 27 25 733 (Lars), (067) 761 27 25 (Богдан) (bo.net.ua)

23 та 24 червня Сербія, Третій фестиваль української культури “Калина” цього року буде проведено у місті Сремська Митровица. Організатором Фестивалю як в попередніх роках є Національна рада української національної меншини Сербії і Чорногорії, але за технічною допомогою Товариства плекання української культури “Коломийка” з міста Сремська Митровица.

23-25 червня, Свято культури українців-русинів, м. Свидник,
Словаччина, http://www.muzeum.sk/defaulte.php?obj=muzeum&ix=murk

7-9 липня, етнофест Країна Мрій, м. Київ, http://www.krainamriy.com/

12 липня, Селиська співанка, велике народне свято в Нижньому Селищі
(Закарпаття), http://www.hudaki.org/ua/index.htm

12-14 липня, етнофест Шешори, http://www.sheshory.org/

21-23 липня, Лемківська Ватра, с. Ждиня, Польща,
http://www.lemkounion.republika.pl

(спасибі А-фішці та Ірині Туз)

Tobby (Горище) все записи автора Дата проведення: 6-7 травня 2006 року
Час проведення: 15:00 - 22:00
Місце проведення: м. Київ, Труханів острів. Вхід з Пішохідного мосту, заїзд з Московського мосту.
Фестиваль відбудеться на центральній частині Труханового острова поблизу Пішохідного мосту (5 хвилин пішки від станції метро Поштова площа.) Цього року під час фестивалю працюватимуть три майданчики:
- Сцена Баржа
- Сцена Вежа
- Сцена Ротонда
Вхід на фестиваль безкоштовний.
Учасники фестивалю:
1. Абздольц
2. Андерсон
3. Анна
4. Без Кордонів
5. Берег Бонанзи
6. Борщ
7. Бугі Вугі Джем Слем
8. Бумбокс
9. Вайт(white)
10. Верховна Зрада
11. Воплі Відоплясова
12. Вій
13. ДЖАіРА
14. Джоня&Комарова (співунка з гурту Жандарми)
15. Етвас Андерс
16. Еффа
17. Карна
18. Квадраджесіма
19. Квітень Руїн
20. Кетс (в минулому Далеко)
21. Коло Хмар
22. Корпорацція
23. М.’Р. (Мотор’ролла)
24. Малінконія
25. Назад Шляху Немає
26. Оркестр Янки Козир
27. От Вінта!
28. Пінк Понг
29. Полинове поле
30. Роллікс
31. Самі свої
32. Стан
33. Стелсі
34. Стригой
35. Тінь Сонця
36. ТНМК
37. ТОЛ
38. Фактично Самі
39. Факультет
40. Фарбований Лис
41. Фліт
42. Формат Ц (в минулому Злобні Нігери)
43. Щастя
Взято з http://www.rocksich.com/

Gear (Горище) все записи автора 21 березня на Межигірській 21 о 18.00 відбудеться Поезоакія "21" у рамках програми "Культреванш" (приурочена до міжнародного дня поезії за "календарем" ЮНЕСКО). За участю молодих літераторів з усіх куточків України, авторів-виконавців та рок-гуртів. Продюсер дійства - поет в законі Роман Скиба. Ведучі: Роман Скиба, а також Дмитро Лазуткін, Галина Ткачук та Олена Максименко.
Без фуршету не обійдеться!

Tenako (Горище) все записи автора C 23 марта по 19 апреля в Украине будет проходить кинофестиваль «История Аниме», организованный независимой альтеркультурной формацией «Артхаус Трафик» и Посольством Японии в Украине.

Tenako (Горище) все записи автора
Я навіть не думала, що підніму свій зад і піду у Консерваторію. Але диво сталося, я замкнула на ключик кабінет раніше закінчення робдня, і відправилася на Майдан.
Людей було багатенько, в основному – молоді люди нелюдської зовнішності, які підіймалися сходами на четвертий поверх. Просочилася всередину, сіла на стільчик.
Спершу вийшов до нас веселий дядечко, так підозрюю, що якесь світило консерваторії. Говорив дядечко довго, хвилин 20. Спершу приплів до вечора орієнтальної музики Шевченка. Потім – фінансування Президента. Потім побажав усім 26 березня зробити Правильний вибір.
І всі приготувалися слухати.
Спершу вийшов іранський скрипаль, який на скрипці імітував гру на якомусь прадавньому тамтешньому інструменті... Це була казка... Ніколи я не чула ТАКОЇ скрипки. Ніколи не очікувала такої гри. Всі сиділи, немов заворожені, а перед очима поставали всілякі образи, втілення тієї казкової гри. Він грав одночасно на трьох-чотирьох струнах, смичок ходив як скажений, причому, паралельно з басами, вів дві окремі мелодії... Він був неперевершений! Йому аплодували стоячи... Це була геніальна гра.
А потім вийшов японський монах Едзюн. Частину слухачів змело, як вітром. Не звикли ще до “складної для сприйняття” музики. Голений дядечко, у традиційному костюмі, із засмальцьованим трішки (чи то старим?) коміром своєї курточки.. Він обережно, ніби святиню, виніс на сцену згорток з флейтами. Поклонився обом роялям, флейті, нам... Дістав те вигнуте злегка диво, подув у нього.. Звук був слабким. Тихим, сиплим. Монах почав грати. Спершу – народні пісні. Ми принишкли. В якийсь момент хтось тихо почав ходити по залу, і мені здалося, що між рядами ходять духи.
Відчуття від слухання тієї музики – неймовірні. Ніби сплітається коридор між тобою – і музикантом, і наливається музикою, і всі інші присутні люди – змазуються, і рояль, і орган, і стіни – все змазується, а стоїть лише милий дядечко із обличчям, що сяє, і грає у свою сумну дудку. Потім він заграв музику для медитацій. Зовсім іншу, ніж попередні. Враз він спустився зі сцени. Музика, протяжні сумливі звуки, звучала ніби фразами, і в паузах він набирав повітря і робив д в а к р о к и. Едзюн ішов між рядами, і та музика почала щось неймовірне робити, коли тебе всього щось переповнює – неймовірна радість і неймовірний сум, і в грудях щемить, котяться сльози. Дивне заціпеніння. А потім.. Закінчуються слова. Він пройшов мені за спину, і флейта грала в потилицю, і десь над вухом дихала світла людина, і здалося, ніби весь ком у грудях прорвало, він розтікся, вирвався на поверхню.
А Едзюн ходив і грав. Потім, десь може за півгодини, він підвівся на сцену. Повільно розплющив очі і відвів флейту від губів. Видихнув... І магія розвіялася... Один чоловік. Один чоловік і флейта “тримали” весь зал... Чоловік і флейта? Ні. Вони були єдині. Ось кажуть щось про єдинство меча і воїна... Для нас це тільки слова, а коли перед собою бачиш людину, яка єдина зі своїм інструментом, то починаєш розуміти, ЩО ЦЕ ОЗНАЧАЄ! Він виливався у флейту, виливався через флейту...Виражався нею.
А потім ми затягли його у аудиторію, і він роздавав нам авторські листівки – адже він ще й каліграф. На листівках – дзенські, буддистські і навіть конфуціанські мудрості (Едзюн пояснив, що все єдино), були вірші. Мені потрапили до рук два ієрогліфи. Едзюн поганюче знав англійську, і пояснювати мені значення було важко, тож ми розбирали це значення втрьох, та ще й за допомогою кишенькового перекладача. Другий ієрогліф – точно вдячність. Перший розшифровував Сова, - “сердечна вдячність”. Сові попався “Шлях”, а його другу щось про квітку в саду.... До речі, хіраганою він пише з розривами, а не так, як вчить Єшко.
Потім один нелюд заявив, що вони зараз потягнуть його “сейшенити на БЖ”. “Але ж сезон на БЖ ще не відкритий!” – вигукнула я, бо ще ж не прийшла весна, а відкривати сезон сейшенів на БЖ у таку завірюху із напівроздягненим мудрим японцем – ну вже занадто. Тоді вони вирішили потягти його на Либідську, у чайний будиночок, прихопивши дримби, дудки, тамтами. Люблю наших нелюдів!
А я.. А я була під враженням. І вся вата з голови вивітрилася, і наступила ясність і... щастя.
Скачати музику можна тут:

www.zencenter.ru/Shakuhachi

Tobby (Горище) все записи автора Сергій Жадан
ГІМН ДЕМОКРАТИЧНОЇ МОЛОДІ
“Гімн демократичної молоді” - це шість ліричних історій про розвиток середнього бізнесу в умовах формування відкритого суспільства. Сюжет книги поєднує в собі ліричну оповідь з фаховими публіцистичними розвідками, присвяченими легалізації тіньового сектору економіки. Ідеальне читво для домогосподарок.

6 березня – Київ
17:00 Автограф-сесія в книгарні „Фоліо”, ТРК „Глобус” 3 лінія 2 поверх
19:00 Жадан+”Оркестр Че”, кофейня-книгарня „Бабуїн”, вул. Б. Хмельницького 39
(за підтримки журналу „Афіша”)

Tobby (Горище) все записи автора 16 березня
15.00 Арт-паб "Docker's ABC" (вул. Хрещатик, 15, Пасаж) Презентація для преси.
21.00 Арт-паб "Docker's ABC" (вул. Хрещатик, 15, Пасаж) Концерт-презентація диску.
18 березня
21.00 книгарня-кав'ярня "Бабуїн", вул. Б. Хмельницького, 39. Напівакустичний концерт (старі, нові та найновіші речі).
Акції відбуваються за підтримки Швейцарської культурної програми.
Інформаційна підтримка: ФДР, радіо "Київ", радіо "Рокс", "Молоде радіо".
Персональна подяка: Тані, Маші, Лєрі, Олесю Донію , Юркові Покальчуку та Мареку Іващишину.

Tobby (Горище) все записи автора 2006-02-27
Скоро вийдуть в люди Пісні Для Мертвого Півня – давно обіцяна платівка ветеранів нашого року. Фронтмен групи, Михайло Бар бара, схарактеризував запис як «Дуже чоловічі пісні, але для жінок”. Чутки про новий запис Мертвого Півня ходять вже майже два роки. До класичного складу Півнів приєдналися двоє нових музикантів - гітарист Maryan_Dirtyn зі львівських Ґорґішелі і барабанщик Сергій "Гейтс" Балалаєв з харківської Калєкції. Презентація Пісень Для Мертвого Півня відбудеться 16-го і 18-го березня у Києві.
Каже ФДР Радіоцентр

Єдиного не каже - ДЕ ЦЕ БУДЕ.

Tenako (Горище) все записи автора (дещо колись вибране і виписане)

*
так спроквола надходить
найтісніша на світі ніч
і заступає одним-єдине моє вікно

і заступає зеленими очима
заступає червону потоптану траву
що здавалась мені птахом підстреленим
а птах той ніяк злетіти не міг

ніч заступає руками всохле дерево
і заступає вустами палюче сонце
і заступає розважливими словами
якусь дуже сумну мелодію

і я вже нічого крім тої ночі не бачу

а тільки чую як десь далеко-далеко
поза її очима
поза її руками
поза її вустами
раптом полопоче крилами червона трава
і довго літає над нами

Читать далее

Tenako (Горище) все записи автора
День Святого Валентина – свято красиве і солодке, щоправда, добряча частина людства відчуває себе у цей день не лише некомфортно, а й наче... дискриміновано! Ось радіють усі, ллють “рожеві сиропи”, а ти сидиш вдома, длубаєш бутерброда і зітхаєш над фільмами про кохання.
З цим треба було щось робити, і літературний альманах “Святий Володимир” узявся до справи – оголосив “культурні війни” і назвав свій 9 випуск саме так. А потім, виждавши вдалий момент (за два дні після свята закоханих) призвав у пряну напівтемряву арт-кав’ярні “Купідон” усіх каво- та літературоманів на свою презентацію...
Зміст “Святого Володимира” ну ніяк не в’яжеться із його назвою. Але в тому вся “фішка”. Колись, у 2002 році, до рук “молодих і талановитих” письменників потрапив нічим не примітний альманах Інституту журналістики, у якому всі, кому не лінь, вправлялися у графоманстві. І буквально за кілька років “СВ” обернувся у яскравий, непримиренний, гучний і самовпевнений зразок сучасної літературної альтернативної думки. Альманах розширив свої рамки і став вдалою нагодою київському (та і не лише) студентству спробувати себе у прозі та поезії.
“СВ” має кілька принципів: подавати на сторінках виключно першодруки, не стримувати нічиїх думок (якщо є що сказати), і практично виключити редакторську роботу – нехай автори самовиражаються як хочуть!
Альманах має тематичні номери, так само тематичні – його літературні презентації. Автори журналу і на цей раз вигадали дві акції для вечірки – “Не стримуй ненависті” та “Ціна слова”. На вході до кав’ярні стояв бравий матрос та роздавав гостям “володимирівки” – потворні альтернативи рожевим сердечкам, що циркулювали Києвом ще два дні назад. На них можна було написати, кого ти ненавидиш, і віддати ведучим вечора, які одразу ж озвучували виявлення народних негативних емоцій.
Акція “Ціна слова” (у прес-релізі було зазначено: “без ПДВ”) пропонувала усім бажаючим пожертвувати копійчину для літератури. Збирали кошти серед гостей у шапочку, а потім ділили на кількість учасників-літераторів. Вийшло – чотири гривні за авторські читання: така вже “прибуткова” творча професія.
Епатажні автори виходили до старого столика-тумби, за яким сидів головний гість та ведучий вечора “живий український класик” Юрко Покальчук, смалили цигарки та читали вірші і прозу. Гасло альманаху – “література може бути іншою” – втілювалося у життя сповна, щоправда, не полишало відчуття, що така показовість та самовпевненість вже бачена. Цигарковий дим та гру слів розбавляла м’яка та нічна музика гурту “Руни”. Позитивна атмосфера і домашній спокій огортали різкий та крикливий літературний альманах.
- Абсолютно щиро можу сказати, що вечірка мені дуже сподобалась, а вечірок я бачив багато, - прокоментував побачене письменник Юрко Покальчук, - Автори виправдали гасло альманаху – “Література може бути іншою!” Слухаючи їхні виступи, я навіть згадав про бурхливий сплеск аванґарду у французькій літературі на початку минулого століття. Жан Кокто, Раймон Радіґе – у контексті цих імен треба говорити про “Святий Володимир”.
Варто сказати, що “Святий Володимир”, окрім “вітчизняних” проб пера, вперше друкує українські переклади класиків світової літератури: Умберто Еко, Мішеля Уельбека, Джона Фаулза, Герберта Маркузе, Жана Бодріяра, Джона Барта, Самюеля Гантінґтона. Тож виходить, що альманах стає трампліном не лише для творчої молоді, яка потім натхненно видає свої збірки та перемагає на конкурсах, а й сприяє якісному і глибокому розумінню “метрів” світової літератури. Якісна та незашорена українська культура жити буде!

xxxDarkOmeNxxx (Горище) все записи автора народ.. помогите плиз!!!
зайдите по сЦылочке
http://www.antharas.ru/partner/j/?u=393

Tenako (Горище) все записи автора
Недавнішній концерт гурту “Esthetic Education” став подією, яка не вкладалася ні в які рамки розуміння. Здавалося б – нетипова музика, нетиповий соліст, нетиповий підхід до сцени та іміджу... Ну як це заморське диво викликало настільки непідробний інтерес у непримхливої нерозбірливої публіки?
Український шоу-бізнес довго потерпав без своїх героїв. Вже якось і солодкі модні хлопчики набридли, і напомаджені безголосі дівчатка видаються черговим витвором інкубатора без фантазії.
Аж гульк – з туману виринула з’ява! Це був богемний, незрозумілий та артистичний соліст , який сказав – “Любіть мене!”. І його полюбили...
Ой, як його полюбили. У нічний клуб “Ринг”, де на днях відбувся концерт гурту, прийшла маса народу, не зважаючи на тисняву, дороговизну квитків та темну ніч. Луї Френк, амбіційний, випещений і незвичний актор та режисер з Цюріха, сколотив команду, і перетягнув у неї двох учасників з “Океану Ельзи” (Юру Хусточку та Дмитра Шурова). Творчий тандем вприснув до української музики нове звучання та забарвлення: живе виконання, нестандартні англомовні тексти із деяким акцентом, присмак європейської андеграундної музики 80-их... Луї був на висоті. Він претензійно одягався і носив непопулярну до того часу зачіску а ля Пушкін, він робив на сцені з мікрофоном те, що не снилося ніякому Вакарчуку чи Тайлеру...
Спершу публіка не зрозуміла. Зате журнали з претензією на “струйовість” та “бомондність” взялися розкладати та збирати гурт Esthetic Education по кісточках. І коли “естети” виступали в Палаці Спорту на підігріві у Мобі рік тому, їм відчайдушно свистіли та проганяли зі сцени... Тоді, вочевидь, киянам не прийшовся до смаку рожевий шкіряний комбінезон Луї, який ніжно огортав його тіло...
Тоді у голову приходила одна думка – ні, українці не приймуть таке чужорідне швейцарське диво, і “Esthetic Education” лишаться на радість поколінню “London after midnight” чи навіть “Doors”. Але пройшов лише рік, і концерт у клубі “Ринг” жирною лінією перекреслив усі домисли стосовно майбутнього естетичного квартету. Люди перетворили клуб на дідову рукавичку, розтягнуту до самого неможу. Відвідувачі концерту – молодь певної категорії, так званий український псевдо-бомонд. Своєю нетиповою поведінкою та одягом вони створили доволі однотипну масу із перлового намиста, витіюватих чоловічих шарфиків, темних окулярів та “багаторівневих” кофтинок.
Чесно кажучи, я звикла слухати музику не так. Ну не можу я проникнутися, коли вижчать на вухо, відтоптують ноги, штовхають та лізуть на голову. Оцінити якість виконання вдалося завдяки спасінню, яке прийшло від темної та заваленої декораціями комірки під сходами клубу, у яку я протиснулася та сиділа сама: нарешті сама та нарешті сиділа. Хлопці грали якісно, нову та стару програму, але від того, що творилося “на поверхні” (на танцмайданчику та навколо сцени), розуміла одне: їх музику краще слухати вдома у плеєрі.
Прихильники вирували, кричали, божеволіли, впадали в істерику, билися у конвульсіях. Від побаченого ставало моторошно – яким чином сталося так, що абсолютно незвична для української сцени музика, без коріння та асоціацій, за які можна ухопитися, враз стає ідолом для цілого покоління.
Цей феномен можна проаналізувати, і, глянувши на культуру комплексно, таки докопатися до причини. Раніше ми жили за принципом більшості, нелюбові до так званих “білих ворон”. Важливо було одягатися як всі, думати як всі, і йти з поколінням в ногу. А потім все перемінилося. Як гриби після дощу почали рости ті, хто протиставляв себе масі, відносив до богеми, слухав інакшу музику, інакше одягався, іншим цікавився. І, звісно, прагнув іншої музики. “Не такі як всі” прийняли Esthetic Education на “ура”, бо гурт давав порцію музичного інтелектуального стьобу на противагу примітивним завиванням “про любов”. Та і “про вічне” свіженький гурт співав по-новому – із французько-англійським “гламуром”. Скоро кількість “особливих” молодих людей настільки зросла, що бомондність (чи, радше, псевдо-бомондність) стала масовим молодіжним явищем і призвела до неабиякої істерії навколо мистецьких явищ, які хоч якось виокремлюють себе від маскультур. Esthetic Education стає такою собі першою ластівкою, яка віщує, можливо, нове обличчя українського популярного мистецтва. Культурна “влада” і “опозиція” поволі міняються місцями. Хоча, жалітися нема на що. Якісна музика, якісне виконання в суміші із якісними текстами – невже колись популярна музика буде славитися такими “нетиповими” ознаками?

Tenako (Горище) все записи автора Тут списочок із тих фільмів, які у мене зараз на руках (мої)
Ще десь є купа фільмів, які я дала комусь подивитися і не забрала...
Режисерів мені було писати ліньки, я думаю, що хто цікавиться - сам розберетсья, де чиє творіння.

1. Міамото Мусасі (перша частина)
2. Тот самый Мюнхгаузен
3. Dr. Strangelove
4. Лоліта (Кубріковська)
5. Ті, що знаходяться у пошуку
6. Крадущийся тигр, притаившийся дракон
7. Мамай
8. Мистер Бин
9. Возвращение
10. Франкенштейн (старий)
11. Spaceballs
12. Приключения Врунгеля
13. David Lynch short films
14. Служба доставки Кікі (Міатзакі)
15. Старлкер
16. Зеркало
17. Солярис
18. Святые
Читать далее

Tenako (Горище) все записи автора Сьогодні в столичному Будинку художника (вулиця Артема, 1-5) о 16:00 відбудеться офіційне відкриття виставки живопису відомого київського художника, дисидента-шестидесятника Веніаміна КУШНІРА (1926 – 1992 рр.).
«Я український художник, і моя творчість має бути національною», - так визначив Веніамін КУШНІР своє кредо у мистецтві. Україна як ідея у митця була фундаментальною основою мистецького світогляду. Картини «Плотогони», «Кобза» та «Червоні маки» розкрили Веніаміна КУШНІРА як талановитого та багатогранного митця. А найвідоміша його робота «Трембіта» стала своєрідним уособленням епохи 60-их – романтичної та водночас трагічної доби для України.
Крах суспільних ілюзій початку 60-тих, переслідування та арешти дисидентів в Україні постали на його полотнах як тяжка особиста драма. Картини «Розстріл», «Скерно» («Ґвалтована Україна»), незважаючи на різні роки створення, стали свідченням пристрасного протесту митця проти розправ та насильства над борцями за українську ідею. Однак біль та протести втілено без пафосу та зайвих метафор. Але ця простота лише загострює почуття.


(спасибі Їжакові за інформацію)