Цитата сообщения Ивалон Помогите перепостами, готовят к реконструкции с достройкой памятник архитектуры:
Будинок з крамницями фото внизу
(будинок Семчевського), 1836 р.
(архіт.)
вул. Спаська, 1/2

Розташований на розі вулиці Костянтинівської на території садиби, виділеної після великої пожежі Подолу 1811 року Комісією для побудови Києво-Подола київському купцю Олександру Балабуcі. Нова садиба була розпланована на місці старої, але мала більшу площу: замість 258 – 400 кв.саж. Після пожежі в обгорілому вигляді зберігся двоповерховий кам’яний будинок з склепінчастим перекриттям підвалу і першого поверху, споруджений між 1799 і 1803 рр. Після перепланування він опинився у центрі нової садиби, і підлягав знесенню. 1830 року для виплати “казенного стягнення” садиба була продана з “аукцизного” торгу останньому київському війту, дворянину Григорію Івановичу Кисилевському за незначну для цієї садиби суму 6 тисяч 560 крб. асигнаціями. За домовленістю садиба мала бути передана зятю О.Балабухи – київському купцю 3-ї гільдії Шелковському Г.С. Проте Кисилевський Г.І. не виконав свого зобов’язання і вона залишилася за ним.

19 лютого 1836 року садибу “разом з обгорілим будинком” придбав майор у відставці Микола Карпович Семчевський, який того ж року спорудив на розі вулиць двоповерховий “кам’яний” будинок з крамницями. Первісний проект, виконаний “проти правил архітектури”, був значно перероблений тодішнім київським міським архітектором Л.Станзані і 2 липня 1836 року - “височайше затверджений”.

Як видно з описів садиби 1840-х років і плану 1853 року, двоповерховий будинок О.Балабухи вже було знесено. У літературі і наукових дослідженнях “будинком Балабухи” помилково називають споруджений 1836 року М.Семчевським наріжний двоповерховий будинок.

Будинок Семчевського – цегляний, з підвалами, прямокутний у плані, виконаний у стилі класицизму. Нижній поверх - з арковими прорізами, де містилися входи до крамниць (замість них влаштовано вікна). В їх оздобленні - архівольти з замковими каменями та розетками. Верхній поверх використовувався під житло. Декор – класицистичний: прямокутні вікна другого поверху прикрашені прямими розкріпованими сандриками на фігурних кронштейнах. Будинок завершено гзимсом з модульйонами. Склепінчасте перекриття на першому поверсі – коробове, підвальних приміщень – напівциркульне. Первісне планування будинку не збереглося.

На початку 20 ст. у наріжному будинку містилися Києво-Подільська народна чайна Київського міського комітету попечительства про народну тверезість з бібліотекою та безкоштовною читальнею і крамниця Південно-російського товариства шкіряного виробництва.

Будинок з крамницями є характерним зразком забудови Подолу періоду класицизму першої половини 19 сторіччя.

Джерела: ДАК, ф.19, оп.1, спр.1107; ф.100, оп.1, спр.450; 2204; ЦДІАУ, ф.486, оп.1, спр.6219, 10584.

Склала - М.Виноградова