Окупація і анексія Криму – це ще один крок стратегії президента Росії до світового переділу. Шлях, який почався - далеко не сьогодні. Це добре видно на карті. У 2008 році Росія нападає на Грузію і відколює Абхазію та Південну Осетію. Кремль зазіхав і на Аджарію з Батумі, але грузинська Аджарія встояла. Лютий-березень 2014 – під контролем Росії опиняється український Крим.З 2006 року російської анексії чекає молдовське Придністров'я. Того року більше 97 відсотків тамтешніх жителів проголосувало за приєднання до Росії. Якщо це станеться - Росія прокладе кримськопридністровський морський пояс - коридор, і перекриє Україні Чорне море. А українські політики певні – росіяни хочуть не лише морський, а й суходільний коридор. В українському Міноборони теж вважають: Путін з високою імовірністю атакуватиме материк. Намагатиметься захопити Схід, а головне Південь України – Херсонщину, Миколаївщину, Одещину: без яких Крим перетворюється на територію без світла, тепла, води і харчів. Але і це не все. Південь України – це шлях на Балкани. Невеличка перепона на цьому шляху - Румунія. Але в голові Володимира Путіна це, напевно, виглядає вже як невеликий бронетанковий кидок.2012 року сербські газети писали: Путін – єдиний з іноземних політиків, якого хотіли б бачити у себе серби. Тож на Балканах у Путіна є своя надійна опора. Днями, колишній лідер британських ліберал-демократів лорд Ешдаун заявив, Путін намагається контролювати Боснію, навіть ціною війни. А з нею і Балкани. Ну, а хто контролює Балкани, той контролює світ, кажуть історики. Так антинатівський безпековий пасок Росії - Москва задумала перетворити на зашморг європейської безпеки. Ну, а сама анексія Криму, і останні події в Росії змушують провести страшні паралелі із явищем, яке Україна разом із Росією перемогли майже сімдесят років тому.Промова Путина про приєднання Криму стала історичною в усіх сенсах. Не тільки тому, що це перший випадок анексії за більше, ніж 20 років. Востаннє Саддам Хусейн анексував Кувейт у 91 році. Історики знайшли більш давні паралелі і більше того, переконують - кремлівські спічрайтери списали промову Путина у диктатора, проти якого боролася й Росія. "Промова Путіна звучала, вже і спеціалісти подивилися, не тільки текстово – як промова Гітлера у Рейстагу після приєднання Судецької області", - каже політолог Андрій Піонтковський. І ще кілька неприємних для російського президента історичних паралелей – Путин почав наступ на Крим після Олімпіади в Сочі, як Гітлер після Олімпіади в Берліні почав захоплення Австрії. І ще - Росія хоче з'єднати Крим зі своєю територію мостом через Керченську протоку. Востаннє побудувати цей міст намагалася нацистська Германія."Йде пропаганда приєднання російських земель – це типова нацистська пропаганда. І Путін декілька разів звертався до терміну - об'єднаний народ, ми були на колінах, тепер піднялися і т.д.", - каже політолог Андрій Піонтковський. Росія у загальній ейфорії святкує перемогу над бандерівцями, себто владою у Києві. І картинки цього святкування просто списані з нацистських маршів. Стає навіть трохи не пособі. А в самій Росії уже почалось сталінське полювання на "ворогів народу". У версії Путіна це національні-зрадники, які загострюють внутрішні проблеми Росії Як розрізнити нацзрадника від правильного росіянина пояснила Кремлівська преса. Подібних текстів Росія не бачила з часів прокурора Вишинського і газети "Правда". "Крым и ситуация с Украиной - это водораздел. Это четкий датчик системы "свой-чужой", что ставят на самолеты. И если ты выступаешь за право западных украинцев высаживать в восточно-украинских городах десанты вооруженных молодчиков, ты уже не свой. Ты перекинулся к врагам, мечтающим Россию развалить, завоевать, разделить, а ее народ "поставить на ножи". У націонал зрадники записали 50 тисяч людей, які вийшли у Москві на марш миру та ще й інтелігенцію, яка виступила проти військової інтервенції . Всі розуміють із вуст Путина словосполучення нацзрадник звучить як вирок. "Коли вождь народу говорить про зрадників - це відмашка для його шісток. Думаю, що все у нас рухається до репресій, і тут будуть саджати не за кримінальний злочин, а за національною приналежністю, тобто за 58 статтею. Коли такі промови виголошуються з трибуни – все… Залишається одна дорога – табір, іншої дороги немає", - впевнений військовий журналіст Аркадій Бабченко. Під домашнім арештом опозиціонери Навальний та Удальцов, в СІЗО – викрадений минулого року у Києві Развозжаєв. У квартирі соратника Навального обшуки. У московських судах досі розбираються з учасниками антивоєнних мітингів на початку березня. Депутатства хочуть позбавити єдиного противника анексії Криму у Держдумі Іллю Пономарьова. Думати і діяти інакше в Росії стає небезпечно. Поїхати з Росії хоче величезна кількість людей. Вимушена еміграція не жарт. Політолог Станіслав Белковський переконує – Росія повертається до СРСР у час виїзних віз. Інакомислення злочин. А нова ідеологія вже отримала назву – "рашизм". Такий собі антифашизм, але по суті з фашистським обличчям та сутністю. В Росії проводять так звані руські марші. У день народної єдності - є таке свято у Російському державному календарі націонал росіяни - головні герої. А расистські ідеї навіть не приховують.Полювання на гастарбайтерів, мігрантів в Росії звична річ. Часто сутички виявляються кровавими. Міжетнічні вбивства вже нікого не дивують. Влада про це знає. І захист російськомовного населення в Криму – кажуть експерти, означає - вона робить те саме. Напад на братній народ, захоплення чужої території, віроломне порушення договорів, знищення світової системи безпеки поки здаються росіянам великою перемогою. Хоч тривожні дзвіночки вже не замовкають. Кримська кампанія вже виставила Путіну чек на десятки мільярдів доларів. "Віза" і "Мастеркард" перестали обслуговувати мільйони людей. Найближче оточення господаря Кремля стало для Заходу персонами нонграта, а Міжнародний імідж Росії вмить повернувся до непередбачуваного варвара з ядерною кнопкою. Все як за Радянського союзу. Та наразі країна із розмахом святкує захоплення українського Криму. Російське МВД та Мінздрав цього тижня також внесли ностальгічну нотку в загальну політику держави – вирішили відновити витверезник. Похмілля й справді може бути дуже жорстким.