Моя рідна Волинь у льонах і в зеленому житі,
Небайдужі ліси, де ховаються Мавки в глуші,
Заборонений шлях, всі дороги туди перекриті,
Лиш єдиний Лукаш має щастя до неї пройти.
Освятіте ліси і найкращі у світі озера,
Хай вугрі і надалі в саргаси крізь роси пливуть.
Хай дарує дівчатам красу їх богиня Венера,
А волинські дуби хлопцям силу надалі дають.
Маю щастя одне, бо живу у волинському краї,
Хоч мені ще потрібно, щоб внуки лягли на крило.
Нехай рідна земля солов’їні пісні заспіває,
І для роду завжди б’є волинське моє джерело!
