Скажи, дідусю, що діється у нас?
Ти – янгол, і тобі з небес видніше:
Тут знов настав страшний воєнний час,
На Україні вже немає тиші.

На Сході – пекло, гинуть хлопчаки,
Вони, дідусю, ще зовсім молоденькі,
А дехто – без ноги чи без руки.
Сліз водоспади виплакали неньки.

Ти про війну колись розповідав,
А ми , дітьми, то слухали мов казку.
І кожен з нас собі не уявляв,
Що можемо потрапити в цю пастку,

Що може повернутися війна,
І змусити нащадків вже страждати.
Скажи,дідусю, чия у тім вина?
Ми завинили й час прийшов розплати?

Ти там у Бога миру попроси
Для нас, своїх дітей, своїх онуків,
Ти ближче там, а в наших голосів
Немає сили, загубились звуки.

Ти там у Бога правди попитай,
Щоб все таємне стало очевидним…
Бо знаю, що тобі й привітний Рай
Без неба України не потрібний.

З інету