Моя занедбана, зґвалтована, країно,
Ти не здавайся, і не морщ чола!
Ніхто тебе не кине на коліна,
Ти будеш, є, і ти завжди була!
Ти стільки всього, рідна, пережила,
Голодомор, кріпацтво, Бабин Яр.
Невже у Бога ти не заслужила,
Забути, зрештою, цих бід тягар?
Москаль огидний хай собі лютує,
Як сміє зазіхати на чуже?
Споконвіків він в підлості царює,
Та хай твоїх дітей хоч не бере!
Твоїх синів і доньок, Україно,
За що ж їх мучить клятий той москаль?
Який він підлий, раз отак зміїно,
Вбиває їх, не проявивши жаль!
Ти жалюгідний, ти гнилий москалю,
Коли ти смієш нищити людей!
Якщо ти брат, якщо тебе я хвалю,
Чому ж приносиш стільки нам смертей?
Та москаля Господь ще покарає,
За море сліз, за океан страждань!
Нічого ж так без сліду не минає,
Тож, Україно, вмийся від ридань!
Бо ти могутня і міцна держава!
Тебе чекає безліч перемог,
Твоя історія насичена й цікава,
Нехай тебе оберігає Бог!
© Олена Лаганяк, сайт uapoezia.com
Хорея козацька та Тарас Компаніченко - Марш до бою!
|
|
|
Miledi1950 обратиться по имени
Воскресенье, 28 Сентября 2014 г. 21:17 (ссылка)
