
За що страждає мій народ
Вже стільки років, сотні літ?
Болить всередині душа
Й гарячим полум’ям горить!
То скільки ще терпіти біль,
Допоки спокій обійме?
Коли скінчиться заметіль?
Минає все… То й це мине?
Та тільки пам’ять не зітреш,
Й не зникнуть спогади сумні.
Перед очима знов летять
Мов застереження вони!
Пройде ще кілька поколінь,
І їм, напевно, пощастить.
Народ мій все переживе!
Чому ж душа моя болить?
© Ганнуся Партизанка, сайт uapoezia.com |
 |
|