Березовець: Відкиньмо песимізм і думаймо головою, вибираючи собі найманих менеджерів |
Про це пише на своїй сторінці у Фейсбук пише політичний експерт Тарас Березовець.
«Вчора став учасником емоційної суперечки, чи потрібен Україні Донбас. І якщо потрібен, то який. Моя співрозмовниця апелювала до морального боку питання, що перетворення Донбасу на сіру зону і побудова інженерних споруд – буквально стіни – відокремлює східні райони від решти України і є аморальна. Я ж вважаю, що в умовах неможливості вирішити донецьку проблему виключно військовими методами, Україна повинна робити основну ставку на дипломатичні зусилля та економічні санкції проти російської експансії. Так, і поки Донбас не наш, його можна й потрібно ізолювати – хоча б для того, щоб хвороба не поширювалася на здорові регіони країни. Так, це погано і жорстоко, але іншого виходу немає. Патріотичні елементи покидають Донбас, і точок опори в України там найближчим часом не буде.
Панове ура-патріоти, що вимагають вести війну до переможного кінця, скромно замовчують, що в такому разі Донбас і Крим доведеться звільняти, буквально поливаючи кожен метр української землі українською ж кров’ю. Особливо цинічно заклики відновити військові дії звучать із вуст колишніх генералів і того ж екс-міністра Гриценка, який один краще за всіх знає, як швидко виграти війну. Ну якщо ви такі експерти, то говоріть до кінця і не забудьте згадати, що загальний військовий бюджет РФ сягає $75 млрд, а український скромно становить $2 млрд, тобто майже в 40 разів менше.
Так, звільняти окуповані території буде українська армія, але її належить будувати і озброювати, тренувати і загартовувати. Ні в кого з тверезомислячих людей немає ні йоти сумніву, хто в кінцевому підсумку здобуде перемогу у війні. Переможе Україна. Тому що правда на нашому боці, а це та сила, якої не переламає ні астрономічний військовий бюджет Росії, ні сила Путіна. Перемога України буде мати катастрофічні наслідки для долі Росії. Але вона сама винна в тому, що вибрала неправильну мету для своєї атаки. І майбутнє РФ нас хвилювати не повинно, хіба тільки з гуманітарною точки зору нам доведеться вчергове прикривати зад Європі, коли Росія розвалиться на шматки і звідти валом піде потік біженців. Але міняти памперси Європі нам не вперше. Впораємося і цього разу. А поки відкиньмо песимізм і працюймо, в першу чергу думаймо головою, вибираючи собі найманих менеджерів 26 жовтня. Істериків і радикалів ігноруємо, на обіцянки не купуємося. Навчіться не перекладати відповідальність на інших. І як сказав старина Черчілль, «Успіх – не остаточний, невдачі – не фатальні, значення має лише мужність продовжувати». З Богом!», – завершує Березовець.
| Комментировать | « Пред. запись — К дневнику — След. запись » | Страницы: [1] [Новые] |