oleg_leusenko 18 липня 2015, 10:32
Эти лица будут всегда смотреть на тебя, русский! (фото)
Апеллировать к совести и человеческому обличью кремлевской хунты нет смысла: там изначально по матрице сатанинские корни. Но, среди русских все же, надеюсь, еще осталось хоть несколько процентов Граждан, чьи совесть и душа не могут мириться с тем, что вытворяет их страна, власть и большинство ватных соплеменников. В дальнейшем следовало бы создать аналогичные посты с лицами убиенных русской ордой и Мордором украинцев на Донбассе в 2014-15 гг., во время Голодомора 1932-33 и т.д, чеченцев в 1990-х, грузин 08.08.2008...

Originally posted by tumannaya_feya at Если бы не...
Проект ICTV к годовщине МН 17.

Нет, мы никуя не виновны, поэтому будем накладывать вето на трибунал пока есть силы.



Мо, Отіс і Еві Маслін, пасажири МН17.
Мо Маслін, 12 років (ліворуч), Отіс, 8 років (в центрі) та їх сестра Еві Маслін, 10 років (праворуч) загинули разом з їх дідусем Ніком Норрісом.
Collapse



Професор Йоп Ланге, пасажир МН17.
Видатний вчений-дослідник вірусу ВІЛ з Університету Амстердама. На борту смертельного рейсу він був з дружиною і п'ятьма їхніми дітьми.



Регіс Крола, пасажир МН17.
Останнє фото - паспорт громадянина Нідерландів і два посадкових: з Амстердама в Куала-Лумпур і назад. Судячи з підпису до фотографії, хлопець летів пересадочних рейсом на Балі. «У цьому так багато сенсу», - підписав він. І далі - по-іспанськи - Adios amigoz (До побачення, друзі). Після трагедії його подруга виклала спільне фото і підписала: «Мій найкращий друг. Я люблю тебе і не можу повірити, що це сталося. Ти з нами назавжди».



Перміла Раджандаран, стюардеса рейсу МН17.
30-річна уродженка міста Кланг (Майлайзія). Була наймолодшим членом екіпажу рейсу MH17. В останньому смс перед вильотом просила сім'ю "догляньте за моїм собакою Лексі".



Френкі і Ліам Девісони, пасажири МН17.
Викладач в коледжі Toorak College (Вікторія, Австралія) і її чоловік Ліам. У пари залишилося двоє дітей.



Акторка Шуба Джайя з чоловіком і донькою, пасажиры МН17.
38-річна малайзійська актриса поверталася додому разом з чоловіком-голандцем - інженером Паулем Гусом. Пара гостювала в Нідерландах у батьків Гуса; вони спеціально прилетіли познайомити бабусю і дідуся з онукою, якій виповнився рік.



Карлейн Кютцер, пасажир рейсу МН17.
25-річна студентка з Нідерландів вчилася в США в Indiana University і була однією з кращих студенток на курсі хімії. Загинула зі своїм другом.



Кор Пан і Неелті Тол, пасажири рейсу МН17.
Обидва з Нідерландів, летіли на відпочинок до Малайзії. Саме Кор зробив перед вильотом фотку літака і написав у Twitter: «Якщо він теж зникне (як рейс MH370, зниклий в березні 2014 року в Азії), то виглядав він так ...»



Родина Джи: Тамбі, Аріза, Мод Афіф, Мод Афзал, Марша Азміна, Мод Арфус, пасажири МН17.
49-річний Тамбі Джи, його 47-річна дружина Аріза і троє їхніх дітей - 19-річний Мод Афіф, 17-річний Мод Афзал, 15-річна Марша Азміна і 13-річний Мод Афрус поверталися на батьківщину з Казахстану, де батько сімейства працював на компанію Shell, через Амстердам. Перед польотом його дружина Аріза (Ariza) виклала в інтернет фото з підписом: «У нас починається новий рік, нове життя».



Фатима Дичинськи, пасажир МН17.
24-річна громадянка Німеччини; летіла в Перт (Австралія), щоб почати новий етап життя і кар'єру в IBM.

Источник: https://www.facebook.com/ICTVchannel?fref=photo

Я бы к ним добавила еще несколько тысяч лиц. Украинского и российского гражданств.

3 FACEBOOK17 TWITTER7 GOOGLE+ TUMBLR VK9 OK14
TAGS ІCTV, Боинг сбитый руssкими, демотивация, жертвы, преступления против человечества, рашизм, терроризм, фото, чекизм

oleg_leusenko 18 липня 2015, 13:35
Стокгольмский синдром украинцев, или снова об УССР-2
В сегодняшнем посте Эти лица будут всегда смотреть на тебя, русский! получил характерный комментарий. Надо отметить, что подобное самобичевание мне попадается на просторах интернета уже не в первый раз:

Anonymous (from 46.119.157.47):
Я иногда думаю вот про что. Мне мы, украинцы, иногда напоминаем совок, который в лице аналогичного хуйлу маньяка-убийцы сталина сотрудничал с нацистами, и только в 41м году начал активно воевать с гитлеровцами. Мы так же проспали и Грузию, и Чечню, и Молдову (еще и помогали агрессору) - да, мы сочувствовали, но и нам сейчас в мире сочувствуют, а толку? Зато теперь у нас тьма погибших наших людей, вон и эти несчастные ни в чем не виноватые люди из самолета отчасти и на нашей совести, из-за стольких лет сотрудничества с фашистами-срашистами современности. Может, нас просто Бог этой войной наказывает за все наше безразличие?

oleg_leusenko:
А почему Вы пишите и от моего имени такие мысли? Это не корректно.

То, что русские по своей ментальности, риторике и действиям в подавляющем большинстве (от деревенского пьянчуги, модели с подмостков до профессора МГУ) являются фашистами по мировоззрению и нацистами по идеологии я говорил еще в советское время.
Все годы обманчивой "независимости" я не только говорил, но и писал, что Россия - вражеская нам страна, русские - оголтелые шовинисты и т.д. Причем, всегда подчеркивал, что никто никогда не оспорит факта, что русские были нам всегда врагами и палачами украинского народа (о дружбе на бытовом уровне речь здесь не идет).
Collapse

Однако, и на остальных своих сограждан я русский грех не стал бы переносить и вот почему:
23 года мы жили в УССР-2. Наша страна не была независимой. Более того, мы были зависимы больше, чем в УССР-1. По сути, мы жили в негласно оккупированной стране.
Все эти годы Украиной управляли бывшие красные директора (чьи дела хранятся на Лубянке, достаточно пересмотреть портфолио директоров промышленных предприятий, вузов, мэров городов. Глав администраций и поселковых голов и пр. Яркий пример – Кучма и так по нисходящей), представители бывшего партактива (весь его состав вплоть до родственников на крючке ФСБ. Примеры - Кравчук, Рыбак, Звягильский, Бойко etc) и бандиты, поднявшиеся в конце 1980-х - нач. 1990-х (Ахметов, Колесников, Клюев, Щербань etc, кое-кто благодаря прыткости, многие при помощи папаш и мамаш, грабивших нашу страну во времена СССР (секретари райкомов-обкомов, менты, прокуроры, торговые работники, цеховики и пр.)), которые также пребывали и пребывают по сей день под контролем чекистов .
Проект УССР-2 (1991-2014 гг.) был своеобразной серой оффшорной зоной кремлевской ОПГ и наших пророссийских управленцев и олигархов. Через Украину и из Украины гнались неучтенные, серые энергоресурсы, металл, продукция машиностроения, химпрома и пр. 25-30% из миллиардов мафиозных баксов оседало у наших кротов (Ахметов, Кучма, Фирташ, Янукович, Нусенкис и мн. мн. др.). Кремль приветствовал совковую систему (на которой жирели старые кадры и откровенные украинофобы) и воспрепятствовал любым реформам и евроинтеграционным процессам Украины.

Вот так и жили: власть совковая по сути и большинство депутатов и министров ходили под Кремлем, олигархи в орбите и схемах Москвы, СМИ под РФ, УПЦ МП – филиал Лубянки, Медведчук кум путина прихватизировал облэнерго и т.д.

Да и сам народ был не готов к переменам – по большей части совки и много пророссийских манкуртов + пятая колона понаехавших в советские времена кацапов. Разве могли они в 1994-м проголосовать за украинского патриота Чорновила? Они выбрали партийного бандита Кучму лишь за его обещание государственного статуса русскому суржику и остались без реформ прозябать в совковом дерьме.

Если уж и лежит малая толика вины на украинцах за русскую агрессию, так на тех, кто все эти годы пребывал в плену заблуждений и мифов, называя наших врагов из Москвы "братьями" и особо не утруждая свой мозг, чтобы понять – НАТО хорошо, бандеровцы наши герои, "русский мир" - это грязь и коррупция, это деградация и т.д.

Бог нас не наказывает, а учит и прививает от сатанинского руцкагамира. Жестка прививка? А, что вы хотели. Выздоровление организма очень часто проходит болезненно, иногда, как в случае с украинцами, и с кровью. Московская инвазия и русский паразитизм настолько въелись в тело нашей Неньки, что без резекций, лапаротомии и ампутаций не обойтись. И хватит заниматься самоедством. Наш караван уже в пути.

sedoj_borodach:
Россиянам надо постоянно напоминать, что русский народ несет ответственность за миллионы жертв, которые понесли украинский и другие народы СССР (в том числе и сами русские) от рук советских палачей.
Без поддержки русского народа в лице его наиболее отсталой люмпенизированной части рабочих и крестьян, которые в России составляли большинство, большевистская власть не смогла бы утвердиться в России и, тем более, проводить столь жесткую внутреннюю политику.
В партии большевиков во все времена ее существования и пребывания у власти, в ее ЦК и политбюро большинство всегда принадлежало представителям русского народа.
Евреи-комиссары ничего не смогли бы сделать против народов России и Украины, если бы за ними не стоял отряд русских дуболомов-люмпенов, которые помогли большевикам захватить власть сначала в России, а потом и в Украине, куда большевики принесли свою власть на русских штыках.
Русский народ в лице его наиболее отсталой люмпенизированной части рабочих и крестьян не только поддержал большевиков, клюнув на их лживые лозунги, но и активно участвовал во всех их преступлениях.

Гитлеровский режим поддержали такие же люмпены, какие в России поддержали большевиков.
Однако немецкий народ (не без помощи западных союзников по антигитлеровской коалиции) нашел силы сказать себе правду. А русский народ до сих пор не осознал той трагедии, что с ним произошла, не осознал своей вины за преступления большевизма. А теперь на его совести еще и подлая агрессия против Украины!

И пока этого не произойдет, пока русский народ не ужаснется от осознания содеянных им преступлений, он так и будет ходить по кругу своих бедствий.

1 FACEBOOK1 TWITTER8 GOOGLE+ TUMBLR VK1 OK0
TAGS Русско-украинская война, УССР, враги, дискуссия, заметки О. Леусенко, кремлевская система, прозрение, рашизм, руцкимирЪ, совок, соседи, украинско-российские отношения

Письмо жителя Донецка в Россию
Опубликовано 04.07.2015 в Блоги и Статьи, Главное // 4 комментария



Коренной житель Донецка рассказывает россиянам о том, как изменился его некогда процветавший город после прихода «русского мира»

Письмо написал и опубликовал в соцсети Денис Казанский, передает Сепаратист.нет

Текст письма приводится полностью:

«Так уж вышло, что я коренной дончанин. Гордиться тут особенно нечем, но это факт. Жил бы дома и до сих пор, если бы кучке сумасшедших фанатиков при поддержке России не пришло в голову устроить войну в моем родном городе и привезти туда российских наемников.

Теперь там кошмар. Ну, об этом вы как раз знаете. Это то, что вам показывают в ваших телевизорах со всеми отвратительными подробностями днями напролет. Так что давайте поговорим лучше о том, что вам не покажут.

Еще лет 7 назад я думал так же, как большинство россиян. Как типичный советский. Учитывая, что я с рождения жил в Донбассе – это было не удивительно. Хоть я и учился после провозглашения независимости, образование получил типично российско-советское. Я рос и воспитывался на русских фильмах, на русской музыке, на русских книгах, я долго считал Россию дружественной страной, родственной страной, но теперь – все это в прошлом. Теперь у меня, у моих близких, у миллионов русскоязычных и русских людей Украины больше никогда не повернется язык назвать вас братским народом. Мы, ваши ментальные близнецы, выросшие на одних с вами книгах и мультфильмах, дошли до того, что хотим отгородиться от вас трехметровой стеной, как Израиль от Палестины.

Мы смотрим на штрихкод в супермаркете, чтобы не покупать то, что вы производите и не спонсировать войну. Впервые за всю историю нашей страны большинство украинцев хочет вступления в НАТО, потому что понимают, что это единственное реальное спасение от безумного «брата», который вдруг решил двинуть на нас войска. Вам, конечно, тяжело понять масштабы этого явления. Вам показывают по телевизору карту, где Украину расчерчивают пополам, и говорят, что половина нашей страны – это не Украина, а что-то другое. Что там живут не украинцы, а русские. Вы верите, что это так и недоумеваете, почему там до сих пор нет восстания. Судя по российским новостям, оно там должно вот-вот запылать, а на деле происходит ровно наоборот. За георгиевскую ленточку в Днепропетровске, Запорожье, Херсоне на улице теперь могут и морду набить. Не бандеровцы – русские люди, изучавшие в детстве Пушкина и Блока. Принято политкорректно говорить, что мы ненавидим только Путина, а россияне – это совсем другое дело. Вот уйдет Путин, и снова настанет мир и согласие. Снова будет все хорошо. Но это неправда. Не будет. Потому что Путин – это суть российского менталитета, ваша материализовавшаяся национальная идея, в том виде, в каком она сейчас существует. Вы любите Путина за то, что он сделал с Украиной. Поэтому мы больше никогда уже не сможем любить вас.

Путин сотворил с Россией великое зло. Он так умело сжег между нами мосты, как не сделал бы это больше никто в мире. Никаким американцам, евреям, полякам никогда бы это не удалось так хорошо, как ему. Весь ужас содеянного им вы поймете когда-нибудь потом, но сейчас вы слепы. Путин магическим образом заставил вас поверить, что день вашего нравственного падения – на самом деле день вашего триумфа. Он убедил вас, что подлая оккупация части территории дружественной страны, такое банальное крысятничество – это великая победа, которой стоит гордиться. Он вызвал патриотическое возбуждение тем, что должно было вызывать стыд и отвращение. И за это мы презираем не только Путина. Мы презираем Россию, и те 90% ее жителей, которые, выпучив глаза, вопят «Крым наш!» Иногда я думаю, что Путин – сатана. Он профессионально умеет взывать к человеческим порокам. Он заставляет вас проявлять свои темные стороны, умело будит в вас мразь, превращает вас в озверевших скотов, жаждущих крови. Не то, чтобы именно русские были такими уж плохими, а все остальные — святошами. Такова общечеловеческая природа.

Мы видели, как в разные исторические периоды будили мразь в немцах, итальянцах, хорватах, сербах и т.д. А Путин разбудил в вас. Заставил вас захлебываться ненавистью на форумах, желать войны, радоваться оккупации чужой территории и смертям людей, которых вы когда-то называли своим братским народом. Он возбудил вас примитивным, низменным популизмом, выставил вас в самом неприглядном свете, в момент временного умственного помешательства, и мы, увы, запомним вас именно такими, а не нацией Сахарова и Достоевского. Наверно, вы даже не виноваты. Есть ведь какой-то алгоритм разжигания этой массовой истерии – просто жмешь на нужные кнопки, показываешь по телевизору ужастики про распятых детей, и все — дальше общество ведет себя вполне предсказуемо. Тот, кому это нужно, просто совершает определенную последовательность действий.

Наверно, к вам следует относиться, как к жертвам социального эксперимента, и однажды вам будет очень стыдно за то, что вы все участвовали в этом. Наверно, нужно попытаться вас понять. Но простить вас и преодолеть свое презрение мы уже не сумеем. Даже если вы когда-то раскаетесь. Да, чего скрывать, Путин достал мразь и из нас тоже. И мы тоже радуемся, когда очередной груз 200 пересекает границу и едет в Ростовскую область, или когда десяток-другой ваших превращается в решето. Это ужасно, но это правда. Мы радуемся из чисто прагматических соображений – потому что каждый мертвый «колорад» уже больше не сможет убить никого из наших. Потому что вы теперь враги и оккупанты, пришедшие на нашу землю, отобравшие у нас Крым и приезжающие нас убивать в Донбасс. Это ужасно, что вы, напав на нас, вынудили нас стать такими, что бывает противно от самих себя. И это еще один повод навсегда с вами порвать.

Вы влезли во внутренние дела независимого государства. Вы стреляете в граждан Украины на их земле из своего оружия и одобряете это по своему телевизору. И как бы вы не врали себе, что это все против фашистов, что это все обосновано и справедливо – в глазах всего мира вы агрессоры. Исчезла навсегда страна-освободитель, страна победитель фашизма. Все это в прошлом. Теперь вы оккупанты, вы каратели, по вине которых гибнут невинные люди, падают ракеты на города, которые жили в мире, пока вы не пришли. Ваши парады на 9 мая, весь этот пафос, военные песни, вечные огни – все это не стоит больше ничего. Это вранье.

Мы были крепко связаны общими праздниками, общими поражениями, общими традициями, но теперь это не имеет значения. Вы отторгли регион с населением в 2 миллиона, еще 3-4 миллионам запудрили мозги «распятыми мальчиками», но 40 миллионов украинцев, огромный человеческий массив, навсегда отгородили от себя пропастью. Урвав себе кусок земли, вы расплатились за это крупнейшим дружественным вам народом. Никакой Бжезинский еще пару лет назад не мог и мечтать о таком геополитическом поражении России. Зря вы обвиняете в коварных кознях Америку, Британию и Израиль. Поверьте мне, как русскому дончанину, никто не сделал больше для нашей взаимной ненависти, чем безумные кликуши Глазьев, Кургинян и Дугин, призывающие убивать украинцев и потопить Украину в крови, или Путин, отправивший в нашу страну своих «вежливых людей». Мы все это видели, мы все это запомнили, мы этого не простим.

Да, безусловно, Россия – самая большая в мире держава, против которой Украина – точка на карте. У вас есть ядерные ракеты, а у нас – нет. Если для вас нападение на того, кто заведомо слабее, кто не ожидал от вас подлого удара в спину и не готовился к войне с вами – это героизм, воля ваша. Но ни уважения, ни сочувствия от нас больше не ждите. Для нас Россия – отныне презренная «банановая республика зла». Ваши СМИ вам, конечно, этого не расскажут. Они создают иллюзию огромного раскола в Украине на украинских фашистов и русских, которого на самом деле нет. Есть пару миллионов маргиналов – коммунистов, сталинистов, черносотенцев, православных фундаменталистов – которые всегда ненавидели Украину и сегодня выступают в роли коллаборантов в конфликте. И есть 39-40 миллионов украинцев, которые с ними не согласны. Путин поставил нас всех перед радикальным выбором – за или против Украины. И нам пришлось его сделать. Произошло то, чего вы пока еще не понимаете – российскую агрессию в Украине поддержали те, кто и так всегда был за вас, но 40 миллионов, которые были к вам всегда лояльны или нейтральны, из-за этой агрессии превратились в ваших врагов. Сорок миллионов украинцев вынужденно стали «бандеровцами» в вашем понимании этого слова. Вот самое главное достижение Путина. Бывают недружественные правительства. С ними можно конфликтовать. Можно накладывать на них санкции. Но нельзя унижать народы, потому что правители сменяются, а нации остаются. Порошенко и Турчинов уйдут. Скорее всего – очень быстро. А вероломный захват Крыма, ваше подленькое вторжение, ваши танки и ПЗРК в Донбассе – вот это уже не пройдет. Мы просто не сможем объяснить своим детям в учебниках, почему вы так с нами поступили.

Юго-восток, который вы считаете своим, вы только оттолкнули. Потому что, представьте себе, у «укропов» и «хохлов» тоже есть гордость. Когда вы радостно бьетесь в припадках от того, что «Крым – ваш», для нас это означает только одно – что Крым не наш. Вы одинаково забрали его и у «бандеровцев» и у «русскоязычных соотечественников». Вы отобрали Крым у Яроша, но вы так же забрали его и у харьковчан, полтавчан, одесситов. Вы плюнули во всех без разбора, не зависимо от языка и вероисповедания, со свойственным вам тупым чванством. Это раньше вы говорили: славяне-братья, и мы соглашались. Теперь вы говорите – «салоеды», «укры» и это оскорбляет всех, кто носит украинскую фамилию, имеет украинский паспорт, не зависимо от того за ЕС он или за Таможенный союз. Вы не оставляете нам выбора, унижая всех подряд.

Весной российские «туристы» срывали и топтали в Донецке украинские флаги, и вешали вместо них свои. В этом вы отличаетесь от европейцев – они никогда не топтали наши символы. Те, кто за Европейский союз – вешают свой флаг рядом с украинским, но не вместо него. Поэтому мы и выбрали Европу, и теперь уже не отступим. В нынешней ситуации это единственный путь, потому что интегрироваться с вами теперь может только полный псих и самоубийца. Если вы все еще верите, что в Донбассе идет война между «ополченцами» и «хунтой», то спешу вас расстроить – это не так. Война, которая идет у нас, от начала и до конца устроена вами. Можно не верить мне, но спросите сами себя, почему «Донецкой республикой» управляют россияне? …Я, коренной дончанин, их не знал и не звал. Я за них не голосовал. Если это не оккупация Донбасса Россией, то почему они здесь? И чем они отличаются от немецких гауляйтеров? Слабо найти десять отличий? Если вы сочувствуете «ополченцам», потому что они русские, то я вас заверяю – есть сотни тысяч русских, которые с ними не согласны, и которые сами страдают от их действий. Посочувствуйте лучше им. Тем, чьи машины отбирают, кого по глупым обвинениям бросают в подвалы, кем прикрывается ваш Игорь Стрелков, который ведет себя в городе, как Шамиль Басаев в Буденновске. Если вы сочувствуете жителям юго-востока, посочувствуйте лучше 38 военным из Днепропетровска, которые погибли в самолете, сбитом из вашего ПЗРК. Посочувствуйте сожженным в БТРах солдатам из Николаева. Как думаете, их родители, родственники, друзья будут любить Россию?

Если вы хотите знать правду о том, что такое «Донецкая республика», попробуйте выключить телевизор, закрыть глаза и представьте на минуту, что кто-то вооружил всех наркоманов и уголовников вашего города. Что безумные ветераны чеченских войн, спивающиеся менты-отставники, забитые наколками рецидивисты, быковатые охранники-чоповцы, сумасшедшие казаки, толкиенисты, лимоновцы, скинхеды вдруг получили в руки оружие и неограниченную власть. Представили? Если да, то тогда вам больше не надо ничего объяснять. Сделать такую же республику достаточно легко где угодно. Просто уберите название «Донецкая» и подставьте «Саратовская», «Челябинская», «Ростовская». Думаете, наговариваю на «ополченцев»? Тогда смоделируйте ситуацию – милиции нет, власти нет, оружие в свободном доступе. Что произойдет в вашем городе? Ну честно, признайтесь себе сами. Раскачать ситуацию, поднять бессмысленный и беспощадный бунт в социально неблагополучном регионе, населенном люмпенами и безработными – достаточно просто. Бородаи, стрелковы, бабаи, мотороллы только поднесли спичку, а дальше полыхнуло, как в Гражданскую.

«Даешь республику», «грабь награбленное», «построим новый рай – Новороссию». Достаточно сказать, что репрессивный орган террористов в Луганске называется КГБ СМЕРШ. И это не шутка. Положа руку на сердце, признайтесь себе – нормально ли это и хотели бы вы, чтобы по соседству с вами работало такое учреждение? Будни Донецка последние два месяца – мародерство, киднепинг, грабежи. Почитайте местные донецкие новости. Только за неделю с 16 по 23 июня угнаны и отобраны 47 автомобилей и один мотоцикл, причем 42 автомобиля были захвачены на дорогах вооруженными лицами. Неизвестными были похищены 14 человек. Это официальная информация от мэра».

oleg_leusenko 17 липня 2015, 23:55
Документы о запрете и уничтожении української мови (XVII – XX ст.)
Данная историческая подборка борьбы слабопросвещенных московитов (ошибочно называемых "русскими") с Русью, руськой (украинской) мовой и украинцами нам интересна с трех непререкаемых позиций:
1) Украинцы и россияне (московиты, "русские", кацапы) никогда не были друзьями. Вся история доказывает, что московиты были, есть и будут врагами украинства и Украины. Украиноненавистничество и украинофобия - отличительная черта кацапов; 2) Развеивается миф россиян о "придуманной мове" в начале 20 столетия каким-то там генштабом:-) Ибо уничтожать то, что старше русского суржика в течении веков, а потом говорить, что оно придумано вчера, может только самый упоротый ватник; 3) Коммунисты и СССР никогда не были интернациональными и за дружбу народов. Как империя, так и ее московские правители исполняли роль московского нацизма и фашизма, направленного на уничтожение других народов (прежде всего украинцев) и их постоянную русификацию.

Originally posted by moishazasranetz at Документи про заборону української мови (XVII – XX ст.) Початок

Ніна Вірченко доктор фізико-математичних наук, професор НТУУ “КПІ”, академік АН ВШ України, засл. працівник освіти України

Вдалося відшукати низку документів, які у хронологічній послідовності засвідчують нищення української мови росіянами (московитами, кацапами) і більшовиками-комуністами (русскімі, кацапами). Згадаємо лише окремі моменти з минулого та недалекого сучасного.
Collapse

1626 р. Київський митрополит Йосиф Краківський склав акафіст до Св. Варвари. Москва дозволила, але за умови його перекладу російською мовою. Синод наказав Київському митрополитові позбирати з усіх церков України книги старого українського друку, а замість них завести московські видання.

1627 р. Указом царя Михайла (першого з династії Романових) та патріарха Московського Філарета, що був його батьком і співправителем, наказано було книги українського друку зібрати й спалити.

1662 р. Наказ царя Олексія з подання патріарха Московського спалити в державі геть усі примірники надрукованого в Україні «Учите¬льного Євангелія» К. Ставровецького. 1667 р. Андрусівська угода. Укладаючи договори з поляками, цар Олексій ставив такі вимоги стосовно українських книг, їх ав¬торів та видавців: «Все те, в которых местностях книги печатаны и их слагатели, також печатники, или друкари, смертью казнены и книги собрав сожжены были, и впредь чтобы крепкий заказ был бесчестных воровских [таку назву дано українським книжкам. – Н.В.] книг никому с наших королевского величества подданых нигде не печатать под страхом смертной казни». 1669 р. Після Люблінської унії — гоніння на українські книжки, надруковані на території, підвладній Польському королівству.

1677 р. Наказ патріарха Іоакима видерти з українських книжок ар¬куші «не сходные с книгами московскими».

1689 р. Заборонено Києво-Печерській Лаврі друкувати книги без патріаршо¬го дозволу: «... к нам первее неприслав, отнюдь бы вам не дерзати таковых книг новослагаемых печатати...» обмеженнями чи забороною книгодру¬кування Московія намагалася понизити рівень освіти та науки в Україні, знищити національний дух у культурі, побуті, суспільних відносинах. «Первая цензура в России была заведена специально для изданий малорус ской печати», - так було визнано в Указі 1905 р. «Об отмене стеснений малорусскаго печатного слова».

1690 р. Засудження й анафема Собору РПЦ на «киевския новыя книги» П. Могили, К. Ставровецького, С. Полоцького, Л. Барановича, А. Радзивиловського та інших.

1693 р. Лист патріарха Московського до Києво-Печерської Лаври про заборону будь-яких книг українською мовою. 1696 р. Ухвала Польського Сейму про запровадження польської мо¬ви в судах і установах Правобережної України.

1709 р. Цар Петро І примусив скоротити число студентів Києво-Могилянської академії з 2000 до 161, а кращим науково-просвітницьким силам звелів перебратися з Києва до Москви. Серед них були Інокентій Гізель, Іоанникій Галятовський, Лазар Баранович, Дмитро Ростовський (Туптало), Стефан Яворський, Феофан Прокопович, Симеон Полоцький та багато інших. Вони віді¬грали головну роль у розвитку культурного життя тодішньої Московії. Указ про обов'язковість цензурування до друку українських книжок у Москві. «Українці принесли з собою всю свою велику культуру, її вплив одбився на Москві на всьому житті: будівлі, малюванні, одежі, співах, музиці, звичаях, на праві, літературі і навіть на самій московській мові. Все життя складалося тоді так, що ставало неможливим прожити без українця. Вся¬ких ремісників доставали з України» (І. Огієнко. «Українська культура»).

1713 р. Московія наказом Петра І привласнює собі нашу назву Русь (грецька назва Руси звучить як «Росія»). У такий спосіб завжди ворожі до Руси-України московити, основу яких складали угро-фінські та тюркські племена, підміною понять, тобто шахрайством, привласнюють собі нашу тисячолітню історичну та духовну спадщину.

1720 р. Наказ царя Петра І: «В Киево-Печерской и Черниговской типографиях вновь книг никаких не печатать... старые книги справливать прежде печати, дабы... особливого наречия в оных не было». 20 грудня 1720 р. Петро І видав указ київському губернському князю Голіцину, щоб «...во всех монастырях, остающихся в Российском государстве, осмотреть и забрать древние жалованные грамоты и другие куртиозные письма оригинальные, а также книги исторические, рукописные и печатные».

1721 р. Наказ про цензурування українських книжок.

1724 р. Московська цензура наклала тисячу рублів штрафу на архімандрита Києво-Печерської Лаври за те, що там була надрукована церковна книга «Триодь» «не совсем с великороссийским сходная». Чернігівську друкар¬ню Синод наказав перевести в Москву, тобто просто загарбав. 1729 р. Наказ Петра II переписати з української мови на російську всі державні постанови і розпорядження.

1740 р. Російська імператриця Анна Іванівна створила прав¬ління гетьманського уряду під керівництвом московського князя Олексія Шаховського і запровадила російську мову в діловодстві на території Укра¬їни.

Переписи 1740 - 1748 рр. свідчать, що в семи полках Гетьманщини було більше тисячі шкіл, і майже всі з них із викладанням українською мовою. У 1804 р. було видано царський указ, яким заборонялося навчання українською мовою. Результати національного гніту одразу позначились на стані освіти в Украї¬ні: уже перепис 1897 р. показував, що на 100 осіб було лише 13 письменних.

1748 р. Наказ Петербурзького Синоду Київському митрополитові Самуїлу Милославському запровадити в Києво-Могилянській академії та в усіх школах України викладання російської мови, в результаті чого на Лівобережжі зникло 866 українських шкіл.

1750 р. Після скасування Канцелярії міністерського правління ма¬лоросійських справ у м. Глухові з неї вилучено та перевезено до Росії спра¬ви таємного діловодства. Документи архіву Запорозької Січі, знайдені під час «розорення Січі генерал-поручиком Текелією у скрині під престолом січової церкви», опинились у Московському відділенні загального архіву Головного штабу.

1755, 1766, 1775, 1786 рр. Заборони Синоду друку¬вати українські книжки. Протягом другої половини 18 сторіччя та першої полови¬ни 19-го сторіччя видавнича справа в Україні була спаралізована. Як наслідок, у 1847 р. в Україні була надрукована лише одна книжка, у 1848 — 3, 1849 — 2, 1850 — 1, 1851 — 2, 1856 — 5. 1759 р. Синод видав розпорядження вилучити з шкіл україн¬ські букварі.

1763 р. Указ Катерини II про заборону викладати українською мовою в Києво-Могилянській академії. 1764 р. Інструкція Катерини II князеві О. Вяземському про русифікацію України, Прибалтики, Фінляндії та Смоленщини, «якщо розумні люди будуть обрані начальниками цих провінцій. Коли ж у Малоросії не буде гетьмана, то треба намагатися, щоб час і назва гетьманів зникли...» Скасування Катериною II українського гетьманства, а з ним — ліквідація українських навчально-культурних закладів та усунення від влади українськомовних чиновників.

1764 р. Ліквідація Катериною II козацького устрою на Слобожанщині та козацьких шкіл.

1765 р. Синод видав суворий указ Києво-Печерській Лаврі друкувати лише ті книги, які в московській друкарні друкуються і схвалені Синодом.

1769 р. Заборона Синоду РПЦ друкувати та використовувати украї¬нські букварі. Наказ Синоду, за яким українські книжки по церквах було замінено московськими.

1775 р. Зруйнування Запорозької Січі та закриття українських шкіл при полкових козацьких канцеляріях.

13 березня 1777 р. Помирає від переслідувань та злигоднів гені¬альний український композитор, академік Болонської музичної академії Максим Березовський (нар. 1745 р. у Глухові). Після цього царська влада за¬бороняє виконувати твори Березовського й знищує багато його рукописів. 1780—1783 рр. Перше закріпачення українських селян на окупованих Росією землях Руси-України. (Порівняйте: в 1771 р. у Криму татари ска¬сували рабство; 1780 р. в Австрійській імперії було скасовано панщину).

1780 р. Спалення книгозбірні Києво-Могилянської академії, що зби¬ралася понад 150 років і була однією з найбагатших бібліотек Руси-України.

1782 р. Катерина II створила комісію для заведення в Росії на¬родних училищ, завданням якої було запровадження єдиної форми викладання російської мови в усіх навчальних закладах імперії. 1784 р. За розпорядженням Синоду митрополит Київський наказав, аби в усіх церквах дяки та священики читали молитви та правили службу Божу «голосом, свойственным российскому наречию». Синод наказує митрополитові Київському та Галицькому Самуїлу карати студентів та звільняти з роботи викладачів Києво-Могилянської академії за вживання неросійської мови.

1784 р. Наказ Катерини II по всіх церквах імперії правити службу Божу російською мовою. Російську мову запроваджено в усіх школах України.

1785 р. Синод знову наказує митрополитові Київському контролю¬вати Лаврську друкарню, щоб ніякої різниці з московським виданням не було, а в Києво-Могилянській академії негайно запровадити систему на¬вчання, узаконену для всієї імперії.

1789 р. У Петербурзі з ініціативи Катерини II видано «Порівняль¬ний словник усіх мов», у якому українська мова значиться як російська, спотворена польською.

1808 р. Закриття «Студіум рутенум» — українського відділення Львівського університету.

1833 р. Московські солдати за наказом з Петербурга в один і той же день конфіскували в усіх мечетях Криму письмові документи, книги, історичні манускрипти татарською, турецькою та арабською мовами, серед яких було багато матеріалів про стосунки Руси-України з південними народами. На центральних площах запалали багаття. «...У XVIII сторіччі Дике Поле затопило Крим новою хвилею варварів... Ці варвари — московити...» (поет Максиміліан Волошин).

1834 р. Заснування Київського університету з метою так званої русифікації „Юго-Западного края”. 1839 р. Ліквідація української греко-католицької Церкви на окупо¬ваній Росією Правобережній Україні. Сотні християн і багато священиків було вбито, а 593 з них заслано до Сибіру. Замість них прислали московських «батюшок», чиновників-наглядачів у рясах.

1847 р. Розгром Кирило-Мефодіївського товариства і наказ цензо¬рам суворо стежити за українськими письменниками, «не давая перевеса любви к родине над любовью к отечеству». 1847—1857 рр. Десятирічна солдатська каторга із «забороною ма¬лювати і писати» геніального поета, маляра й мислителя Тараса Шевченка. А ось що написав про Тараса Шевченка «неістовий» «революційний демократ», В. Бєлінський у грудні 1847 р.: «Здравый смысл в Шевченкє должен видеть осла, дурака и подлеца... Этот хохлацкий радикал написал два пасквиля — один на государя императора, другой — на государыню императрицу...».

1853 р. Покалічено видання «Літопису» Граб'янки.

1859 р. Міністерством віросповідань та наук Австро-Угорщини в Східній Галичині та Буковині українську абетку замінено латинською.

1862 р. Закриття на Наддніпрянщині безплатних недільних українських шкіл для до¬рослих. Припинено видання українського літературного та науково-політичного журналу «Основа». 1863 р. Циркуляр міністра внутрішніх справ Російської імперії П. Валуєва про заборону видання підручників, літератури та книг релігійного змісту українською мовою, якої «не было, нет и быть не может».

1864 р. Прийняття на Росії Статуту про початкову школу, за яким навчання має провадитись виключно російською мовою. Після судової реформи

1864 р. до Москви було вивезено з території України тисячі пудів архівних матеріалів. Згідно з обіжником Міністерства юстиції від 3 грудня 1866 р. туди потрапила велика кількість документів ліквідованих установ із Волинської, Київської, Катеринославської, Подільської, Херсон¬ської та Чернігівської губерній.

1870 р. Роз'яснення міністра освіти Росії Д. Толстого про те, що «кінцевою метою освіти всіх інородців, незаперечно повинно бути зросійщення».

1874 р. На Росії запроваджено статут про початкові народні школи, в якому підтверджено, що навчання має провадитись лише російською мовою.

1876 р. Імператор Олександр II видав Емський указ про заборону ввозити до Росії будь-які книжки і брошури, написані «малоросійським наріччям», друкувати оригінальні твори та переклади українською мовою, влаштовувати сценічні вистави, друкувати українські тексти до нот і виконувати україномовні музичні твори. Указ про зобов'язання «прийняти як загальне правило», щоб в Україні призначалися вчителі-московити, а українців спроваджувати на учительську роботу в Петербурзькому, Казанському й Оренбурзькому округах. Це «загальне правило» по суті діяло і за радянської влади - аж до проголошення Україною незалежності в 1991 р. Як наслідок, за понад 100 років з України у такий спосіб було виселено кілька мільйонів української інтелігенції, а в Україну “відряджено” стільки ж росіян.

1876—1880 рр. Українських учених та педагогів М. Драгоманова, П. Житецького та багатьох інших звільнили з роботи за наукові праці з українознавства, а П. Лободоцького — лише за переклад одного речення з Євангелія українською мовою. «Немедленно выслать из края Драгоманова и Чубинского как неисправных і положительно вредных в крае агитаторов... с воспрещенмем въезда в Южн. губ. и столицы, под секретное наблюдение». 1881 р. Заборона викладання у народних школах та виголошення церковних проповідей української мовою.

1884 р. Заборона Олександром III українських театральних вистав у всіх „малоросійських губерніях”.

1888 р. Указ Олександра III про заборону вживання української мови в офіційних установах і хрещення українськими іменами.

1889 р. У Києві на археологічному з'їзді дозволено читати реферати всіма мовами, крім українською.

1892 р. Заборона перекладати книжки українською мовою з російської.

1895 р. Заборона головного управління в справах друку видавати українські книжки для дітей. 1896 р. Б. Грінченко в одному з часописів писав: «Українські національні згадки, українську історію викинено з читанок шкільних... А замість історії вкраїнської скрізь історія московська викладається так, мов би вона нашому чоловікові рідна. Та ще й яка історія! Що стукнеш, то скрізь хвали та гімни земним божкам: Павлові, Миколі, Катерині, Петрові: хвали Суворовим, Корниловим, Скобелєвим і всій російській солдатчині! Тут усякі „подвиги" рабської вірности».

1900 р. і наступні роки. Цензура вилучає з текстів такі слова, як «ко¬зак», «москаль», «Україна», «український», «Січ», «Запоріжжя» та інші, які мають український національно-символічний зміст.

1903 р. На відкритті пам'ятника І. Котляревському у Полтаві забо¬ронено промови українською мовою.

1905 р. Кабінет міністрів Росії відхилив прохання Київського та Харківського університетів скасувати заборони щодо української мови. Ректор Київського університету відмовив 1400 студентам у відкритті чотирьох кафедр українознавства з українською мовою викладання, за¬явивши, що університет — це «загальнодержавна інституція», і в його сті¬нах не може бути жодної мови, крім російської.

1905 — 1912 рр. Міністерство освіти Російської імперії закрило 12 приватних гімназій, звільнило 32 директорів та 972 учителів, 822 учителів «перевело» до інших шкіл за намагання запровадити у викладанні українознавчу тематику.

1906 і 1907 рр. Закриття «Просвіти» в Одесі та Миколаєві. 1908 р. Через чотири роки після визнання Російською академією наук української мови таки “мовою” Сенат оголошує україномовну культурну й освітню діяльність шкідливою для імперії.

1910 р. Закриття за наказом уряду Столипіна всіх українських культурних товариств, видавництв, заборона читати лекції українською мовою, створювати будь-які неросійські клуби.

1910, 1911, 1914 рр. Закриття «Просвіти» у Києві, Чернігові, Катеринославі (Січеславі).

1911 р. Постанова VII дворянського з'їзду в Москві про російськомовну освіту й неприпустимість вживання інших мов у навчальних закладах Росії. 1914 р. Заборона відзначати 100-літній ювілей Тараса Шевченка; Указ Миколи II про заборону всієї української преси (у зв’язку з початком війни).

1914 - 1916 рр. Кампанія русифікації в окупованій Східній Галичині, заборона українського друку, освіти, Церкви. 1914 р. Доповідна записка полтавського губернатора фон Баґовута міністрові внутрішніх справ Російської імперії, яка дає найповніше уявлення про ставлення імперської влади до української проблеми в Україні. Ці настанови діяли за царів, генеральних секре¬тарів і фактично не втратили сили й по сьогодні, за наявністю «незалежної» України.

До 1917 р. всім чиновникам в Україні платили 50% надбавки до заробітної платні за «обрусение края». ЗАМЕТКА о докладе полтавского губернатора фон Багговута Министру внутренних дел о мерах против украинского народа. Привлекать на должности учителей по возможности только великороссов. На должности инспекторов и директоров народных училищ назначать исключительно великороссов. Всякого учителя, проявляющего склонность к украинскому, немедленно устранять. Составить правдивую историю малорусского народа, в которой разъяснить, что «Украина» — зто «окраина» государства в былые времена. Установить обязательные экскурсии учащихся всех учебных заведений в Москву, Нижний Новгород и другие исторические местности, но не в Киев. Совершенно не допускать общеобразовательных курсов для учащихся. Обратить особое внимание на сельское духовенство и его политические убеждения. Благочинных назначать с особым разбором. Во главе епархий ставить архиреев исключительно великороссов, притом твердых и энергичных. Оказать самое крутое давление на тех из священников, которые заражены украинофильством. Епархиальных наблюдателей за школами назначать исключительно из великороссов. Обратить особое внимание на семинарии и ставить во главе их ректорами исклю¬чительно великороссов, удаляя других. Учебный персонал должен быть исключительно из великороссов. За семинарии нужно взяться и искоренить гнездящийся в них дух украинства. Необходимо субсидировать некоторые газеты в Киеве, Харькове, Полтаве, Екатеринославе и т.д. с целью борьбы против украинцев. В газетах доказывать тождество великороссов с украинцами и объяснить, что малорусский язык образовался путем полонизации в прежние времена русского языка. Разъяснить, что «украина» — означает окраину Польши и России и что никогда украинского народа не было. Доказывать необходимость великорусского языка как общегосударственного и литературного и что малорусский, как простонародный, не имеет ни литературы, ни будущности. Всеми способами искоренять употребление названий «украина», «украинский». Стараться, чтобы евреи не примкнули к украинскому движению, выселять их из сельских местностей, не образовывать нових местечек и мешать экономическому росту еврейства. Вообще не допускать на разные должности людей, которые когда-либо хотя бы в отдаленном прошлом имели соприкосновение с украинским элементом.

1916 р. Закриття колоніальною владою «Просвіти» в Кам'янець-Подільському.

1918 р. Звіряча розправа московсько-більшовицьких військ з 300 українськими героями — київськими гімназистами та студентами, що під Крутами стали на захист своєї вітчизни України. Майже всі юнаки полягли геройською смертю на полі бою, а захоплених у полон розстріляли. Перед розстрілом гімназист Григорій Пипський почав співати «Ще не вмерла України...», а за ним і всі приречені на смерть.

Originally posted by moishazasranetz at Документи про заборону української мови (XVII – XX ст.) частина2

26 січня 1918 р. Захопивши Київ, московсько-більшовицькі інтервенти за кілька днів розстріляли 5 тис. осіб, які розмовляли українською мо¬вою, носили український національний одяг або у кого в хаті висів портрет Т. Шевченка... За час перебування в Києві більшовики не тільки зруйнували багато будинків, але також зни¬щили безцінні культурні, мистецькі, архітектурні та інші надбання й вимордували тисячі ні в чому невинних людей.
1919 р. Після завоювання України більшовиками — знищення національно свідомої частини населення та заборона всіх українських літературних, драматичних та усних творів, серед яких лише українських народ¬них пісень — 300 тис. Ліквідація поляками Західно-Української Народної Республіки.
1921—1930 рр. Московські окупанти та промосковські шовіністич¬ні сили в Україні чинять шалений опір відродженню української мови та українських культурних традицій, яке пустило глибоке коріння в роки Української національної революції. «Зачем возрождать допетровскую эпоху, зачем гальванизировать украинский язык, который покрылся уже прахом», повчав у Запоріжжі російський письменник Ф. Гладков. «Признання української мови як урядової могло би означати панування української буржуазії та куркульства», - писав голова «українського» уряду X. Раковський.
1922 р. Ліквідація «Просвіти» на Кубані, в Зеленому Клину та в ін¬ших місцях проживання українців в СРСР поза Україною. Голова ВЧК Ф. Дзержинський наказує виловити українсь¬ких дітей-сиріт і знищити. Баржі з сиротами потоплено у Чорному морі. Проголошення частиною керівництва ЦК РКП(б) і ЦК КП(б)У «теорії» боротьби в Україні двох культур — міської (російської) та селянської (української), в якій повинна перемогти перша.
1922—1934 рр. Хвиля насильства проти неповторного і яскравого явища української та світової культури - кобзарства. Українські національ¬ні музичні інструменти — кобзу, бандуру та ліру - оголошують націоналістичними і знищують. Натомість в Україну завозять десятки тисяч примітивних («общепонятних») балалайок та гармошок. Кобзарі оголошуються жебраками і жорстоко переслідуються. «Багато кобзарів тоді пропало, - свідчив харківський кобзар Анатолій Парфиненко. — Кого ловили на базарі, кого — на помешканні. Де б вони не з'явилися, їх забирали». Щоб спотворити пам'ять та роль кобзарства, комуністи створюють капели бан¬дуристів, які виконують пісні на замовлення та під контролем НКВС, а керівництво ними передається в руки чужинців. Так, Київську капелу очолюють спочатку росіянин Михайлов, а згодом Аронський та Берман, штатні агенти НКВС.
1926 р. Лист Сталіна “Тов. Кагановичу та іншим членам ПБ ЦК КП(б)У” з санкцією на боротьбу проти «національного ухилу», початок переслідування діячів «українізації».
1929 р. Арешти українських науковців та духовенства, заміна їх російськомовними діячами.
1929—1930 рр. Арешти визначних діячів української науки, куль¬тури, освіти, Церкви, харківський судовий процес над ними (процес «Спілки Визволення України»). На допиті одного з арештованих, В. Дурдуківського слідчий Соломон Брук сказав: «Нам надо украинскую интеллигенцию поставить на колени, это наша задача. Кого не поставим — перестреляем». У ці роки на території УСРР було заарештовано (і здебільшого розстріляно або відправлено на довгострокову каторгу в концтабори) понад 120 тис. українців, головним чином інтелігенції. До звільнен¬ня і реабілітації дожили з них одиниці.
1930—1937 рр. Ліквідовано українські школи, середні спеціальні та вищі навчальні заклади та факультети, закрито газети та видавництва поза межами України - на Кубані, в Сибіру, на Далекому Сході та інших землях, заселених переважно українцями. Постановление ЦК ВКП(б) и СНК Союза ССР о хлебозаготовках на Украине, Северном Кавказе и Западной области от 14 декабря 1932 г.: „7... .а) выселить в кратчайший срок в северные области СССР из станицы Полтавской (Сев.Кавказ), как наиболее контрреволюционной, всех жителей ...и заселить эту станицу добросовестными колхозниками-красноармейцами, работающими в условиях малоземелья на неудобных землях в других краях, передав им все земли и озимые посевы, строения, инвентарь и скот выселяемых... д) немедленно перевести на Северном Кавказе делопроизводство советских и кооперативних органов «украинизированных» районов, а также все издающиеся газеты и журналы с украинского языка на русский как более понятный для кубанцев, а также подготовить и к осени перевести преподавание в школах на русский язык..., срочно проверить и улучшить состав работников школ в «украинизированных» районах”.
1932—1933 рр. Сплановано і здійснено за мовчазною згодою «світового співтовариства» акцію ліквідації українського народу. Свідоме знищення більшовицьким режимом українських се¬лян організацію голодомору. Централізоване переселення росіян у вимерлі села України. В Україні, яка володіє 40% світового чор¬нозему, умертвлено голодом до 10 мільйонів носіїв української мови, і саме се¬лян, щоб зберегти зрусифіковане міське населення.
1933 р. Скасування в Румунії міністерського розпорядження від 31 грудня 1929 р., котрим дозволялося кілька годин української мови на тиждень у школах з більшістю учнів-українців. Телеграма Сталіна про припинення українізації і знищення більшості українських письменників. З українського правопису вилучено літеру «Ґ».
1933—1941 рр. Тотальне знищення та арешт 80% української інтелігенції російською окупаційною владою: інженерів, науковців, письменників, лікарів, вчителів тощо.
До 1938 р. друкувалося 259 українських письменників, після 1938 р. — лише 36. З 223 зниклих письменників лише семеро померли своєю смертю. Решту розстріляно, запроторено до концтаборів або іншими репресивними заходами вилучено з літератури. Таких масових убивств, як у 30-х роках в Україні, історія ще не знала. Кагановичі, постишеви, хатаєвичі, бруки мільйонами вбивали українців лише за те, що вони були українцями. Це був геноцид, організований і здійснюваний комуністами, які в 1917 р. захопили владу в Російській імперії. Україну було перетворено на суцільний концтабір.
1934 р. Спеціальне розпорядження міністерства виховання Румунії про звільнення з роботи «за вороже ставлення до держави і румунського народу» всіх українських учителів, які вимагали повернення до школи української мови. 30 роки й пізніше: Заборона писати українські, національні за змістом, мистецькі та художні твори, досліджувати і вивчати справжню історію України, згадувати про голодомори. Історія і вся українська культура зобов'язані були звеличувати СРСР, загарбницьку політику і жорстокість комуністів, керуватися фальшивою імперською концепцією «єдності трьох братніх слов’янських народів»: розглядати росіян, як «старшого брата». Істориків, письменників, діячів культури радянська влада жорстоко переслідувала, їхні твори заборонялись або знищувались. Так, було спалено наклад книги «Хортиця в героїці і легендах», а автора М. Киценка звільнено з посади. Зазнали утисків і гонінь історики М. Брайчевський, Я. Дашкевич, поет В. Сосюра, композитор К. Данькевич, письменник та кінорежисер О. Довженко і багато інших. Насаджувана система освіти та виховання була спрямована на те, щоб українцям прищеплювати відчуття меншовартості, відразу до борців за визволення України від окупантів, зневагу до українських національних героїв, зокрема І. Мазепи, С. Петлюри, Є. Коновальця. Імена визначних наших діячів науки, культури, церкви (М. Грушевський. І. Пулюй, С. Єфремов, В. Винниченко, Г. Хоткевич, І. Багряний, О. Ольжич, А. Шептицький та багато інших) замовчувались, або якщо згадувались, то в негативному висвітленні.
1937 р., листопад. На відзначення 20-річчя приходу комуністів до влади на Соловках було розстріляно понад тисячу діячів української культури.

Закінчення буде

3 FACEBOOK17 TWITTER35 GOOGLE+ TUMBLR VK10 OK4
TAGS Московия, Российская империя, СССР, москали, репресії, русификация, украинофобия, українська мова, факты, этноцид

oleg_leusenko 18 липня 2015, 00:46
Крымняш Тудой: "Крым тяжелее воздуха"
Новости Крымнаша. Выпуск #247 за 17.07.2015

1. Это Эверест сволочизма!!! Сегодня год, как сбили Боинг MH17. А в Новофедоровке празднуют день АВИАЦИИ, мать их!!! https://twitter.com/Wintercrim/status/621974450846760960
2. РИА Новости опубликовало викторину по поводу обвалившейся казармы в Омске. Приз — кусок окровавленного гипсокартона (крымчане отреагировали на викторину РИА, устроенную в годовщину уничтожения россией MH17 https://twitter.com/itsector/status/622001640762146816 — днище дна бездонной рашки).

Требуем!
Требуем! (шепотом)
Collapse

3. Помню 17.7.2014 слушала Zello сепаров. Сколько было у них счастья и восторга от сбитого самолёта, аж яд капал. Пока не узнали, что это был MH17. Твари долго не могли поверить, что это гражданский. Бог вам судья, всем до единого, кто радовался смертям https://www.youtube.com/watch?v=ciorE4yLViw (одна из аудиозаписей нелюдей).
4. В Керчи в “честь” годовщины уничтожения Боинга БУКом выставили на показ БУКи, ГРАДы и прочий металлолом https://twitter.com/KrimRt/status/622031725481304064
5. На пляжах Ялты новая услуга: вместе с пахлавой и кукурузой теперь безуспешно предлагаются экскурсии по Крыму… (Кстати, ни разу не видел НИ ОДНОГО человека, интересующегося экскурсиями возле экскурсионных киосков).
6. Симеиз 16 июля 2015г. 20:30 и 21:20 вода +22.5 – ждём сезон https://twitter.com/thealfest/status/621758997956313088
7. Москвичи крымчанину: “Вы уже пятый, кто с грустью вспоминает прошлые времена… Мы три года подряд ездим в Крым. Конечно же, при хохлах было дешевле, веселее, сытнее, богаче. Цены у вас уже московские. Даже мы москвичи не можем себе ничего позволить. Туристов стало меньше и покупательная способность упала. Мы в россии вообще выживаем, это чисто российская путинская система (речь о бизнесе)” https://www.youtube.com/watch?v=ggCtncG-3mo (видео).
8. В Севастополе местные к вечеру выползли на пляж, создав видимость толпы https://twitter.com/fuckysebastopol/status/622098834567475200
9. В Коктебеле 17 июля еще не сезон https://twitter.com/MaidanKharkiv/status/622006879036829696
10. ИНФОРМАЦИОННАЯ БОМБА!!! Агрессивно ватное издание “Крымская правда” опубликовало статью “Куда подевался курорт?”. Вот некоторые цитаты: “Корреспонденты нашей газеты побывали в курортных посёлках, чтобы увидеть всё своими глазами. Зрелище ожидало весьма удручающее. Сразу бросилась в глаза непривычно пустая, безлюдная главная улица Солнечногорского: там, где раньше с трудом могли разъехаться из-за обильного потока пешеходов и машин, теперь буквально гуляют только ветер и редкие прохожие. На пляже картина повторяется: отдыхающих, куда ни глянь, можно пересчитать по пальцам. Из огромного количества заведений, расположенных у моря, работают от силы два-три. Дальше — село Малореченское. Туристов, как и в Солнечногорском, раз-два и обчёлся. На пляже, куда несколько лет назад отдыхающие рано утром заранее выносили коврики, чтобы занять место поближе к морю, теперь свободного места хоть отбавляй — только загорать особо некому. Почти все заведения на набережной пустуют, многие даже не открылись. Власти от комментариев отказались” http://c-pravda.ru/newspapers/2015/07/16/kuda-podevalsya-kurort (тут полностью). А вы, ватники, продолжайте постить фото “переполненных” пляжи южного берега Крыма, только Крым – это больше, чем южный берег и кушать зимой будут хотеть не только ялтинцы. 11. Феодосия. t + 28. Количество туристов на Золотом пляже «зашкаливает» https://twitter.com/Crimea_Ukr/status/622109423717191680
12. “Чтобы нормально заснуть, Аксенов на ночь считает туристов” – сказал один крымчанин. “Или считает опоры моста над проливом” – ответил другой :) http://ru.krymr.com/content/article/27134422.html (интересная статья, как оккупанты ведут подсчёт туристов).
13. Оккупанты признали поезд Симферополь-Москва убыточным. Загрузка не более 60%. Напомню, что поезд не идёт через переправу, а выкидывает людей перед ней. Такой развод для лохов http://www.c-inform.info/news/id/25947
14. Оккупанты долго бились в истерике – строить туннель или мост. Решили, что одно другому не мешает. Вата, приготовь вилки покрупней, чтоб успевать снимать лапшу с ушей http://krymedia.ru/economics/3383397-tonnel-cherez...lyv-otsenyly-v-100-mlrd-rublei
15. Бесплатная раша медицина: жену в больницу положили. УЗИ, если срочно — плати. «Анализ такой не делаем» — плати в частной, лекарства — плати.
16. Ватница Севастополя сокрушается, что везде бардак, но признаёт, что митинговать уже поздно – отмитинговали https://twitter.com/sevastopol_info/status/622050588356907008/photo/1 (тут полный текст).
17. Рабочим Крымгаза выдавали зарплату 23-29 тыс. Теперь увольняют и заключают новый контракт на 12 тыс. рупий. Остальное — в конверте (если дадут).
18. Новости спорта: создан Крымский футбольный союз. Российский футбольный Союз не будет иметь отношения к этой организации. Гимн россии звучать не будет, потому что КРЫМ – ЭТО УКРАИНА!!!!!!! http://www.sport-express.ru/football/news/896773/
P.S. россия на дне, потому что Крым тяжелее воздуха. Подпись – Задорнов.

КРЫМский бандеровец @CrimeaUA1

4 FACEBOOK4 TWITTER3 GOOGLE+ TUMBLR VK2 OK3
TAGS Крым, аннексия, бумеранг, дайджест, жопа, крымнаш, обзор, оккупация, пляжи, русские оккупанты, русский бардак, руцкимирЪ

Авдеевку накрыли залпами из танков, есть жертвы
18 июля 2015 07:59 по материалам: Подробности автор: Сергей Пивоваров 850
Жилые кварталы Авдеевки обстреляли из танков. Фото из архива
Жилые кварталы Авдеевки обстреляли из танков. Фото из архива
Сегодня около 5 утра боевики обстреляли из танков жилые кварталы Авдеевки, по предварительным данным есть жертвы среди мирного населения.

Как сообщают жители города в соцсетях, в результате получасового обстрела были прямые попадания в дома по улицам Спортивной, Гагарина, Молодежная.

Очевидцы отмечают, что в результате обстрела есть как минимум трое погибших. Кроме того разрушено несколько квартир.


В свою очередь, пресс-центр штаба АТО сообщает, что позиции украинских военных в этом районе более 20 раз подверглись обстреламиз запрещенного Минскими соглашениями оружия.

Из гаубиц и минометов боевики подвергли обстрелам опорные пункты армии в районах поселков Опытное, Верхнеторецкое, Новоселовка, Гранитное, Марьинка, Старогнатовка, Станица Луганская, Пески, Широкино.

Напомним, что вчера вечером, Авдеевка и Пески попали под массированный обстрел артиллерии.

ПРОИСШЕСТВИЯВОЙНА НА ДОНБАССЕДОНЕЦК
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.

Ціль кремлівської пропаганди на найближчий час – максимально дискредитувати розслідування трагедії МН17 та нав’язати думку в передчасності створення міжнародного трибуналу.
Повернення російської пропаганди до абсолютно абсурдної версії про «український штурмовик» в справі МН17 не є випадковістю. Скоріш за все, РФ накладе вето на резолюцію СБ ООН щодо міжнародного трибуналу для притягнення винних у загибелі пасажирського лайнера, тому найближчим часом прокремлівські ЗМІ будуть намагатися дискредитувати результати та хід розслідування міжнародної комісії.
Вже зараз Кремль робить дуже серйозні заяви про «ігнорування комісією доказів російської сторони» та про «виключення російських експертів з розслідування», готуючи адептів «русского міра» до підтримки «вимушеного рішення щодо вето по резолюції РБ ООН». Звісно, що подібні заяви російської сторони є брехнею, оскільки РФ не направила жодного реального доказу версії про «український штурмовик» до міжнародної слідчої комісії, через очевидну абсурдність цієї версії. Також не відповідає дійсності інформація, що російських експертів виключили з комісії, оскільки сам Чуркін заявив про «обмежений доступ» та назвав це «практичним відстороненням від розслідування». Насправді, це виключно суб’єктивна думка, яка не лежить в юридичній площині, оскільки не існує поняття «майже виключили» або «практично виключили», комісія діє жорстко в рамках своїх повноважень та в рамках відповідного законодавства.



1. Итогом расследования гибели "Боинга" может стать обвинение в военных преступлениях, - Генпрокуратура Нидерландов
http://censor.net.ua/news/344100/itogom_rassledova...yah_genprokuratura_niderlandov

2. В Москве задержали сепаратиста «ДНР» по запросу Украины
http://tvrain.ru/news/v_moskve_zaderzhali_separati...dnr_po_zaprosu_ukrainy-391086/

3. Швейцария выдала в США первого подозреваемого в деле о коррупции в ФИФА
http://www.5.ua/sport/Shveitsariia-vydala-SShA-per...o-koruptsiiu-u-FIFA-87584.html

4. Откуда у Путина "рейтинг 89%"?
https://youtu.be/mJu9g30eJ24

5. 18 семей погибших с МН17 требуют взыскать с Гиркина почти $1 млрд
http://news.liga.net/news/politics/6197560-18_seme...at_s_girkina_pochti_1_mlrd.htm

6. Если Россия заблокирует трибунал по МН17 в Совете безопасности, его может создать Генассамблея ООН
http://www.radiosvoboda.org/content/article/27132120.html

oleg_leusenko 16 липня 2015, 14:00
Оккупантам не нравится "статус Донбасса" от Порошенко. А шо такое?
Русским боевикам "ДНР" не нравятся поправки в украинскую Конституцию по Донбассу, которые внес Порошенко

Террористы ДНР считают, что внесенные президентом Петром Порошенко в Верховную Раду поправки в Конституцию относительно децентрализации власти не соответствуют Минским соглашениям. Об этом заявил так называемый «вице-спикер народного совета ДНР» кремлевская марионетка Денис Пушилин, передает сепаратистское издание «ДАН».

Архитектор В.В.Путин
Мы требуем продолжения банкета в основном тексте Конституции Украины!1!
Collapse

«П. 11 комплекса мер обязывает Украину согласовать конституционную реформу с главами Донецкой и Луганской народных республик. Этого не сделано. Поправки Порошенко-Гройсмана даже не были представлены на рассмотрение контактной группы и рабочей группы по политическим вопросам», — заявил Пушилин, пишет RUpor.

Представитель боевиков заявил, что Киев проигнорировал предложения террористов по закреплению особого статуса Донбасса в Конституции Украины.

Пушилин считает, что Порошенко не предлагает ничего конкретного. Только отсылочную норму, причем в переходных положениях.

«А переходные положения носят временный характер и уже через год-полтора утратят силу.

Между тем, комплекс мер требует принятия постоянного законодательства об особом статусе. Для нас, естественно, все эти киевские хитрости неприемлемы. Мы будем настаивать на развернутых формулировках особого статуса. Непосредственно в основном тексте Конституции Украины. На закреплении в Конституции особых прав Донбасса. Прежде всего, на праве равноправных договорных отношений с киевскими властями», — заявил Пушилин.

Он также посоветовал Порошенко отозвать поправки и передать их на рассмотрение ОБСЕ :-)

В Кремле тоже отреагировали на поправки в Конституцию:

МИД РФ не нравятся поправки в Конституцию Украины от Порошенко

Российский МИД заявляет, что проект поправок в Конституцию Украины подготовлен без консультаций с Донбассом и не является документом, предусмотренным Минскими соглашениями. Об этом сообщает Цензор.НЕТ со ссылкой на РИА Новости.

Как отметили в российском внешнеполитическом ведомстве, по поступающим сообщениям, в ближайшие дни Верховная Рада Украины планирует принять в первом чтении внесенный президентом Петром Порошенко законопроект об изменениях в украинскую Конституцию в части, касающейся децентрализации.

"Проект конституционных поправок в их нынешнем виде, подготовленный без каких-либо консультаций с представителями юго-востока Украины, не является тем документом, который предусматривался Минскими соглашениями от 12 февраля 2015 года. В них речь шла о необходимости "учета особенностей отдельных районов Донецкой и Луганской областей, согласованных с представителями этих районов".

Российские власти сетуют, что в Киеве никак не отреагировали на подготовленные и внесенные "ДНР" и "ЛНР" соответствующие предложения по изменению конституции Украины", - говорится в документе.

МИД РФ считает, что киевские власти игнорируют интересы населения Донбасса и упорно не желают договариваться "со своим народом" :-) Особенно умиляет фраза о народе, который кричал путинприди, путинспаси и объявлял персонами нон-грата "киевскую хунту" и "карателей" :-)

1 FACEBOOK2 TWITTER11 GOOGLE+ TUMBLR VK2 OK0
TAGS боевики, говноросцы, дамбасяне, законодательство, лугандонцы, переговоры, русские оккупанты, сценарии, террористы

Главная / Общество / "Боже храни нас": в Горловке ад, боевики бьют из артиллерии по жилым кварталам
14.07.2015 | 22:20 (Киев) | Общество | joinfo.ua
"Боже храни нас": в Горловке ад, боевики бьют из артиллерии по жилым кварталам
Западная Горловка Донецкой области сотрясается под шквальным артиллерийским обстрелом, который ведут по мирным кварталам пророссийские боевики.
6790182180



Об этом сообщает Joinfo.ua со ссылкой на социальные сети.

Люди сообщают, что в ряде районов города отсутствует водоснабжение, также периодически пропадает электричество.

Обстрел ведут пророссийские оккупанты для того, чтобы представитель России МК ОБСЕ получил возможность обвинить в ведении боевых действий украинские войска.

Местные жители пишут, что в городе начался настоящий ад. От взрывов трясутся стены и вибрируют окна.


6790182180100
Оставьте комментарий к этой статье. Ваше мнение нам очень важно