Вчора була п'ятниця,у нас в коледжі було свято-"дебют першокурсника".
Не дуже мені сподобалось,тому що більшість груп підготувалась не дуже добре,
якось неорганізовано,але наша група виступила дуже круто.
Але в чому плюс цьго свята-це те,що у нас було лише дві пари.=)
Потім,не дивлячись на те що у мене був зіпсований настрій я все ж таки
вирішила поїхати в школу на "Осінній бал".Ось це справді було круто і весело.
Все ж таки було приємно всіх побачити.В школі нічого не змінилось,і ніхто
не змінився.Так захотілось знов бути в школі,так так легко і просто,все
таке рідне.Насправді вже приблизно чотири місяці я не була там,а було таке
враження наче лише день.Тепер у мене в планах піти на Новий рік в школу,
вже чекаю...

Я так ненавиджу себе,хочу змінитись,але не можу.
Я весь час чогось чекаю,сама не знаю чого,але все ж таки,я знаю що дочекаюсь
і зрозумію все що мені треба.

Осінь справжня, осінь,але в мене вона чомусь 9 місяців на рік,а інші
три то весна.