№1
На цьому тижні було багато роботи, Але більш менш все позакінчував і тому маю сьогодні якийсь час. В середу на тренування не попав, бо коли вже збирався виходити подзвонив шеф и сказав, що треба терміново доробити один договір, я сів його робити, а в цей же день у одного із співробітників був день народження в цей же день. І мої співробітнички почали тут же святкувати таку визначну подію, ну і звісно договір я не доробив, на тренування також не попав, зате я поздоровив Артема з днем народження. А після того поїхав зустрічати Олену з курсів і ми розминулись в метро на КПІ, вона стояла внизу і виглядала мене а я поспішав і "пролетів" наверх. Тож Оленка трохи на мене образилась, бо подумала, що я їй набрехав, а сам приїхав не на метро. Але все швидко владналося і поки ми доїхали з КПІ до Майдану все стало на свої місця. От такі "страсті".
Вчора нічого не робили тільки приготували поїсти, та подивилися кіно "Таємне вікно" з Джоні Депом, психологічний трилер.
Сьогодні їду на тренування, а потім починаються вихідні. А у Олени ні, бо вона має працювати в суботу, бо вона буде представляти компанію на виставці. До речі її бажають підвищити і зробити ПР менеджером, і відповідно підвищити зарплату.
Ось таке скорочене викладення подій та думок, напиши мені як твої справи, як настрій, що відбувається.
А поки що пока моя люба сестро!
№2
Я вирішив не чекати твого листа, а сам написати тобі, про своє життя :) У мене все гаразд. Вчора нікуди не їздили і до нас ніхто не заходив. Олена з ранку почувала себе трохи зле, Але до вечора все владналося і вона пішла сьогодні на роботу. Я трохи розхвилювався з тієї її хвороби, бо як їй погано, я почуваю себе трохи розгублено, хочеться чимось їй зарадити, а чим не знаю от і залишається лише турбуватися та переживати. Така зараз бач погода настала, що і на двір не дуже хочеться виходити, але ж треба, вчора один раз вийшов в магазин сходив, деяких харчів купив, приніс одну торбинку і все це "заважило" 100 грн. Я пригадав, як колись у вихідні ми з тобою ходили за харчами, тоді на 20 грн. вдавалося придбати більше ніж зараз за 100 :) В суботу коли я був в Вишневому, мені здалося, що ти була якась сумна, чи думки якісь важкі тебе гнітили? Як там твої справи з "таємничим покупцем" просуваються? Як буде настрій та бажання напиши мені щось, а як ні, то це також нічого страшного бо я розумію, що бувають часи, коли немає бажання писати і з того, що себе будеш до того присилувати не буде ніякої користі.
Отже поки що це все, люба сестро!