Колискова «Ой у гаю, при Дунаю» ... Українська народна пісня.
Українська народна пісня
Ой у гаю, при Дунаю
Соловей щебече,
То він свою всю пташину
До гніздечка кличе.
Приспів:
Ой тьох-тьох, відь-тьох-тьох-тьох,
Соловей щебече,
То він свою всю пташину
До гніздечка кличе.
Ой у гаю, при Дунаю,
Там музика грає,
Бас гуде, скрипка плаче —
Милий мій гуляє.
Приспів:
Ой тьох-тьох, відь-тьох-тьох-тьох,
Там музика грає,
Бас гуде, скрипка плаче —
Милий мій гуляє,
Ой у гаю, при Дунаю
Стою самотою,
Плачу, тужу, ще й ридаю,
Милий, за тобою.
Приспів:
Ой тьох-тьох, відь-тьох-тьох-тьох,
Соловей щебече,
Там він свою всю пташину
До гніздечка кличе. Дунай - міфічна ріка в українській культурі, що розділяє два світи - живих і мертвих. Цей Дунай має зимнющу воду, яка приносить забуття. Символізує крайню межу, поза якою поверення вже назад нема. Спів солов'я теж інтерпретується як плач (у древніх греків соловей оплакував страждання Філомели).
Звідси і такий сумний зміст цієї пісні про пару,
що розлучається, і страждання дівчини.
Це не про реальну ріку Дунай, а про міфічну.
Древні греки називали цю міфічну ріку між двома світами Стікс, а індуси - Вайтарна (Вайтарані). Вона - широчезна й страшна - навіть чуття про неї пробуджувало страх, особливо серед грішників. Грішна людина не в стані перетнути цю ріку, тоді як праведна навіть не мусить її перетинати. Ця ріка фігурує в багатьох сумних українських піснях про нещасне кохання - у пісні «Тихий Дунай», де отаман радить козаку напитися холодної води з цієї ріки аби він забув дівчину назавжди ...
Ой у гаю, при Дунаю —
відома українська народна пісня-колискова.
Слухаємо її у виконанні тріо Маренич:
Miledi1950 обратиться по имени
Воскресенье, 13 Августа 2017 г. 15:42 (ссылка)
