Минулого року влада створила державного оператора для роботи на ринку зерна – Державну продовольчу зернову корпорацію на базі ДАК «Хліб України». Державна структура отримла карт-бланш від влади і намагається вести активну діяльність на ринку зернових через один зі своїх підрозділів – компанію «Хліб Інвестбуд»(ХІБ). Про плани компанії на поточний рік розповів виданню «Агро Перспектива» її генеральний директор Роберт Бровді.

Роберт Бровді генеральний директор «Хліб Інвестбуду»

Останнім часом точиться багато дискусій про нові правила гри, що запроваджуються державою в аграрному секторі, зокрема і на зерновому ринку. У чому, на Ваш погляд, суть цих реформ та їх кінцева мета?

Почнімо з кінцевої мети, яка озвучена на найвищому державному рівні. Вона чітка і зрозуміла. Це подвоєння протягом наступних п’яти років валового збору зернових, а також виробництва м’яса і молока. Щодо зернового ринку, то маємо ситуацію, коли виробник і трейдер розведені по різні боки виробничого процесу і перебувають у нерівних умовах. Перший несе усі затрати і ризики на вирощування урожаю, другий – по суті диктує ціну і, не вкладаючи ні в сівбу, ні у жнива, отримує левову частку прибутків. Тому суть запропонованих державою змін якраз і полягає у тому, щоб і трейдери, і експортери нарівні з виробниками брали участь у сільгоспвиробництві, вкладали у нього кошти, ризикували разом з виробником.

Але яким чином пропонується це робити? Адже багато учасників ринку заявляють, що цими новаціями держава змушує їх до певних форм роботи, не пропонуючи вибору?

Насправді це далеко не так. Вибір, звичайно ж, є. Перше, що пропонується учасникам ринку, це вкладати на стадії посіву та вирощування не менше 50%вартості, запланованого врожаю. Другий шлях – це вертикальна інтеграція в галузь, від обробітку землі і до збору, переробки й продажу продукції. Є і третій варіант. Нічого не вкладати у виробництво і купувати готову зернову продукцію. Але не в полі, а на кордоні і в портах, за світовими ринковими цінами. Реальної альтернативи цим правилам я не бачу. Інакше ми і далі будемо слухати розповіді про «скривджених»трейдерів, не маючи змоги на двадцятому році державної незалежності ні за урожайністю, ні за валовими зборами зернових вийти хоча б на рівень 1990 року…

Наразі«Хліб Інвестбуд» (ХІБ) не лише приймає нові правила, але й прагне показати їх дієвість і ефективність. І це стосується не тільки форварду. «Хліб Інвестбуд» та Державна продовольчо-зернова корпорація України (ДПЗКУ), до складу якої він входить, мають на меті саме комплексну інтеграцію в аграрний сектор у режимі повного виробничо-торговельного циклу.

У яких напрямках ХІБ здійснює комерційну діяльність? Чи проводяться заставні закупівлі за рахунок комерційних коштів?

Так, за рахунок власних та інвестиційних коштів ми маємо намір проводити форвардні закупівлі. У графіках фінансування та по ціні обидві програми практично не відрізняються. Щодо комерційного форварду, то тут домінуючою культурою буде кукурудза, яка для інтервенційного фонду держави менш цікава, але має попит на для зовнішніх ринках. До того жу договорах по комерційному форварду не передбачено пільгових добрив і пального. Також ХІБ інвестує в аграрний сектор, торгівлю продуктами переробки зернових. Ще одна частина нашої діяльності - постачання закупленої продукції для переробки на борошно та її подальший експорт, а також реалізація всередині країни. Крім того, ХІБ здійснює активну зовнішньоекономічну діяльність. Серед іншого, обслуговуємо міждержавні угоди з Вірменією, Грузією, Білоруссю, Росією, Узбекистаном, Азербайджаном.

Чи маєте вже плани щодо форвардних закупівель врожаю 2012 року? Чи можливий їх початок уже восени, тобто на стадії посіву озимих культур? Чи зміниться механізм і умови фінансування? Як буде з добривами, пальним, страховими ставками?

Зараз мабуть передчасно називати якісь конкретні показники майбутніх періодів. Багато залежатиме від того, наскільки результативно і якісно буде виконано нинішню програму. Наразі немає підстав сумніватись в успішності форвардних закупівель і наша компанія буде здійснювати їх і в наступні роки.Тим більше, з огляду на зростаючі потреби держави в інтервенційному, резервному та інших стабілізаційних продовольчих фондах, форвардний механізм в Україні має хороші перспективи. Як на мене, то механізм з розбивкою на три транші є зручним, вигідним і не потребує коригування. Щодо пального і міндобрив, то це мабуть тимчасові стимулюючі механізми. У них відпаде потреба, якщо буде відновлено довіру аграріїв до держави та інвесторів. Тоді буде спільне розуміння і бачення форвардної закупівельної ціни, а вже за отримані перші транші виробник сам придбає насіння, пальне і міндобрива. Теж саме стосується умов і ставок страхування форвардних угод. По мірі успішного впровадження системи форварду у нашій країні, ці умови однозначно змінюватимуться на користь сільгоспвиробників.

Чи має наміри «Хліб Інвестбуд» брати участь в аукціонах з придбання квот на експорт кукурудзи і чи має компанія необхідні ресурси для участі у таких аукціонах? (ПРИМІТКА: інтерв’ю бралось до застосування президентського вето на закон про квотні аукціони)

Про участь у названих аукціонах можна буде вести мову тоді, коли вступить у дію відповідний закон і буде визначено механізми та умови їх проведення.Для виконання своїх зовнішньоекономічних контрактів ми вийдемо на експортні аукціони нарівні з іншими суб’єктами ринку. Жодних проблем для цього, в тому числі з коштами чи іншими ресурсами у нас немає. Ми працюємо і працюватимемо на всіх напрямках зернового ринку, дотримуючись визначених законами правил. Я вже казав і повторю ще раз: ми не уникаємо конкуренції, не займаємось лобізмом і не шукаємо преференцій. Тому готові працюватияк на умовах відкритої торгівлі, так і на умовах квот, аукціонів чи митних тарифів.

Які напрямки розвитку компанії є пріоритетними? Після скасування мораторію на ринковий обіг земель Ви розглядаєте можливість формування власних угідь і у безпосередньої участі у виробництві зерна? Чи все-таки зосередитесь на торговельно-експортній діяльності?

Я вже згадував на початку нашої бесіди, що ХІБ  у складі ДПЗКУ вибудовує своє майбутнє в рамках єдиної стратегії, що передбачає комплексну галузеву інтеграцію і повний цикл участі у сільгоспвиробництві. Як чином це досягається? Першим напрямом є реалізація програм форвардних закупівель, причому як в рамках наповнення державних фондів, так і на комерційній основі. Так ми входимо в систему безпосереднього фінансування вирощування врожаю. Другим напрямом є втілюваний корпорацією масштабний інвестиційний проект з формування потужного парку сучасної зернозбиральної і транспортувальної техніки. Третій напрям – інвестування в модернізацію потужностей корпорації зі зберігання і транспортування зернових, включаючи два портові елеватори в Одесі та Миколаєві. Четвертий напрям полягає у розвитку переробних підприємств і торговельно-експортних підрозділів. І, нарешті, п’ятий напрям – розширеннявласного банку землі і безпосереднє вирощування зернових.

Очевидно, що такі плани передбачають залучення чималих капіталовкладень. Можете озвучити конкретні цифри?

Для забезпечення торговельно-експортної діяльності, інвестиційних планів і уже розпочатих проектів, корпорація потребуватиме залучення впродовж найближчих двох-трьох років декількох мільярдів доларів інвестиційних та кредитних ресурсів. Ці наміри я озвучив на міжнародній конференції щодо ринку зерна, яка днями проходила в Києві. І всім учасникам, а це були понад 600 представників найкрупніших споживачів, трейдерів, фінансових та страхових інститутів з 53 країн світу, від імені нашої корпорації надійшов чіткий і щирий месидж. Ми – відкриті для партнерських відносин і співробітництва з усіма міжнародними структурами і споживачами вітчизняної сільгосппродукції! Ми запрошуємо світові фінансові інститути до спільних проектів та інвестування в найперспективніший сектор економіки України!

Чи розглядається можливість придбання додаткових елеваторів і перевалочних потужностей?

Наразі таких планів немає. Ми зосереджені на модернізаціїта розширенні уже існуючої в розпорядженні корпорації логістики та інфраструктури, з тим щоб подвоїти її потенціал.Нагадаю, що нинішні потужності корпорації з одночасного зберігання зернових і технічних культур становлять близько 2, 96 млн. тонн, а потужності з перевалки на експорт – 2, 38 млн. тонн.

Компанії «Хліб Інвестбуд» часто закидають отримання більшості експортних квот, вбачаючи у цьому ознаки монополізму. Як ви прокоментуєте цю ситуацію?

Насправді, має місце відверте маніпулювання цифрами, внаслідок чого окремими ЗМІ тиражуються безпідставні звинувачення в монополізмі. Компанія поточного маркетингового року отримала 20, 8% від загального обсягу експортних квоту результаті розподілу квот комісією при Мінекономіки. Окрім нашої компанії, квоти, а відтак і право на вивезення зерна, отримали за результатами першого засідання комісії 26 компаній,   за результатами другогозасідання – 29 комерційних структур. Усі ці структури нарівні з «Хліб Інвестбудом» здійснювали вивіз зернових закордон. То про яку тоді «монополізацію» експортного ринку йде мова?

Якою бачите очолювану вами компанію через 3-5 років?

Бачу її у складі потужної та успішноїкорпорації. Потужної не за величиною чи домінуючим статусом на ринку, а ефективністю та надійністю.

Журнал «АгроПерспектива»

Серия сообщений "новости":
Часть 1 - Закарпатські депутати від “Фронту Змін” працюватимуть у форматі єдиної команди
Часть 2 - Ужгородські депутати від “Фронту Змін” вивчають проблеми медицини
...
Часть 23 - Компанія "Хліб Інвестбуд» успішно завершила перший етап форвардних закупівель зерна
Часть 24 - Роберт Бровди об очень прибыльном зерновом бизнесе «на благо государства»
Часть 25 - РобертБровді: «Ми відкриті для партнерських відносин з усіма міжнародними структурами»
Часть 26 - Компанія «Хліб Інвестбуд» розпочинає другий етап форвардних закупівель
Часть 27 - ТОВ "Хліб Інвестбуд" виконуватиме програму модернізації елеваторів та хлібокомбінатів ДПЗКУ вартістю 94,5 млн грн
...
Часть 38 - Компанія "Хліб Інвестбуд" експортувала за липень-вересень 2011 року близько 450 тис. тон зернових.
Часть 39 - Роберт Бровди: «Наращивание экспорта переработанной продукции – один из наших приоритетов»
Часть 40 - Интервью генерального директора компании "Хлеб Инвестбуд" Р.Бровди порталу «ДЕЛО»

Встреча KyivPost с генеральным директором «Хлеб Инвестсроя», 35-летним Робертом Бровди, несколько раз переносилось ввиду его занятости. В день разговора он также спешил в командировку, напоминая о своем цейтноте каждый раз, когда речь заходила о собственниках компании либо же об обстоятельствах его прихода на эту высокую должность. В то же время, Бровди заявляет об открытости «Хлеб Инвестстроя», а всю критику связывает с происками конкурентов.

 

Роберт Бровди генеральный директор «Хлеб Инвестсроя»

KyivPost: Вы были главой Закарпатской областной организации «Фронта перемен» Арсения Яценюка. Что заставило Вас уйти из политики и возглавить компанию, торгующую зерном?

Роберт Бровди: Я действительно полтора года провел в политике. Вместе с Яценюкомя делал президентские выборы в Закарпатье, а также участвовал с ним в местных выборах. Политическая деятельность для меня была интересна, однако она захватывала меня всецело. Поэтому, когда я принял решение о переезде в Киев, то вынужден был сложить с себя полномочия члена республиканского политбюро и руководителя областной организации партии Яценюка, хотя и остался членом «Фронта перемен».

KР: Вы переехали в Киев для работы в«Хлеб Инвестстрой»?

РБ:Приехав в Киев в мае прошлого года, я возглавил Аграрную биржу Украины. Проработав на ней некоторое время, я возглавил компанию «Хлеб Инвестстрой» и покинул должность руководителя аграрной биржи.

KР: Был ли у Вас опыт работы в аграрном бизнесе?

РБ: Я занимался частной предпринимательской деятельностью в отрасли производства  промышленных товаров, строительством, девелопментом. У меня также были интересы в одном из направлений аграрного бизнеса, однако они не выходили за рамки Закарпатья.

KР: А если поконкретнее...

РБ: Я хочу ответить на вопрос о моей профессиональной деятельности фразой: знание определенных закономерностей подменяет незнание фактов. Я считаю, что управленческий менеджмент, дополненный высшим образованием, можно экстраполировать на любую из отраслей.

KР: Кто так хорошо знал ваши способности, что предложил вам возглавить такую важную для государства компанию как «Хлеб Инвестстрой»?

РБ: Мы очень много внимания посвятили обсуждению меня лично, давайте лучше перейдем к обсуждению профессиональных вопросов.

KР: Но это важно. Отсутствие полной информациио «Хлеб Инвестстрое» заставляет участников рынка назвать вас «квази-государственной» компанией. В частности ХорхеЗукоски, глава влиятельной Американской торговой палаты, назвал «Хлеб Инвестстрой» «главным бенефициарием непрозрачного процесса» распределения зерновых квот...

РБ: Из распределенных квотна более 4 млн. тонн зерна «Хлеб Инвестстрой» получил квоты на порядка 870 тыс. тонн за два распределения, что составило всего 20,8 % от распределенного. Следует заметить, что в первом распределении получили квоты также 26 компаний, а при втором – 29 компаний. То есть, суммарно более полсотни компаний получили те или иные объемы лицензий для экспорта. Возможно, они не получили того, что ожидали, но ведь страна ввела квоты по объективным причинам. Если бы Украина не ограничила вывоз зерновых, то месяца три-четыре назад возник бы вопрос, что потреблять внутри страны, ведь Украина при производстве 35-40 млн. тонн зерновых, потребляет порядка 20 млн. тонн. И в случае, когда в руках экспортно нацеленных трейдеров аккумулируется львиная доля урожая, то страна обязана контролировать экспорт.

KР: Компания «Нибулон» опротестовывает в суде второе распределение квот...

РБ: У меня складывается впечатление, что «Нибулон»не согласен со всем, что происходит. Мы не соприкасаемся с этой компанией в нашей деятельности.

KР: Но почему, если квот вы получили не больше других, именно на вашу компанию направлено так много критики со стороны остальных участников рынка?

РБ: По всей видимости, когда на рынок выходит очередной игрок, он вызывает некоторый негатив со стороны конкурентов. Учитывая, что торговля зерном - это денежно емкий бизнес, и у конкурентов есть большие денежные средства, то они и заряжают ту пластинку, которую хотят слушать.

KР: Однако непонятна сама структура собственности «Хлеб Инвестстроя». Вы считаете, что это нормально, когда государство является частичным собственником компании и при этом не премьер-министр, ни министр сельского хозяйства не могут сказать, кому принадлежит частная доля этой компании?

РБ: Вопрос не совсем ко мне, я не хочу комментировать мнение тех или иных чиновников.

Что касается создания «Хлеб Инвестстроя», то начну с первоистоков. Возникла идея создать государственного оператора на рынке. Тому есть много причин. В Украине сложилась ситуация, когда есть армия сельхозпроизводителей (85-87 тыс. субъектов сельхоздеятельности), а с другой стороны – армия торгующих организаций, то есть зернотрейдеров (их около 5 тыс., из которых 20 крупных). Каждый из участниковэтогопроцессазащищает свои интересы. Трейдер покупает зерно у производителя, руководствуясь исключительно конъюнктурой, сложившейся на мировом рынке. Но есть еще и государство, которое хочет сохранить национальное достояние — украинские пахотные земли, увеличить производство сельхозпродукции в стране и защитить национального товаропроизводителя.

KР: То есть «Хлеб Инвестстрой» стал партнером государства?

РБ: Нет, этим партнером стала Государственная продовольственно-зерновая корпорация Украины (ГПЗКУ), образованная в конце прошлого года. Это предприятие со 100% государственным капиталом получило активы ДАК «Хлеб Украины»: в частности 49 элеваторов, включая два портовых – Одесский и Николаевский, 21 мукомольное производство (способно перемолоть 600 тыс. тонн муки ежегодно, что равно 10% муки, потребляемой в стране за год и позволит сдерживать цены на хлеб социальных сортов), а также производство комбикормов и круп. ГПЗКУ ставит перед собой задачу полного участия в цикле производства и реализации сельхоз продукции. Для этого новообразованная ГПЗКУ создает парк зерноуборочной техники в тысячи единиц, и первые 500 комбайнов выйдут на уборку урожая уже через пару месяцев. Еще одна цель ГПЗКУ - формирование собственного банка земли для дальнейшей ее обработки. То есть – производство, хранение, переработка – это стратегия компании на будущие три года.

Однако, ГПЗКУ находится под действием закона «О государственных закупках», который обязывает наличие предприятия с долей государства не более 50%. Именно посему создано структурное подразделение ГПЗКУ «Хлеб Инвестстрой» из 49% госдоли, которое может осуществлять трейдерскую деятельность.

Доля частного капитала в нашем предприятии - 51%. При этом на государственное имущество, принадлежащее ГПЗКУ (например, элеваторы и порты) никто не претендует. Они останутся государственными.

KР: Вы используете государственную риторику. Но ваша компания только частично государственная. Какой резон вашим частным инвесторам вкладывать в вас деньги?

РБ: Частным инвестором «Хлеб Инвестстроя» выступает ООО «Каласар», роль которого исключительно в привлечении инвестиционных денег. По мере их увеличения общий объем инвестиционного капитала, к которому мы стремимся, должен достигнуть два-три миллиарда долларов в течении следующих двух-трех маркетинговых годов.

Однако, «Хлеб Инвестстрой» не затягивает на себя ничего кроме трейдинга, не предполагает участие частного капитала ни в каких государственных активах. В то же время, безусловно, этот частный инвестор имеет прибыль, ведь мы торгуем зерном, а мировая цена на зерно значительно отличается от внутренне украинской цены. Поэтому привлеченный нашей компанией иностранный капитал имеет гарантированную ликвидность.

В тоже время, ГПЗКУ инициирует принятие законодательства, которое позволит сделать нашу компанию полностью государственной.

KР: Тоесть, если закон о гос закупках изменят, то государство выкупит частную долю «Хлеб Инвестстроя»?

РБ: Да, тогда трейдерское подразделение ГПЗКУ, то есть мы, станет полностью государственным. Нас не привязывают к частным инвесторам какие-либо долгосрочные обязательства.

KР: А кто выбирал этих частных инвесторов?

РБ: Ввиду наличия договора о неразглашении, я не имею возможности комментировать имена этих инвесторов. Кроме того, мы и сейчас занимаемся поиском частных инвесторов, мы открыты для этого.

KР: Каким образом вы будете их привлекать? Через первичное размещение акций (IPO)?

РБ: Возможно.

KР: Каковы финансовые результаты вашей компании?

РБ: В конце маркетингового года мы полностью дадим финансовый отчет.

По состоянию на сегодня, полученные нами квоты в полном объеме реализованы и отгружены. Все 877 тыс. тонн. Мы также продолжаем осуществлять поставки зерна по межправительственным договорам. Речь идет о шести странах. Мы закончили первый транш форвардных контрактов для наполнения интервенционного фонда, и продолжаем заключать форвардные контракты под урожай будущего периода.

Объем экспорта, с которым мы заканчиваем маркетинговый год, составит около 1,5 млн. тонн, плюс 700 тыс. тонн, которые мы сделали для наполнения интервенционного фонда осенью прошлого года.

KР: На фоне всей критики, которую мы слышали в адрес «Хлеб Инвестстроя», только один собеседник нашего издания довольно лестно отозвался о вас. Это был народный депутат ЮрийИванющенко (Партия Регионов), который говорил, что понимает вашу миссию. Почему именно Иванющенко вас хвалит? Вы с ним знакомы?

РБ: Я с ним лично не знаком. Скажу больше: никто из политиков, депутатов, или иностранных господ, имена которых озвучивались как якобы имеющие отношение к «Хлеб Инвестстрою» (в начале этого маркетингового года в связи с нами даже называлась фамилия Путина), не имели и не имеют отношения к нашей компании в частности, либо же к ГПЗКУ в целом. 

 

KyivPost

Серия сообщений "новости":
Часть 1 - Закарпатські депутати від “Фронту Змін” працюватимуть у форматі єдиної команди
Часть 2 - Ужгородські депутати від “Фронту Змін” вивчають проблеми медицини
...
Часть 22 - Компанія «Хліб Інвестбуд» здійснює форвардні закупівлі планомірно і без зволікань
Часть 23 - Компанія "Хліб Інвестбуд» успішно завершила перший етап форвардних закупівель зерна
Часть 24 - Роберт Бровди об очень прибыльном зерновом бизнесе «на благо государства»
Часть 25 - РобертБровді: «Ми відкриті для партнерських відносин з усіма міжнародними структурами»
Часть 26 - Компанія «Хліб Інвестбуд» розпочинає другий етап форвардних закупівель
...
Часть 38 - Компанія "Хліб Інвестбуд" експортувала за липень-вересень 2011 року близько 450 тис. тон зернових.
Часть 39 - Роберт Бровди: «Наращивание экспорта переработанной продукции – один из наших приоритетов»
Часть 40 - Интервью генерального директора компании "Хлеб Инвестбуд" Р.Бровди порталу «ДЕЛО»