Інколи думаю : " руки-ноги є, нічим не хвора,все в достатку і чого мені не вистачає в цьому житті?"
а не вистачає того,що все життя так намагалась всім подобатись,щоб мене любили....І що тепер,ну люблять мене і толку...Яку мене люблять? Я навіть не розумію яка я насправді...чого мені треба,чого хочу від цього життя..Я у 18 більше знала чого я хочу ніж зараз...Мене коробить і викручує від того,що я не розумію яка я....Мені стає легше на душі лиш тоді коли нап*юсь до свинячого визгу і роблю, що хочу,бо тільки тоді мені байдуже подобається це комусь чи ні,я можу бути собою і не турбуватись нічиєю думкою...Знову пишу і знову не можу виразити те,що насправді болить...
В колонках играет - Haley Bennet & Hugh Grant - way back into love Настроение сейчас - ...
Не буде більше України!
Не буде зелені гаїв.
І спів пташиний тихий,милий...
Не буде синіх рік журчливих,
Бо прийде темний час для всіх!
І пануватиме скрізь тиша -
Не буде гамору думок...
Замовкнуть люди і лиш трупи гниють довкола...
А з них іде малий димок.
Ніхто їх навіть не хоронить -
лежать як непотрібна річ.
А кому треба ті відходи?...
Прийшла,нарешті, тиха ніч.